Ухвала суду № 54757984, 19.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2015 рокусправа № 398/4981/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду від 25 листопада 2014 року про залишення без розгляду провадження у справі, та ухвалу Олександрійського міськрайонного суду від 25 листопада 2014 року про закриття провадження у справі

у адміністративній справі № 398/4981/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради та Виконавчого комітету Олександрійської міської ради в особі міського голови ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради та вчинення певних дій, -

в с т а н о в и л а :

З адміністративним позовом до Олександрійської міської ради та Виконавчого комітету Олександрійської міської ради в особі міського голови ОСОБА_5, ОСОБА_1 звернувся до суду 12 червня 2013 року (а.с.2), в якому заявляв про: визнання рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 19 листопада 2010 року № 953 «Про заборону самовільної реконструкції димовентиляційних каналів багатоквартирних житлових будинків» - нікчемним, безпредметним, антикорупційним, у зв'язку з чим просив його скасувати з підстав ст.144 Конституції України; зобов'язання міської ради і міського голови м.Олександрія ОСОБА_5 погасити заборгованість по оплаті наданих послуг з перевірки димових і вентиляційних каналів житлових будинків, підпорядкованих ПП «Оріон-сервіс», ПП «Житло-мервіс», ПП Комфорт» загальною сумою 37318 грн. згідно їх бухгалтерських документів за 2006-2010 р.р.; зобов'язання міської ради м.Олександрія опублікування в місцевих засобах масової інформації зміст рішення по цій справі; та відшкодування моральної шкоди в розмірі 1,00 грн.

У серпні 2014 року позивачем по справі до суду було подано заяву про зміну позовних вимог до виконкому Олександрійської міськради щодо скасування рішення № 953 від 19.11.2010 року (а.с.59), в якій зазначено вимоги про: визнання незаконним і скасування рішення виконкому Олександрійської міськради № 953 від 19.11.2010 року з підстав його безпредметності; зобов'язання виконкому Олександрійської міськради і Олександрійської міську раду вирішити питання особи, до якої він має звернутися за погашенням заборгованості колишніх ЖЄКів за виконанні роботи у 2005-2010 р.р.; опублікування рішення цього суду в місцевих ЗМІ; та покладення судових витрат на відповідача.

У жовтні 2014 року позивач надіслав до суду заяву-доповнення до раніше заявлених вимог у цій справі (а.с.81-82), в якій просив: визнати і скасувати рішення виконкому Олександрійської міськради щодо скасування рішення № 953 від 19.11.2010 року (а.с.73) та № 340 від 11.05.2012 р. (а.с.74), як таких, що прийняті в порушення ч.4 ст.23 ГК України, є безпідставними, нікчемними і антиконституційними; визнати дії міського голови ОСОБА_5 такими, що не відповідають його службовим повноваженням; визнати пряму вину міського голови ОСОБА_5 в безладі в житлово-комунальному секторі щодо безпеки здоров'я і життя людей у сфері їх проживання і життєдіяльності, що не йде на користь міської громади; зобов'язати прокуратуру відкрити провадження по факту загибелі людей у 2006 році від задухи чадного газом по матеріалам міськради; визнати недостовірною інформацію тер управління Держгірпромнагляду в Кіровоградській області на адресу Голови облдержадміністрації; стягнути з міського голови ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі заборгованості по оплаті наданих послуг за договорами з ПП «Оріон-сервіс», ПП «Житло-мервіс», ПП Комфорт» загальною сумою 38000,00 грн.; та судові витрати віднести на рахунок відповідача.

За результатом судового розгляду зазначених вище вимог позивача з урахування їх уточнень у серпні 2014 р. та доповнень у жовтні 2014 року, суд першої інстанції постановив

- ухвалу від 25 листопада 2014 року (а.с.131), якою закрив провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міськради та Виконавчого комітету Олександрійської міської ради в особі міського голови ОСОБА_5 в частині щодо: визнання дій міського голови ОСОБА_5 такими, що не відповідають його службовим обов'язкам; визнання вини ОСОБА_5 в безладі в житлово-комунальному секторі щодо безпеки та здоров'я і життя людей у сфері їх проживання і життєдіяльності, що не йде на користь міської громади; зобов'язання прокуратури відкрити провадження по факту загибелі людей в 2006 році від задухи чадним газом по матеріалам міської ради; визнання недостовірною інформацію Теруправління Держгірпромнагляду в Кіроворадській області на адресу голови облдержадміністрації; а також щодо стягнення з міського голови ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 1 грн. та в розмірі заборгованості по оплаті наданих послуг за договорами з ПП «Оріон - сервіс», «Житло - сервіс», «Комфорт» в сумі 38 000 грн. Одночасно, суд першої інстанції роз'яснив позивачу про право зверннення до Господарського суду Кіровоградської області за вирішенням спору про стягнення з юридичних осіб певних сум за фактично виконані обсяги робіт.

- а також ухвалу від 25 листопада 2014 року (а.с.132), якою залишив без розгляду провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міськради та Виконавчого комітету Олександрійської міської ради в особі міського голови ОСОБА_5 в частині щодо визнання недійсним та нікчемними рішень виконавчого комітету Олександрійської міської ради № 953 від 10 листопада 2010 року та № 340 від 11 травня 2012 року, і їх скасування з підстав антиконституційності. Одночасно, суд роз'яснив позивачу право повторно звернутись до адміністративного суду в загальному порядку після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Як встановлено під час апеляційного перегляду справи, підставою для закриття частини провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міськради та Виконавчого комітету Олександрійської міської ради в особі міського голови ОСОБА_5, стало посилання позивача на порушення ст. 23 Господарського кодексу України, та визнання позивачем, що оскаржувані ним у цій справі рішення стосуються його сина ОСОБА_4, на якого саме і були оформлені дозвільні документи я який на теперішній час вже закінчив свою підприємницьку діяльність та не є підприємцем. З наведених обставин, суд першої інстанції спираючись на положення ст.6 та ст.157 КАСУ визнав, що спірні правовідносини, які склались між сторонами щодо стягнення заборгованості по оплаті наданих послуг за договорами з ПП «Оріон - сервіс», «Житло - сервіс», «Комфорт» в сумі 38 000 грн. стосуються господарського спору між суб'єктом підприємницької діяльності та юридичною особою, а Олександрійська міська рада владних управлінських функцій не здійснювала, і суб'єктом владних повноважень у цих відносинах відносно позивача не виступала, оскільки в оспорюваних рішеннях виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 19 листопада 2010 року № 953 «Про заборону самовільної реконструкції димовентиляційних каналів багатоквартирних житлових будинків» та № 340 від 11 травня 2012 року мова про підприємця ОСОБА_4, який не є позивачем у справі, а у позивача по цій справі - ОСОБА_1, не має довіреності від свого сина ОСОБА_4

Як вбачається зі змісту ухвали від 25.11.2014 р про залишення частини адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду, підставою для цього стало пропущення позивачем у цій справі визначеного ст.99 КАСУ 6-місячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав та свобод, інтересів, та не встановленням судом відповідно до приписів ст.100 КАСУ підстав для поновлення строку за заявою особи, яка подала позов. І в даному випадку, суд першої інстанції прийняв до уваги: відсутність у позивача довіреності на представлення інтересів його сина, який в частині оскарження рішень виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 19 листопада 2010 року № 953 та № 340 від 11 травня 2012 року мав би бути належним позивачем, оскільки ці рішення безпосередньо стосуються інтересів ФОП ОСОБА_4, який припинив свою підприємницьку діяльність, тобто заборона стосується підприємства, якого не існує; та того, що сам позивач не заперечує факт пропущення строку звернення до суду, а про поновлення строку питання не порушує, оскільки прийняті рішення його стосуються «опосередковано».

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції лише в частині пропущення позивачем у цій справі строку звернення до суду за захистом, і відсутності правових підстав для поновлення цього строку із-за відсутності відповідної заяви з обґрунтуванням поважності таких причин. Відповідно, якщо позивач по справі бажає судового розгляду його вимог по суті, він має можливість діючи у відповідності до вимог закону звернутися до суду з відповідним клопотанням, в якому навести причини пропуску ним строку звернення до суду і їх поважність, та просити суд поновити його право на судовий захист.

Разом з тим, судова колегія визнає помилковими висновки суду першої інстанції як при винесені 25.11.2014 року ухвали про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міськради та Виконавчого комітету Олександрійської міської ради в особі міського голови ОСОБА_5 в частині, з роз'ясненням про право звернення до Господарського суду Кіровоградської області за вирішенням спору про стягнення з юридичних осіб певних сум за фактично виконані обсяги робіт, так і ухвали про залишення без розгляду провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міськради та Виконавчого комітету Олександрійської міської ради в особі міського голови ОСОБА_5 в частині щодо визнання недійсним та нікчемними рішень виконавчого комітету Олександрійської міської ради № 953 від 10 листопада 2010 року та № 340 від 11 травня 2012 року, і їх скасування, з роз'ясненням позивачу про право повторно звернутись до адміністративного суду в загальному порядку після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Помилковість наведених вище висновків суду першої інстанції полягають в неврахуванні положень ч.1 ст.52 КАСУ, відповідно якої суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вищевказана норма КАС України не містить імперативних вказівок на обов'язок суду щодо заміни первинного позивача, оскільки остання передбачає саме право суду за згодою позивача допустити заміну сторони у справі.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що на відміну від цивільного судочинства, в адміністративному процесі зберігся процесуальний інститут заміни неналежного позивача. Наявність такого інституту в адміністративному судочинстві обумовлена публічно-правовим характером спорів і принципом офіційного з'ясування обставин у справі.

Апеляційний суд, скасовуючи ухвали суду першої інстанції та повертаючи матеріали справи до суду першої інстанції для продовження їх розгляду, виходить з неповноти та передчасності прийнятих судом першої інстанції рішень у цій справі, які судом першої інстанції повинні бути усунуті під час продовження розгляду даної справи.

Керуючись п.3 ч.1 ст.199, ст.203, ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково

Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду від 25 листопада 2014 року про залишення без розгляду провадження у справі, та ухвалу Олександрійського міськрайонного суду від 25 листопада 2014 року про закриття провадження у справі - скасувати, матеріали справи повернути до того ж суду для продовження розгляду справи.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов