Постанова № 54757380, 29.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року (10:35 год.) м. Київ №810/3976/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Гололобова В.Ю., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Жоравське" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Жоравське" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій у сумі 2132,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що згідно вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 підлягають відшкодуванню витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.

Позивач зазначає, що згідно даних особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 2132,92 грн., який в добровільному порядку відшкодований не був, тому позивач просить стягнути його в примусовому порядку.

Відповідач позов не визнав з підстав, зазначених в письмових запереченнях проти позову, згідно яких, зокрема, зазначає, що в разі призначення особам пенсії відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" такі особи набувають статусу пенсіонера за віком (на пільгових умовах), а не пенсіонера, зазначеного у Законі України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до абз. 5 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодування фактичних витрат пенсійного фонду по виплаті пенсії особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України №1788-ХІІ, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Позивач в судове засідання 29.09.2015 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, однак надав заяву про розгляд справи без присутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання 29.09.2015 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, однак в письмових запереченнях проти позову просив здійснювати розгляд справи без присутності представника відповідача.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Жоравське" (ідентифікаційний код 03755696, місцезнаходження 07733, Київська область, Яготинський район, село Жоравка, вулиця Шкільна, будинок 3) зареєстровано в якості юридичної особи 28.02.2000, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.4-5).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Управління Пенсійного фонду у Рокитнівського районі Рівненської області, оформленим протоколом №70276 від 01.10.2007, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 28.09.2007 (а.с.12).

Судом встановлено, що підставами для призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" були подання адміністрації (правління) спільно із профспілковим комітетом СТОВ "Жоравське" №3 від 28.09.2007 (а.с.11-12), довідка СТОВ "Жоравське" від 28.09.2007 №210 про те, що ОСОБА_1 постійна зайнята в сільськогосподарському виробництві СГ ТОВ "Жоравське" різноробочою на свино-тваринницькій фермі (а.с.13), довідка Глиннівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області №3570 від 03.09.2007 про народження та виховання 5 дітей до 14 - річного віку (а.с.14), трудова книжка ОСОБА_1 (а.с.15).

З матеріалів справи слідує, що Управлінням Пенсійного фонду України у Рокитнівському районі Рівненської області із супровідним листом №151/08 від 11.03.2015 (а.с.8) направлено до Управління Пенсійного фонду у Яготинському районі Київської області розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з січня 2015 року №25 від 11.03.2015, згідно якого визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 1066,46 грн., в тому числі за пенсіонера ОСОБА_1 1066,46 грн. (а.с.9- зворотній бік).

Вказаний розрахунок Управлінням Пенсійного фонду України у Яготинському районі Київської області направлено із супровідним листом №1422/02-01 від 23.03.2015 до відповідача та був отриманий останнім, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.9).

Однак відповідачем вказаних витрат за липень - серпень 2015 року не було відшкодовано, що підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 (а.с.7) та розрахунком суми заборгованості станом на 25.08.2015, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду (а.с.6).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Право громадян України на державне пенсійне забезпечення передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Так, статтею 1 Закону №1788-XII передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Умови призначення пенсій за віком встановлені статтею 12 Закону №1788-XII, у силу якої право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Водночас, відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону №1788-XII жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи.

На виконання пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 № 244.

Пунктом 1 Постанови №244 встановлено, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

За змістом пункту 2 Постанови №244 право на пенсію на вказаних у пункті 1 цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до пункту першого статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону №400/97-ВР передбачено, що для платників збору, визначених пунктом першим та пунктом другим статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з частиною другою Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копали, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"- "е" та "ж" статті 13 Закону №1788-ХІІ, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону №1058-IV, покриваються підприємствами та організаціями.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 № 21-735а15 (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 46872177), яка полягає у тому, що обов'язок з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", покладений на підприємства.

Крім того, суд зазначає, що згідно з п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абз. 4 п.1 ст. 2 даного закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, платники фіксованого сільськогосподарського податку звільнені від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується у формі покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій пенсіонерам здійснюється за коштів Державного бюджету України.

Разом з тим, суд звертає увагу, що пунктом 114 Закону України №71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" виключено Главу 2 "Фіксований сільськогосподарський податок" з Податкового кодексу України та відповідно до пункту 104 даного закону запроваджено четверту групу платників єдиного податку, до яких відносяться сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

При цьому суд зазначає, що відповідні зміни до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", які б передбачали звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується у формі покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" для платників єдиного податку четвертої групи не внесено, які і відсутні на момент виникнення спірних правовідносин, будь-які інші норми законодавства України, які б надавали платникам єдиного податку четвертої групи право на пільги, що передбачені Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", що до 01.01.2015 були передбачені для платників фіксованого сільськогосподарського податку.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що положення абз. 4 п.1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" не поширюються на відповідача, а саме в частині звільнення сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується у формі покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а відповідно заперечення відповідача проти позову в цій частині є безпідставними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу понесені ним фактичні витрати за виплату та доставку пенсії ОСОБА_1, яка призначена відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того, суд вважає безпідставними твердження відповідача, що ОСОБА_1, якій призначено пенсію відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", набула статусу пенсіонера за віком на пільгових умовах, а не статус пенсіонера згідно Закону №1058-ІV, з огляду на таке.

Право на пенсійне забезпечення, загальні умови призначення пенсій, порядок їх нарахування та розміри визначаються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ та законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-ІV.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Як вже було зазначено відповідно до абз.5 підпункту 1 частини 2 Перехідних положень Закону №1058-ІV зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копали, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"- "е" та "ж" статті 13 Закону №1788-ХІІ.

З огляду на це суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є пенсіонером в розумінні Закону №1788-ХІІ.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1)

Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пункту 6.7 Інструкції №21-1 Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин (абз.2 п. 6.7 Інструкції №21-1).

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Виходячи з викладеного, відповідач зобов'язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Матеріали справи свідчать, що позивачем було направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "ж" статті 13 Закону №1788-XII з січня 2015 року №25 від 11.03.2015, згідно якого визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії у розмірі 1066,46 грн., зокрема, за пенсіонера ОСОБА_1 по 1066,46 грн. щомісяця (а.с.9 - зворотній бік).

Вказаний розрахунок був отриманий відповідачем 03.04.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.9).

Суд зазначає, що відповідач не перерахував в належні строки кошти на відшкодування фактичних витрат позивача по виплаті та доставці пільгових пенсій за липень-серпень 2015 року, що призвело до утворення заборгованості в сумі 2132,92 грн.

Відповідачем не надано до суду доказів погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій за період за липень-серпень 2015 року в сумі 2132,92 грн.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Жоравське" (ідентифікаційний код 03755696, місцезнаходження 07733, Київська область, Яготинський район, село Жоравка, вулиця Шкільна, будинок 3) на користь Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області (ідентифікаційний код 22203784, місцезнаходження: 07700, Київська область, Яготинський район, місто Яготин, вулиця Шевченка, будинок 35) суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за липень - серпень 2015 року у розмірі 2132,92 грн. (дві тисячі сто тридцять дві грн. 92 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.