Ухвала суду № 54763165, 28.12.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 235-95-51

У Х В А Л А

про порушення провадження у справі

"28" грудня 2015 р. Справа № 911/5515/15

Суддя Рябцева О.О., розглянувши матеріали

за позовом Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром», м. Київ

Публічного акціонерного товариства «Завод «Маяк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старпласт», Київська обл., Бориспільський р-н, с. Сошників

про стягнення 58184,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Дарницького гарнізону звернувся до господарського суду Київської області із позовом в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром» та публічного акціонерного товариства «Завод «Маяк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Старпласт» про стягнення 58184,18 грн. заборгованості.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

До вказаної позовної заяви прокурором не додано жодних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Проте, до позовної заяви прокурором було додано клопотання № 4/5940 вих-15 від 23.12.2015 р., в якому прокурор просить суд звільнити військову прокуратуру Дарницького гарнізону від сплати судового збору, посилаючись на те, що Кабінетом Міністрів України не організовано фінансування органів прокуратури для сплати судового збору та не надано необхідних видатків. Як зазначає прокурор, відсутність коштів підтверджується кошторисом військової прокуратури Центрального регіону України на 2015 р. та випискою з рахунку, оскільки військова прокуратура Дарницького гарнізону фінансується військовою прокуратурою Центрального регіону України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що у розгляді питань, пов’язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов’язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.

Господарський суд Київської області, розглянувши клопотання прокурора про звільнення від сплати судового збору, не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання, проте враховуючи майновий стан прокурора, а саме відсутність у військової прокуратури Дарницького гарнізону коштів для сплати судового збору у справах, що підтверджується кошторисом на 2015 р. та випискою з рахунку військової прокуратури Центрального регіону України (як зазначає прокурор в заяві про звільнення від сплати судового збору, військова прокуратура Дарницького гарнізону фінансується військовою прокуратурою Центрального регіону України) та оскільки позов поданий прокурором в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром» та публічного акціонерного товариства «Завод «Маяк», суд дійшов висновку про відстрочення сплати судового збору до прийняття судового рішення у даній справі.

З урахуванням вищезазначеного, розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд визнає подані прокурором матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст. ст., 64, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Відстрочити заступнику військового прокурора Дарницького гарнізону сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у даній справі до 21.01.2016 р.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі.

3. Розгляд справи призначити на "21" січня 2016 р. о 12:50.

4. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16, зал № 1).

5. Зобов'язати позивачів надати: копію (для залучення до матеріалів справи) статуту, виписки про включення до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; оригінали (для огляду) доданих до позовної заяви документів.

6. Зобов'язати відповідача надати: копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів; виписку про включення до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

7. Учасникам процесу письмові докази, які подаються до господарського суду, оформити відповідно до вимог ст. 36 ГПК України, а пояснення по суті спору викласти письмово.

8. Викликати повноважних представників сторін та прокурора в судове засідання.

9. Повноваження представників сторін мають бути підтверджені довіреністю, оформленою в установленому порядку (засвідченою нотаріально або, якщо довіреність видає юридична особа - підписом її керівника та завірена печаткою цієї організації); у разі представництва інтересів сторони безпосередньо її керівництвом - відповідним документом, що підтверджує його призначення або обрання (або засвідчені належним чином витяги з них).

Суддя О.О. Рябцева