Рішення № 54759645, 24.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 310/2849/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Парій О.В.№22-ц/778/6076/15Суддя-доповідач Гончар М.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.,

суддів Стрелець Л.Г., Каракуші К.В.,

при секретарі Бурак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 липня 2015 року у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (надалі - Банк) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИЛА:

Банк звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь Банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.05.2007 року у розмірі 14423,92 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 7405,44 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом - 4901,95 грн., заборгованості за пенею та комісією - 953,49 грн., а також штрафів відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. (фіксована частина) та 663,04 грн. (процентна складова), від сплати якої відповідач на користь Банку у добровільному порядку ухиляється, а також понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору 243,60 грн.

Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 липня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Банку заборгованість за договором б/н від 07 травня 2007 року станом на 31 жовтня 2014 року в розмірі 12922,76грн., а також судовий збір в розмірі 217,50 грн., всього 13140,26 грн.

В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, Бак, як позивач, у своїй апеляційній скарзі просило рішення суду першої інстанції скасувати, в частині відмови у стягненні суми та ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги Банку, стягнути з відповідача судові витрати за подання цієї апеляційної скарги.

У судове засідання 24 грудня 2015 року належним чином повідомлений про час та місце розгляду цієї справи апеляційним судом (а.с.69) відповідач ОСОБА_3 не з'явився, заяв-повідомлень про причини своєї неявки, а також клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавав.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів апеляційного суду ухвалила визнати неповажною причину неявки відповідача ОСОБА_3 у дане судове засідання та розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю останнього за присутністю представника Банку за довіреністю (а.с.70) Ковалишкіна В.В.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника Банку, як особи, яка подала апеляційну скаргу, якій в порядку ст.ст. 10 ч.4, 303 ч.2 ЦПК України надав апеляційному суду для долучення до матеріалів цієї справи відповідні матеріали (а.с.71-76) та зазначав, що у позові помилково було заявлено позовні вимоги Банком щодо стягнення заборгованості за пенею та комісією у сумі 953,49 грн., сума заборгованості за пенею за вищезазначеним кредитним договором боржника складає 239,47 грн., комісії немає взагалі, штрафи мали бути стягнуті судом першої інстанції у сумі 500, 00 грн. (фіксована частина) та 627,34 грн. (процентна складова), оскільки вони передбачені Умовами та правилами надання банківських послуг, пеня і штрафи нараховуються за різні порушення боржника, подвійного стягнення при цьому, немає, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга Банку, як позивача у цій справі, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ст. 303 ч. 1 ЦПК України).

Згідно ст. 307 ч. 1 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право: постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін (п. 1); скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог (п. 2), змінити рішення (п.3).

В силу вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 309 ч. 1 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи Банку у цій справі в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №б/н від 07.05.2007 року у вигляді заборгованості за пенею та комісією 953,49 грн., штрафу - 500,00 грн. (фіксована частина) та у частині штрафу 663,04 грн. (процентна складова), керувався ст. ст. 3-6, 57-62, 64, 88, 212-215, 223-226, 294 ЦПК України та виходив із необґрунтованості та недоказаності позовних вимог Банку у цій частині.

Проте, з такими висновками суду можна погодитись лише частково.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуємій частині у цій справі лише частково прийнято з порушенням вимог ст. ст. 213-214 ЦПК України.

Так, має місце недоведеність обставин у цій частині позовних вимог, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; висновки суду першої інстанції у цій частині не відповідають обставинам справи; мають місце порушення та неправильне застосування норм матеріального права; внаслідок чого, в цій частині, суд першої інстанції неправильно вирішив спір у цій частині позовних вимог Банку.

Згідно із п. 8.6 Умов і правил надання банківських послуг (а.с.8-13), з якими погодився позичальник ОСОБА_3 (підпис на анкеті - заяві, а.с.7), передбачено, що при порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову.

Тобто, мається на увазі два штрафи: 500,00 грн. (фіксована частина) та 5% від суми позову (процентна складова, у даному випадку це 627,34 грн., проте судом першої інстанції стягнуто лише 615,37 грн., тому різниця підлягає достягненню апеляційним судом за цим рішенням суду - 12,0 грн.).

Випадки зменшення розміру цих штрафів чи звільнення боржника від сплати останніх Умовами не передбачені.

У суду першої інстанції при вищевикладених обставинах не було правових підстав для відмови у стягненні цих сум штрафів з відповідача на користь Банку.

Що стосується заборгованості за комісією та пенею, суд правильно відмовив у стягненні останньої на суму 714,02 грн. (розрахунок: заявлено у позові Банком 953,49 грн. - фактично нарахована пеня 239,47 грн.), а тому рішення суду першої інстанції в оскаржуємій частині у цій частині відмови у стягненні заборгованості за комісією та пенею підлягає залишенню без змін.

Разом із тим пеня у сумі 239,47 грн., на підтвердження якої Банком були надані докази в порядку ст. 10 ч.4, 303 ч.2 ЦПК України (а.с.71-76), які можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги при вирішенні цієї справи, з метою повного та всебічного перегляду цієї справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги Банку, має бути стягнута з ОСОБА_3 на користь Банку у цій справі.

Крім того, в силу вимог ст. 88 ч.ч. 1. 5 ЦПК України, достягненню з ОСОБА_3 на користь Банку підлягає також сума судового збору 26,10 грн., понесена при подачі позову до суду, відповідно до суми задоволених вимог Банку у цій справі.

При вищевикладених обставинах, заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 липня 2015 року в оскаржуємій частині щодо відмови у задоволенні частини позовних вимог позивача в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Банку заборгованості за пенею 239,47 грн., штрафу (фіксована частина) 500,00 грн., штрафу (процентна складова) 12,0 грн., судового збору 26,10 грн. слід скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь Банку заборгованість за пенею 239,47 грн., штраф (фіксована частина) 500,00 грн., штраф (процентна складова) 12,0 грн., судового збору 26,10 грн.; у зв'язку із чим, рішення суду першої інстанції змінити в частині загальної суми, стягнутої з ОСОБА_3 на користь Банку з «13140,26 грн.» на «13674,23 грн.»; в решті рішення суду першої інстанції в остаржуємій частині залишити без змін.

В решті рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржено та апеляційним судом не переглядалось.

Крім того, в силу вимог ст. 88 ч.ч. 1,5 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь Банку слід стягнути судові витрати у вигляду судового збору у розмірі 267,96 грн. (а.с.41), понесені останнім при розгляді цієї справи апеляційним судом.

Разом із тим, враховуючи, що судом апеляційної інстанції переглядалось заочне рішення суду першої інстанції у цій справі за апеляційною скаргою Банку, як позивача, за відсутності у судовому засіданні апеляційної інстанції відповідача ОСОБА_3, яке ще не переглядалось судом першої інстанції за заявою відповідача, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне роз'яснити особам, які беруть участь у цій справі, що у подальшому дане рішення апеляційного суду може бути переглянуто апеляційним судом за апеляційною скаргою відповідача в порядку ст. 318 ЦПК України, поданою після перегляду заочного рішення судом першої інстанції у цій справі за завою відповідача.

Керуючись ст.ст. 303, 307- 309, 316 - 317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 липня 2015 року в оскаржуємій частині щодо відмови у задоволенні частини позовних вимог позивача в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованості за пенею 239,47 грн., штрафу (фіксована частина) 500,00 грн., штрафу (процентна складова) 12,0 грн., судового збору 26,10 грн. скасувати.

Ухвалити у цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за пенею 239,47 грн., штраф (фіксована частина) 500,00 грн., штраф (процентна складова) 12,0 грн., судового збору 26,10 грн.

У зв'язку із чим, рішення суду першої інстанції змінити в частині загальної суми, стягнутої з ОСОБА_3 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» з «13140,26 грн. (тринадцять тисяч сто сорок гривен двадцять шість копійок)» на «13674,23 грн. (тринадцять тисяч шістсот сімдесят чотири гривні двадцять три гривні)».

В решті рішення суду першої інстанції в остаржуємій частині залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» у вигляду судового збору у розмірі 267,96 грн., понесеного при розгляді цієї справи апеляційним судом.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Стрелець Л.Г.Каракуша К.В.