Постанова № 54757752, 28.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 грудня 2015 року № 826/21958/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомОСОБА_1до третя особа:Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «Український професійний банк» Пантіної Л.О., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій ,

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» Пантіної Л.О. (надалі - Відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними рішення та дії Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіної Л.О. щодо визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № 352113 від 28.05.2015 року, укладеного між ПАТ «Український професійний банк» та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного Договору; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіну Л.О. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 199 000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за Договором банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № 352113 від 28.05.2015 року, укладеного між ПАТ «Український професійний банк» та ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог Позивачка зазначає, що Відповідачем було протиправно прийнято рішення, яким було визнано нікчемним договір банківського вкладу Позивачки, оскільки даний правочин, укладеним між Позивачкою та ПАТ «Український професійний банк», є загально прийнятим та розповсюдженим публічним договором (правочином) щодо надання одного з видів банківських послуг, не був спрямований на порушення публічного порядку, та не містить ознак нікчемного правочину визначених в статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Представник Відповідача подав через канцелярію суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування заперечень Відповідач зазначає, що під час перевірки було встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я Позивачки, надходили внаслідок так званого "дроблення" великого вкладу іншого клієнта, з огляду на що відкриття рахунку та внесення коштів на цей рахунок є нікчемними та Позивачка не має вкладу в банку та не є вкладником банку.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення справи, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 (Вкладник), з однієї сторони, та ПАТ «Український професійний банк» (Банк), з іншої сторони, укладено Договір банківського вкладу «Стандарт» №352113 від 28.05.2015 року, згідно з яким Позивачу відкрито особовий рахунок НОМЕР_2.

Відповідно до п. 1.1 вказаного вище договору Вкладник передає, а Банк приймає на умовах договору грошові кошти в сумі 199 000,00 гривень строком на один місяць. Днем повернення вкладу є 30 червня 2015 року.

Виплата процентів згідно п.1.2 Договору здійснюється за ставкою 21 процентів річних.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 № 348 "Про віднесення ПАТ «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.05.2015 р. прийнято рішення № 107 про запровадження з 29.05.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Український професійний банк».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Український професійний банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Український професійний банк» запроваджено строком на 3 місяці з 29.05.2015 р. по 28.08.2015 р.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 28 серпня 2015 р. № 562 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 28 серпня 2015 року № 158, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УПБ» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з даним рішенням з 31 серпня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УПБ» та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ», визначені статтями 37 та 38, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіній Любові Олександрівні строком на 1 рік з 31 серпня 2015 року до 30 серпня 2016 року включно.

Листом № 01-10/4087 від 27.08.2015 року "Про результати розгляду звернення" Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "УПБ" Пантіна Л.О. повідомила ОСОБА_1 про те, що правочини, в тому числі договір банківського вкладу №352113 від 28.05.2015 року, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахункам, відкритим на виконання вказаних договорів, є нікчемними відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку із чим позивача не було включено до переліку та реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

ОСОБА_1, вважаючи протиправними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "УПБ" Пантіна Л.О. щодо визнання Договору банківського вкладу №352113 від 28.05.2015 року нікчемним та вважаючи, що її має бути включено до переліку вкладників та загального реєстру вкладників ПАТ "УПБ", звернулася з відповідним позовом до суду.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 26 зазначеного Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частинами п'ятою та шостою зазначеної статті встановлено, що протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Пунктом 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ зазначеного Положення перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Відповідно до пункту 5 та 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Перелік вкладників" (додаток 9) та за правилами формування csv файлів. протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Пунктами 2, 3 та 4 розділу IV зазначеного Положення Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях. Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

В наданих суду запереченнях Відповідач посилався на те, що 26.06.2015 року Комісією з перевірки вкладів фізичних осіб було встановлено, що за рахунком НОМЕР_2, відкритим у ПАТ «УПБ» на ім'я ОСОБА_1, здійснено перерахування коштів на вклад № 35113 в сумі 199 00,00 грн. ОСОБА_4 на момент перерахування коштів на вклад № 35113 була кредитором Банк за Депозитними договорами (№№ 340675, 342730, 328861, 338119).

При цьому, 28.05.2015 року ОСОБА_4 здійснено 5 перерахувань на інші внутрішні депозити фізичних осіб у сумах, що гарантується Фондом.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

В письмових заперечення представник Відповідача посилався на те, що правочин, укладений Позивачкою з Публічним акціонерним товариством "УПБ" було визнано нікчемним на підставі пункту 2 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", водночас, при цьому ним не було наведено факту наявності причинно-наслідкового зв'язку між правочином, який укладено між позивачем та Публічним акціонерним товариством "УПБ", та неплатоспроможністю банку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності винесення ним спірних рішень, викладених у листі від № 01-10/4087 від 27.08.2015 року.

З аналізу договору банківського вкладу № 35113 від 28.05.2015 року вбачається, що він не містять в собі жодних умов, які б передбачали неплатоспроможнісь банку або неможливість виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами.

Зобов'язання Публічного акціонерного товариства "УПБ" за зазначеним договором передбачали відкриття і обслуговування рахунку вкладника, забезпечення збереження вкладу, а також повернення суми вкладу та виплату нарахованих процентів.

З огляду на зазначене, суд вважає необґрунтованими посилання Відповідача на пункт 2 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як на підставу для віднесення договору банківського вкладу № 35113 від 28.05.2015 року до нікчемних правочинів.

В наданих суду письмових запереченнях Відповідач також посилався на те, що договір банківського вкладу № 35113 від 28.05.2015 року є нікчемним в силу статті 228 Цивільного кодексу України як такі, що порушують публічний порядок, при цьому, як було встановлено судом, визнаючи договір банківського вкладу № 35113 від 28.05.2015 року нікчемними, Відповідач у своєму розпорядчому документі посилалася виключно на норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідач, як на обґрунтування того, що договір банківського вкладу № 35113 від 28.05.2015 року порушують публічний порядок, посилається на факт того, що вони спрямовані на незаконне заволодіння майном держави шляхом отримання від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі, що перевищує суму, гарантовану частиною пергою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Такий висновок Відповідач обґрунтовує тим, що кошти на рахунок відкритий на ім'я Позивачки надійшли із рахунку, сума коштів на якому значно перевищувала 200000,00 грн. Як зазначає Відповідач у наданих суду запереченнях, договір банківського вкладу № 35113 від 28.05.2015 року був укладений в інтересах власника великого рахунку та полягали в тому, щоб перерахувати частину коштів на рахунок Позивачки, цим самим збільшивши суму коштів, яка може бути повернута за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З довідки про рух коштів вбачається, що кошти у сумі 199 000,00 грн. були внесенні на вкладний рахунок, відкритий на ім'я Позивачки 28.05.2015 на підставі платіжного документу № 1.

Суд звертає увагу, що кошти надійшли в той же день в який було укладено Договори, що, в свою чергу, свідчить про виконання умов Договорів зі сторони Позивачки.

Таким чином, факт внесення грошових коштів на рахунок Позивачки в банку підтверджується довідкою про рух коштів по рахункам клієнтів ПАТ "УПБ", тоді як доказів того, що зазначені кошти фактично не вносились, суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Відповідачем не надано Суду доказів того, що договір банківського вкладу № 35113 від 28.05.2015 року є нікчемними в силу пункту 2 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та частини другої статті 228 Цивільного кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що правова оцінка доводів Відповідач, які вказують на недійсність правочину з інших підстав, ніж у зв'язку з його нікчемністю, не може бути надана під час розгляду та вирішення даної справи, оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення спорів про визнання договору недійсним.

Докази визнання у встановленому законом порядку недійсними договорів банківського вкладу № 35113 від 28.05.2015 року в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, Суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Відповідача щодо визнання нікчемними договорів банківського № 35113 від 28.05.2015 року, визнання протиправним та рішення в частині, що стосується позивача, визнання протиправними дій щодо не включення позивача до переліку вкладників.

Проте, враховуючи, що перелік вкладників складається уповноваженою особою лише один раз, в суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача включити позивача до переліку вкладників.

Відповідно до положень пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, відповідач-1 наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо зобов'язання Відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо Позивачки, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладати в Публічному акціонерному товаристві "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України №К/800/16057/15 від 09.06.2015.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо визнання нікчемними укладених із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) Договору банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № 352113 від 28.05.2015 року та операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахункам, відкритим на виконання вказаних договорів.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо визнання нікчемним укладений із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) Договір банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № 352113 від 28.05.2015 року та операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахункам, відкритим на виконання вказаних договорів.

4. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ««Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо не включення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до повного переліку вкладників ПАТ «Український професійний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

5. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» Пантіну Любов Олександрівну надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук