Ухвала суду № 54762482, 30.12.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

У Х В А Л А

30 грудня 2015 року Справа № 906/1320/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Петухов М.Г. ,

судді Гулова А.Г.

розглянувши апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 квартирно експлуатаційної частини району

на рішення господарського суду Житомирської області від 25.11.15 р.

у справі № 906/1320/15

за позовом Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі ОСОБА_1 квартирно - експлуатаційної частини району

до Городоцької селищної ради Радомишльського району

про стягнення 29744488,47 грн.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до рішення господарського суду Житомирської області від 25.11.2015 р. у справі № 906/1320/15 відмовлено в задоволенні позову військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі ОСОБА_1 квартирно експлуатаційної частини району до Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області про стягнення 29744488, 47 грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду позивач ОСОБА_1 квартирно експлуатаційна частина району подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 25.11.2015 р. у справі № 906/1320/15 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області на користь позивача ОСОБА_1 квартирно експлуатаційної частини району грошові кошти в рахунок компенсації з різниці в тарифах на послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2013 р. по липень 2015 р. в сумі 2974488, 47 грн.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, розглянувши подані матеріали, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню з урахуванням такого.

Відповідно до ч.1 ст.95 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Згідно з ч.2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

В даному випадку скаржник подав копії квитанцій про направлення копії апеляційної скарги сторонам у справі, які не засвідчені жодним чином.

Відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" подані скаржником копії квитанцій не можуть вважатися належним доказом надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів сторонам по справі, оскільки належним доказом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку є оригінал розрахункового документу (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, або засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру.

Таким чином, скаржником до апеляційної скарги не додано належних доказів, які б підтверджували надсилання її копії сторонам у справі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Скаржник, одночасно із апеляційною скаргою подав клопотання про відстрочення сплати судового збору. Обґрунтовуючи клопотання, скаржник зазначає, що у ОСОБА_1 квартирно експлуатаційної частини не достатньо коштів та кошторисних призначень для оплати судового збору.

Разом з тим, скаржник зазначає, що ОСОБА_1 квартирно експлуатаційної частина району звернулась до Головного квартирно експлуатаційного управління ЗСУ з метою виділення додаткових коштів для оплати судового збору. Однак у зв'язку із закінченням бюджетного року та регламенту роботи управління Державної казначейської служби України просить відстрочити сплату судового збору не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Колегія суддів вважає необгрунтованим і відхиляє клопотання ОСОБА_1 квартирно експлуатаційної частини району, враховуючи наступне.

Порядок сплати судового збору, повернення і звільнення від сплати, розміри судового збору визначені Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності 01 листопада 2011 року.

Згідно частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до підп. 3.1. п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін

Таким чином, згідно зі ст.8 Закону України Про судовий збір суду надано право відстрочення сплати судового збору лише за наявності виключних обставин, з урахуванням того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору, чого із змісту обґрунтувань ОСОБА_1 квартирно експлуатаційної частини району щодо відстрочення сплати судового збору не вбачається.

Колегія суддів звертає увагу, що скаржником не надано жодного первинного чи облікового документу на підтвердження майнового стану ОСОБА_1 квартирно експлуатаційної частини району. Отже, обставини, наведені скаржником у клопотанні не підтверджені в порядку ст.ст.33-34 ГПК України.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення/відстрочення сплати судового збору. Таке розяснення надав Вищий господарський суд України у п.п.3.1, 3.3 постанови Пленуму Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України.

За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 квартирно експлуатаційної частини району на рішення господарського суду Житомирської області від 25.11.2015 р. у справі № 906/1320/15 не приймається до розгляду і підлягає поверненню згідно з п.п. 2,3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Заявлене скаржником клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги не розглядається судом у зв`язку із поверненням апеляційної скарги з вищенаведених підстав.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до ч.4 ст.97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1-3 ч.1 даної статті 97, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу з мотивованим клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.86, п.п.2,3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В:

Повернути апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 квартирно експлуатаційної частини району на рішення господарського суду Житомирської області від 25.11.2015 р. у справі № 906/1320/15 без розгляду.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.