Постанова № 54757634, 20.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20 листопада 2015 року 11 год. 40 хв. № 826/19621/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Київського міського центру зайнятості (також далі - позивач) до ОСОБА_1 (також далі - відповідача) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 32868,42 грн.

Відповідною ухвалою суду, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

У подальшому, до суду через канцелярію від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, у яких він просить відмовити у задоволенні позову та надає пояснення про те, що відповідач не займається підприємницькою, господарською або будь-яким іншим видом діяльності, які могли б принести дохід.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Наказами Дніпровського районного центру зайнятості від 22 грудня 2014 року № НТ141222 відповідачу надано статус безробітного, від 23 грудня 2014 року № НТ141223 - призначено допомогу по безробіттю, а від 23 грудня 2014 року № НТ141223 - припинено реєстрацію відповідача як безробітного.

Відповідно до аз. 19 пп. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198, наказом РЦЗ від 10 липня 2015 року №НТ150710, відповідачу було припинено реєстрацію з 10 липня 2015 року, у зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття.

На підставі долученого до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15 липня 2015 року, вбачається, що датою запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є 07 липня 2015 року.

Позивач зазначає про те, що на момент звернення до центру зайнятості 16 грудня 2014 року, відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а тому не мав права на отримання статусу безробітного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 36 Закону України "Про зайнятість населення", до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Листом Дніпровського районного центру зайнятості від 30 липня 2015 року №3815-01/24 відповідача повідомляли про зняття з обліку в зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та було запропоновано повернути кошти у розмірі 32868,72 грн. на рахунок позивача.

Однак, як зазначено в матеріалах позовної заяви, повернення коштів, а саме допомоги по безробіттю у розмірі 32868,42 грн., не відбулось.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1, ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

З аналізу викладених положень вбачається, що відповідач дійсно повинен відшкодувати кошти, сплачені позивачем за його навчання за відповідним направленням, оскільки, як підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, відповідач не відвідував заняття без поважних причин.

На час звернення до суду з позовом вказане рішення відповідачем не оскаржено та заборгованість по даний час не погашена.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, законний представник позивача надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а відповідач будь-яких заперечень проти позову та доказів, які у нього є, до суду не надав.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача коштів є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості грошові кошти у розмірі 32868, 42 коп. (Тридцять дві тисячі вісімсот шістдесят вісім гривень сорок дві копійки).

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин