Ухвала суду № 54758042, 23.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 1783/10/1570

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представників позивача Загвоздіної Л.С. та Славутського В.С., представника відповідача Солтовської Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» до Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області (правонаступник Державної податкової інспекції в м. Южному) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2006 року державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» (далі ДП «МТП «Южний») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Южному (далі ДПІ в м. Южному). З урахуванням уточнень позовних вимог позивач просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 22 березня 2006 року № 0000302301/0 (т. 1 а. с. 81).

В обґрунтування позову зазначалось, що з 6 жовтня по 17 листопада 2005 року посадовими особами відповідача проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 1 липня 2003 року по 30 червня 2005 року. За результатами перевірки складено акт від 20 березня 2006 року за № 137/12/23-1008/04704790, в якому, серед іншого, зазначено про порушення позивачем ст. 7 Закону України «Про плату на землю», що призвело до заниження земельного податку на загальну суму 90857 грн. 40 коп.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2006 року № 0000302301/0, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб за основним платежем 90857 грн. 40 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 45428 грн. 70 коп.. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам Закону України «Про плату за землю», Земельного кодексу України та Закону України «Про транспорт», а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є незаконним.

Справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у задоволенні позовних вимог ДП «МТП «Южний» відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ДП «МТП «Южний» в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми матеріального права. Так, судом не прийнято до уваги норми ст. ст. 5, 6, 7, 11 Закону України «Про плату за землю», ст. 25 Закону України «Про транспорт», ст. 5 Водного кодексу України та ст. 84 Земельного кодексу України щодо визначення розміру ставки справляння податку на землю. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представників позивача в підтримку апеляційної скарги, а також представника відповідача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з 6 жовтня по 17 листопада 2005 року посадовими особами відповідача проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 1 липня 2003 року по 30 червня 2005 року.

За результатами перевірки складено акт від 20 березня 2006 року за № 137/12/23-1008/04704790, в якому, серед іншого, зазначено про порушення позивачем ст. 7 Закону України «Про плату на землю» при обчисленні суми земельного податку за земельні ділянки загальною площею 22,18 га, які штучно створені за рахунок порту та повинні оподатковуватись земельним податком на загальних підставах в розмірі 1 % від грошової оцінки земельної ділянки, а позивачем застосовувалась ставка податку, як за земельні ділянки, надані на землях водного фонду, що призвело до заниження земельного податку у сумі 90857 грн. 40 коп..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2006 року № 0000302301/0, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб за основним платежем 90857 грн. 40 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 45428 грн. 70 коп..

Відмовляючи ДП «МТП «Южний» у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду сплачував земельний податок за земельні ділянки площею 22,18 га, що знаходиться у його постійному користуванні, у розмірі 0,3 % від їх грошової оцінки, тобто як за землі водного фонду. Проте, належних доказів щодо віднесення цих земельних ділянок до земель водного фонду позивачем до суду не надано.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначались Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до ст. 2 названого Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно ст. 15 названого Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Як встановлено матеріалами справи та не спростовується позивачем, станом на 1 липня 2003 року у фактичному користуванні ДП «МТП «Южний» перебували земельні ділянки загальною площею 205,95 га та земельні ділянки водного фонду площею 441 га, що підтверджується:

- Державним актом серії І-ОД № 001818 від 10 червня 2002 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 9,25 га для ведення підсобного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а. с. 63-64);

- Державним актом серії І-ОД № 001823 від 10 червня 2002 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 196,7 га для експлуатації та обслуговування промислових і господарських об'єктів (т. 1 а. с. 46-52);

- Навігаційною картою за № 3605 на право користування земельними ділянками водного фонду площею 441 га.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД № 001823 від 10 червня 2002 року, Южненською міською радою народних депутатів Одеської області відповідно до рішення названої міської ради від 29 травня 2002 року № 34-ХХІV надано у постійне користування ДП «МТП «Южний» земельну ділянку площею 196,7 га для експлуатації та обслуговування промислових і господарських об'єктів (т. 1 а. с. 46-52, 66-70).

З довідки відділу Держкомзему у місті Южне Одеської області від 11 березня 2011 року № 32-01-15/148 вбачається, що у період з 1 липня 2003 року по 30 червня 2005 року земельна ділянка, штучно створена за рахунок ДП «МТП «Южний» загальною площею 22,18 га, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД № 001823, виданого 10 червня 2002 року ДП «МТП «Южний», передана у постійне користування для експлуатації та обслуговування промислових і господарських об'єктів, відносилась згідно ст. 19 Земельного кодексу України за основним цільовим призначенням до категорії: ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Згідно Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ), земельна ділянка відносилась до земель морського транспорту (3.2.4) (т. 2 а. с. 45).

Довідкою названого відділу від 11 березня 2011 року № 32-01-17/145 підтверджується, що згідно технічної документації по інвентаризації земельних ділянок, які створені за рахунок морського торговельного порту «Южний» на території Южненської міської ради Одеської області, підготовленої Южненською міською філією Державного підприємства «Одеський регіональний центр державного земельного кадастру» 17 жовтня 2002 року, за рахунок земель водного фонду були утворені наступні території ДП «МТП «Южний» загальною площею 22,18 га:

1. Причали № 1-4 (площа 5,29 га), утворені за рахунок гідротехнічних конструкцій причальних споруд;

2) Територія БРЛС (площа 4,26 га), утворена за рахунок берегового відвалу ґрунту;

3) Причали № 5, 6 (площа 10,3 га), утворені за рахунок намиву території піском;

4) Причал № 7 (площа 2,33 га), утворений за рахунок намиву території піском (т. 2 а. с. 52).

Крім того, з довідок Южненської міської філії Державного підприємства «Одеський регіональний центр Державного земельного кадастру» від 16 жовтня 2002 року за № № 103, 105, 107, 109 про експертну грошову оцінку земельних ділянок вбачається, що названі вище земельні ділянки загальною площею 22,18 га, створені за рахунок ДП «МТП «Южний», розташовані у м. Южне Одеської області та за цільовим призначенням є землями транспорту і зв'язку (т. 1 а. с. 74-75).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 193 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Статтею 194 названого Кодексу визначено, що призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Частиною 1 ст. 204 Кодексу передбачено, що державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

На підставі п. 7 чинного на момент виникнення спірних правовідносин Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 року № 15, до земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно-територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній і приватній власності, їх кількість, якість, народногосподарську цінність та продуктивність по власниках землі і землекористувачах, населених пунктах, територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів, областях, Республіці Крим та Україні в цілому. Земельно-кадастрова документація включає книги реєстрації державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорів на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Як встановлено матеріалами справи, на підставі заяв ДП «МТП «Южний», Южненською міською філією Державного підприємства «Одеський регіональний центр Державного земельного кадастру» проведено експертну грошову оцінку спірних земельних ділянок загальною площею 22,18 га, про що складено довідки від 16 жовтня 2002 року за № № 103, 105, 107, 109, відповідно до яких названі земельні ділянки розташовані на території Южненьскої міської ради згідно з постановою Верховної Ради України від 13 липня 2000 року № 1914-ІІІ (т. 1 а. с. 74-76).

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Скасовуючи попередні рішення суддів першої та апеляційної інстанцій, Вищий адміністративний суд Україні в ухвалі від 1 грудня 2014 року зазначив, що судами достовірно не встановлено місце розташування спірних земельних ділянок, в той час як вибір ставки податку залежить від цільового призначення земельної ділянки, категорії земель та їх місця розташування.

На виконання висновків касаційного суду, судом першої інстанції при новому розгляді справи за результатами дослідження названих вище доказів достовірно встановлено, що спірні земельні ділянки загальною площею 22,18 га, створені за рахунок ДП «МТП «Южний», є землями транспорту та зв'язку і знаходяться за адресою: Одеська область, м. Южне.

За таких обставин, із врахуванням наведених вище положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, висновок суду першої інстанції про правомірне донарахування позивачу контролюючим органом земельного податку у сумі 90857 грн. 40 коп., виходячи з розміру 1 % від грошової оцінки земельної ділянки, є правильним, що виключає можливість задоволення вимог позивача.

Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на те, що вказані земельні ділянки загальною площею 22,18 га відносяться до земель водного фонду, оскільки назване спростовується матеріалами справи, а саме Державним актом серії І-ОД № 001823 від 10 червня 2002 року на право постійного користування землею та висновком Южненської міської філії державного підприємства «Одеський регіональний центр Державного земельного кадастру» (т. 1 а. с. 46-50, 76).

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 28 грудня 2015 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко