Постанова № 54758020, 03.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2015 рокусправа № 804/15046/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року

у адміністративній справі № 804/15046/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року задоволено адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, визнано протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у проведені документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1, в результаті якої був складений акт від 30.10.2013 року №470/173/НОМЕР_1, а також визнано протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по взаємовідносинах з ТОВ "Торгова компанія "Сімплекс" за червень 2013 року та ТОВ "Промзахист Н" за червень 2013 року, яке відбулось на підставі акту від 30.10.2013 року №470/173/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, в тому числі дії з виключення з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні ДПС України" сум податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість, які визначені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у податкових деклараціях за червень 2013 року.

Вказаною постановою також Новомосковську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зобов'язано відновити показники податкової звітності ФОП ОСОБА_1 по взаємовідносинах з ТОВ "Торгова компанія "Сімплекс" за червень 2013 року та ТОВ "Промзахист Н" за червень 2013 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні ДПС України" суми податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість, які фізична особа-підприємець ОСОБА_1 включив до податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2013 року. З Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у розмірі 68,82 грн.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду першої інстанції відповідачем до апеляційної інстанції подано апеляційну скаргу, в якій заявлено про її скасування з підстав неправильного застосування норм матеріального права, та неврахування фактичних обставин, з прийняттям у справі іншої постанови про відмову у задоволені вимог ФОП ОСОБА_1

Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги податкового органу, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.10.2013 року начальником Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було прийнято наказ №355 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, який разом з повідомленням №215/173 про час проведення перевірки був направлений в адресу позивача 30.10.2013 року рекомендованим листом з повідомленням та отримано ним 04.11.2013 року, що підтверджується чеком про відправлення поштової кореспонденції та рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції, а також конвертом з відбитком штемпелю поштового відділення і датою 31.10.2013 року, копії яких долучено до матеріалів справи.

Оскільки перевірку позивача було проведно 30.10.2013 року, тобто в день направлення поштою наказу на проведення перевірки і повідомлення про час проведення перевірки, суд першої інстанції посилаючись на положення пп.78.1.1 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.79.1 п.79.2 ст.78, п.81.3 ст.81 Податкового кодексу України дійшов висновку про протиправність дій Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведеня документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 по відносинам з платником податків ТОВ "ТК "Сімплекс" за червень 2013 року, в результаті якої відповідачем протиправно був складений акт від 30.10.2013 року №470/173/НОМЕР_1 з висновками про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) позивачем за червень 2013 року з контрагентом-постачальником ТОВ "ТК "Сімплекс" та контрагентом-покупцем ТОВ "Промзахист Н", тобто встановлення нереальності здійснення господарських операцій, та порушення тм самим позивачем вимогст.188, ст.187, ст.188, ст.198 Податкового кодексу України, та ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України.

При цьому, спростовуючи правову позицію відповідача щодо відсутності у позивача об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у червні 2013 року у постачальника ТОВ "ТК "Сімплекс" та з контрагентом-покупцем ТОВ "Промзахист Н", суд першої інстанції виходив зі змісту договору поставки №704 від 31.05.13 року по взаємовідносинам з ТОВ "ТК "Сімплекс" (постачальник), згідно якого у позивача були відсутні обов'язки щодо транспортування товару, і додаткової угоди №1 від 11.11.2013 року про викладення пункту 4 Договору №704 від 31.05.13 року в такій редакції: "платіж за продукцію, поставлену за цим Договором здійснюється у вексельній формі шляхом видачі Покупцем Постачальнику простих безпроцентних векселів з терміном платежу "за пред'явленням" на суму, рівну загальній заборгованості Покупця за Договором чи передачі векселя третьої особи, із зобов'язанням покупця видати прості векселі протягом 10 днів після укладення Додаткової угоди, а також з урахуванням долучених до матеріалів справи копій: податкових накладних №70 від 03.06.2013 року, №128 від 07.06.2013 року, №90 від 05.06.2013 року, №392 від 26.06.2013 року, №377 від 25.06.2013 року, №151 від 10.06.2013 року, №164 від 11.06.2013 року, №331 від 21.06.2013 року, №228 від 14.06.2013 року; видаткових накладних №см-060386 від 03.06.2013 року, №см-060759 від 07.06.2013 року, №см-060575 від 05.06.2013 року, №см-06281 від 26.06.2013 року, №см-062573 від 25.06.2013 року, №см-061144 від 11.06.2013 року, №см-062167 від 21.06.2013 року, №см-061461 від 14.06.2013 року, №см-061088 від 10.06.2013 року; та актом прийняття-передачі векселя від 12.11.2013 року і актом про вексельний платіж №1 від 13.11.2013 року, які за висновком суд першої інстанції у їх сукупності безспірно підтверджують отримання позивачем від ТОВ "ТК "Сімплекс" товару, та передачу у власність останнього в якості оплати простого векселя за пред'явленням Серії АА №2582380 від 12.11.2013 року на суму 454 933,83 грн.

Реалізація позивачем отриманого від ТОВ "ТК "Сімплекс" товар в подальшому покупцю ТОВ "Промзахист Н", за висновками суду першої інстанції підтверджується копіями долучених до матеріалів справи: договору поставки від 08.01.2013 року №5, відповідно якого у позивача були відсутні обов'язки щодо транспортування товару; та податковими накладними №1 від 04.06.2013 року, № 2 від 04.06.2013 року, №3 від 04.06.2013 року, № 4 від 06.06.2013 року, №5 від 10.06.2013 року, №6 від 11.06.2013 року, №7 від 12.06.2013 року, №8 від 13.06.2013 року, №10 від 17.06.2013 року, №11 від 25.06.2013 року, №12 від 26.06.2013 року, №13 від 27.06.2013 року; видатковими накладними та рахунками фактур №61 від 04.06.2013 року, №62 від 04.06.2013 року, №63 від 04.06.2013 року, №65 від 06.06.2013 року, №66 від 10.06.2013 року, №67 від 11.06.2013 року, №68 від 12.06.2013 року, № 69 від 13.06.2013 року, №70 від 17.06.2013 року, №71 від 25.06.2013 року, №72 від 26.06.2013 року, №73 від 27.06.2013 року; а також платіжними дорученнями №260 від 30.10.2013 року, №278 від 14.11.2013 року, №277 від 13.11.2013 року, № 266 від 05.11.2013 року, №257 від 23.10.2013 року, №230 від 01.10.2013 року, №237 від 09.10.2013 року, №394 від 28.11.2013 року.

Окрім вищенаведеного, суд першої інстанції визнав, що господарськы операції позивача в перевіряємий період підтверджуються: актами звірки взаєморозрахунків позивача з ТОВ "ТК "Сімплекс" від 11.11.2013 року і з ТОВ "Промзахист Н" від 01.01.2014 року; наявністю в оренді позивача складського приміщення загальною площею 100 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до укладеного з ОСОБА_2 договору оренди нежитлового приміщення №2 від 01.06.2013 року, та укладеним з ОСОБА_2 договором оренди обладнання №4 від 01.08.2013 року; витягом з книги обліку товарів ФОП ОСОБА_1 за червень 2013 року, з якого вбачається облік отриманого від ТОВ "ТК "Сімплекс" товару на складі позивача та в подальшому його реалізацію; а також тим, що на момент складання вказаних вище документів ФОП ОСОБА_1, ТОВ "ТК "Сімплекс", ТОВ "Промзахист Н" були зареєстровані в якості платників ПДВ.

З урахуванням наведених вище обставин, та спираючись на презумпцію правомірності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, наявність належно оформлених первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, приписів пункту 201.8 Податкового кодексу, та недоведеності податковим органом обізнаності позивача про порушення ТОВ "ТК "Сімплекс" вимог податкового законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність з боку позивача вимог податкового законодавства в частині формування валових витрат та податкового кредиту, і відповідно про обгрунтованність заявлених позивачем у цій справі вимог, та про їх задоволення у повному обсязі.

Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції у цій справі, та скасовуючи рішення суду в частині задоволення позову про визнання протиправними дій Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у проведені документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1, в результаті якої був складений акт від 30.10.2013 року №470/173/НОМЕР_1, а також щодо визнання протиправними дій Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по коригуванню показників податкової звітності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по взаємовідносинах з ТОВ "Торгова компанія "Сімплекс" за червень 2013 року та ТОВ "Промзахист Н" за червень 2013 року, яке відбулось на підставі акту від 30.10.2013 року №470/173/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, і приймаючи в цій частині нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог, судова колегія виходить із відсутності підстав для визнання протиправною бездіяльності ДПІ, яка полягає у відсутності складення наказу про перенесення термінів перевірки позивача, оскільки права платника може бути порушено лише у разі прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками проведеної перевірки.

Щодо проведення контролюючим органом документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, судова колегія керуючись приписами пп.78.1.1 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.79.1 п.79.2 ст.78, п.81.3 ст.81 Податкового кодексу України, на підставі аналізу яких судова колегія не вбачає підстав для визання зазначеної перевірки позивача незаконною, а дій податкового органу в цій частині протиправними, оскільки вказані дії є функціями та обов'язком податкового органу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Судовою колегією за матеріалами справи не встановлено будь-якого порушення податковим органом процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 по дотриманню ним вимог податкового та іншого законодавства.

Крім того, переглядаючи рішення суду першої інстанції в іншій частині, судова колегія виходить з правової позиції Верховного Суду України, що викладена в постанові від 09.12.2014 року, згідно якої: обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. У цьому випадку безпосереднє викладення ДПІ суб'єктивного оціночного судження щодо наявності з боку ФОП порушень податкового законодавства є правом податкового органу, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту. Права позивача можуть бути порушені відповідачем внаслідок прийняття за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскільки за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення не виносилось, то позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ДПІ при формуванні акта про завищення товариством податкових зобов'язань та податкового кредиту є необґрунтованими.

Щодо внесення ДПІ до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, то в цьому випадку це є лише службовою діяльністю працівників ДПІ з виконання обов'язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій. Оскільки права позивача оскаржуваними діями відповідача не порушуються, то позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Судова колегія акцентує увагу на тому, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів є одним із способів здійснення контролю податковим органом за дотриманням податкового законодавства (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Суд першої інстанції встановив, що ДПІ провела документальну позапланову невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, на підставі якої було складено акт, який слугував підставою для внесення інформації до відповідної електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні ДПС України"

Оскільки висновки, викладені у зазначеному акті, були зроблені на підставі аналізу господарських операцій позивача з його контрагентами, та є відображенням дій податкових інспекторів, і не породжують правових наслідків для платника податків, відповідно, такий акт не порушує прав позивача.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК колегія суддів дійшла висновку, що: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

За наведені вище обставин, судова колегія вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову ФОП ОСОБА_1 в задоволенні заявлених ним у цій справі вимог з підстав їх необґрунтованості та недоведеності порушення його права.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року - скасувати, та прийняти нову постанову про відмову у задоволені адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - в повному обсязі.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов