Рішення № 54761831, 17.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа 761/33480/14 Головуючий у 1-ій інстанції - Волошин В.О.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/14329/2015 Доповідач - Музичко С.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі

головуючого судді Музичко С.Г.,

суддів Шкоріної О.І., Саліхова В.В., при секретарі П'ятничук В.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року та за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна, Центральний Відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ОСОБА_3звернувя до суду з позовом, в якому просила визнати виконавчий напис від 17.07.2013 року, що зареєстрований у реєстрі нотаріуса за №1047, таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивує тим, що виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року позов ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Надра», треті особи: ПНКМНО Кобелєва А.М., Центральний ВДВС Чернігівського МУЮ, ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає задоволенню. Визнано виконавчий напис , зареєстрований в реєстрі за №1047 від 17.07.2013 року вчинений ПНКМНО Кобелєвою А.М. таким , що не підлягає виконанню. Стягнуто з ПАТ КБ Надра» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Не погоджуючись з рішення суду представник ПАТ КБ «Надра» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити повному обсязі з урахуванням того, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а також невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції повинен був встановити не факт наявності спору, а факт здійснення нотаріусом певних дій, які б мали наслідком встановлення безспірності вимог банку, як це передбачено чинним законодавством.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача ОСОБА_6 апеляційні скарги підтримав та просив рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.12.2006 рокуміж ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Надра»було укладено кредитний договір №59/П/59/2006-840 к, відповідно до якого банк надав позичальникові кошти в сумі 90000 доларів США строком до 14.12.2016 року.

На забезпечення виконання кредитного зобов'язання, 15.12.2006 рокуу між сторонами було укладено договір іпотеки, предметом за яким є квартира АДРЕСА_1

17.07.2013 року приватним нотаріусом КобелєвоюА.М. було вчинено виконавчий напис № 1047 про звернення стягнення за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного майна, задовольнити вимоги стягувача щодо стягнення суми заборгованості за кредитом у розмірі 3039983,59грн, з яких 80784,79 доларів США сума кредиту,сума процентів 37150,17 доларів США, сума пені - 236279,40 доларів США., сума комісії 16903,69 доларів США, сума штрафу 6900 доларів США, плата за вчення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 1700 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що нотаріус не мав документів, які б підтверджували безспірність суми заборгованості на яку вчинено виконавчі написи, а тому дійшов висновку, що останні є такими, що не підлягають виконанню.

Проте, повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 32 вказаного закону встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Таким чином, іпотекодержатель має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі незадоволення іпотекодавцем вимоги іпотекодержателя про виконання порушеного боржником зобов'язання у тридцятиденний строк.

Посилання позивача, що правовідносини з відповідачем регулюються Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», колегія суддів вважає безпідставним, так як правовідносини, які виникли між позивачкою та відповідачем регулюються спеціальним Законом України «Про іпотеку», який передбачає право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

15.04.2013 року банк направив позивачу досудову вимогу про усунення порушеного зобов'язання, однак у визначений строк порушення усунуто не було, тому іпотекодержатель мав право звернутися до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису. (а.с.18)

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Частиною 4 пункту 283 Інструкції передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень

Згідно пункту 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 283 Інструкції встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Аналізуючи викладене необхідно дійти висновку, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не перевіряє можливість спору між сторонами щодо кредитної заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахування положень Переліку (згідно Постанови КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусами» № 1172 від 29 червня 1999 року), тобто перевіряє щоб документи, з яких обчислена заборгованість не були спірними.

Судом встановлено, що приватному нотаріусу для вчинення виконавчих написів відповідачем на підтвердження наявності безспірної заборгованості зокрема було подано вимоги про повернення заборгованості, розрахунок боргу, з яких вбачалося спір між сторонами щодо кредитної заборгованості.

За таких обставин колегія суддів уважає посилання позивачів щодо того, що виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням вимог Інструкції та всупереч вимогам Закону України «Про нотаріат» за відсутності документів, що підтверджують безспірність заборгованості на підставі кредитного договору - безпідставними та такими що не ґрунтуються на вимогах Закону.

Судом першої інстанції неповно були встановлені обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального права і ухвалено помилкове рішення про задоволення позову, тому колегія суддів скасовує рішення суду та ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна, Центральний Відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає задоволенню відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді