Ухвала суду № 54755534, 14.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2015 року м. Київ К/9991/67620/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012

у справі №2а-9297/10/0470

за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ДП «Придніпровська залізниця» звернулося до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2010 № 0000458821/0.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012, в задоволенні позову відмовлено.

ДП «Придніпровська залізниця» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п.п. 7.2.4 п. 7.2, п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, ст. 218 Господарського кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування касаційної скарги позивач наголошує на тому, що в нього наявні всі первинні документи, необхідні для формування податкового кредиту за операціями з ТОВ «СМ Буд». Позивач не може бути позбавлений права на формування податкового кредиту у зв'язку з недостовірністю даних, відображених у наданих контрагентом реєстраційних документах. У підтвердження факту відсутності вини у позивача в наявності обставин щодо недостовірності інформації в документах щодо реєстрації ТОВ «СМ Буд» як юридичної особи та платника ПДВ позивач посилається на порушення слідчим відділом Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в Дніпропетровській області кримінальної справи № 36101019 за фактом вчинення ОСОБА_2 (директором ТОВ «СМ Буд») злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становище), ч. 2 ст. 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України. Матеріалами досудового слідства у вказаній кримінальній справі підтверджено обставини щодо підроблення наданих позивачу документів щодо реєстрації ТОВ «СМ Буд» як юридичної особи та платника ПДВ.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 31.05.2010 № 0000458821/0 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 167989,47 грн., в т.ч.: 111993 грн. за основним платежем та 55996,47 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, слугували висновки невиїзної документальної перевірки за грудень 2009 року, викладені в акті від 18.05.2010 № 1064/08-03/1-01043828, про порушення вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2, п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Згідно з актом перевірки порушення позивачем вказаних норм закону полягало у неправомірному включенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість в загальній сумі 111992,94 грн., в т.ч. на підставі податкових накладних від 16.12.2009 № 16/12 в сумі 27182,95 грн., - від 24.12.2009 № 24/12 в сумі 35367,52 грн., - від 30.12.2009 № 30/12 в сумі 49442,47 грн., виписаних ТОВ «СМ Буд» за операціями: з поставки позивачу робіт з капітального ремонту адміністративної будівлі Криворізької дистанції колії (ПЧ-12) станція Кривий Ріг Головний за договором від 14.02.2009 № ПР/П-09/418/НЮ; з поставки позивачу робіт з капітального ремонту санітарно-побутового корпусу Криворізьської дистанції колії (ПЧ-12) станція Кривий Ріг Головний за договором від 14.02.2009 № ПР/П-09/419/НЮ; поставки позивачу робіт з капітального ремонту експериментального цеху Криворізької дистанції колії (ПЧ-12) станція Кривий Ріг Головний за договором від 14.02.2009 № ПР/П-09/420НЮ.

Висновки про неправомірне включення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту податковий орган обґрунтовує тим, що ТОВ «СМ Буд» не є платником податку на додану вартість.

Так, ТОВ «СМ Буд» надало ДП «Придніпровська залізниця» копію свідоцтва № 100091090 про реєстрацію платника податку на додану вартість за ІПН 36220334521, виданого 05.04.2009 Південною міжнародною ДПІ у м.Кривому Розі, та копію довідки від 04.02.2009 про взяття на облік платника податків за ЄДРПОУ 36220232. Однак згідно з даними веб-сайту ДПА України (http://www.sta.gov.ua), для інформування платників податку на якому не пізніше 2, 12 та 22 числа кожного місяця оприлюднюється інформація про дані з Реєстру платників ПДВ, платник ПДВ з ІПН 36220334521 у реєстрі платників ПДВ відсутній; у реєстрі платників ПДВ платник з ЄДРПОУ 36220232 відсутній; свідоцтво № 100091090 про реєстрацію платника податку на додану вартість, видане ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька іншій особі - ПП «Текард» 22.01.2008 (код ЄДРПОУ 33200089, ІПН 332000805629).

Відповідно до пошукової системи «Картка платника» (АІС «Податки») ТОВ «СМ Буд» декларації з податку на додану вартість у 2009 році не надавались.

Таким чином, судами встановлено, що ТОВ «СМ Буд» не було особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Зі змісту наведених положень Закону випливає, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, що складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документу за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Враховуючи наведене, у податковому обліку не може вважатися податковим і розрахунковим документом податкова накладна, складена особою, яка не була зареєстрована платником податку на додану вартість у встановленому законом порядку. Тому, така податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту покупцем.

Оскільки у позивача при формуванні податкового кредиту були відсутні податкові накладні, що мають силу податкового і розрахункового документу, то за вимогами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підлягають включенню до складу податкового кредиту як такі, що не підтверджені податковими накладними.

Факт службового підроблення документів з метою підтвердження статусу платника податку на додану вартість, на який посилається позивач в касаційній скарзі та щодо якого за повідомленням позивача порушено СВ Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області кримінальну справу № 36101019 про обвинувачення ОСОБА_2 - директора ТОВ «СМ Буд» за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, може свідчити про те, що ТОВ «СМ Буд» не було платником податку на додану вартість і не є підставою для висновку про підтвердження податкового кредиту позивача податковими накладними, виписаними особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун