Ухвала суду № 54755461, 07.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2015 року м. Київ К/800/37016/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2013

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013

у справі №2а/1270/9934/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю»

до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2013, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Стахановської ОДПІ Лугванської області ДПС України від 04.09.2012 № 0000731501.

Стахановська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи такі вимоги обставинами, з яких податковий орган виходив при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наводив судам попередніх інстанцій, заперечуючи проти позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 04.09.2012 № 0000731501 грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 6830820 грн., в т.ч. 5464656 грн. основного платежу та 1366164 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки камеральної перевірки, викладені в акті від 15.08.2012 № 400/15-05389959, про порушення вимог п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

Порушення наведеної вище норми за висновками податкового органу полягало у віднесенні позивачем до витрат звітних податкових періодів І півріччя 2012 року від'ємного значення станом на 01.01.2012 у розмірі 100 відсотків, в результаті чого за І півріччя 2012 року завищено від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами (у рядку 1.3 Таблиці 1 Додатку ЦП до декларації з податку на прибуток відображено показник « 75911310 грн.»); завищено від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду від операцій з векселями (у рядку 3.3 Таблиці 1 Додатку ЦП до декларації з податку на прибуток відображено показник « 22918665 грн.»); занижено податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду на 5464656 грн.

Позиція податкового органу полягає в тому, що позивач, який має доход за 2011 рік більше одного мільйона гривень, від'ємний фінансовий результат між витратами на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, та доходами, отриманими (нарахованими) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, міг перенести на зменшення фінансових результатів від таких операцій у 2012 році за правилом, установленим пунктом 150.1 статті 150, та з урахуванням вимог пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими обмежено включення від'ємного значення до витрат звітних податкових періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року 25 відсотками суми такого від'ємного значення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток і порядок перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами, що враховує витрати на придбання цінних паперів, які залишаються непроданими протягом звітного періоду, не є тотожними за економічною суттю, тому норми пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України не можуть бути застосовані при перенесенні від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Статтею 153 Податкового кодексу України (далі - Кодексу) запроваджено порядок оподаткування операцій особливого виду, зокрема пунктом 153.8 Кодексу встановлено правила оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Абзацом четвертим пункту 153.8 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

Абзаци другий та третій пункту 153.8 Кодексу для цілей ведення такого відокремленого обліку фінансових результатів зазначених операцій визначає терміни «доходи» та «витрати».

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 153.8 Кодексу якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Своєю чергою, стаття 150 Кодексу визначає порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів, зокрема п. 150.1 - порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування, що не враховує витрат на придбання цінних паперів, а пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» - визначає умови застосування пункту 150.1 статті 150 Кодексу.

Таким чином, законодавець виокремив операції з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, як операції особливого виду, та передбачив окремий облік їх фінансових результатів, встановивши спеціальні правила його визначення.

Прибуток, одержаний від операцій з цінними паперами, включається до доходної частини податкової декларації платника податку, є складовою частиною доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Отже, від'ємне значення об'єкта оподаткування та від'ємний фінансовий результат між витратами та доходами за операціями з продажу цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, є різними за економічним змістом і значенням показниками при визначенні податкових зобов'язань.

Ураховуючи наведене, пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (у редакції Закону України від 24.05.2012 № 4834-IV), яким обмежено включення від'ємного значення об'єкта оподаткування до витрат звітних податкових періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року розміром 25 відсотків суми такого від'ємного значення, не може бути застосовано до від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а відтак, не обмежує право платника податку враховувати всю суму від'ємного показника фінансових результатів від цих операцій в наступних податкових періодах.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію судів попередніх інстанцій про протиправність податкового повідомлення-рішення, оскільки позиція контролюючого органу не відповідає правильному застосуванню норм пункту 153.8 статті 153 та пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

Підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун