Постанова № 54757655, 01.12.2015, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 р. Справа №818/3168/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3168/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харцизький кабельний завод Енерго"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харцизький кабельний завод «Енерго» (далі позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №25381/НОМЕР_1 від 10.06.2015 року про визначення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 431446,50грн., в т.ч. в сумі 287631грн. за основним платежем та 143815,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №25382/НОМЕР_2 від 10.06.2015 року про зменшення розміру відємного значення з податку на додану вартість за лютий 2015 року на загальну суму 66556грн., винесені Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі відповідач).

Свої вимоги мотивує тим, що на думку позивача, відповідачем були прийняті протиправні податкові повідомлення-рішення, що призвело до порушення його прав та законних інтересів. Зокрема, під час проведення камеральної перевірки контролюючим органом не враховано дані, зазначені в уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2015 року, поданого до ДПІ у м. Сумах 05.03.2015 року, з рядка 24 якого («Сума відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду») в рядок 20.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду - лютий 2015 року, поданої до відповідача 20.03.2015 року, перенесено суму в розмірі 320909грн. Також, відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України однією з підстав для самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, є дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, які свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Проте, перевірка саме діяльності товариства з використанням первинних бухгалтерських документів, що складалися за результатами конкретних господарських операцій, за якими сформовано відповідні показники, наведені в податковій декларації за лютий 2015 року, не проводилася. При перевірці використано лише податкову звітність. Тому відсутні підстави для збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ та зменшення розміру відємного значення з ПДВ, а також для застосування штрафних санкцій відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, оскільки відповідальність за цим пунктом настає не за те, що контролюючий орган самостійно визначив суми грошового зобовязання, зменшив відємне значення суми ПДВ платника податків, а за ті дії чи бездіяльність платника податків, які утворили підстави для самостійного визначення контролюючим органом суми грошового зобовязання, зменшення відємного значення суми ПДВ.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані рішення законними та обґрунтованими, винесеними на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Пояснив, що в акті перевірки ДПІ у м. Сумах від 17.04.2015 року №904/18-19-15-01/37517108 було зазначено, що згідно з поданою ТОВ ««Харцизький кабельний завод «Енерго» податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2015 року відємне значення по рядкам 20.2 та 24 даної декларації відсутнє. За наслідками камеральної перевірки встановлено порушення пунктів 5,6 розділу V, пункту 2, 3 та 5 розділу ІХ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №13). Таким чином, товариство завищило у декларації з ПДВ за лютий 2015 року суму відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20 декларації), зокрема, значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 20.1) на суму 320909грн., відповідно платником завищено відємне значення, що включається до складу поточного звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на 33278грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 25 декларації), на 287631грн. Крім того, уточнюючий розрахунок, поданий у березні 2015 року, має враховуватися при визначенні значень рядків 21.1 та 24 декларації за звітній період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок, а саме у декларації за березень 2015 року, а не в декларації за лютий 2015 року, показники якої перевірялися (а.с.47-48, 104-105).

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Посадовою особою ДПІ у м. Сумах проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за лютий 2015 року ТОВ «Харцизький кабельний завод «Енерго» (код ЄДРПОУ 37517108), за результатами якої складено акт від 17.04.2015 року №904/18-19-15-01/37517108 (а.с.11-15).

При перевірці було використано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року (№9045168644 від 20.03.2015 року), надану до ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області в електронному вигляді.

Як зазначено в акті перевірки (а.с.14), «згідно з податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 року (№9019863404 від 20.02.2015 року) відємне значення по рядку 20.2 та рядку 24 відсутнє. Уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у лютому 2015 року на збільшення залишку відємного значення відсутні. Таким чином, розділ ІV податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року не заповнюється».

Отже, перевіркою було встановлено порушення позивачем пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, пункту 5 та 6 розділу V, пункту 2, 3 та 5 розділу ІХ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №13), «Про внесення змін до деяких нормативно - правових актів Міністерства фінансів Україні» (далі - Порядок №966), в результаті чого:

- збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету (р.25 р.25.1) на суму 287631грн.;

- зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) на суму 33278грн.;

- зменшується сума непогашеного відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (р.31) на суму 33278грн.

На підставі акту перевірки від 17.04.2015 року №904/18-19-15-01/37517108 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №25381/НОМЕР_1 від 10.06.2015 року, яким товариству визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 431446,50грн., в т.ч. 287631грн. за основним платежем та 143815,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення №25382/НОМЕР_2 від 10.06.2015 року про зменшення розміру відємного значення з податку на додану вартість за лютий 2015 року на загальну суму 66556грн. (а.с.10).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Кодексу податкова декларація розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1 ст.49 Кодексу).

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п.49.5 ст.49 Кодексу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем було допущено помилку, а саме подання додатку 2 «Розрахунок суми залишку відємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року» (Д2) до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року при дорівнюванні «0 грн.» рядку 26 «Сума залишку відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду» та рядку 31 «Сума залишку відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду» та заповнення розділу ІV декларації за лютий 2015 року за відсутності відємного значення по рядку 20.2 та рядку 24 в декларації з ПДВ за січень 2015 року (№9019863404 від 20.02.2015 року).

Частиною 1 ст.50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Аналогічні положення закріплені в розділі ІV Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №13), в пункті 1 якого визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу (п.2 Порядку №966).

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п.3 Порядку №966).

Так, 05.03.2015 року ТОВ «Харцизький кабельний завод «Енерго» до ДПІ у м. Сумах подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2015 року, з рядка 24 якого («Сума відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду») в рядок 20.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду - лютий 2015 року, поданої до відповідача 20.03.2015 року, перенесено суму в розмірі 320909грн. (а.с.93-101).

Тобто фактично показники у податковій звітності були виявлені та виправлені платником податком самостійно до початку проведення камеральної перевірки шляхом внесення відповідних даних в рядок 24 декларації за січень 2015 року, які по суті не вплинули на розрахунки з бюджетом станом на 17.04.2015 року (день проведення перевірки).

Слід зазначити, що ст.14 Податкового Кодексу наведено визначення понять, які вживаються в Кодексі, однак в даній статті поняття помилки відсутнє.

Пунктом 54.3 ст.54 ПК України не встановлена відповідальність за сам факт допущення помилок у заповненні податкової звітності.

Враховуючи вищенаведене, Податковим кодексом України не передбачено визначення помилки та відповідальності за неї.

Крім того, згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків лише в тому разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Проте, в даному випадку діяльність платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій, за наслідками яких сформовано податковий кредит за спірний період, ДПІ у м. Сумах не перевірялася, що виключає можливість визначення суми грошових зобов'язань та зменшення розміру відємного значення з податку на додану вартість за лютий 2015 року оскаржуваними позивачем податковими повідомленнями-рішеннями.

Зокрема, одним із способів здійснення податкового контролю, передбачених у п. 62.1 статті 62 ПК України, є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Порядок проведення камеральної перевірки визначено у статті 76 ПК України, відповідно до якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Зважаючи на імперативні приписи п. 75.1 ПК України суд вважає, що під час камеральної перевірки податкової звітності контролюючий орган не має об'єктивної можливості та не вправі аналізувати господарську діяльність платника на предмет дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі конкретних господарських операцій (правочинів). Адже під час такої перевірки не можуть використовуватися первинні та облікові документи платника податків, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення та будь-які інші матеріали, визначені ст. 83 ПК України як матеріали, що є підставами для висновків під час проведення перевірок.

Відтак, за наслідками камеральних перевірок контролюючий орган не вправі самостійно визначати платнику суму податкового та грошового зобовязання згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків, що з боку позивача було допущено лише порушення порядку ведення податкового обліку, відповідальність за яке передбачена нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме статтею 163-1, у вигляді застосування до порушників (керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій) штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючим органом було неправомірно визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 431446,50грн. та зменшено розмір відємного значення з податку на додану вартість за лютий 2015 року на загальну суму 66556грн.

Що стосується застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.123.1 ст.123 Податкового Кодексу України податковим повідомленням-рішенням №25381/НОМЕР_1 від 10.06.2015 року, то в цій частині податкове повідомлення-рішення теж є необґрунтованим.

Так, відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового Кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що відповідальність за цим пунктом ПК настає не за те, що контролюючий орган самостійно визначив суми податкового зобов'язання, зменшив суми бюджетного відшкодування та/або зменшив від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємне значення суми податку на додану вартість платника податків, а за ті дії чи бездіяльність платників податків, які утворили підстави для контролюючого органу самостійно визначити суми податкового зобов'язання, зменшити суми бюджетного відшкодування тощо.

Під час розгляду даної справи судом не встановлена наявність підстав, зазначених у пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, на які міститься посилання у спірному податковому повідомленні-рішенні №25381/НОМЕР_1 від 10.06.2015 року, у звязку з чим воно визнається протиправним та має бути скасовано.

За таких обставин, Сумський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 КАС України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягають стягненню на корить позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в загальній сумі 487грн. (а.с.3-4).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харцизький кабельний завод Енерго" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №25381/НОМЕР_1 від 10.06.2015 року про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 431446грн.50коп, в т.ч. в сумі 287631грн. за основним платежем та 143815грн.50коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №25382/НОМЕР_2 від 10.06.2015 року про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2015 року на загальну суму 66556грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харцизький кабельний завод Енерго" (40012, м. Суми, вул. Харківська, буд. №122, код ЄДРПОУ 37517108) 487грн. (чотириста вісімдесят сім грн.) в рахунок відшкодування судових витрат.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 07.12.2015 року.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова