Ухвала суду № 54755529, 14.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2015 року м. Київ К/800/8418/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Дніпропетровської митниці

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013

у справі №2а/0470/7173/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Алтай-Шина»

до Дніпропетровської митниці

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення форми «Р» Дніпропетровської митниці від 27.05.2011 № 71 та № 72.

Дніпропетровська митниця подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи такі вимоги нормами матеріального права та обставинами, з яких митниця виходила при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень та наводила судам попередніх інстанцій, заперечуючи проти позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ТОВ «Торговий Дім «Алтай-Шина» подано до Дніпропетровської митниці ВМД від 08.05.2008 № 110000001/2008/121737, від 10.06.2008 № 110000001/2008/128259, від 10.07.2008 № 110000001/2008/134162, від 14.08.2008 № 110000001/2008/140917, від 08.09.2008 № 110000001/2008/145477, від 10.09.2008 № 110000001/2008/146111, від 23.09.2008 № 110000001/2008/148272, від 07.11.2008 № 110000001/2008/156254, від 03.03.2009 № 110000001/2009/104662, від 24.04.2009 № 110000001/2009/11041, від 19.05.2009 № 110000001/2009/112883, від 04.06.2009 № 110000001/2009/115156, від 06.07.2009 № 110000001/2009/118877, від 29.09.2009 № 110000001/2009/129826, від 23.10.2009 № 110000001/2009/13263, від 16.11.2009 № 110000001/2009/135003, від 11.12.2009 № 110000001/2009/137525, від 30.12.2009 № 110000001/2009/139380, від 08.02.2010 № 110000011/2010/101792, від 18.02.2010 № 110000011/2010/102917, від 23.03.2010 № 110000011/2010/105530, від 08.04.2010 № 110000011/2010/106937, від 17.05.2010 № 110000011/2010/109947, від 03.06.2010 № 110000011/2010/11155, від 01.07.2010 № 110000011/2010/11395, від 15.07.2010 № 110000011/2010/114900, від 04.08.2010 № 110000011/2010/116647, від 11.08.2010 № 110000011/2010/117193, від 16.09.2010 № 110000011/2010/120141, від 27.09.2010 № 110000011/2010/12093, від 03.11.2010 № 110000011/2010/124344, від 03.11.2010 № 110000011/2010/124345, від 03.12.2010 № 110000011/2010/126960, від 17.12.2010 № 110000011/2010/12805, від 31.12.2010 № 110000011/2010/129090, від 14.01.2011 № 110000011/2011/100371, в яких за кодом УКТЗЕД 2934999099 задекларовано товар «Ацетонаніл ТМQ гранули (2,2,4 триметил -1,2 дигидрохілонін) з масовою долею головної речовини 82,9-83,9%, у якості антиоксиданту для виготовлення гумотехнічних виробів, полімеризований, являє собою окрему сполуку визначеного хімічного складу ароматична гетероциклічна сполука інша ТУ 6-00-04691277-202-97 зі зімн. 1-5. Торгова марка «Химпром». ВМД прийняті митним органом, товар пропущено на митну територію України.

Дніпропетровською митницею проведено невиїзну документальну перевірку щодо дотримання позивачем законодавства з питань митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів при митному оформленні товару, за результатами якої складено акт від 13.05.2011 № Н23/11/110000000/35268930.

Актом перевірки від 13.05.2011 № Н23/11/110000000/35268930 встановлено порушення позивачем гр. 39 розділу VII Закону України «Про Митний тариф України» від 05.04.2011 № 2371-ІІІ, ст. 190 Податкового кодексу України, п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що полягали в неправильному визначенні коду товару, що призвело до несплати до бюджету податку на додану вартість в сумі 58988 грн. та ввізного мита в сумі 294940,06 грн. Відповідач вважає, що позивач неправильно задекларував товар «Ацетонаніл ТМQ гранули» за кодом УКТЗЕД 2934999099 - «Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості: органічні хімічні сполуки: нуклеїнові кислоти та їх солі, визначеного або не визначеного хімічного складу; інші гетероциклічні сполуки: інші: інші: інші», оскільки такий товар підлягає декларуванню за кодом УКТЗЕД 3911909900 - «Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них; каучук, гума та вироби з них: Пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них: Смоли нафтові, кумаронові, інденові, кумароноінденові та політерпени, полісульфіди, полісульфони та інші речовини, зазначені у примітці 3 до цієї групи, у первинних формах, не включені до інших товарних позицій: інші: інші».

Викладені в акті перевірки порушення слугували підставою для складання податкових повідомлень форми «Р» від 27.05.2011 № 71 про визначення позивачу грошового зобов'язання з ввізного мита в загальній сумі 363971,6 грн., в т.ч.: 294940,06 грн. за основним платежем та 69031,44 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 72 про донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 72795,08 грн., в т.ч.: 58988 грн. за основним платежем та 13807,08 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до п.п. 54.3.6 п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Статтею 313 Митного кодексу України передбачено, що класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Згідно з п. 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур» Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314 (в редакції, чинній на момент пропуску товару через митний кордон України; далі - Порядок), при митному контролі здійснюється, зокрема, перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами).

При цьому пунктом 25 розділу 3 «Здійснення митних процедур» Порядку передбачено, що посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо потребують проведення такого огляду.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Таким чином, митний контроль після завершення митного оформлення можливий за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України допущено порушення законодавства.

Однак в такому разі митний орган мав довести на підставі доказів подання позивачем неповної, недостовірної, неправдивої інформації митним органам при декларуванні товару, а також те, що методологічна помилка при класифікації імпортованих товарів була наслідком протиправних дій позивача.

Отже, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за винятком випадку, коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема зазначення у ВМД недостовірних відомостей.

Така позиція узгоджується з правовою позицією, яка неодноразово викладалась Верховним Судом України у постановах, зокрема у постанові від 28.04.2015 у справі № 21-157а15.

У справі, яка розглядається, митниця не довела, що неправильне встановлення кодів товарної номенклатури було здійснено у зв'язку з недостовірною інформацією, поданою суб'єктом господарювання.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про протиправність донарахування позивачу грошових зобов'язань з ввізного мита та з податку на додану вартість за оспорюваними податковими повідомленнями.

Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун