Постанова № 54761403, 25.12.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 грудня 2015 р. № 820/11580/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 індексний номер НОМЕР_1 від 21.01.2013 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, прийняте на підставі акту державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ від 14.01.2013 року;

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, зроблений на підставі рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 індексний номер НОМЕР_1 від 21.01.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому на праві власності належала квартира АДРЕСА_2. 26.12.2012 року квартира, належна на праві власності позивачу квартира АДРЕСА_3, була реалізована на прилюдних торгах. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.02.2015 року визнано недійсними прилюдні торги, на яких реалізовано квартиру АДРЕСА_2, яка належить позивачу на праві власності. В порядку виконання судового рішення ОСОБА_1 звернувся із відповідними заявами щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції. Рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби №26060851 від 11.11.2015 року відмовлено у скасуванні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Дане рішення мотивоване необхідністю звернення до державного реєстратора, яким було проведено реєстрацію прав, зокрема до нотаріуса із наданням відповідного чинного судового рішення про скасування рішення державного реєстратора. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватним нотаріусом ОСОБА_2 №25970684 від 09.11.2015 року відмовлено у скасуванні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з підстав поданням заявником документів, що не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. На думку позивача, відмова відповідача, державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса ОСОБА_2 є безпідставною, а прийняте нею рішення №25970684 від 09.11.2015 року незаконне.

Представник позивача, у судове засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження, у заяві вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі. (а.с.70).

Відповідач - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, у судове засідання не прибула, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, при вирішенні справи по суті поклалась на розсуд суду. (а.с.63).

Відповідач -Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської області, у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у позові відмовити.

У своїх письмових запереченнях (а.с. 67-69) на позов вказав, що абзацом третім ч. 5 ст. З Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. Відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 9 Закону у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Згідно ч. 4 ст. 9 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

За матеріалами справи судом встановлено, що 11 листопада 2015 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області із заявою про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 на підставі судового рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 25 лютого 2015 року по справі № 638/6144/14-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23.09.2015 року, яким визнано недійними при людні торги, проведені Харківською філією ТОВ "Укрспецторг Груп" 26.02.2012 року з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_5, протокол №21-0144/12 проведення прилюдних торгів від 26 грудня 2012 року з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_5, акт старшого державного виконавця виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_4 про реалізацію арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_5, затверджений начальником Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 14 січня 2013 року, виданий на підставі протоколу проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна від 26 грудня 2012 року, свідоцтво від 21 січня 2013 року (реєстровий номер 119), яке видано ОСОБА_3 приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_2 на підставі акту державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна, затвердженого начальником Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 14 січня 2013 року; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартири АДРЕСА_5 та поновлено державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_1. (а.с. 21-26, 27-30).

11 листопада 2015 року рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 №26060851 відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, мотивуюче своє рішення необхідністю звернутися до державного реєстратора, яким було проведено реєстрацію прав, тобто. до нотаріуса із наданням відповідного чинного судового рішення. (а.с. 12).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса ОСОБА_2 №25970684 від 09.11.2015 року ОСОБА_1 також відмовлено у скасуванні запису про нерухоме майно №26526 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1864363101/ спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у зв'язку з поданням заявником документів, що не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. (а.с.12а).

Вирішуючи спір суд відзначає, що спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-ІV від 01.07.2004 року, Постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 року "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 182 Цивільного Кодексу України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова в державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-ІV від 01.07.2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Положеннями ч. 1, 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Абзацом 3 частини 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва провадиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Абзацом 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний субєкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Пункт 1 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-ІV від 01.07.2004 року передбачає обов'язок державного реєстратора під час розгляду заяви про реєстрацію встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-ІV від 01.07.2004 року державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

В силу п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-ІV від 01.07.2004 року, яка кореспондується із положенням п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 року "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Підстави для відмови в державній реєстрації перелічені в статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-ІV від 01.07.2004 року, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону: 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена (ч. 4 ст. 24 Закону України № 1952-IV).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-ІV від 01.07.2004 року державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом;2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Суд вважає за необхідне зазначити, що підставою для державної реєстрації права власності на квартиру, що розташована: АДРЕСА_6 за ОСОБА_3, був акт державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ від 14.01.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_2

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 25 лютого 2015 року по справі №638/6144/14-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23.09.2015 року, яким визнано недійними при людні торги, проведені Харківською філією ТОВ "Укрспецторг Груп" 26.02.2012 року з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_5, протокол №21-0144/12 проведення прилюдних торгів від 26 грудня 2012 року з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_5, акт старшого державного виконавця виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_4 про реалізацію арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_5, затверджений начальником Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 14 січня 2013 року, виданий на підставі протоколу проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна від 26 грудня 2012 року, свідоцтво від 21 січня 2013 року (реєстровий номер 119), яке видано ОСОБА_3 приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_2 на підставі акту державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна, затвердженого начальником Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 14 січня 2013 року; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартири АДРЕСА_5 та поновлено державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_1. (а.с. 21-26, 27-30).

Вищевказане рішення набрало чинності 23.09.2015 року.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-ІV від 01.07.2004 року, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно пункту 2.1. Порядку прийняття і розгляду заяв для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державному реєстратору прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим порядком.

З огляду на зазначену норму законодавства, суд вважає, що рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області №26060851 від 11.11.2015 року про відмову у скасуванні державної речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за №26526 обґрунтованим та правомірним.

Відповідно до п. 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на рухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.2011 року №3502/5, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141, передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Отже для внесення запису про скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно необхідно відповідне судове рішення про скасування державної реєстрації прав, яке й було надано позивачем приватному нотаріусу ОСОБА_2 при подачі заяви про внесення запису про скасування державної реєстрації права власності.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди серед іншого перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса ОСОБА_2 №1864363101 від 21.01.2013 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог щодо скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3, внесеного на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса ОСОБА_2 №1864363101 від 21.01.2013 р., суд зазначає, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, від так завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Таким чином, вимога позивача в цій частині є формою втручання в дискреційні повноваження відповідачів, та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про скасування рішення - задовольнити частково.

Скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 індексний номер НОМЕР_1 від 21.01.2013 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, прийняте на підставі акту державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ від 14.01.2013 року.

Зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 розглянути питання про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 25 грудня 2015 року.

Суддя О.В. Панченко