ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
28 грудня 2015 року 15 год. 50 хв. № 826/19147/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання безпідставним рішення, протиправними дій та незаконним і скасування рішення.
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» (далі - позивач, ПАТ «Укргідроенерго») до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - відповідач, Міненерговугілля) про:
- визнання безпідставними та такими, що не ґрунтуються на аудиторських доказах, висновків аудиторського звіту №09-14;
- визнання протиправними дій аудиторської групи відповідача щодо внесення до аудиторського звіту №09-14 висновків, які не ґрунтуються на аудиторських доказах;
- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 22 вересня 2014 року №656 «Про результати позапланового внутрішнього аудиту ПАТ «Укргідроенерго» (далі - оскаржуваний наказ).
Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/19147/14 (далі - справа), яку призначено до розгляду колегією суддів у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 24 грудня 2014 року відмовлено у задоволенні відповідного клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку з неналежністю її розгляду у порядку адміністративного судочинства.
За результатами задоволення відповідного клопотання представника позивача, відповідними ухвалами суду від 21 січня 2015 року у справі призначено судово-економічну експертизу, а також провадження у справі зупинено до одержання її результатів.
У зв'язку з надходженням кінцевого висновку експертів за результатами проведення судової товарознавчої експертизи та поверненням матеріалів справи, відповідною ухвалою суду від 11 грудня 2015 року провадження у справі поновлено та її призначено до подальшого розгляду колегією суддів у судовому засіданні.
У судовому засіданні 16 грудня 2015 року суд перейшов до розгляду справи по суті позовних вимог.
Присутні у судовому засіданні 16 грудня 2015 року представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та поясненнях по суті позовних вимог, на обґрунтування яких надано письмові докази, а представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.
За результатами судового засідання 16 грудня 2015 року представниками сторін заявлено письмове клопотання про подальший розгляд та вирішення справи за їх відсутності, у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.
Враховуючи вище викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 16 грудня 2015 року судом, згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
До суду 18 грудня 2015 року через канцелярію від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по суті позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.
Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач належить до сфери управління Міненерговугілля та є підприємством, щодо якого Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави.
На виконання наказів Міненерговугілля від 29 травня 2014 №397, від 26 червня 2014 року №475 та відповідно до Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 04 жовтня 2011 року №1247, аудиторською групою під керівництвом головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту вугільно-промислового комплексу Департаменту внутрішнього аудиту Міненерговугілля Янюк І.Л. проведено позаплановий внутрішній аудит позивача за період із 01 липня 2013 року по 31 травня 2014 року.
Внутрішній аудит проведено за наступними напрямами:
- оцінка діяльності підприємства щодо законності та достовірності фінансової звітності, правильності ведення бухгалтерського обліку, дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів з питань стану збереження активів, інформації та управління державним майном. Оцінка діяльності підприємства щодо законності та достовірності фінансової і бюджетної звітності, правильності ведення бухгалтерського обліку (фінансовий аудит);
- оцінка діяльності підприємства щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів з питань стану збереження активів, інформації та управління державним майном (аудит відповідності).
За результатами внутрішнього аудиту аудиторською групою складено аудиторський звіт №09-14 та зроблені висновки про порушення позивачем вимог чинного законодавства при використанні коштів державного бюджету та коштів, отриманих під гарантії Кабінету Міністрів України, придбанні у фірм-посередників обладнання, матеріальних цінностей за завищеними цінами, необґрунтовану оплату вартості будівельних, проектно-вишукувальних, пусконалагоджувальних робіт, зайву оплату робіт стороннім організаціям при наявності власних структурних підрозділів.
Аудиторський звіт надано позивачу для ознайомлення 11 серпня 2014 року.
Позивач листом від 28 серпня 2014 року №5-2/6162 надав до Міненерговугілля свої заперечення, зауваження та коментарі із їх документальним підтвердженням.
На підставі висновків аудиторського звіту №09-14 Міненерговугілля 22 вересня 2014 року оформлено оскаржуваний наказ, яким зобов'язано генерального директора ПАТ «Укргідроенерго», зокрема, вжити заходів для усунення виявлених порушень та недоліків, визначитися стосовно притягнення посадових осіб, винних у виявлених порушеннях, до передбаченої законом відповідальності, оптимізувати штатну чисельність апарату управління та філій позивача.
У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.
Так, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань забезпечують проведення щорічних аудиторських перевірок окремо визначених державних підприємств і господарських структур.
Механізм утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади такого аудиту визначено Порядком утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 року №1001.
Відповідно до п. 4 вказаного Порядку, основним завданням підрозділу є надання керівникові центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи об'єктивних і незалежних висновків та рекомендацій щодо: функціонування системи внутрішнього контролю та її удосконалення; удосконалення системи управління; запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів; запобігання виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи.
З метою визначення єдиних підходів до організації та проведення внутрішнього аудиту, підготовки аудиторських звітів, висновків та рекомендацій у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, оцінки якості такого аудиту розроблені Стандарти внутрішнього аудиту (далі - Стандарти), які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 04 жовтня 2011 року №1247.
Відповідно до глави 5 Стандартів, проведення внутрішнього аудиту передбачає збір аудиторських доказів працівниками підрозділу внутрішнього аудиту із застосуванням методів, методичних прийомів і процедур, що забезпечують обґрунтованість висновків за його результатами.
Під аудиторським доказом розуміється зібрана та задокументована надійна та компетентна інформація, яку використовує працівник підрозділу внутрішнього аудиту з метою обґрунтування висновків за результатами внутрішнього аудиту.
Джерелами аудиторських доказів є: дані первинних документів і звітів, у яких відображається основна інформація про операції, системи та процеси; облікові регістри; фінансова, бюджетна, статистична, податкова та інші види звітності; звіти про виконання паспортів бюджетних програм; інвентаризаційні матеріали (описи, порівняльні відомості); розрахунки, декларації, кошториси, калькуляції, договори, контракти, накази, розпорядження; матеріали контрольних заходів; дані, отримані за результатами експертних перевірок, лабораторних аналізів, контрольних замірів, проведених за участю працівників підрозділу внутрішнього аудиту; інші документи та матеріали, необхідні для проведення внутрішнього аудиту.
Методи, методичні прийоми та процедури, які застосовуються під час внутрішнього аудиту, залежно від його об'єкта та відповідно до вимог внутрішніх документів з питань проведення внутрішнього аудиту працівники підрозділу внутрішнього аудиту визначають самостійно.
Відповідно до глави 6 Стандартів, офіційним документом, який складається за результатами внутрішнього аудиту є аудиторський звіт, що складається із вступної, аналітичної та підсумкової частин.
Підсумкова частина аудиторського звіту включає аудиторський висновок, який містить обґрунтовані підсумки за результатами внутрішнього аудиту відповідно до його теми та цілей.
Проаналізувавши аргументованість тверджень і доказів, на яких ґрунтується аудиторський висновок аудиторського звіту №09-14 Міненерговугілля, судом встановлено наступне.
В аудиторському висновку зазначено, що «за рахунок зміни структури обсягів робіт по будівництву Дністровської ГАЕС, за договором генерального підряду від 25 березня 2011 року №01/2011-К із Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» фактично здійснені витрати не передбачені договірною ціною на загальну суму 399,6 млн. грн., у т.ч. у порушення умов договору Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» придбані геополімерні матеріали за ціною, яка перевищує передбачену кошторисом, за рахунок чого безпідставно збільшено вартість будівельних робіт, у порівнянні із проектом, на суму 186,7 млн. гривень.»
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача про безпідставне збільшення вартості будівельних робіт, у порівнянні із проектом, виходячи з наступного.
З обґрунтувань аудиторів щодо здійснення не передбачених договірною ціною витрат за договором генерального підряду №01/2011-К від 25 березня 2011 року на загальну суму 399,6 млн. грн., вбачається, що сума 399,6 млн. грн. складається з:
1) 212 млн. грн. - внаслідок зміни обсягів робіт із завершення будівництва гідроагрегатів №2 та №3 Дністровської ГАЕС за рахунок ведення додаткових робіт з нарощування огороджувальної дамби верхньої водойми Дністровської ГАЕС до проектної позначки гребня 231,5 м у складі проекту «Уточнення проекту 2 черги ГАЕС у складі 3 агрегатів, включаючи заходи з підвищення рівня надійності та безпеки гідротехнічних споруд, основного промислового обладнання та гідромеханічного обладнання Дністровської ГАЕС. (Коригування)».
2) 186,7 млн. грн. - придбання геополімерних матеріалів для улаштування дна дзеркала верхньої водойми Дністровської ГАЕС - геомембрана та геотекстиль.
У матеріалах справи наявний висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №4718/15-42/4719/15-43/22139-22154/15-42/22155-22170/15-43 від 30 листопада 2015 року та висновок експертів за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №5905/15-53 від 10 грудня 2015 року, які складені експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення судових експертів поставлені, зокрема, наступні питання:
- чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт по нарощуванню дамб верхньої водойми за договором генерального підряду від 25 березня 2011 року №01/2011-К із Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною та звітною документацією?
- чи підтверджуються документально висновки, зазначені в аудиторському звіті №09-14 Міненерговугілля, в частині, що стосується завищення та/або безпідставного збільшення вартості геополімерних матеріалів за договором генерального підряду від 25 березня 2011 року №01/2011-К із Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд»?
Відповідаючи на поставлені питання судові експерти дійшли висновку, що загальна вартість робіт згідно актів приймання виконаних будівельних робіт ф. №КБ-2в з добудови верхньої водойми до відмітки 231,5 м. не перевищує вартість, передбачену проектно-кошторисною документацією, а вартість геополімерних матеріалів, які придбані за договором генерального підряду №01/2011-К від 25 березня 2011 року, не завищена та відповідає ринковій.
Аналіз шляхом співставлення обґрунтування аудиторів на сторінках 180-182 аудиторського звіту та вищевказаних висновків судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України свідчить про те, що доводи відповідача про безпідставне збільшення вартості будівельних робіт зроблені без підтверджуючих первинних документів, в той час як висновки судових експертів зроблені шляхом дослідження проектно-кошторисної, первинної та виконавчої документації.
Оцінивши взаємний зв'язок письмових доказів, які наявні у матеріалах справи, а також те, що відповідач не заперечує факт того, що доводи відповідача про безпідставне збільшення вартості будівельних робіт зроблені без підтверджуючих первинних документів, суд приймає до уваги висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №4718/15-42/4719/15-43/22139-22154/15-42/22155-22170/15-43 від 30 листопада 2015 року та висновок експертів за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №5905/15-53 від 10 грудня 2015 року.
Так, з матеріалів справи та висновку експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №4718/15-42/4719/15-43/22139-22154/15-42/22155-22170/15-43 від 30 листопада 2015 року вбачається, що 25 березня 2011 року між позивачем (замовник) та Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» (генпідрядник) укладено договір №01/2011-К генерального підряду на виконання генпідрядних робіт із завершення будівництва гідроагрегатів №2 та №3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції.
Проект «Уточнення проекту першої черги ГАЕС у складі трьох агрегатів, включаючи заходи по підвищенню надійності та безпеки гідротехнічних споруд, основного гідросилового обладнання та гідромеханічного обладнання Дністровської ГАЕС» затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 року №2266-р.
Склад, обсяги, види, строки виконання, вартість робіт визначається згідно додатків до вищевказаного договору генерального підряду №01/2011-К від 25 березня 2011 року.
Пунктом 4.2.1 договору генерального підряду №01/2011-К від 25 березня 2011 року встановлено, що ціна договору є твердою і може зменшуватись та/або уточнюватись за взаємною згодою сторін у випадку зміни обсягів закупівлі, залежно від реального фінансування видатків замовника, а також може зменшуватись та/або уточнюватись сторонами за взаємною згодою з урахуванням вимог чинного законодавства.
На засіданні секції «Електроенергетика» науково-технічної ради Міненерговугілля з питань коригування техніко-економічних показників проекту будівництва першої черги Дністровської ГАЕС за участі представників Міненерговугілля, позивача, ДП НЕК «Укренерго», НКРЕ, ДП «Енергоринок» НАН України, профільних інститутів Міненерговугілля (протокол від 19 грудня 2012 року) прийнято рішення відкоригувати проект першої черги Дністровської ГАЕС у складі 3-х агрегатів та пускові комплекси з включенням до другого пускового комплексу завершення будівництва огороджувальної дамби верхньої водойми Дністровської ГАЕС до проектної позначки гребня 231,5 м у складі проекту «Уточнення проекту 2 черги ГАЕС у складі 3 агрегатів, включаючи заходи з підвищення рівня надійності та безпеки гідротехнічних споруд, основного промислового обладнання та гідромеханічного обладнання Дністровської ГАЕС. (Коригування)».
Відповідні зміни внесені до договору №01/2011-К від 25 березня 2011 року між позивачем та Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» додатковою угодою №20 від 30 квітня 2013 року.
Відповідно до пункту 3.3.3.2 ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», тверді договірні ціни встановлюються незмінними на весь обсяг будівництва і не уточнюються, за винятком випадків, якщо: а) замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що викликає зміну обсягів робіт та вартісних показників; б) в процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах виявлено безперечні помилки, які не було виявлено на стадії тендерної пропозиції та складання договірної ціни, а підрядник не є виконавцем проектно-кошторисної документації; в) виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору (контракту); г) уповільнення темпів або зупинення виконання робіт за рішенням замовника, або з його вини, якщо це спричинило додаткові витрати підрядника; д) зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт; е) істотного зростання (у розмір, визначеному сторонами) або зменшення після укладення договору підряду цін на ресурси, які забезпечує підрядник, а також на послуги, що надаються йому третіми особами.
Отже, зміна обсягів робіт за договором генерального підряду від 25 березня 2011 року №01/2011-К відбулась у зв'язку зі зміною замовником в процесі будівництва проектних рішень, що передбачено ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва».
При порівнянні об'єму та переліку робіт, які зазначені в актах виконаних будівельних робіт ф. №КБ-2в встановлено, що виконані роботи з добудови дамби до відмітки 231,5 м по до договору №01/2011-К від 25 березня 2011 року передбачені проектно-кошторисною документацією на їх виконання, а їх вартість не перевищує вартість, передбачену проектно-кошторисною документацією.
Враховуючи зазначене, зміна обсягів робіт за договором генерального підряду від 25 березня 2011 року №01/2011-К з виконання робіт з добудови дамби до відмітки 231,5 м відбулась у зв'язку зі зміною замовником в процесі будівництва проектних рішень, що передбачено ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», перелік, об'єм та вартість виконаних робіт передбачені проектно-кошторисною документацією на їх виконання, а тому висновки відповідача про здійснення не передбачених договірною ціною витрат є необґрунтованими.
Стосовно висновку відповідача щодо придбання геополімерних матеріалів за ціною, яка перевищує передбачену кошторисом, суд на підставі письмових доказів, які наявні в матеріалах справи, встановив.
Доводи відповідача про безпідставне перевищення вартості придбаних геополімерних матеріалів ґрунтуються на тому, що для улаштування дна дзеркала верхньої водойми Дністровської ГАЕС придбано геополімерні матеріали - геомембрана та геотекстиль за цінами, які значно перевищують кошторисні ціни. Крім того, відповідач обґрунтовує завищення цін на геополімерні матеріали шляхом порівняння цін на зазначені матеріали на основі пропозиції, викладеної в мережі Інтернет.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що проектно-кошторисною документацією на улаштування дна дзеркала верхньої водойми Дністровської ГАЕС за договором генерального підряду від 25 березня 2011 року №01/2011-К передбачено придбання геомембрани та геотекстилю.
Вартість геомембрани та геотекстилю, що закладалась у локальні кошториси на спорудження верхньої водойми, сформована у 2009 році без зазначення технічних параметрів цих матеріалів.
Протокольним рішенням технічної наради від 21 червня 2011 року з питань влаштування комбінованого екрану дна верхньої водойми Дністровської ГАЕС із застосуванням геополімерних матеріалів за участі представників позивача (замовник) Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» (генпідрядник) та ПАТ «Укргідропроект» (проектувальник) визначено, що верхня водойма є об'єктом підвищеної небезпеки із складними геологічними умовами основи та складними експлуатаційними гідродинамічними навантаженнями, що тягне за собою необхідність забезпечення беззаперечної відповідності вимогам проекту технічних характеристик геополімерних матеріалів, які постачаються на будівництво, посилення вхідного контролю якості даних матеріалів із залученням незалежних фахівців Науково-дослідного інституту будівельного виробництва. Даним вимогам відповідає геомембрана Carbofol Tupe HDPE 406 OIT товщиною 2 мм.
Відповідно до п. 3.1.19. ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», при оформленні інвесторської документації, окрім прямих витрат, у зведений кошторис включаються також витрати на покриття ризику учасників будівництва, на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами - і ці витрати є елементом договірної ціни, встановленої договором. Таким чином, ціна матеріальних ресурсів, що використовується, може відрізнятись від цін, передбачених у інвесторських кошторисах.
Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, погодження вартості геомембрани та геотекстилю здійснювалось відповідно до «Порядку узгодження ціни на матеріально-технічні ресурси та обладнання» (додаток до договору генерального підряду від 25 березня 2011 року №01/2011-К). Ціни узгоджувалися протоколом погодження цін на підставі висновків Торгово-промислової палати, протоколів конкурсної комісії та цінових пропозицій, що відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору генерального підряду від 25 березня 2011 року №01/2011-К.
Як зазначалось вище, у матеріалах справи наявний висновок судової товарознавчої експертизи №5905/15-53 від 10 грудня 2015 року, згідно якого ринкова вартість геополімерних матеріалів становить:
- геомембрани Carbofol Tupe HDPE 406 OIT товщиною 2 мм - 153,50 грн. без ПДВ за 1 кв.м.;
- геотекстиль щільністю 500 г/м.кв. - 34,24 грн. з ПДВ за 1 кв.м.;
- геотекстиль щільністю 300 г/м.кв. - 20,89 грн. з ПДВ за 1 кв.м.
З аудиторського звіту Міненерговугілля №09-14 та пояснень позивача вбачається, що на улаштування дна дзеркала верхньої водойми Дністровської ГАЕС за договором генерального підряду від 25 березня 2011 року №01/2011-К придбано геополімерні матеріали за наступною ціною:
- геомембрана Carbofol Tupe HDPE 406 OIT товщиною 2 мм - 150,00 грн. без ПДВ за 1 кв.м.;
- геотекстиль щільністю 500 г/м.кв. - 28,15 грн. без ПДВ за 1 кв.м.;
- геотекстиль щільністю 300 г/м.кв. - 17,40 грн. без ПДВ за 1 кв.м.
Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що вартість геополімерних матеріалів, придбаних на улаштування дна дзеркала верхньої водойми Дністровської ГАЕС за договором генерального підряду від 25 березня 2011 року №01/2011-К, не перевищує ринкової вартості на аналогічні товари.
Слід зазначити, що відповідні ціни на геосинтетичні матеріали мали місце ще за два роки до виконання робіт з улаштування екрану дна, що підтверджується поясненнями позивача з посиланням на висновок Чернівецької торгово-промислової палати №В-2611 від 13 жовтня 2009 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
Також, судом не сприймаються як докази, посилання відповідачем в аудиторському звіті на пропозиції в мережі Інтернет щодо вартості геополімерних матеріалів, оскільки така інформація не може вважатись офіційною, а тому не є достовірною.
Враховуючи вищезазначене, придбання геополімерних матеріалів на улаштування дна дзеркала верхньої водойми Дністровської ГАЕС за договором генерального підряду від 25 березня 2011 року №01/2011-К здійснено відповідно до вимог, встановлених ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», а також за цінами, що відповідають ринковим.
Стосовно доводів аудиторського висновку щодо «в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 09 січня 2006 року №1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», без погодження із Міненерговугілля здійснені авансові платежі на загальну суму 273,3 млн. грн., у т.ч. Консорціум «НВО «Укргідроенергобуд» - 181,3 млн. грн.; ДПЗ «Електроважмаш» - 71,7 млн. грн., ВАТ «Турбоатом» - 20,1 млн. грн.» суд зазначає наступне.
Так, відповідач на сторінках 34-42 аудиторського звіту посилається на те, що позивач за договорами від 15 лютого 2012 року №10/12, від 15 лютого 2012 року №10/12 із ДП завод «Електроважмаш», від 24 квітня 2012 року №15-1348 із ВАТ «Турбоатом», від 25 березня 2011 року №01/2011-К, від 17 травня 2013 року №02/2013-К із Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд», в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 09 січня 2006 року №1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», здійснив авансові витрати на загальну суму 273,3 млн. грн., які є авансовими платежами.
При ознайомленні з умовами укладених між позивачем та ДП завод «Електроважмаш», ВАТ «Турбоатом» договорів вбачається, що їх предметом є виготовлення, поставка, шеф-нагляд, пусконалагоджувальні роботи та монтаж, випробування, а за договорами, укладеними з Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» - виконання будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, а також поставка обладнання та введення в експлуатацію об'єкту.
Умовами договорів встановлена певна послідовність виконання зазначених робіт (етапи).
При цьому, умовами договорів передбачено проведення попередньої оплати в розмірі 30% (40%) від договірної ціни кожного з видів робіт.
Отже, при перерахуванні коштів з дотриманням договірних умов у позивача в бухгалтерському обліку формується дебіторська заборгованість, яка закривається по мірі виконання етапів та одержання від виконавців передбачених договором обладнання та робіт.
Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, при наявності непогашеної дебіторської заборгованості за обладнання позивач повинен оплачувати наявну кредиторську заборгованість за виконані будівельно-монтажні роботи, послуги тощо відповідно до умов укладених договорів.
Як вбачається із аудиторського звіту, доводи відповідача відносно здійснення авансових платежів на загальну суму 273,3 млн. грн. ґрунтуються лише на підставі даних карток рахунків по розрахункам із вищезазначеними контрагентами у розрізі договорів.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Господарські операції, як зазначено в п. .5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.
Таким чином, картки рахунків є носіями впорядкованої вторинної інформації, сформованої на підставі первинних облікових документів. Інформація із картки рахунків використовується для оперативного управління, економічного аналізу діяльності підрозділів і підприємства в цілому, а також для складання звітності.
Таким чином, як зазначено позивачем і не спростовано відповідачем, висновки відповідача не ґрунтуються на даних первинних документів, у яких відображається основна інформація про операції за вищевказаними договорами від 15 лютого 2012 року №10/12, від 15 лютого 2012 року №10/12 із ДП завод «Електроважмаш», від 24 квітня 2012 року №15-1348 із ВАТ «Турбоатом», від 25 березня 2011 року №01/2011-К, від 17 травня 2013 року №02/2013-К із Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд».
Разом з тим, у матеріалах справи наявний висновок експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи №4720/17588/17589/17590/15-45 від 30 вересня 2015 року, який складений експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
З висновку судово-економічної експертизи №4720/17588/17589/17590/15-45 від 30 вересня 2015 року вбачається, що дослідження проведено судовими експертами методами перевірки та зіставлення первинних документів, перевірено правильність заповнення реквізитів цих документів, відповідність записів в документах вимогам нормативних актів, зіставлялись дані взаємопов'язаних документів.
Відповідаючи на поставлені питання судові експерти дійшли висновку, що висновки аудиторського звіту №09-14 Міненерговугілля в частині, що стосується здійснення авансових платежів на загальну суму 273,3 млн. грн., у т.ч. Консорціум «НВО «Укргідроенергобуд» - 181,3 млн. грн., ДП завод «Електроважмаш» - 71,7 млн. грн., ВАТ «Турбоатом» - 20,1 млн. грн. з порушенням чинного законодавства, є необґрунтованими і документально не підтверджуються, оскільки перераховані кошти суму 273,3 млн. грн. є оплатою, яка проведена за одержані товари та виконану роботу, а тому не є попередньою оплатою (авансуванням), як зазначено в аудиторському звіті.
Провівши аналіз письмових доказів, суд приймає до уваги висновок судово-економічної експертизи №4720/17588/17589/17590/15-45 від 30 вересня 2015 року з огляду на наступне.
Між позивачем і ДП завод «Електроважмаш» укладено договір №10/12 від 15 лютого 2012 року на виготовлення, поставку, шеф-нагляд, пусконалагоджувальні роботи та випробування генераторного обладнання «Синхронний оборотний вертикальний гідрогенератор-двигун типу СВО2-1255/255-40УХЛ4» для гідроагрегату №2 Дністровської ГАЕС з допоміжним обладнанням.
Договором визначена ціна, яка становить 264230216,84 грн. з ПДВ, у т.ч.:
- ціна генераторного обладнання - 262115612,32 грн. (включає в себе розподіл ціни на окремі платіжні вузли);
- ціна послуг по технічному супроводженню робіт при монтажі, випробуваннях, пусконалагоджувальних роботах та введенню в експлуатацію генераторного обладнання - 1486128,00 грн.;
- ціна послуг з випробування і пусконаладки - 628476,53 грн.
Відповідно до умов договору оплата здійснюється поетапно.
До договору №10/12 від 15 лютого 2012 року сторонами укладено додаткову угоду №2 від 20 червня 2013 року, згідно якої розрахунки здійснюються за рахунок власних коштів позивача та коштів спеціального фонду Державного бюджету України. З Державного бюджету протягом червня-грудня 2013 року здійснюється оплата в розмірі 21765328,09 грн.
Проведеним аналізом наданих документів та за результатами співставлення даних про дати одержаних позивачем вузлів від ДП завод «Електроважмаш» та дати здійснення їх оплати, судовими експертами встановлено, що оплата позивачем в розмірі 21765328,09 грн. проведена за одержаний товар, а тому не є попередньою оплатою (авансуванням), як зазначено в аудиторському звіті.
Крім того, позивачем здійснено перерахування на рахунок ДП завод «Електроважмаш» коштів в сумі 49991926,75 грн.
За результатами співставлення даних про дати одержання позивачем продукції від ДП завод «Електроважмаш» та дати здійснення їх оплати вбачається, що оплата позивачем у розмірі 49991926,75 грн. проведена за одержаний товар та виконані роботи, а тому не є попередньою оплатою (авансуванням), як зазначено в аудиторському звіті.
Згідно висновку судово-економічної експертизи №4720/17588/17589/17590/15-45 від 30 вересня 2015 року, позивачем у рамках виконання договору №10/12 від 15 лютого 2012 року здійснено перерахування коштів на підставі документів, якими підтверджено передачу передбачених договором та номенклатурою складових частин (вузлів) та виконання робіт, а тому зазначені платежі не є попередньою оплатою (авансуванням).
Крім того в матеріалах справи наявний лист від 28 травня 2013 року №03/15-2379 за підписом заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості С. Чеха, яким надано дозвіл на авансування.
Таким чином, висновки аудиторського звіту про безпідставне здійснення позивачем авансування ДП завод «Електроважмаш» є документально необґрунтованими.
Також встановлено, що між позивачем та ВАТ «Турбоатом» укладено договір від 24 квітня 2012 року №15-1348 на виготовлення турбінного обладнання гідромашини №2 Дністровської ГАЕС, виконання випробувальних робіт та здійснення технічного супроводження робіт.
Вартість договору 295306800,00 грн. Оплата здійснюється поетапно.
До договору №15-1348 від 24 квітня 2012 року укладено додаткову угоду №3 від 20 червня 2013 року, якою погоджено оплату за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету України вартості відвантажених платіжних вузлів турбіни в сумі 20122627,20 грн.
В результаті дослідження документальних матеріалів судовими експертами встановлено, що кошти в сумі 20122627,20 грн. перераховані за одержану від ВАТ «Турбоатом» продукцію не є попередньою оплатою (авансуванням), а тому висновки аудиторського звіту про безпідставне авансування з боку позивача у вказаній сумі є необґрунтованими.
Також встановлено, що між позивачем та Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» укладено договір №01/2011-К від 25 березня 2011 року генерального підряду на виконання генпідрядних робіт із завершення будівництва гідроагрегатів №2 та №3 Дністровської гідроакумулюючої станції.
Встановлено, що за додатковою угодою №14 від 24 травня 2015 року до договору генерального підряду №01/2011-К від 25 березня 2011 року позивачем перераховано на рахунок Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» кошти у сумі 78112044,71 грн.
Згідно висновку судово-економічної експертизи №4720/17588/17589/17590/15-45 від 30 вересня 2015 року, за результатами співставлення даних про дати затвердження документів, якими оформлено прийняття позивачем виконаних генпідрядником будівельних робіт з даними про дати здійснення їх оплати, вбачається що оплата позивачем у розмірі 78112044,71 грн. проведена за виконані роботи, а тому не є попередньою оплатою (авансуванням), як зазначено в аудиторському звіті.
Крім того, за результатами документального дослідження судовими експертами встановлено, що за рахунок кредитних коштів, одержаних на виконання постанови Кабінету Міністрів України №521 від 17 липня 2013 року, позивачем проведено перерахування коштів за договором №01/2011-К від 25 березня 2011 року на рахунок Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» у суму 699367166,96 грн.
Згідно висновку судово-економічної експертизи №4720/17588/17589/17590/15-45 від 30 вересня 2015 року, за результатами співставлення даних про дати оформлення видаткових накладних, якими оформлено передачу товарів, та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за договором №01/2011-К від 25 березня 2011 року, і які зазначені в платіжних дорученнях, як підстава для оплати, судовими експертами встановлено, що позивачем проведено перерахування коштів після прийняття передбачених договором підрядних робіт та одержання обладнання, тобто, зазначені платежі не є попередньою оплатою (авансуванням).
Також встановлено, що між позивачем та Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» укладено договір №02/2013-К від 17 травня 2013 року на проектування, виготовлення, постачання, здійснення монтажних робіт, пусконалагоджування обладнання та навчання персоналу для філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» позивача (гідроагрегати №2 та №3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції).
За результатами документального дослідження судовими експертами встановлено, що за рахунок кредитних коштів, одержаних на виконання постанови Кабінету Міністрів України №521 від 17 липня 2013 року, позивачем проведено перерахування коштів за договором №02/2013-К від 17 травня 2013 року на рахунок Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» в сумі 39050372,88 грн.
Згідно висновку судово-економічної експертизи №4720/17588/17589/17590/15-45 від 30 вересня 2015 року, за результатами співставлення даних про дати оформлення видаткових накладних, якими оформлено передачу товарів, та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за договором №02/2013-К від 17 травня 2013 року, і які зазначені в платіжних дорученнях, як підстава для оплати, судовими експертами встановлено, що позивачем проведено перерахування коштів після прийняття передбачених договором підрядних робіт та одержання обладнання, тобто, зазначені платежі не є попередньою оплатою (авансуванням).
Крім того, в матеріалах справи наявний наказ Міністра енергетики та вугільної промисловості України Ю. Продана від 15 травня 2014 року №357, ким погоджено здійснення позивачем попередніх оплат виготовлення та постачання обладнання і матеріалів для будівництва об'єктів першої черги Дністровської ГАЕС відповідно до договорів, які укладені із Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд». Тобто, здійснення попередніх оплат позивачем за рахунок бюджетних коштів погоджено Міненерговугілля.
Враховуючи вищенаведене, висновки аудиторського звіту №09-14 Міненерговугілля в частині, що стосується здійснення авансових платежів на загальну суму 273,3 млн. грн., у т.ч. Консорціум «НВО «Укргідроенергобуд» - 181,3 млн. грн., ДП завод «Електроважмаш» - 71,7 млн. грн., ВАТ «Турбоатом» - 20,1 млн. грн. з порушенням чинного законодавства, є необґрунтованими і документально не підтверджуються, оскільки перераховані кошти у сумі 273,3 млн. грн. є оплатою, яка проведена за одержані товари та виконану роботу, а тому не є попередньою оплатою (авансуванням), як зазначено в аудиторському звіті.
Стосовно доводів аудиторського висновку щодо «встановлені факти надання авансів на загальну суму 222,9 млн. грн. на необґрунтовано довгий термін», суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ст.ст. 627, 628, 638, 693 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Попередньою оплатою визначено часткова або повна оплата товару до його передання продавцем покупцеві.
Проте, аудиторський звіт не містить належної оцінки конкретних норм законодавства, які встановлюють мінімальний та/або максимальний строки між здійсненням передоплати (перерахування авансів) та здійснення поставок (виконання робіт) і порушені позивачем при виконанні договірних умов.
Крім того, як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, в тексті аудиторського звіту відсутні посилання на конкретні правочини, укладені позивачем, за яким надані аванси на загальну суму 222,9 млн. грн. на необґрунтовано довгий термін.
Враховуючи вищенаведене, аудиторський висновок про надання авансів на загальну суму 222,9 млн. грн. на необґрунтовано довгий термін є безпідставним.
З приводу аудиторського висновку щодо того, що «при закупівлі комірок КРУЕ-330 у Консорціуму «НВО Укргідроенергобуд» та ТОВ «Укрінвесттехнологія» безпідставно збільшено їх вартість на 75,8 млн. грн., з них оплачено за рахунок кредитних коштів, отриманих під гарантії Уряду, 31 млн. гривень.» суд зазначає наступне.
В аудиторському звіті зазначено, аудитори дійшли висновку про збільшення вартості комірок КРУЕ-330 кВ за наступними договорами: №101у від 25 липня 2013 року із ТОВ «Укрінвесттехнологія» на суму 16538734,46 грн.; №01/2014-К від 10 лютого 2014 року із Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» на суму 35234872 грн.
При цьому, до висновку про збільшення вартості комірок КРУЕ-330 кВ, які придбавались у 2013 та 2014 роках, аудитори дійшли внаслідок порівняння ціни на обладнання КРУЕ-330 кВ, яке придбано у 2012 році.
Суд не погоджується з доводами відповідача, які вказані в аудиторському звіті, виходячи з наступного.
Як встановлено судом на підставі наявних у справі документів, 25 липня 2013 року між позивачем і ТОВ «Укрінвесттехнологія», за результатами процедури відкритих торгів, укладено договір №101У про закупівлю обладнання комірки КРУЕ-330 кВ для гідроагрегату №2 філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» позивача.
Вартість обладнання комірки КРУЕ-330 кВ за вищевказаним договором визначена у розмірі 43339568,46 грн.
Згідно видаткової накладної №101-у-1 від 23 серпня 2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи, фактична вартість придбання обладнання комірки КРУЕ-330 кВ за вищевказаним договором становить 40870574,40 грн.
Таким чином, фактична вартість обладнання комірки КРУЕ-330 кВ, яке придбано у ТОВ «Укрінвесттехнологія» за договором №101У від 25 липня 2013 року не перевищує договірної вартості.
Також, 10 лютого 2014 між позивачем і Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» укладено договір генерального підряду №01/2014-К, предметом якого є виконання будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних, інших робіт, надання послуг з перевезення обладнання поставки замовника, а також поставка обладнання та введення в експлуатацію об'єкту відповідно до проекту, затвердженого розпорядженням Кабінету міністрів України №1032-р від 25 грудня 2013 року.
Відповідно до п. 2.4. договору генерального підряду №01/2014-К від 10 лютого 2014 року, номенклатура, кількість, ціна, а також строк, місце та умови поставки обладнання вказується за погодженням сторін у програмах поставки обладнання.
Відповідно до програми поставки №58, яка погоджена сторонами договору генерального підряду №01/2014-К від 10 лютого 2014 року, у травні 2014 року ціна поставки обладнання комірки КРУЕ-330 кВ для гідроагрегату №3 філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» позивача складає 62035705,69 грн. з ПДВ та термін поставки - вересень 2014 року.
Як встановлено із матеріалів справи, обладнання комірок КРУЕ-330 кВ є спеціалізованим, виготовляється за індивідуальним замовленням на заводі ABB Switzerland Ltd. у Швейцарії і на внутрішньому ринку не представлене.
Таким чином, аудиторський висновок про завищення вартості комірок КРУЕ-330 кВ зроблений шляхом порівняння вартості такого обладнання, яке виготовлене у різні періоди і має різні технічні характеристики, є необґрунтованим.
В матеріалах справи наявний висновок експертів за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №5905/15-53 від 10 грудня 2015 року, з якого вбачається наступне.
На вирішення судового експерта поставлено наступне питання: «чи підтверджуються документально висновки, зазначені в аудиторському звіті №09-14 Міненерговугілля, в частині, що стосується завищення та/або безпідставного збільшення вартості комірок КРУЕ-330 на 75,8 млн. грн., які закуплені у Консорціуму «НВО Укргідроенергобуд» і ТОВ «Укрінвесттехнологія»?»
Для встановлення вартості комірок КРУЕ-330 кВ судовим експертом проведено маркетингове дослідження, для чого були направлені запити на компанії-партнери виробника ABB Switzerland Ltd., що спеціалізуються на монтажних, та пусконалагоджувальних роботах вказаного обладнання.
На підставі отриманих відповідей судовим експертом визначено, що ринкова вартість обладнання комірки КРУЕ-330 кВ, яке придбано за договором №101У від 25 липня 2013 року у ТОВ «Укрінвесттехнологія», станом на 25 липня 2013 року складала 41444979,67 грн., а вартість обладнання комірки КРУЕ-330 кВ, яке придбане за договором генерального підряду №01/2014-К від 10 лютого 2014 року у Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд», станом на 10 лютого 2014 року складала 62679022,86 грн.
Враховуючи вищенаведене, аудиторський висновок щодо збільшення вартості комірок КРУЕ-330 на суму 75,8 млн. грн. при їх закупівлі у Консорціуму «НВО Укргідроенергобуд» та ТОВ «Укрінвесттехнологія», не відповідає дійсності та є безпідставним.
Стосовно доводів аудиторського висновку, в якому зазначено, що «завищена вартість матеріалів на загальну суму 35,3 млн. грн. при виконанні робіт за договорами генерального підряду із Консорціум «НВО «Укргідроенергобуд» суд зазначає наступне.
Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, обґрунтування аудиторів щодо завищення вартості матеріалів наведено на наступних сторінках аудиторського висновку: 99, 100-102, 102-103, 103-104, 106, 107-108, 110-111, 111-112, 114-115, 116-118, 118-119, 119, 120-121, 121, 121-122, 122-123, 124, 124-125, 129-130, 130, 130-131, 132, 160-162, 162, 163-164, 164, 164-165, 165, 165-166, 166, 166-167, 167-168, 168, 194.
Суд відхиляє доводи відповідача, які містяться аудиторському звіті, оскільки аудиторські висновки про завищення вартості матеріалів зроблені без обґрунтування сум завищення.
Разом з тим, в матеріалах справи наявний висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №4718/15-42/4719/15-43/22139-22154/15-42/22155-22170/15-43 від 30 листопада 2015 року, на вирішення якої, зокрема, поставлено наступне запитання: чи підтверджуються документально висновки, зазначені в аудиторському звіті №09-14 Міненерговугілля, в частині, що стосується завищення та/або безпідставного збільшення вартості матеріалів на загальну суму 35,3 млн. грн. при виконанні робіт за договорами генерального підряду із Консорціум «НВО «Укргідроенергобуд»?
Відповідаючи на поставлене запитання судовими експертами проведено дослідження методом аналізу даних, встановлених під час проведення обстеження, даних наданої на дослідження документації з подальшим зіставленням з вимогами нормативно-правових актів, за результатами якого встановлено, що висновки, зазначені в аудиторському звіті №09-14 Міненерговугілля, в частині, що стосуються завищення та/або безпідставного збільшення вартості матеріалів на загальну суму 35,3 млн. грн. при виконанні робіт за договорами генерального підряду із Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» не підтверджуються.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №4718/15-42/4719/15-43/22139-22154/15-42/22155-22170/15-43 від 30 листопада 2015 року, судовими експертами, відповідно до проведеного аналізу матеріалів справи, додатково наданих документів та зауважень, які викладені на сторінках аудиторського звіту: 99, 100-102, 102-103, 103-104, 106, 107-108, 110-111, 111-112, 114-115, 116-118, 118-119, 119, 120-121, 121, 121-122, 122-123, 124, 124-125, 129-130, 130, 130-131, 132, 160-162, 162, 163-164, 164, 164-165, 165, 165-166, 166, 166-167, 167-168, 168, 194 щодо завищення вартості матеріалів, встановлено, що вартість матеріалів, включених до актів приймання виконаних будівельних робіт, підтверджуються накладними на придбання матеріалів, висновками торгово-промислової палати щодо інформаційно-довідкової ринкової вартості матеріалів, яка склалась на споживчому ринку регіону.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що аудиторський висновок про завищення вартості матеріалів на загальну суму 35,3 млн. грн. при виконанні робіт за договорами генерального підряду із Консорціум «НВО «Укргідроенергобуд» є необґрунтованими.
Стосовно доводів аудиторського висновку, в якому зазначено, що «внаслідок необґрунтованого збільшення коефіцієнтів прибутку, адміністративних витрат, коригування кошторисів, завищена вартість будівельних робіт на 77,4 млн. грн., з них оплачено за рахунок коштів державного бюджету - 22 млн. грн.» суд зазначає наступне.
Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, обґрунтування аудиторів щодо завищення вартості будівельних робіт на 77,4 млн. грн., наведено на сторінках 74-130 аудиторського звіту.
Згідно із роз'ясненнями Держбуду України (Ціноутворення у будівництві №7 за липень 2002 року, лист від 09 липня 2002 №7/7-630) загальновиробничі витрати визначаються по усереднених показниках граф 3 і 4, додатків 3 і 4 ДБН Д. 1.1-1-2000, у випадку, коли в підрядній організації немає відокремлених виробничих структурних підрозділів, проводиться уточнення усереднених показників додатків 3 і 4 ДБН Д. 1.1 -1-2000 шляхом застосування до показників цих додатків знижувальних коефіцієнтів: при розрахунку першого блоку загальновиробничих витрат до показників графи З К=0,4123; при розрахунку третього блоку загальновиробничих витрат до показників графи 4 К=0,7821. Також, Товариством приймаються до обліку та оплачуються роботи з розроблення та перевезення ґрунтів, роботи з влаштування стель та полу тощо, з прибутком, розрахованим із застосуванням коефіцієнту 7,76 - як для особливо складних інженерних споруд, особливо складних технічно або архітектурно громадських будівель та споруд. Крім того, до адміністративних витрат застосовано коефіцієнт 1,79 замість 1,23.
Проте, суд не погоджується із доводами аудиторського звіту у зв'язку з наступним.
Основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності на момент виникнення спірних правовідносин встановлювалися Правилами визначення вартості будівництва, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 серпня 2000 року №174 (ДБН Д.1.1-1-2000).
При цьому, ДБН Д.1.1-1-2000 під будівництвом розуміє нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонт житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрацію пам'яток архітектури та містобудування.
Згідно пункту 3.1.18 ДБН Д.1.1-1-2000, кошторисний прибуток - це кошти, що враховують економічно обґрунтовану величину прибутку підрядної організації від виконання будівельних і монтажних робіт.
Приписами підпункту 3.1.18.1 ДБН Д.1.1-1-2000 передбачено, що розмір кошторисного прибутку залежить від виду будівництва, технічної та технологічної складності будови, строків будівництва, умов його фінансування тощо. Визначений на підставі аналізу цих факторів розмір кошторисного прибутку погоджується із замовником.
Тобто, Правилами визначення вартості будівництва імперативно визначено, що розмір кошторисного прибутку залежить від виду будівництва.
При цьому, відповідно до підпункту 3.1.18.2 ДБН Д.1.1-1-2000, розмір кошторисного прибутку приймається з урахуванням усереднених показників, наведених у додатку 12, з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. Базою для обчислення кошторисного прибутку є загальна кошторисна трудомісткість. По будовах (об'єктах), до складу яких входять об'єкти різного призначення, кошторисний прибуток визначається диференційовано виходячи з виду та призначення конкретного об'єкта і зазначається в графах 4, 5 та 8 ЗКР.
Так, згідно п. 1 додатку №12 ДБН Д.1.1-1-2000 (далі - додаток №12), для виду будівництва та робіт «Особливо складні інженерні споруди (у тому числі ГЕС, ядерні установки та об'єкти призначені для поводження з радіоактивними відходами, шахти, метрополітени, тунелі, мости, аеродроми, гідротехнічні споруди тощо), особливо складні технічно або архітектурно громадські будівлі та споруди, залізниці, магістральні автодороги, магістральні мережі (у тому числі магістральні трубопроводи і споруди газонафтопродуктів, міжміські лінії зв'язку, високовольтні мережі 35 кВ і вище), що обґрунтовується проектом» застосовується усереднений показник для визначення розміру кошторисного прибутку - 7,76 грн./люд.-год. При цьому необхідною умовою застосування такого показника є обґрунтування такого виду будівництва відповідним проектом.
Крім того, як пояснює позивач та відповідачем не заперечується, роз'яснення Держбуду України, які надані в збірнику «Ціноутворення №7» за липень 2002 року щодо застосування понижуючих коефіцієнтів при розрахунку І та ІІІ блоку ЗВВ, на що посилаються аудитори, не є дійсними з 2004 року.
Усереднені показники додатків 3, 4 і 13 до ДБН Д.1,1-1-2000, що застосовуються при складанні інвесторської кошторисної документації, не можуть бути універсальними для визначення обґрунтованої величини загальновиробничих та адміністративних витрат при формуванні договірних цін конкретними підрядними організаціями.
Відповідно, і застосування понижувальних коефіцієнтів 0,4123 та 0,7821 до усереднених показників додатків 3 і 4 до ДБН Д.1.1-1-2000 при визначенні загальновиробничих витрат для підрядних організацій, що не мають відокремлених виробничих структурних підрозділів, не дає достовірних результатів.
Тому відповідно до п. 4.2.1.5 ДБН Д.1.1-1-2000 підрядні організації при формуванні договірних цін розрахунково-аналітичним методом визначають розмір коштів на покриття загальновиробничих витрат.
У відповідності до пункту 4.2.1.6 ДБН Д.1.1-1-2000 «Показники для обчислення загальновиробничих витрат, уточнені на стадії визначення ціни пропозиції (договірної ціни) на підставі обґрунтованої їх величини і структури, яка склалася у цій організації за попередній звітний період (рік), та завантаженості будівельної організації, погоджуються із замовником і використовуються при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт. Уточнення загальновиробничих витрат при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт здійснюються в порядку, встановленому договором».
Змінами №6 до ДБН Д.1.1-1-2000 передбачено розрахунок загальновиробничих та адміністративних витрат згідно фактичних даних підрядної організації. Роз'яснення надані в збірниках «Ціноутворення у будівництві №3» за березень, 2004 року «Ціноутворення у будівництві №6», за червень 2005 року та інших збірниках Мінрегіонбуду, а також в ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013.
Враховуючи зміни до ДБН Д.1.1-1-2000, згідно роз'яснень наданих в збірниках «Ціноутворення у будівництві №3» за березень 2004 року, «Ціноутворення у будівництві №6» за червень 2005 р., посилання відповідачем на роз'яснення Держбуду України, які були надані в збірнику «Ціноутворення №7» за липень 2002 року щодо застосування понижуючих коефіцієнтів при розрахунку І та ІІІ блоку ЗВВ, не приймається до уваги.
Згідно з п. 4.2.1.6 ДБН Д.1.1-2000 у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 березня 2009 року №114 показники для обчислення загальновиробничих витрат, уточнені на стадії визначення ціни пропозиції (договірної ціни) на підставі обґрунтованої їх величини і структури, яка склалася у цій організації за попередній звітний період (рік), та завантаженості будівельної організації, погоджуються із замовником і використовуються при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт. Уточнення загальновиробничих витрат при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт здійснюються в порядку, встановленому договором.
Усереднені показники загальновиробничих витрат, наведені в додатках 3, 4 ДБН Д.1.1-2000, слугують орієнтиром і можуть використовуватися замовником для співставлення загальновиробничих витрат, обчислених в інвесторській кошторисній документації, з загальновиробничими витратами, розрахованими підрядною організацією при складанні ціни тендерної пропозиції.
З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що проект будівництва Дністровської ГАЕС був затверджено розпорядженням Кабміну України №1032-р від 25 грудня 2013 р.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №2266-р від 15 грудня 2010 року затверджений скоригований проект та титул будови Дністровської ГАЕС.
В матеріалах справи наявний висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №4718/15-42/4719/15-43/22139-22154/15-42/22155-22170/15-43 від 30 листопада 2015 року, на вирішення якої, зокрема, були поставлені наступні запитання:
- Чи підтверджуються документально висновки, зазначені в аудиторському звіті №09-14 Міненерговугілля, у частині, що стосується завищення вартості виконаних будівельних робіт на суму 77,4 млн. грн. внаслідок необґрунтованого збільшення коефіцієнтів прибутку, адміністративних витрат, коригування кошторисів?
- чи відповідає звітна документація (форми КБ-2в, КБ-3 тощо) з будівництва (ремонту, реконструкції) за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва?
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №4718/15-42/4719/15-43/22139-22154/15-42/22155-22170/15-43 від 30 листопада 2015 року, судовими експертами, відповідно до проведеного обстеження об'єкту будівництва, аналізу матеріалів справи, додатково наданих документів та зауважень, які викладені на сторінках аудиторського звіту 74 - 130 встановлено, що висновки, зазначені в аудиторському звіті №09-14 Міненерговугілля, в частині, що стосується завищення вартості виконаних будівельних робіт на суму 77,4 млн. грн. внаслідок необґрунтованого збільшення коефіцієнтів прибутку, адміністративних витрат, коригування кошторисів документально не підтверджуються.
Крім того, при дослідженні актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в, які надано на дослідження, судовими експертами встановлено наступне.
Наказом Мінрегіонбуду України від 04 грудня 2009 року №554 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» затверджені примірні форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».
Листами Міністерства регіонального розвитку і будівництва України «Про застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві» від 09 березня 2010 року №12/19-2-9-21-2368 та «Щодо застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві» від 16 березня 2010 року №12/19-3-9-14-295 роз'яснено, що типові форми №КБ-2в та №КБ-3 підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовником та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
Вартість будівельно-монтажних робіт в актах виконаних робіт визначено розрахунковим методом та здійснено за допомогою автоматизованого комплексу «АВК-5», який рекомендовано листом від 31 грудня 2008 року №9/10-1306 Мінрегіонбуду України для застосування всіма учасниками інвестиційного процесу.
Акти виконаних робіт складено на підставі ресурсних елементних кошторисних норм будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт.
При дослідженні форми актів виконаних робіт типової форми КБ-2в встановлено, що акт складено у табличній формі із десяти стовпців з рядками по окремих видах робіт, за номерами обґрунтувань, відповідно до номенклатури елементних кошторисних норм на різні види робіт, а саме - будівельно-монтажні та ремонтно-будівельні. У стовпцях зазначаються одиниці виміру, кількість, поточна вартість одиниці, кількість виконаної роботи та сумарна кількість трудовитрат робітників і машиністів. За підсумком всіх рядків обраховуються прямі, загальновиробничі витрати з визначенням окремих складових цих величин.
В актах зазначаються основні реквізити документу - замовник та генпідрядник, субпідрядник, номери договорів підряду. Акти підписано від імені замовника, генпідрядника та субпідрядника і завірено їхніми печатками.
Отже, за своєю формою надані акти приймання виконаних робіт форми Кб-2в за 2013 рік відповідають типовим формам, затвердженим наказом від 04 грудня 2009 року №554 Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про затвердження типових форм первинних облікових документів у будівництві» і які є обов'язковими при визначенні вартості підрядних робіт із залученням бюджетних коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.
При дослідженні змісту актів виконаних робіт типової форми КБ-2в встановлено, що вартість визначено по окремих видах робіт, за номерами обґрунтувань, відповідно до номенклатури ресурсних елементних кошторисних норм. У стовпцях зазначаються одиниці виміру, кількість, поточна вартість одиниці, кількість виконаної роботи та сумарна кількість трудовитрат робітників та машиністів. За підсумком всіх рядків обраховуються прямі, загальновиробничі витрати з визначенням окремих складових цих величин, адміністративні витрати, при необхідності додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період, прибуток та податок на додану вартість.
Прямі витрати в актах виконаних робіт обраховані на підставі ресурсних елементних норм (РЕКН) на будівельно-монтажні та ремонтно-будівельні роботи, що відповідає вимогам ДБН Д.1.1-1-2000. Вартість окремого виду робіт складається із трьох основних елементів вартості - заробітної плати робітників, будівельних матеріалів та експлуатації будівельних машин і механізмів із заробітною платою машиністів. Вартість заробітної плати робітників визначається на підставі нормативних витрат робочого часу - люд./год., що необхідні для виконання даного виду робіт, які визначаються за нормами РЕКН.
Середній рівень середньомісячної заробітної плати (ЗП) робітників у 2013 році, рекомендований листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2011 року №7/8-18443 розрахунково складає 3400,00 грн., що відповідає середньому розряду складності робіт у будівництві 3,8. Інших листів щодо зміни рекомендованого рівня заробітної плати не було. При розрахунках враховано рівень заробітної плати 3400,00 грн., що відповідає рекомендаціям Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
За підсумком прямих витрат розраховано загальновиробничі та адміністративні витрати, визначено суму прибутку та нараховано податок на додану вартість.
Таким чином, за своєю формою та змістом надані на дослідження акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Враховуючи вищенаведене, аудиторський висновок щодо завищення вартості будівельних робіт на 77,4 млн. грн. є необґрунтованими.
Стосовно доводів аудиторського висновку, в якому зазначено, що «за наявності у штаті водолазної служби та служби з гідротехнічного обстеження, сплачено «ТОВ «Дайвтехнобуд 2» за роботи, які повинні виконуватись власними службами, зайві витрати і збитки Товариства складають 6,5 млн. гривень.» суд зазначає наступне.
В аудиторському звіті зазначено, що зайві та недоцільні витрати за договорами із ТОВ «Дайвтехнобуд 2» за роботи, які повинні виконуватись власними службами, склали 6506680,76 грн.
На підставі пояснень сторін та наявних у справі матеріалів встановлено наступне.
26 грудня 2012 року між позивачем та ТОВ «Дайвтехнобуд 2» укладено договір №92Д, предметом якого є виконання водолазного обстеження гідротехнічних споруд філій позивача (філії «Каскад Київських ГЕС та ГАЕС», філії «Кременчуцька ГЕС»).
Ціна договору визначається у протоколі узгодження ціни, який є невід'ємною частиною цього договору.
Ціна Договору є динамічною і становить 2304588,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Загальна вартість 2304588,00 грн. складається з окремої вартості проведення робіт на кожній з ГЕС.
Завданнями на виконання водолазного обстеження підводної частини гідротехнічних споруд (окремо для кожної ГЕС), які є додатками до договору. передбачено, що підставою для виконання робіт є рішення технічної ради позивача від 27-28 квітня 2011 року, а також виконання рішень міжвідомчої комісії з обстеження стану ГТС в 2009 році, затверджених наказом Мінпаливенерго від 02 грудня 2009 року №695.
Також у п. 10 щодо особливих умов будівництва в обох завданнях на виконання обстеження зазначено, що роботи, необхідні до виконання, відносяться до дослідних робіт в умовах діючих Київської та Кременчуцької ГЕС.
26 грудня 2012 року між позивачем та ТОВ «Дайвтехнобуд 2» укладено договір №91Д, предметом якого є виконання підводно-технічного обстеження гідротехнічних споруд філій позивача (філії «Каскад Київських ГЕС та ГАЕС», філії «Кременчуцька ГЕС», філії «Дніпровська ГЕС», філії «Дністровська ГЕС»).
Ціна Договору визначається у Протоколі узгодження ціни, який є невід'ємною частиною цього Договору (п.2.1).
Ціна Договору є динамічною і становить 4202092,76 грн. з урахуванням ПДВ (п.2.2 Договору).
Згідно наданого зведеного кошторисного розрахунку, загальна вартість 4202092,76 грн. складається з окремої вартості проведення робіт на кожній з ГЕС.
Також у п. 13 в усіх завданнях на виконання обстеження зазначено, що роботи, необхідні до виконання, відносяться до дослідних робіт в умовах діючих ГЕС.
Також, завданнями на виконання обстеження передбачено, що вимогами до персоналу щодо проведення робіт, визначених цими завданнями є наявність відповідних спеціалістів та відповідний досвід робіт.
До того ж, у завданнях встановлені вимоги до обладнання, за допомогою якого необхідно проводити роботи за Договорами.
У вимогах зазначено, що роботи необхідно проводити за допомогою наступного обладнання: гідрографічний ехолот; багатопроменевий ехолот та однопроменевий двох частотний ехолот; двочастотний GPS приймач (мінімум дві одиниці обладнання).
Також для проведення зазначених робіт за Договором №92Д необхідна наявність відповідного програмного забезпечення: HYPACK, SYRVEY, HYPACK, HYSWEEP& або аналоги.
За Договором №91Д, у відповідності до наданого кошторису, роботи необхідно виконувати за допомогою відповідною водолазної станції на катері.
Згідно пояснень, наданих позивачем, у відповідності до діючих нормативних документів (ГКД 34.20507-2003, ГКД 34 106-2003, СОУ-Н МПЕ 40.1.21.343:2005), копії яких містяться в матеріалах справи, гідротехнічні споруди електростанцій, які експлуатуються 25 років і більше, підлягають комплексному дослідженню з багатофакторним аналізом їх стану. Враховуючи, що вік всіх гідротехнічних споруд ГЕС перевищує 25 років існує нагальна потреба у всебічних дослідженнях фактичного стану споруд і особливо їх підводних частин, доступ для огляду яких звичайними методами обмежений. Стан горизонтальних ділянок гідроспоруд таких як понур, водобій, рисберма, залізобетонні кріплення укосів визначається в результаті виконання батиметричного площадного знімання відповідних територій і порівняння з результатами попередніх батиметричних робіт для визначення можливої динаміки деструктивних процесів. Роботи з виконання батиметричного знімання є спеціалізованими науково-дослідними роботами, які потребують наявності спеціалізованого обладнання, програмного забезпечення та методик досліджень, а також кваліфікованого персоналу відповідних спеціальностей.
У відповідності до вимог ГКД 34.20507-2003 (п. 7.1.2.18) та СОУ-Н МПЕ 40.1.21.343:2005 (5.4.12) огляд підводних частин споруд і тунелів повинен проводитись вперше після 2 років експлуатації, потім через 5 років. Крім того, необхідність водолазного обстеження споруд Київської ГЕС передбачена Актом обстеження гідроспоруд міжвідомчою комісією від 2009 року.
Як зазначено позивачем та не заперечувалось відповідачем, наявні на ГЕС водолазні фахівці у відповідності до своїх посадових інструкцій виконують локальні завдання такі як ремонт підводних конструктивів, підводне супроводження при маневруванні затворами, точкові огляди конструктивів в проблемних ділянках, виявлених в результаті комплексних водолазних обстежень. Укомплектованість водолазними фахівцями, наявність матеріально-технічного забезпечення, відсутність сертифікованих фахівців з виконання геодезичних робіт та з обстеження гідротехнічних споруд не дає змоги виконувати складні завдання з комплексного обстеження підводних споруд та конструктивів гідровузлів на значних глибинах.
В матеріалах справи наявна довідка позивача від 16 квітня 2015 року №6-2/2306 в якій зазначено, що у позивача відсутня матеріально-технічна база, яка необхідна для виконання комплексних підводно-технічних та водолазних обстежень гідротехнічних споруд філії позивача, а саме: багатопроменеві та однопроменеві ехолоти; двочастотні GPS-приймачі; спеціалізоване програмне забезпечення HYPACK, SYRVEY, HYPACK, HYSWEEP& або аналоги; підводні відеокамери, а також відсутній персонал відповідної кваліфікації, який необхідній для виконання комплексних підводно-технічних та водолазних обстежень гідротехнічних споруд філії позивача.
Також, в матеріалах справи наявний висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №4718/15-42/4719/15-43/22139-22154/15-42/22155-22170/15-43 від 30 листопада 2015 року, на вирішення якої, зокрема, поставлені наступні запитання: чи підтверджуються документально висновки, зазначені в аудиторському звіті №09-14 Міненерговугілля, у частині, що оплата ТОВ «Дайвтехнобуд 2» за виконані роботи в сумі 6,5 млн. грн. є збитками і зайвими витратами позивача?
Відповідаючи на поставлене питання судовий експерт, дослідивши етапи та види робіт, а також вимоги до кваліфікації та досвіду роботи до виконавців зазначених робіт дійшов висновку, що роботи, виконання яких передбачено Договорами №91Д та №92Д від 26 грудня 2012 року, є дослідними роботами і потребують спеціального обладнання та відповідної кваліфікації персоналу.
Також, судовим експертом зазначено, що вартість робіт за Договором №92Д від 26 грудня 2012 року визначена згідно ВБН Д.1.1-3.1-2001 та ДБН Д.1.1-1-2000.
У ВБН Д.1.1-3.1-2001 зазначено, що ресурсні елементні кошторисні норми - це первинні кошторисні нормативи, призначені для визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів ремонтних робіт, прямих витрат у вартості ремонту, а також для розробки поточних одиничних розцінок.
При визначені договірної ціни її узгоджені і використані при взаєморозрахунках між замовником і підрядною організацією слід користуватися розділами 3.2 і 3.3 ДБН Д.1.1-1-2000.
Вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні.
Тобто, взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться на підставі нормативних, а не фактичних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів.
Таким чином, суд погоджується із висновком експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №4718/15-42/4719/15-43/22139-22154/15-42/22155-22170/15-43 від 30 листопада 2015 року, що для проведення робіт, які зазначені в договорах №91Д та 92Д від 26 грудня 2012 року, можливо залучення підрядної організації, а отже включення в акти приймання виконаних робіт витрат за виконані ТОВ «Дайвтехнобуд 2» роботи в сумі 6,5 млн. грн. є обґрунтованим та відповідає нормативним документам в галузі будівництва.
Враховуючи вищевикладене, витрати за виконані ТОВ «Дайвтехнобуд 2» роботи в сумі 6,5 млн. грн. здійснені позивачем без порушень вимог чинного законодавства, а тому аудиторський висновок в частині зайвих витрат та завдання збитків є необґрунтованим.
Стосовно доводів аудиторського висновку, в якому зазначено, що «при відсутності документального підтвердження прийнято до обліку та оплачено вартість будівельних робіт на суму 17 млн. грн.» суд зазначає наступне.
Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем обґрунтування аудиторів щодо прийнято до обліку та оплати вартості будівельних робіт на суму 17 млн. грн. без підтверджуючих документів наведено на наступних сторінках аудиторського звіту: 75-76, 77-78, 112-113, 113, 113-114, 115, 217, 218.
Суд відхиляє доводи відповідача які містяться аудиторському звіті, оскільки аудиторські висновки про відсутність підтверджуючих документів не відповідають дійсності з огляду на наступне.
В матеріалах справи наявний висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №4718/15-42/4719/15-43/22139-22154/15-42/22155-22170/15-43 від 30 листопада 2015 року, на вирішення якої, зокрема, поставлено наступне запитання: чи підтверджуються документально висновки, зазначені в аудиторському звіті №09-14 Міненерговугілля, у частині, що стосується прийняття до обліку та оплати будівельних робіт на суму 17 млн. грн. при відсутності підтверджуючих документів?
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №4718/15-42/4719/15-43/22139-22154/15-42/22155-22170/15-43 від 30 листопада 2015 року, судовими експертами, відповідно до проведеного аналізу матеріалів справи, додатково наданих документів та зауважень, які викладені на сторінках аудиторського звіту: 75-76, 77-78, 112-113, 113, 113-114, 115, 217, 218 встановлено, що висновки, зазначені в аудиторському звіті №09-14 Міненерговугілля, у частині, що стосується завищення вартості виконаних будівельних робіт на суму 17 млн. грн. документально не підтверджуються.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що аудиторський висновок про прийняття до обліку та оплати будівельних робіт на суму 17 млн. грн. при відсутності підтверджуючих документів є необґрунтованим.
Стосовно аудиторського висновку, в якому зазначено, що «при виконанні робіт з будівництва житлових будинків, за рахунок завищення суми прибутку, адміністративних витрат, необґрунтованого коригування розрядів робіт, завищення вартості будівельних матеріалів, зайві витрати склали 0,8 млн. гривень» суд зазначає наступне.
Як зазначив позивач та не заперечується відповідачем обґрунтування даного порушення зазначено на сторінках 130-132 аудиторського звіту.
В аудиторському звіті зазначено, що при проведенні перевірки було встановлено завищення витрат при виконанні робіт з будівництва житлових будинків на загальну суму 768741,4 грн. з ПДВ.
В тому числі по наступним будівельним організаціям:
- ТОВ «МАРІНІ» - на 210402,00 грн., 183556,00 грн. та 78290,00 грн.;
- ТОВ «Гронло-Львів» - на 37549,00 грн.;
- ТОВ «БМС1» - на 220377,60 грн. та на 38566,80 грн.
Щодо завищення вартості при виконанні робіт ТОВ «МАРІНІ».
Відповідно до договору №29-01/2011 від 04 вересня 2012 року ТОВ «МАРІНІ» виконувало роботи по будівництву «Багатоповерхового житлового будинку в мкр. «Сонячний» м. Новодністровськ Чернівецької обл. (1-й пусковий комплекс) Блок-секція №1.».
В аудиторському звіті визначені наступні завищення вартості виконаних робіт при виконанні робіт ТОВ «МАРІНІ» в 2013 році: за липень - 210402,00 грн.; за жовтень - 183556,00 грн.; за серпень - 78290,00 грн.
Щодо завищення вартості виконаних робіт за липень 2013 на суму 210402,00 грн.
Згідно аудиторського звіту, в актах виконаних робіт КБ-2 №№5, 6, 7, 8, 9 за липень 2013 року при виконані робіт з мурування цегляних стін та перегородок завищено обсяги робіт, що збільшує трудовитрати, а в відомості матеріальних ресурсів не вірно визначена кількість матеріалу, у даному випадку цегли будівельної, що зменшує загальновиробничі витрати, прибуток та адміністративні витрати.
Щодо завищення вартості виконаних робіт в актах №1 та №2 за жовтень 2013 на суму 183556,00 грн.
Згідно аудиторського звіту, в актах приймання виконаних робіт КБ-2 №№1, 2 за жовтень 2013 року при виконані робіт з мурування цегляних стін, стін з газоблоків та перегородок, завищено фактичний обсяг виконаних робіт, що збільшує трудовитрати, а в відомості матеріальних ресурсів занижено або завищено кількість матеріалу, у даному випадку цегли будівельної та блоків газових, що зменшує загальновиробничі витрати, прибуток та адміністративні витрати. Також у звіті зазначено, що бетон М200 включено по різній ціні, що завищує витрати і не має можливості ретельно розподілити об'єм.
Щодо завищення вартості виконаних робіт за серпень 2013 на суму 78290,00 грн.
В аудиторському звіті зазначено, що в актах виконаних робіт КБ-2 №№3, 4, 12 за серпень 2013 року завищено кількість щебеню при перенесені до відомості ресурсів матеріалів: 2,397 м3 Ч 275 = 808 грн., цегли керамічної на 29355 шт. Ч 2,195 = 64434 грн. Також в звіті зазначено, що разом за місяць сума завищення складає 78290,00 грн.
По підряднику ТОВ «Гронло-Львів» в аудиторському звіті зазначено, що за договором №31-01/2011-к від 05 березня 2013 цей підрядник виконує роботи по будівництву Багатоповерхового житлового будинку в мікрорайоні «Сонячний» м. Новодністровськ. Секція 3 вище відм.+0,00. В актах виконаних робіт КБ-2в №9,10 за грудень 2013 року в обсягах робіт за місяць, без обґрунтування, відкориговані розряди робіт, які були виконані у липні та жовтні 2013 року, що призвело до збільшення витрат на 37549,00 грн. з ПДВ.
По підряднику ТОВ «БСМ1» в аудиторському звіті зазначено, що за договором 3-01/2011 від 28 березня 2011 року цей підрядник виконує роботи по будівництву Багатоповерхового житлового будинку м. Новодністровськ. Секція-5 (5 поверхів). У актах виконаних робіт КБ-2в за червень-грудень 2013 року у загальновиробничих витратах не враховано понижуючі коефіцієнти до I та III блоків 0,4123 та 0,7821, що призвело до збільшення загальновиробничих, прибутку та адміністративних витрат на 220377,6 грн. з ПДВ.
Також у актах виконаних робіт КБ-2в №1,3 за серпень 2013 року, кількість цегли керамічної в відомості ресурсів знищена на 14 163 шт., а робота «Мурування внутрішніх та зовнішніх стін» прийнята на 30 куб.м. більше ніж треба цегли, що призвело до збільшення витрат на 38566,8 грн. з ПДВ.
Оцінивши взаємний зв'язок письмових доказів, які наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що доводи аудиторського звіту не містять належної оцінки конкретних нормативів, які визначають порядок ціноутворення в будівництві та були порушені позивачем при виконанні договірних умов.
Разом з тим, в матеріалах справи наявний висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №4718/15-42/4719/15-43/22139-22154/15-42/22155-22170/15-43 від 30 листопада 2015 року, на вирішення якої, зокрема, було поставлено наступне запитання:
- чи підтверджуються документально висновки, зазначені в аудиторському звіті №09-14 Міненерговугілля України, у частині, що стосується зайвих витрат при виконанні робіт з будівництва житлових будинків в сумі 0,8 млн. грн. внаслідок завищення суми прибутку, адміністративних витрат, необґрунтованого коригування розрядів робіт, завищення вартості будівельних матеріалів?
- чи відповідає звітна документація (форми КБ-2в, КБ-3 тощо) з будівництва (ремонту, реконструкції) за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва?
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №4718/15-42/4719/15-43/22139-22154/15-42/22155-22170/15-43 від 30 листопада 2015 року, судовими експертами, відповідно до проведеного аналізу матеріалів справи, додатково наданих документів та зауважень, які викладені на сторінках аудиторського звіту 130-132 встановлено наступне.
Відповідно до договору №29- 01/2011 від 04 вересня 2012 року, ТОВ «МАРІНІ» виконувало роботи по будівництву «Багатоповерхового житлового будинку в мкр. «Сонячний» м. Новодністровськ Чернівецької обл. (1-й пусковий комплекс) Блок-секція №1.»
В аудиторському звіті визначені наступні завищення вартості виконаних робіт при виконанні робіт ТОВ "МАРІНІ" в 2013 році: за липень - 210402,00 грн.; за жовтень - 183556,00 грн.; за серпень - 78290,00 грн.
Щодо завищення вартості виконаних робіт за липень 2013 на суму 210402,00 грн.
Згідно аудиторського звіту, в актах виконаних робіт КБ-2 №№5, 6, 7, 8, 9 за липень 2013 року при виконані робіт з мурування цегляних стін та перегородок завищено обсяги робіт, що збільшує трудовитрати, а в відомості матеріальних ресурсів не вірно визначена кількість матеріалу, у даному випадку цегли будівельної, що зменшує загальновиробничі витрати, прибуток та адміністративні витрати.
Завищення обсягів в актах приймання виконаних робіт, згідно аудиторського висновку, складає: акт №5 - 7,105 куб. м; акт №6 - 3,85 куб.м; акт №7 - 101,26 куб.м; акт №8 - 37,38 куб.м; акт №9 - 9,095 куб.м.
Вартість завищення, визначеного аудиторами за липень 2013, складає 210402,00 грн. з ПДВ.
При дослідженні актів приймання виконаних робіт №№5, 6 , 7, 8, 9 (з розрахунками та підсумковими відомостями ресурсів) за липень 2013 року, які містяться в матеріалах справи (т.38 а.с.154-240), встановлено, що субпідрядником ТОВ «МАРІНІ», у числі інших, виконувались роботи з мурування стін та перегородок з цегляної кладки. Вартість цих робіт встановлена на підставі наступних кошторисних норм:
- Е8-6-3 Мурування зовнішніх середньої складності стін з цегли (керамічної) при висоті поверху до 4 м;
- Е8-6-7 Мурування внутрішніх стін з цегли (керамічної) при висоті поверху до 4 м;
- Е8-7-5 Мурування перегородок неармованих з цегли (керамічної) товщиною в 1/2 цегли при висоті поверху до 4 м.
При дослідженні підсумкових відомостей ресурсів, які надані до актів, та розрахунків актів виконаних робіт в програмному комплексі АВК, наданих на електронному носії, встановлено, що до складу окремих кошторисних норм актів з мурування зовнішніх і внутрішніх стін та перегородок внесено цеглу розміром 250Ч120Ч88 мм: акт №7: п.1, 2, 7; акт №8: п. 1, 2, 8; акт №9: п.1.
В технічній частині п. 1.1.4 збірника 8 «Конструкції з цегли та блоків» зазначено, що нормами даного збірника передбачено застосування цегли керамічної, порожнистої, силікатної звичайної або лицьової розміром 250Ч120Ч65 мм. При застосуванні цегли розміром 250Ч120Ч88 мм витрати матеріалів корегуються відповідно за п.1.3.1 цієї ж технічної частини, з застосуванням коефіцієнту 0,77.
В актах №№7, 8, 9 за липень 2013 року, в пунктах, що зазначено вище, до норми витрати цегли, яка передбачена кошторисною нормою, при використанні цегли розміром 250Ч120Ч88 мм застосовано понижувальний коефіцієнт 0,77, що передбачено п.1.3.1 технічної частини. Тобто норма витрати цегли відповідає нормативній.
В переліку використаних матеріалів в підсумкових відомостях до актів виконаних робіт №5 та №6 за липень 2013 року та в електронних версіях, які надані на дослідження, є в наявності цегла розміром 250Ч120Ч65 мм. При дослідженні цих матеріалів встановлено відповідність застосованої норми витрати цегли нормативній, яка передбачена кошторисною нормою.
Таким чином, при порівнянні обсягів виконаних робіт в актах №№5, 6, 7, 8, 9 за липень 2013 року з нормою витрати цегли, яка внесена до актів виконаних робіт та підсумкових відомостей ресурсів, встановлено відповідність кількості матеріалу, а саме цегли, обсягам робіт, що наведені в актах виконаних робіт. Відповідно, завищення вартості виконаних робіт за липень 2013 на суму 210 402,00 грн. не підтверджується.
Щодо завищення вартості виконаних робіт в актах №1 та №2 за жовтень 2013 року на суму 183556,00 грн.
Згідно аудиторського звіту, в актах приймання виконаних робіт КБ-2 №№1, 2 за жовтень 2013 року при виконані робіт з мурування цегляних стін, стін з газоблоків та перегородок, завищено фактичний обсяг виконаних робіт, що збільшує трудовитрати, а в відомості матеріальних ресурсів занижено або завищено кількість матеріалу, у даному випадку цегли будівельної та блоків газових, що зменшує загальновиробничі витрати, прибуток та адміністративні витрати. Також у звіті зазначено, що бетон М200 включено по різній ціні, що завищує витрати і не має можливості ретельно розподілити об'єм.
При дослідженні актів приймання виконаних робіт №1 та №2 за жовтень 2013 року, які містяться в матеріалах справи (т.37 а.с.119-153) та додатково надані на дослідження на електронному носії у форматі програмного комплексу АВК, встановлено наступне. До пунктів №1 та №2 обох актів при виконані робіт з мурування зовнішніх та внутрішніх цегляних стін, внесено цеглу керамічну розміром 250Ч120Ч88 мм. При цьому, до нормативної кількості цегли розміром 250Ч120Ч65 мм застосовано коефіцієнт 0,77, який передбачено п.1.3.1 технічної частини збірника 8 «Конструкції з цегли та блоків». Тобто скориговані витрати цегли у кошторисних нормах (п.1, 2) при використані цегли розміром 250Ч120Ч88 мм та загальна кількість цегли, яка внесена до актів та відомостей ресурсів відповідають обсягам робіт, наведеним в актах приймання виконаних робіт №1 та №2, а тому завищення вартості не підтверджується.
В акті №1 за жовтень 2013 пунктом 4 передбачено мурування стін з газобетонних блоків у кількості 4,467 куб.м. Нормативна витрата блоків, згідно кошторисної норми Е-8-22-1, яка визначає вартість виконання робіт, складає 0,92 куб.м. Загальна кількість блоків, з урахуванням нормативної витрати, складає 4,10964 куб.м.
У підсумковій відомості ресурсів до зазначеного акту №1, яка міститься в матеріалах справи (т.38 а.с.130-137), на стор.135 п.80 також наведено 4,10664 куб.м. блоків газових. Тобто кількість матеріалу, а саме газових блоків у відомості ресурсів відповідає обсягу виконаних робіт в акті №1.
Вартість вказаних газових блоків розподілена у відомості ресурсів на дві партії постачання згідно наведеним видатковим накладним:
- партія 1: 3,6 куб.м - по ціні 950,00 грн. за 1 куб.м (видаткова накладна №4 від 16 вересня 2013);
- партія 2: 0,50964 куб.м - по ціні 725,00 за 1 куб.м. (видаткова накладна №17 від 30 серпня 2013).
У відомості ресурсів до акту №2 за жовтень 2013 року наведено кількість та вартість бетону М200. При цьому, загальна кількість використаного згідно кошторисним нормативам бетону 9,282 куб.м. розподілена на дві партії, відповідно до вартості, зазначеної у видаткових накладних: - партія 1: 7,028 куб.м. - по ціні 984,72 грн.; партія 2: 2,254 куб.м. - по ціні 1236,64 грн.
Таким чином, кількість матеріалів, які внесені до підсумкових відомостей ресурсів до актів №№1, 2 за жовтень 2013 відповідає обсягам виконаних робіт, що наведені в актах №№1, 2. При розподілі вартості матеріалів, у відповідності до видаткових накладних, їх кількість відповідає загальній кількості матеріалів.
Щодо завищення вартості виконаних робіт за серпень 2013 року на суму 78290,00 грн.
В аудиторському звіті зазначено, що в актах виконаних робіт КБ-2 №№3, 4, 12 за серпень 2013 завищено кількість щебеню при перенесені до відомості ресурсів матеріалів: 2,397 м3 Ч 275 = 808 грн., цегли керамічної на 29355 шт. Ч 2,195= 64434 грн. Також в Звіті зазначено, що разом за місяць сума завищення складає 78 290,00 грн.
При дослідженні актів приймання виконаних робіт №№3, 4 за серпень 2013 року, які містяться в матеріалах справи (т.37 а.с.98-107), встановлено, що до актів внесено роботи з засипання пазух щебенем:
- в акті №3: п.14 - обсяг робіт 3,86 куб.м., кількість щебеню - 4,427 куб.м.;
- в акті №4: п.18 - обсяг робіт 15,8 куб.м., кількість щебеню - 18,17 куб.м.
При дослідженні відомостей ресурсів до актів №№3, 4 встановлено, що кількість щебені у відомості ресурсів до актів складає:
- акт №3 - 4,427 куб.м.;
- акт №4 - 18,17 куб.м.
Тобто, кількість щебеню у відомостях ресурсів відповідає кількості щебеню, яка внесена до актів приймання виконаних робіт і відповідає нормі витрати матеріалу у відповідності до кошторисної норми і сума завищення прямих витрат 808 грн. не підтверджується.
При дослідженні акту приймання виконаних робіт №12 за серпень 2013 року, який міститься в матеріалах справи (т.38 а.с.108-112) та розрахунок якого у форматі програмного комплексу АВК-5 надано на дослідження, встановлено, що до акту, а саме п.1-4 та 8, внесено роботи з мурування стін та перегородок з цегли.
Згідно застосованих кошторисних норм для визначення вартості робіт норми витрати цегли відповідають нормативним витратам, а також при порівнянні кількості цегли в акті виконаних робіт (у електронному форматі) з кількістю цегли у відомості ресурсів, наданої на дослідження (т.38 а.с114-118), встановлено їх відповідність одне одному. І відповідно завищення вартості цегли керамічної на суму 64434,00 грн. без ПДВ не підтверджується.
Таким чином, завищення вартості будівельних матеріалів (щебеню та цегли керамічної) на суму 78290,00 грн. не підтверджується.
Щодо завищення вартості при виконанні робіт ТОВ «Гронло-Львів» на 37549,00 грн.
В аудиторському звіті зазначено, що при виконанні робіт на 3-й секції житлового будинку в актах приймання виконаних робіт КБ-2в №№9, 10 за грудень 2013 року в обсягах робіт за місяць, без обґрунтування, відкориговані розряди робіт, які були виконані у липні та жовтні 2013, що призвело до збільшення витрат на 37549 грн. з ПДВ.
На дослідження надано кошторисну документацію на будівництво житлового будинку (секції 4, 5) у мікрорайоні «Сонячний» у м. Новодністровськ Чернівецької області, яка була розроблена у 2013 році (№732-30-С11954, №732-3С-К12121). При вивченні наданої кошторисної документації встановлено, що кошторисна документація корегувалась декілька разів на стадії "Проект". В цій кошторисній документації було зменшено розряди робітників-будівельників у порівнянні з нормативними розрядами, передбаченими кошторисними нормами. При цьому, обґрунтування зменшення розрядів не надано.
При дослідженні актів приймання виконаних робіт за липень №№1, 2 та жовтень №№3, 4, 5, 6, які надано на дослідження на паперових та електронних (у форматі програмного комплексу АВК-5) носіях встановлено, що акти складалися на підставі кошторисної документації, складеної на стадії «Проект». В зазначених актах, при визначені вартості робіт з мурування цегляних стін та перегородок, в кошторисних нормах також було зменшено розряди робіт у порівняні з нормативними.
Також на дослідження надано скоригований у 2014 році кошторис С12453. Кошторис складено на стадії «Робоча документація». При аналізі цього кошторису встановлено, що у кошторисних нормах на виконання робіт з мурування цегляних стін та перегородок змінено розряди робітників-будівельників до нормативної величини. Тобто скоригований кошторис С12453 є підставою для корегування актів приймання виконаних робі за липень та жовтень 2013 року в частині корегування розрядів робітників-будівельників.
В актах приймання виконаних робіт за грудень 2013 року №9 (на суму 21541,20 грн. з ПДВ) та №10 (на суму 16008,00 грн. з ПДВ), які є в наявності в матеріалах справи, зроблено корегування вартості виконаних робіт в частині корегування розрядів робітників-будівельників на підставі скоригованого кошторису С12453.
Таким чином, завищення вартості на загальну суму 37549,20 грн. з ПДВ (21541,20 + 16008,00) не підтверджується.
Щодо завищення вартості при виконанні робіт ТОВ «БМС1».
Щодо суми завищення 220377,60 грн.
У звіті зазначено, що в актах виконаних робіт КБ-2в за червень-грудень 2013 року у загальновиробничих витратах не враховано понижуючі коефіцієнти до І та ІІІ блоків 0,4123 та 0,7821, що призвело до збільшення загальновиробничих витрат, прибутку та адміністративних витрат на суму 220337,6 грн. з ПДВ.
Пунктом 3.2.8 ДБН Д.1.1-1-2000 передбачено обчислення загальновиробничих витрат виходячи зі структури цих витрат, які склалися в організації за попередній звітний період, а також завантаженості будівельної організації.
В матеріалах справи є в наявності розрахунок фактичних показників першого та третього блоків загальновиробничих витрат ТОВ «БСМ1» (т.5 а.с.12-15) за 2012 рік. При порівнянні цих показників встановлено, що фактичні показники, які складають 0,168 для розрахунку 1-го блоку та 3,92 для 3-го блоку значно перевищують усереднені показники Мінрегіонбуду - 0,088; 0,12 та 2,21 і 2,73 відповідно.
Таким чином, при визначенні вартості виконаних робіт застосування показників нижче фактично розрахованих, в тому числі на рівні усереднених показників Мінрегіонбуду, які було погоджено замовником, не порушує зазначеного пункту ДБН Д.1.1-1-2000. Також, у зв'язку з врахуванням в актах виконаних робіт загальновиробничих витрат менш фактично розрахованих, в актах виконаних робіт не потрібно додаткового врахування понижуючих коефіцієнтів, які наведено в листі Держбуду України ще від 09 липня 2002 року за №7/7-630, коли загальновиробничі витрати розраховувалися лише на підставі усереднених показників Держбуду України, без врахування фактичних витрат.
Таким чином, завищення вартості у сумі 220377,60 грн. не підтверджується.
Щодо суми завищення 38566,80 грн.
У Звіті зазначено, що в актах виконаних робіт КБ-2в №1 та №3 за серпень 2013 року кількість цегли керамічної в відомості ресурсів знищена на 14 163 шт., а робота «Мурування внутрішніх та зовнішніх стін» прийнята на 30 куб.м. більше, ніж треба цегли, що призвело до збільшення втрат на 38566,8 грн. з ПДВ.
При дослідженні актів приймання виконаних робіт КБ-2в №1 та №3 за серпень 2013 року а відомостей ресурсів до них, що містяться в матеріалах справи (т.37 а.с.113-156), а також електронної версії розрахунку у форматі програмного комплексу АВК-5, наданого на дослідження на електронному носії, встановлено наступне.
Для визначення вартості робіт з мурування зовнішніх та внутрішніх стін з цегли застосовано кошторисні норми Е8-6-3 та Е8-6-7.
При визначенні вартості мурування внутрішніх стін з цегли кількість використаної цегли розміром 250Ч120Ч65 мм наведено у відповідності до нормативних витрат кошторисної норми (Е8-6-3), а саме: 380 шт. цегли на 1 куб.м цегляної кладки. Тобто, при цьому кількість цегли, внесеної до актів, відповідає кошторисній нормі витрат та кількості цегли, яка наведена у відомостях ресурсів.
При визначені вартості мурування зовнішніх стін з цегли кількість використаної цегли розміром 250Ч120Ч88 мм наведено у відповідності до нормативних витрат кошторисної норми (Е8-6-7) з урахування коефіцієнта 0,77 (при використанні цегли розміром 250Ч120Ч88), а саме: 296 шт. цегли на 1 куб.м цегляної кладки. Тобто, при цьому кількість цегли, внесеної до актів, відповідає кошторисній нормі витрат та кількості цегли, яка наведена у відомостях ресурсів.
Таким чином, кількість цегли, внесеної до актів приймання виконаних робіт КБ-2в №1 та №3 за серпень 2013 року, відповідає кошторисній нормі витрат та кількості цегли, яка наведена у відомостях ресурсів. Тобто завищення кількості і вартості цегли не підтверджується. Відповідно не підтверджується завищення загальновиробничих та адміністративних витрат і суми прибутку у сумі 38566,80 грн.
Узагальнюючи вищенаведене судовими експертами встановлено, що висновки, зазначені в аудиторському звіті №09-14 Міненерговугілля, в частині, що стосується зайвих витрат при виконанні робіт з будівництва житлових будинків в сумі 768741,4 грн. (0,8 млн. грн.) з ПДВ внаслідок завищення суми прибутку, адміністративних витрат, необґрунтованого коригування розрядів робіт, завищення вартості будівельних матеріалів документально не підтверджуються.
Щодо відповідності звітної документації (форми КБ-2в, КБ-3) з будівництва багатоповерхового житлового будинку в мкр. «Сонячний» м. Новодністровськ Чернівецької обл. за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва у висновку судових експертів зазначено наступне.
При дослідженні актів виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3), які оформлювалися підрядними організаціями ТОВ «МАРІНІ», ТОВ «Гронло-Львів» та ТОВ «БМС1» при виконанні робіт по будівництву «Багатоповерхового житлового будинку в мкр. «Сонячний» м. Новодністровськ Чернівецької обл. і які є в наявності в матеріалах справи, щодо відповідності вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва встановлено наступне.
Наказом Мінрегіону України від 4 грудня 2009 року №554 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» затверджені примірні форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та №КБ-3 - «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».
Листами Міністерства регіонального розвитку і будівництва України «Про застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві» від 09 березня 2010 року №12/19-2-9-21-2368 та «Щодо застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві» від 16 березня 2010 року №12/19-3-9-14-295 роз'яснено, що типові форми №КБ-2в та №КБ-3 підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовником та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
Вартість будівельно-монтажних робіт в актах виконаних робіт визначено розрахунковим методом та здійснено за допомогою автоматизованого комплексу «АВК-5», який рекомендовано листом від 31 грудня 2008 року №9/10-1306 Мінрегіонбуду України для застосування всіма учасниками інвестиційного процесу.
При досліджені форми довідок про вартість типової форми КБ-3 та актів виконаних робіт типової форми КБ-2в встановлено, що довідки та акти містять найменування підприємства, ідентифікаційний код ЄДРПОУ, найменування замовника, найменування підрядника, найменування договору підряду, найменування будівництва та його адреса, найменування об'єкта.
Акти складено у табличній формі із десяти стовпців з рядками по окремих видах робіт, за номерами обґрунтувань, відповідно до номенклатури елементних кошторисних норм на різні види робіт, а саме - будівельно-монтажні. У стовпцях зазначаються одиниці виміру, кількість, поточна вартість одиниці, кількість виконаної роботи та сумарна кількість трудовитрат робітників і машиністів. За підсумком всіх рядків обраховуються прямі, загальновиробничі витрати з визначенням окремих складових цих величин.
Акти підписані від імені замовника та підрядника та завірені їхніми печатками.
Отже, за своєю формою надані акти приймання виконаних робіт форми Кб-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ3 за 2013 рік відповідають типовим формам, затвердженим наказом від 04 грудня 2009 року №554 Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про затвердження типових форм первинних облікових документів у будівництві» і які є обов'язковими при визначенні вартості підрядних робіт із залученням бюджетних коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.
При дослідженні змісту актів виконаних робіт типової форми КБ-2в встановлено, що вартість визначено по окремих видах робіт, за номерами обґрунтувань, відповідно до номенклатури ресурсних елементних кошторисних норм. У стовпцях зазначаються одиниці виміру, кількість, поточна вартість одиниці, кількість виконаної роботи та сумарна кількість трудовитрат робітників та машиністів. За підсумком всіх рядків обраховуються прямі, загальновиробничі витрати з визначенням окремих складових цих величин, адміністративні витрати, при необхідності додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період, прибуток та податок на додану вартість.
Прямі витрати в актах виконаних робіт обраховані на підставі ресурсних елементних норм (РЕКН) на будівельно-монтажні та ремонтно-будівельні роботи, що відповідає вимогам ДБН Д.1.1-1-2000. Вартість окремого виду робіт складається із трьох основних елементів вартості - заробітної плати робітників, будівельних матеріалів та експлуатації будівельних машин і механізмів із заробітною платою машиністів. Вартість заробітної плати робітників визначається на підставі нормативних витрат робочого часу - люд/год., що необхідні для виконання даного виду робіт, які визначаються за нормами РЕКН.
За підсумком прямих витрат розраховано загальновиробничі та адміністративні витрати, визначено суму прибутку та нараховано податок на додану вартість.
Таким чином, за своєю формою та змістом надані на дослідження акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 підрядними організаціями ТОВ «МАРІНІ», ТОВ «Гронло-Львів» та ТОВ «БМС1» при виконані робіт по будівництву «Багатоповерхового житлового будинку в мкр. «Сонячний» м. Новодністровськ Чернівецької обл. відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Відповідач не заперечував висновки судової експертизи.
Враховуючи вищевикладене, аудиторський висновок про завищення вартості будівельних матеріалів на суму 0,8 млн. гривень при виконанні робіт з будівництва житлових будинків, за рахунок завищення суми прибутку, адміністративних витрат, необґрунтованого коригування розрядів робіт, не підтверджується і є безпідставним.
Стосовно аудиторського висновку, в якому зазначено, що «внаслідок застосування підвищуючих коефіцієнтів, збільшена вартість проектно-вишукувальних робіт за договорами із ПАТ «Укргідропроект» на 5,8 млн. грн.» суд зазначає наступне.
Обґрунтування збільшення вартості проектно-вишукувальних робіт за договорами із ПАТ «Укргідропроект» внаслідок застосування підвищуючи коефіцієнтів наведено на аркушах 135-142 аудиторського звіті №09-14 Міненерговугілля.
Зокрема у аудиторському звіті зазначається, що аналізом обґрунтованості вартості проектно-вишукувальних робіт встановлено наступне.
Індекси визначення кошторисної вартості проектних робіт та показник цієї вартості у розрахунку на один людино-день, затверджені наказом Мінрегіонбуду від 01 липня 2008 року №297, обчислені виходячи з рекомендованого рівня середньомісячної 2 300 грн. (для розряду 3,8) і враховують рівень заробітної плати, що відповідає 7 розряду складності робіт у будівництві.
При розрахунку вартості проектно-вишукувальних робіт застосований підвищуючий коефіцієнт з урахуванням збільшення рівня середньомісячної заробітної плати для робітників будівельників до суми 3400 грн. для середнього розряду складності робіт у будівництві 3,8, рекомендованого листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2011 року №7/15-18443.
Збільшення вартості проектно-вишукувальних робіт відповідно до зростання рівня середньомісячної заробітної плати для робітників-будівельників до суми 3400,00 грн. для середнього розряду складності робіт у будівництві 3,8 правилами ДБН Д.1.1-7-2000 не передбачено, а згідно з пунктом 2.2 ДБН Д.1.1-7-2000 при розрахунку вартості проектно-вишукувальних робіт застосовується підвищувальні коефіцієнти та індекси, що надаються Держбудом (додатки 2, 3, 4 до ДБН Д.1.1-7-2000).
На запит позивача Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 липня 2014 року №8/15-36-14 надана відповідь, що враховуючи, що з 1 січня 2012 року рекомендований рівень середньомісячної заробітної плати у будівельній галузі становить 3400 грн. (для розряду 3,8), сторонами (замовник, проектувальник) може бути прийнято рішення щодо врахування вказаного рівня заробітної плати при складанні ціни тендерної пропозиції (договірної ціни).
Тобто, прийняття рішення щодо збільшення вартості проектно-вишукувальних робіт з урахуванням зростання заробітної плати до рівня 3400 грн., може бути прийнято лише за погодженням із замовником при складанні договірної ціни.
Прийняття рішення щодо збільшення вартості проектно-вишукувальних робіт за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнту, який рекомендовано листом Мінрегіонбуду призвело до зростання вартості проектно-вишукувальних робіт та робіт з авторського нагляду на суму 5 706,7 тис. грн.
У аудиторському звіті зазначається про завищення ціни на 5706,7 тис. грн. по наступним договорам:
1. додатковій угоді від 15 травня 2013 року №56 до договору від 10 квітня 2007 року №3493 на суму 116,512 тис. грн. за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнту та на 17,6 тис. грн. за рахунок вартості коригування субпідрядних організацій.
2. додатковій угоді від 25 липня 2013 року №60 до договору від 10 квітня 2007 року №3493 на суму 364,134 тис. грн. за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнту (кошториси за формою 3П - №ГТВ-1, №НДВ-1, №ГТВ-2, №ГТВ-3, ГТВ/ВР-1, ЛВГД-1, ЛВГД-2, ЛВГД-3).
3. додатковій угоді від 27 серпня 2013 року №61 до договору від 10 квітня 2007 року №3493 на суму 348,253 тис. грн. за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнту та на 7,88 тис. грн. за рахунок вартості коригування субпідрядних організацій (кошториси за формою 3П - №ГТВ-1, №НДВ-1, №ГТВ-2, №ГТВ-3, ГТВ/ВР-1, ЛВГД-1, ЛВГД-2, ЛВГД-3).
4. додатковій угоді від 11 листопада 2013 №45.2 до Договору від 10 квітня 2007 №3493 на суму 77,687 тис. грн. за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнту.
5. Додатковій угоді від 18 листопада 2013 №50,1 до Договору від 10 квітня 2007 №3493 на суму 20,049 тис. грн. за рахунок вартості куригування субпідрядних організацій.
6. Додатковій угоді від 12 листопада 2013 року №45.3 до договору від 10 квітня 2007 року №3493 на суму 2275,305 тис. грн. за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнту.
7. додатковій угоді від 28 жовтня 2013 року №59.1 до договору від 10 квітня 2007 року №3493 на суму 61,3 тис. грн. за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнту та на 17,6 тис. грн. за рахунок вартості куригування субпідрядних організацій.
8. додатковій угоді від 16 грудня 2013 року №48.4 до договору від 10 квітня 2007 року№3493 на суму 135,97 тис. грн. за рахунок вартості куригування субпідрядних організацій.
9. додатковій угоді від 13 грудня 2013 року №61.1 до Договору від 10 квітня 2007 року №3493 на суму 6,5 тис. грн. за рахунок вартості куригування субпідрядних організацій.
10. додатковій угоді від 13 грудня 2013 року №63 до Договору від 10 квітня 2007 року №3493 на суму 44,558 тис. грн. за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнту.
11. Додатковій угоді від 16 грудня 2013 року №64 до Договору від 10 квітня 2007 року №3493 на суму 18,92 тис. грн. та 12,61 тис. грн. за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнту.
12. додатковій угоді від 17 січня 2014 року №65 до договору від 10 квітня 2007 року №3493 на суму 26,641 тис. грн. за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнту та 45,7 тис. грн. за рахунок вартості куригування субпідрядних організацій.
13. додатковій угоді від 17 червня 2013 року №42 до договору від 20 червня 2000 №3038 на суму 945,208 тис. грн. за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнту та на 15,8 тис. грн. за рахунок вартості куригування субпідрядних організацій.
14. додатковій угоді від 18 вересня 2013 року №44 до договору від 20 червня 2000 року №3038 на суму 9,5 тис. грн. за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнту.
15. додатковій угоді від 30 грудня 2013 року №41.2 до Договору від 20 червня 2000 року №3038 на суму 217,376 тис. грн. за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнту та на 11,2 тис. грн. за рахунок вартості куригування субпідрядних організацій.
16. договору від 05 листопада 2012 року №3799 на суму 44,86 тис. грн. за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнту та на 7,88 тис. грн. (кошториси №1-НДВ, №2-НДВ, №3-НДВ, №4-НДВ, №5-НДВ, №6-НДВ, №7-НДВ).
17. додатковій угоді від 12 липня 2013 року №3 до договору від 05 листопада 2012 року №3799 на суму 859,612 тис. грн. за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнту (кошториси №1.2-НДВ, №2.2-НДВ, №3.2-НДВ, №4.2-НДВ, №5.2-НДВ, №6.2-НДВ, №7.2-НДВ, №8.2-НДВ, №9.2-НДВ).
18. договору від 01 березня 2012 року №3775 на суму 6,778 тис. грн. за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнту.
Суд відхиляє доводи відповідача які містяться аудиторському звіті, враховуючи наступне.
Відповідно до ДБН Д.1.1-7-2000 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України», ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури і містобудування (далі "будівництво") і носять обов'язків характер при визначенні вартості проектно-вишукувальних робіт для будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
По будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється із залученням інших джерел фінансування, ці норми носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом.
Згідно пункту 3.6 «Загальних вказівок по застосуванню збірника цін на проектні роботи для будівництва» (2-е видання, доповнене, Москва, 1990 рік) «Затраты проектных организаций, связанные с осуществлением ими функций генпроектировщиков, в случаях привлечения других специализированных проектных организаций, определяются в размере 2% от стоимости разработки проектно-сметной документации, передаваемой субподрядным проектным организациям, и оплачиваются дополнительно».
Доповненням №1 до ДБН Д.1.1-7-2000, затвердженого наказом Держбуду України від 10 липня 2002 року №2, внесено зміни до додатку №4 - Індекси та показники визначення кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт.
Згідно листа Держбуду України від 02 лютого 2005 року №7/8-73 «Про індекси та показники визначення кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт» у зв'язку зі змінами складових вартості будівництва, пов'язаних з зростанням рівня заробітної плати в будівельній галузі, вартості матеріальних ресурсів, робіт та послуг, вартості будівельно-монтажних робіт, а також інфляційними процесами, що відбулися в країні за період з 2002 по 2004 роки, Держбудом на підставі даних проектних та вишукувальних організацій уточнені індекси та показники кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт станом на 01 січня 2005, які затверджені наказом Держбуду України від 10 листопада 2005 року №189. Згідно листа при обчисленні цих показників та індексів прийнятий рівень заробітної плати, що відповідає 5 розряду складності робіт у будівництві.
Наказ Мінрегіонбуду України від 10 листопада 2005 року №189 втратив чинність з 01 січня 2006 року на підставі наказу Мінрегіонбуду від 28 грудня 2005 року №27, яким затверджені нові індекси та показники визначення кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт.
Згідно листа Мінрегіонбуду України від 28 грудня 2005 року №10/8-170 «Про індекси та показники визначення кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт» зазначені індекси та показники чинні з 01 січня 2006 року визначені на підставі звітних даних проектних та вишукувальних організацій щодо зміни складових вартості проектно-вишукувальних робіт, вартості будівельно-монтажних робіт, вартості паливно-мастильних матеріалів тощо. При обчисленні цих показників та індексів рівень середньомісячної заробітної плати працівників проектно-вишукувальних організацій прийнятий у розорі 1368 грн., що відповідає 6-ому розряду складності робіт у будівництві.
В зв'язку з збільшенням рекомендованого рівня заробітної плати з 1 січня 2006 року до 1500 грн., зазначені індекси та показники уточнюються на стадії складання договірної ціни на підставі обґрунтовуючих розрахунків проектно-вишукувальних організацій, погоджуються із замовником і враховуються при взаєморозрахунках.
Наказ Мінрегіонбуду України від 28 грудня 2005 року №27 втратив чинність з 01 липня 2007 року на підставі наказу Мінрегіонбуду від 06 липня 2007 року №92, яким затверджені нові індекси та показники визначення кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт.
Згідно лист Мінрегіонбуду від 10 липня 2007 року №7/8-243 зазначені індекси та показники визначення кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт чинні з 01 липня 2007 року визначені на підставі зміни складових вартості проектно-вишукувальних робіт та вартості будівельно-монтажних робіт. При обчисленні цих показників та індексів рівень середньомісячної заробітної плати працівників проектно-вишукувальних організацій прийнятий у розмірі 2052 грн., що відповідає 6-ому розряду складності робіт у будівництві, при рекомендованому рівні заробітної плати 1500 грн. для розряду 3,8.
У разі збільшення рекомендованого Мінрегіонбудом за погодженням з Мінекономіки рівня заробітної плати, зазначені індекси та показники можуть уточнюватися на стадії складання договірної ціни на підставі обґрунтованих розрахунків проектно-вишукувальних організацій. Уточні індекси та показники погоджуються із замовником і використовуються при проведенні взаєморозрахунків. При цьому, якщо кошторисна вартість проектних робіт обчислена за нормативним методом, розрахунок договірної ціни здійснюється з урахуванням рівня збільшення (за час дії усереднених відсоткових показників) вартості будівельно-монтажних робіт.
Наказ Мінрегіонбуду від 06 липня 2007 року №92 втратив чинність з 01 квітня 2008 року на підставі наказу Мінрегіонбуду від 31 березня 2008 року №144, яким затверджені нові індекси та показники визначення кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт.
Згідно лист Мінрегіонбуду від 31 березня 2008 року №7/8-295 зазначені індекси та показники визначення кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт чинні з 01 квітня 2008 року визначені на підставі усередненої структури витрат провідних проектно-вишукувальних організацій і враховують рекомендований рівень середньомісячної заробітної плати 2300 грн. (для розряду 3,8), зростання транспортної складової для вишукувальних (інженерно-геодезичних) робіт, у зв'язку зі збільшенням вартості паливо-мастильних матеріалів, та змінення вартості будівельно-монтажних робіт.
Уточнення інших складових кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт здійснюється сторонами на стадії складання договірної ціни (тендерної пропозиції) на підставі відповідних обґрунтувань та структури витрат, що склалася в проектній організації.
Наказ Мінрегіонбуду від 31 березня 2008 року №144 втратив чинність з 01 липня 2008 року на підставі наказу Мінрегіонбуду від 01 липня 2008 року №297, яким затверджені нові індекси та показники визначення кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт.
Згідно листа Мінрегіонбуду від 04 липня 2008 року №9/8-375 зазначені індекси та показники визначення кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт чинні з 01 липня 2008 року визначені на підставі рівня середньомісячної заробітної плати для працівників проектно-вишукувальних організацій, що відповідає рекомендованому рівню заробітної плати інженерно-технічних працівників підрядних організацій, зростання вартості транспортної складової для вишукувальних (інженерно-геодезичних) робіт.
Наказ Мінрегіонбуду від 01 липня 2008 року №297 втратив чинність з 01 січня 2014 року у зв'язку з втратою чинності ДБН Д.1.1-7-2000 згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08 серпня 2013 року №374 та прийняттям згідно даного наказу ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво».
ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» установлює основні правила визначення вартості проектних, вишукувальних та науково-проектних робіт на будівництво, а також експертизи проектної документації на будівництво, науково-проектних робіт для будівництва та експертизи проектів на будівництво об'єктів, що реалізується на території України.
Цей стандарт застосовується для використання суб'єктами містобудування, які виконують проектні, вишукувальні, науково-проектні роботи та експертизу проектної документації на будівництво, або є замовниками цих робіт при розрахунку кошторисної вартості, пропозиції учасника конкурсних торгів, договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт, і носять обов'язковий характер для будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії.
Згідно листа від 15 лютого 2008 року №7/8-154 Міністерство регіонального розвитку та будівництва України «Щодо рівня заробітної плати на 2008 рік при визначенні вартості будівництва» для визначення вартості будівництва обґрунтований рівень середньомісячної заробітної плати у 2008 році розрахунково складає 2300 грн., що відповідає середньому розряду складності робіт у будівництві - 3,8 і враховує основну та додаткову заробітну плату, у тому числі кошти на оплату відпусток, заохочувальні та компенсаційні виплати при роботі в звичайних умовах будівництва.
Зазначений рівень рекомендованої заробітної плати у будівництві був змінений листом від 29 грудня 2011 року №7/15-18443 Мінрегіонбуду, відповідно до якого для визначення вартості будівництва рекомендований рівень середньомісячної заробітної плати з 1 січня 2012 року розрахунково складає 3400 гривень. Зазначений рівень розрахований виходячи з мінімальних рівнів заробітної плати, врахованих при обчисленні показників Державного бюджету України на 2012 рік, Кодексу законів про працю, колективних договорів та галузевих угод між роботодавцями та профспілками, розрахункових даних будівельних організацій. Такий показник відповідає середньому розряду складності робіт у будівництві 3,8 при виконанні робіт у звичайних умовах та враховує основну та додаткову заробітну плату, у тому числі кошти на оплату відпусток, заохочувальні та компенсаційні виплати при роботі в звичайних умовах будівництва.
Рівень середньомісячної заробітної плати у розмірі 3400 грн. також рекомендований при визначенні вартості будівництва у 2013 році згідно листа від 11 лютого 2013 року №7/15-1989 Мінрегіонбуду України. Рекомендований рівень заробітної плати у будівництві станом на 2014 рік також не змінювався.
Листом від 07 лютого 2012 року №7/15-1765 «Про врахування вартістю проектно-вишукувальних робіт рекомендованого на 2012 рік рівня середньомісячної заробітної плати» Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на численні звернення проектних організацій щодо врахування при обчисленні вартості проектно-вишукувальних робіт рекомендованого з 1 січня 2012 року рівня середньомісячної заробітної плати, який розрахунково складає 3400 грн. і відповідає середньому розряду складності робіт у будівництві 3,8, надало наступні роз'яснення:
«Ціна тендерної пропозиції (договірна ціна) проектувальника, переможця тендерних торгів - це ціна, за яку претендент згоден виконати проектно-вишукувальні роботи об'єкта замовлення. Відповідно до розділу 4 ДБН Д.1.1-7-2000 ціна тендерної пропозиції (договірна ціна) розраховується на підставі кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт, визначеної нормативним або калькуляційним методом (у тому числі з використанням показника кошторисної вартості в розрахунку на один людино-день), виходячи зі структури витрат, що склалася в організації, та поточних цін на трудові і матеріальні ресурси. При цьому заробітна плата обчислюється виходячи з її величини, яку проектна організація планує отримати на об'єкті будівництва, з урахуванням рекомендованого на поточний рік рівня середньомісячної заробітної плати у будівельній галузі. Договірна ціна погоджується із замовником і використовується при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт. Визначена на цій стадії вартість проектно-вишукувальних робіт включається в главу 12 "Проектні та вишукувальні роботи" зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва. Взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться виходячи з вартості проектних робіт, визначеної в договірній ціні».
Листом від 15 липня 2014 року №8/15-346-14 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, адресованому позивачу, щодо коефіцієнту уточнення договірної ціни на виконання проектних робіт роз'яснено, що «Відповідно до розділу 4 ДБН Д.1.1-7-2000, що діяв до 01 січня 2012 року, та розділу 6 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013, який введено в дію з 01 січня 2014 року , договірна ціна на виконання проектно-вишукувальних робіт розраховується на підставі кошторисної вартості цих робіт з уточненням окремих складових вартості проектно-вишукувальних робіт, у тому числі заробітної плати, виходячи зі структури витрат та поточних цін на трудові і матеріальні ресурси.
Діячі на сьогодні індекси та визначення кошторисної вартості проектних робіт та показник цієї вартості у розрахунку на один людино-день, затверджені наказом Мінрегіонбуду від 01 липня 2008 року №297, обчислені виходячи з рекомендованого рівня середньомісячної заробітної плати 2300 грн. (для розряду 3,8) і враховують рівень заробітної плати, що відповідає 7 розряду складності у будівництві. Враховуючи, що з 1 січня 2012 року рекомендований рівень середньомісячної заробітної плати у будівельній галузі становить 3400 грн. (для розряду 3,8), сторонами (замовник, проектувальник) може бути прийнято рішення щодо врахування вказаного рівня заробітної плати при складані ціни тендерної пропозиції (договірної ціни) (лист Мінрегіону від 07 лютого 2012 року №7/15-1765). Уточнення договірної ціни здійснюється аналогічно прикладу, наведеному у додатку Л вказаного ДСТУ та Збірнику «Ціноутворення у будівництві» №9, вересень 2007, стор. 15-19.
Уточнення договірної ціни здійснюється у порядку та на умовах , передбачених договором.
Виходячи з викладеного, якщо умовами договору передбачено уточнення договірної ціни у зв'язку з затвердженням змінених індексів, показників цієї вартості у розрахунку на один людино-день або рівня середньомісячної заробітної плати, рекомендованого Мінрегіонбудом, уточнення залишку робіт здійснюється на підставі акту, складеного проектною організацією за погодженням із замовником, яким визначається обсяг залишку робіт, що підлягають уточненню. Обґрунтовуючи розрахунки погоджуються із замовником і використовуються при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт».
Таким чином, відповідно до вимог нормативних документів та відповідних роз'яснень профільного Міністерства індекси визначення кошторисної вартості проектних та вишукувальних робіт та усереднені показники цієї вартості в розрахунку на один людино-день розраховані з врахуванням рекомендованої середньомісячної заробітної плати у будівництві і можуть уточнюватися у разі збільшення рекомендованого профільним Міністерством за погодженням з Мінекономіки рівня заробітної плати у будівництві на стадії складання договірної ціни на підставі обґрунтовуючих розрахунків проектно-вишукувальних організацій за погодженням із замовником і враховуватися при взаєморозрахунках (пункт 4.4 ДБН Д.1.1-7-2000, пункт 6.1 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013, лист Мінрегіонбуду від 07 лютого 2012 року №7/15-1765, лист від 15 липня 2014 №8/15-346-14 Мінрегіонбуду, адресований позивачу).
Також, врахування витрат проектних організацій, пов'язаних із здійсненням ними функцій генерального проектувальника, у випадках залучення за згодою замовника спеціалізованих проектних організацій, які мають досвід такого проектування та сертифікованих відповідальних виконавців, у розмірі 2% від вартості розроблення проектної документації субпідрядними проектними організаціями і оплата замовником цих витрат додатково передбачено пунктом 3.6 «Загальних вказівок по застосуванню збірника цін на проектні роботи для будівництва» (2-е видання, доповнене, Москва, 1990 рік), застосування якого для визначення проектних робіт передбачено ДБН Д.1.1-7-2000, та пунктом 4.3 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013.
В матеріалах справи наявний висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №4718/15-42/4719/15-43/22139-22154/15-42/22155-22170/15-43 від 30 листопада 2015 року, на вирішення якої, зокрема, було поставлено наступне запитання:
- чи підтверджуються документально висновки, зазначені в аудиторському звіті №09-14 Міненерговугілля, у частині, що стосується неправомірності застосування підвищуючих коефіцієнтів, внаслідок чого вартість проектно-вишукувальних робіт за договорами із ПАТ «Укргідропроект» збільшено на 5,8 млн. грн.?
- чи відповідає звітна документація (форми КБ-2в, КБ-3 тощо) з будівництва (ремонту, реконструкції) за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва?
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №4718/15-42/4719/15-43/22139-22154/15-42/22155-22170/15-43 від 30 листопада 2015 року, судовими експертами, відповідно до проведеного аналізу матеріалів справи, додатково наданих документів та зауважень, які викладені на сторінках 135-142 аудиторського звіту, встановлено наступне.
20 червня 2000 року відкритим акціонерним товариством «Дністровська ГАЕС» - замовник та Відкритим акціонерним товариством «Укргідропроект» - виконавець укладено договір №3038 відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання «Проектно-вишукувальних робіт, дослідницьких робіт для обґрунтування робочої документації і введення авторського нагляду за ходом зведення об'єктів по завершенню будівництва Дністровської ГАЕС» в об'ємі по завданню Замовника.
Загальна вартість робіт, що підлягають виконанню за даним договором, складає 77234117,0 грн. без ПДВ, визначена загальним зведеним кошторисом.
17 червня 2013 року позивачем та ПАТ «Укргідропроект» укладено додаткову угоду №42 до договору №3038 від 20 червня 2000 року, відповідно до якої, серед іншого, замовник в доповнення до договору №3038 від 20 червня 2000 року, доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню додаткових робіт: «Дністровська ГАЕС. Уточнення проекту першої черги ГАЕС у складі трьох агрегатів, включаючи заходи по підвищенню надійності та безпеки гідротехнічних споруд, основного гідросилового обладнання та гідромеханічного обладнання Дністровської ГАЕС. Коригування». Вартість додаткових робіт визначена Зведеним кошторисом №42 (додаток №3 до Додаткової Угоди №42) і складає 4246678,80 грн.
Зведеним кошторисним розрахунком №42 враховано витрати на куригування субпідрядної організації у розмірі 2% від вартості робіт пункту 10 Зведеного кошторису.
Згідно додаткової угоди №42 загальна вартість робіт за договором з урахуванням додаткових угод визначена загальним зведеним кошторисом №3 (додаток №4 до додаткової Угоди №42) і складає 256548303,60 грн.
У додатку 3.13 до додаткової Угоди №42 до договору №3038 від 20 червня 2000 наведено розрахунок коефіцієнту збільшення вартості проектних робіт з урахуванням збільшення рівня заробітної плати згідно листа Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2011 №7/15-18443, врахованого при визначенні вартості проектно-вишукувальних робіт у кошторисах до Зведеного кошторису №42.
Додатком 5 до додаткової угоди №42 до договору №3038 від 20 червня 2000 є протокол погодження вартості проектно-вишукувальних робіт "Проектно-вишукувальні, дослідницькі роботи для обґрунтування робочої документації та введення авторського нагляду за ходом зведення об'єктів по завершенню будівництва першої черги Дністровської ГАЕС у складі трьох гідроагрегатів" відповідно до якого Сторони погодили вартість робіт за Договором у сумі 256548303,60 грн. з ПДВ.
18 вересня 2013 позивачем та ПАТ «Укргідропроект» укладено додаткову угоду №44 до договору №3038 від 20 червня 2000 року, відповідно до якої, серед іншого, замовник, доручає, а виконавець приймає на себе функції Замовника з експертизи проекту першої черги Дністровської ГАЕС у складі трьох гідроагрегатів, включаючи заходи по підвищенню надійності та безпеки гідротехнічних споруд, основного гідросилового обладнання і гідромеханічного обладнання (коригування), що виконується за Договором №3038 від 20 червня 2000 року, у відповідності до абзацу 2 п.12 «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», затвердженого 11 травня 2011 року постановою Кабінету Міністрів України №560.
Вартість робіт за додатковою угодою №44 визначена кошторисом №ЕК-1 (додаток №1 до додаткової угоди №44) і складає 625860,00 грн.
У додатку №1.1 до додаткової угоди №44 до договору №3038 від 20 червня 2000 наведено розрахунок коефіцієнту збільшення вартості проектних робіт з урахуванням збільшення рівня заробітної, врахованого при визначенні вартості робіт у кошторисі №ЕК-1.
Згідно додаткової угоди №44, загальна вартість робіт за договором з урахуванням додаткових угод визначена загальним зведеним кошторисом №4 (додаток №2 до додаткової Угоди №44) і складає 257174163,60 грн.
Додатком 3 до додаткової угоди №44 до договору №3038 від 20 червня 2000 року є протокол погодження вартості проектно-вишукувальних робіт.
30 грудня 2013 року позивачем та ПАТ «Укргідропроект» укладено додаткову угоду №41.2 до договору №3038 від 20 червня 2000 року, відповідно до якої серед іншого сторони прийшли до згоди виключити зі складу та з вартості додаткової угоди №41 роботи по лівобережній дамбі. Дренаж задамбової території на ділянці від ПК44 до ПК49 (етап 2.1.1.19 додаткового календарного плану робіт №41) на суму 107545,00 грн. (кошторис №ГТВ-146 п.3 та кошторис №2-ГЕО). Роботи виключено у зв'язку з тим, що відпала необхідність у їх виконанні. З врахуванням наведеного вартість робіт за додатковою угодою №41 до договору №3038 від 20 червня 2000 року, визначена зведеним кошторисним №41 (додаток №1 до додаткової угоди №41.2) і складає 2159551,20 грн.
Зведеним кошторисом №41 враховано витрати на куригування субпідрядної організації у розмірі 2% від вартості робіт пункту 7.1, 7.2 Зведеного кошторису, а кошторисом №ГТВ-146.2 до Зведеного кошторису №41 враховано коефіцієнт збільшення вартості проектних робіт.
Згідно додаткової угоди №41.2, загальна вартість робіт за договором з урахуванням додаткових угод визначена загальним зведеним кошторисом №6 (додаток №4 до додаткової угоди №41.2) і складає 256961845,61 грн.
Додатком 4 до додаткової угоди №41.2 до договору №3038 від 20 червня 2000 року є протокол погодження вартості проектно-вишукувальних робіт «Проектно-вишукувальні, дослідницькі роботи для обґрунтування робочої документації та введення авторського нагляду за ходом зведення об'єктів по завершенню будівництва першої черги Дністровської ГАЕС у складі трьох гідроагрегатів» відповідно до якого сторони погодили вартість робіт за договором у сумі 256961845,61 грн. з ПДВ.
10 квітня 2007 року позивачем, як замовником, та ВАТ «Укргідропроект», як виконавцем, укладено договір №3493, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню проектно-вишукувальних робіт (надалі проектно-вишукувальна продукція): «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Робоча документація та розробка технічних вимог для проведення тендерів» в обсязі за завданням Замовника на проектування.
Загальна вартість робіт, що підлягають виконанню за даним договором, складає 79299962,0 грн. без ПДВ, визначена загальним зведеним кошторисом.
Зміна вартості робіт здійснюється шляхом перерахування залишків вартості й оформляється окремою угодою.
У додатку 15 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року наведено розрахунок коефіцієнту збільшення вартості проектних робіт з урахуванням збільшення рівня заробітної плати згідно листа Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 05 грудня 2005 року №7/8-95.
Додатком 16 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року є протокол погодження вартості проектно-вишукувальних робіт «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Робоча документація та розробка технічних вимог для проведення тендерів» відповідно до якого Сторони погодили вартість робіт за Договором у сумі 95159954,40 грн. з ПДВ.
25 липня 2013 року позивачем та ПАТ «Укргідропроект» укладено додаткову угоду №60 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року, відповідно до якої, серед іншого, замовник в доповнення до договору №3493 від 10 квітня 2007 року, доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню додаткових робіт. Вартість додаткових робіт визначена зведеним кошторисом №60 (додаток №1 до додаткової угоди №60) і складає 2115759,00 грн.
Зведеним кошторисом №60 враховано витрати на куригування субпідрядної організації у розмірі 2% від вартості робіт по Дністровській ГЕС-1.
Згідно додаткової угоди №60 загальна вартість робіт за договором з урахуванням додаткових угод визначена загальним зведеним кошторисом №30 (додаток №3 до додаткової угоди №60) і складає 259646487,42 грн.
У додатку 1.25 до додаткової угоди №60 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року наведено розрахунок коефіцієнту збільшення вартості проектних робіт з урахуванням збільшення рівня заробітної плати згідно листа Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2011 року №7/15-18443, врахованого при визначенні вартості проектно-вишукувальних робіт у кошторисах до зведеного кошторису №60.
Додатком 4 до додаткової угоди №60 до Договору №3493 від 10 квітня 2007 року є протокол погодження вартості проектно-вишукувальних робіт "ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Робоча документація та розробка технічних вимог для проведення тендерів" відповідно до якого Сторони погодили вартість робіт за Договором у сумі 259646487,42 грн. з ПДВ.
27 серпня 2013 року позивачем та ПАТ «Укргідропроект» укладено додаткову угоду №61 до Договору №3493 від 10 квітня 2007 року, відповідно до якої, серед іншого, замовник в доповнення до договору №3493 від 10 квітня 2007 року, доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню наступних додаткових робіт «Київська ГЕС. Відновлення проектного профілю лівобережної дамби від ПК198 до ПК217» в обсязі згідно завдання №61 замовника на проектування (додаток №1 до додаткової угоди №61). Вартість додаткових робіт визначена зведеним кошторисом №61 (додаток №3 до додаткової угоди №61) і складає 1301038,80 грн.
Зведеним кошторисом №61 враховано витрати на куригування субпідрядної організації у розмірі 2% від вартості робіт пункту 7 зведеного кошторису.
Згідно додаткової угоди №61 загальна вартість робіт за договором з урахуванням додаткових угод визначена загальним зведеним кошторисом №32 (додаток №4 до додаткової угоди №61) і складає 260376027,42 грн.
У Додатку 3.11 до Додаткової Угоди №61 до Договору №3493 від 10 квітня 2007 року наведено розрахунок коефіцієнту збільшення вартості проектних робіт з урахуванням збільшення рівня заробітної плати згідно листа Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2011 року №7/15-18443, врахованого при визначенні вартості проектно-вишукувальних робіт у кошторисах до Зведеного кошторису №61.
Також у додатку до додаткової угоди надано розрахунок коефіцієнту збільшення вартості проектних робіт з урахуванням збільшення рівня заробітної плати згідно листа Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2011 року №7/15-18443 до кошторису №ЛВГГД-1 (додаток №3.7 до додаткової угоди)
Додатком 5 до додаткової угоди №61 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року є протокол погодження вартості проектно-вишукувальних робіт "ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Робоча документація та розробка технічних вимог для проведення тендерів" відповідно до якого Сторони погодили вартість робіт за договором у сумі 260376027,42 грн. з ПДВ.
28 жовтня 2013 року позивачем та ПАТ «Укргідропроект» укладено додаткову угоду №59.1 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року, відповідно до якої, серед іншого, з метою ефективного виконання інженерно-геологічних робіт по дослідженню сучасного стану ядра кам'яно-земляної греблі Дністровської ГЕС-1 та забезпечення безпечної експлуатації гідровузла, замовник додатково доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню наступних додаткових робіт «Спеціальні інженерно-геофізичні вишукування лівобережної та правобережної кам'яно-земляних гребель, лівобережного примикання і правобережного схилу Дністровської ГЕС-1» в обсязі згідно додаткового завдання №59 (додаток 1 до додаткової угоди №59.1). Вартість додаткових робіт визначена зведеним кошторисом №59 (додаток №3 до додаткової угоди №59.1) і складає 3189688,80 грн.
Зведеним кошторисом №59 враховано витрати на куригування субпідрядної організації у розмірі 2% від вартості робіт пункту 5 Зведеного кошторису, а кошторисом №НДВ-3/2013 коефіцієнт збільшення вартості проектних робіт.
Згідно Додаткової Угоди №59.1 загальна вартість робіт за Договором з урахуванням додаткової угоди №59.1) і складає 264733412,22 грн.
Додатком 5 до додаткової угоди №59.1 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року є протокол погодження вартості проектно-вишукувальних робіт «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Робоча документація та розробка технічних вимог для проведення тендерів» відповідно до якого Сторони погодили вартість робіт за договором у сумі 264733412,22грн. з ПДВ.
11 листопада 2013 року позивачем та ПАТ «Укргідропроект» укладено додаткову угоду №45.2 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року, відповідно до якої, серед іншого, у зв'язку з тим, що під час коригування проекту виникла необхідність в виконанні проектних робіт з реконструкції залізобетонної частини конструкцій автодорожнього переїзду філії «Дністровська ГЕС», замовник додатково доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню наступних додаткових проектних робіт на стадії коригування проекту: «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Автодорожній переїзд філії «Дніпровська ГЕС». Переїзд по спорудам греблі, виконаних в 1932 році. Залізобетонні конструкції» в обсязі за додатковим завданням №45 замовника (додаток №1 до Додаткової Угоди №45.2). Вартість додаткових робіт визначена зведеним кошторисом №45 (додаток №3 до додаткової угоди №45.2) і складає 149320,80 грн.
У додатку №б/н до додаткової угоди №45.2 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року наведено розрахунок коефіцієнту збільшення вартості проектних робіт з урахуванням збільшення рівня заробітної плати згідно листа Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2011 №7/15-18443, врахованого при визначенні вартості проектно-вишукувальних робіт у кошторисах до зведеного кошторису №45.2.
Згідно додаткової угоди №45.2, загальна вартість робіт за договором з урахуванням додаткових угод визначена загальним зведеним кошторисом №35 (додаток №4 до додаткової угоди №45.2) і складає 264882733,02 грн.
Додатком 5 до додаткової угоди №45.2 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року є протокол погодження вартості проектно-вишукувальних робіт «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Робоча документація та розробка технічних вимог для проведення тендерів» відповідно до якого сторони погодили вартість робіт за договором у сумі 264882733,02 грн. з ПДВ.
12 листопада 2013 року позивачем та ПАТ «Укргідропроект» укладено додаткову угоду №45.3 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року відповідно до якої, серед іншого, у зв'язку з тим, що під час коригування проекту виникла необхідність в виконанні додаткових обсягів проектних робіт та в додатковому виділенні пускових комплексів в проекті ІІ черги реконструкції, Замовник додатково доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню наступних додаткових проектних робіт на стадії коригування проекту: «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Додаткові обсяги та виділення пускових комплексів в проекті ІІ черги реконструкції ГЕС Укргідроенерго» в обсязі за додатковим завданням №45.3 Замовника (Додаток №1 до додаткової угоди №45.3). Вартість додаткових робіт визначена Зведеним кошторисом №45 (додаток №3 до додаткової угоди №45.3) і складає 9938306,40 грн.
Згідно додаткової угоди №45.3, загальна вартість робіт за договором з урахуванням додаткових угод визначена загальним зведеним кошторисом №36 (додаток №4 до додаткової Угоди №45.3) і складає 2748321039,42 грн.
Згідно додаткової угоди додатками до неї є також кошториси (додатки 3.1 - 3.15) до зведеного кошторису №45 (додаток №3), розрахунок коефіцієнту збільшення вартості проектних робіт (додаток №3.6) , протокол погодження ціни проектно-вишукувальних робіт (додаток №5).
18 листопада 2013 року позивачем та ПАТ «Укргідропроект» укладено додаткову угоду №50.1 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року, відповідно до якої сторони, на підставі пункту 3.1 договору №3493 від 10 квітня 2007 року, прийшли до згоди внести міни в додатковий календарний план робіт №50, який додається до договору №3493 від 10 квітня 2007 року та до додаткової угоди №50.
13 грудня 2013 року позивачем та ПАТ «Укргідропроект» укладено додаткову угоду №63 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року, відповідно до якої позивач доручає, а ПАТ «Укргідропроект» приймає на себе функції замовника з експертизи проекту будівництва «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Коригування», що виконується за договором №3493 від 10 квітня 2007 року, у відповідності до абзацу 2 п.12 «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», затвердженого 11 травня 2011 року постановою Кабінету Міністрів України №560.
Вартість робіт за додатковою угодою №63 визначена кошторисом №ЕК-1 (додаток №1 до додаткової угоди №63) і складає 725498,40 грн.
У додатку №1.1 до додаткової угоди №63 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року наведено розрахунок коефіцієнту збільшення вартості проектних робіт з урахуванням збільшення рівня заробітної, врахованого при визначенні вартості робіт у кошторисі №ЕК-1.
Згідно додаткової угоди №63, загальна вартість робіт за договором з урахуванням додаткових угод визначена загальним зведеним кошторисом №37 (додаток №2 до додаткової Угоди №45.2) і складає 275546537,82 грн.
Додатком 3 до додаткової угоди №63 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року є протокол погодження вартості проектно-вишукувальних робіт «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Робоча документація та розробка технічних вимог для проведення тендерів» відповідно до якого сторони погодили вартість робіт за договором у сумі 275546537,82 грн. з ПДВ.
13 грудня 2013 року позивачем та ПАТ «Укргідропроект» укладено додаткову угоду №61.1 до договору №3493 від 10 квітня 2007року, відповідно до якої сторони прийшли до згоди уточнити витрати на службові відрядження по фактичним витратам в кошторисах №ТОП(2013), №ЛВГГД-1 та №ЛВГГД-2 у зв'язку з чим ціна додаткових робіт, зазначених у пункті 1 додаткової угоди №61, визначена зведеним кошторисом №61 (додаток №1 до додаткової угоди №61.1), склала 1290948,00 грн.
Зведеним кошторисом №61 (додаток №1 до додаткової угоди №61.1) враховано витрати на куригування субпідрядної організації у розмірі 2% від вартості робіт пункту 7 зведеного кошторису.
Згідно додаткової угоди №61.1, загальна вартість робіт за договором з урахуванням додаткових угод визначена загальним зведеним кошторисом №38 (додаток №3 до додаткової Угоди №61.1) і складає 275536447,02 грн.
Додатком 5 до додаткової угоди №61.1 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року є протокол погодження вартості проектно-вишукувальних робіт «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Робоча документація та розробка технічних вимог для проведення тендерів» відповідно до якого сторони погодили вартість робіт за договором у сумі 275536447,02 грн. з ПДВ.
16 грудня 2013 року позивачем та ПАТ «Укргідропроект» укладено додаткову угоду №64 до договору №3493 від 10 квітня 2007 відповідно до якої, серед іншого, замовник в доповнення до договору №3493 від 10 квітня 2007, доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню додаткових робіт, вартість яких визначена Заведеним кошторисом №64 (додаткової угоди №64) і складає 114805,20 грн.
У додатку №1.5 до додаткової угоди №64 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року наведено розрахунок коефіцієнту збільшення вартості проектних робіт з урахуванням збільшення рівня заробітної плати згідно листа Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2011 року №7/15-18443, врахованого при визначенні вартості проектно-вишукувальних робіт у кошторисах до зведеного кошторису №64.
Згідно додаткової угоди №64, загальна вартість робіт за договором з урахуванням додаткових угод визначена загальним зведеним кошторисом №40 (додаток №3 до додаткової угоди №64) і складає 275640986,62 грн.
Додатком 4 до додаткової Угоди №64 до Договору №3493 від 10 квітня 2007 є протокол погодження вартості проектно-вишукувальних робіт «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Робоча документація та розробка технічних вимог для проведення тендерів» відповідно до якого Сторони погодили вартість робіт за Договором у сумі 275 640 986,62 грн. з ПДВ.
16 грудня 2013 позивачем та ПАТ «Укргідропроект» укладено додаткову угоду №48.4 до договору №3493 від 10 квітня 2007 відповідно до якої сторони прийшли до згоди уточнити витрати на службові відрядження по фактичним витратам в кошторисі №5 у зв'язку з чим ціна робіт згідно додаткової угоди №48 складає 1035556,23 грн., а ціна проектно-вишукувальних робіт «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Автодорожній переїзд філії «Дністровська ГЕС». Обстеження, випробування, повірочні розрахунки та розробка проектно-кошторисної документації" складе, згідно зведеного кошторису №48.4 (додаток №1 до додаткової угоди №48.4), 80704038,00 грн.
Зведеним кошторисом №48.4 враховано витрати на коригування субпідрядної організації у розмірі 2% від вартості робіт пункту 2 зведеного кошторису.
Згідно додаткової угоди №48.4, загальна вартість робіт за договором з урахуванням додаткових угод визначена загальним зведеним кошторисом №39 (додаток №3 до додаткової угоди №48.4) і складає 275527059,42 грн.
Додатком 4 до додаткової угоди №48.4 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року є протокол погодження вартості проектно-вишукувальних робіт «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Робоча документація та розробка технічних вимог для проведення тендерів» відповідно до якого сторони погодили вартість робіт за договором у сумі 275527059,42 грн. з ПДВ.
17 січня 2014 року позивачем ПАТ та ПАТ «Укргідропроект» укладено додаткову угоду №65 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року, відповідно до якої, серед іншого, замовник в доповнення до договору №3493 від 10 квітня 2007 року, доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню додаткових робіт, вартість яких визначена зведеним кошторисом №65 (додаток №1 до додаткової угоди №65) та складає 2081790,00 грн.
У додатку №1.1.1 до додаткової угоди №65 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року наведено розрахунок коефіцієнту збільшення вартості проектних робіт з урахуванням збільшення рівня заробітної плати згідно листа Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2011 року №7/15-18443, врахованого при визначенні вартості проектно-вишукувальних робіт у кошторисах до зведеного кошторису №65.
Також зведеним кошторисом №65 враховано витрати на коригування субпідрядної організації у розмірі 2% від вартості робіт пункту 4.1 зведеного кошторису.
Згідно додаткової угоди №65 загальна вартість робіт за договором з урахуванням додаткових угод визначена загальним зведеним кошторисом №41 (додаток №3 до додаткової угоди №66) і складає 276555065,08 грн.
Додатком 4 до додаткової угоди №64 до договору №3493 від 10 квітня 2007 року є протокол погодження вартості проектно-вишукувальних робіт «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Робоча документація та розробка технічних вимог для проведення тендерів» відповідно до якого сторони погодили вартість робіт за договором у сумі 276555065,08 грн. з ПДВ.
01 березня 2012 року позивачем - замовник та ПАТ "Укргідропроект" - виконавець укладено Договір №3775, відповідно до якого замовник доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню наступних проектних робіт: «Проектні, дослідницькі та науково-вишукувальні роботи для вирішення технічних питань забезпечення безпеки гідротехнічних споруд Дніпровського каскаду ГЕС та Дністровської ГЕС. Етап 1. Дніпровська ГЕС. Автоматизована система контролю гідротехнічних споруд (АСК ГТС). Доповнення до схеми розміщення точкових тензометрів водозливної греблі» в обсязі за завданням замовника (додаток №1).
Зміна обсягу робіт за договором оформляється угодою про зміну до даного договору на підставі пропозицій замовника до завдання і відкоригованих календарного плану і кошторисів.
Ціна робіт з доповнення до системи розміщення точкових тензометрів водозливної греблі Дніпровської ГЕС з АСК ГТС визначена зведеним кошторисом (додаток №3) та складає 24669,60 грн.
Ціна робіт по даному договору є відкритою динамічною ціною, що уточнюється.
Зміна ціни робіт здійснюється шляхом перерахування вартості й оформляється окремою угодою, що підписується та скріплюється печатками сторін.
У додатку 3.2 до договору №3775 від 01 березня 2012 року наведено розрахунок коефіцієнту збільшення вартості проектних робіт з урахуванням збільшення рівня заробітної плати згідно листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2011 року №7/15-18443, врахованого при визначенні вартості проектно-вишукувальних робіт у кошторисі до зведеного кошторису.
Додатком 4 до договору №3775 від 01 березня 2012 року є протокол погодження вартості робіт проектні, дослідницькі та науково-вишукувальні роботи для вирішення технічних питань забезпечення безпеки гідротехнічних споруд Дніпровського каскаду ГЕС та Дністровської ГЕС. Етап 1. Дніпровська ГЕС. Автоматизована система контролю гідротехнічних споруд (АСК ГТС). Доповнення до схеми розміщення точкових тензометрів водозливної греблі, відповідно до якого сторони погодили вартість робіт за договором у сумі 24669,60 грн. з ПДВ.
05 листопада 2012 року позивачем - замовник та ПАТ «Укргідропроект» - виконавець укладено договір №3799, відповідно до якого замовник доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати ДК 016-97: 74.20.3 Інженерні послуги (Аналіз стану гідротехнічних споруд ГЕС/ГАЕС Дніпровського та Дністровського каскадів. Розрахунок та корегування граничнодопустимих значень контрольно-вимірювальної апаратури. Етап 1. Формування та аналіз бази даних натурних спостережень за період з попереднього виконання аналізу гідротехнічних споруд ГЕС/ГАЕС Дніпровського та Дністровського каскадів (станом на 01 листопада 2012 року) в обсязі згідно наданого замовником завдання (додаток №1). Обсяг та вартість робіт по наступним етапам будуть визначені додатковими угодами до даного договору. Зміна обсягу робіт за договором оформляється угодою про зміну до даного договору на підставі пропозицій замовника до завдання і відкоригованих календарного плану і кошторисів.
Ціна робіт Етапу 1 з формування та налізу бази даних натурних спостережень за період з попереднього виконання аналізу гідротехнічних споруд ГЕС/ГАЕС Дніпровського та Дністровського каскадів визначена зведеним кошторисом (додаток №3) та складає 217467,60 грн.
Ціна робіт по даному договору є відкритою динамічною ціною, що уточнюється.
Зміна ціни робіт здійснюється шляхом перерахування вартості, крім випадку уточнення вартості робіт по фактичним витратам й оформляється окремою угодою, що підписується та скріплюється печатками сторін.
У додатку 3.8 до договору №3799 від 05 листопада 2012 року наведено розрахунок коефіцієнту збільшення вартості проектних робіт з урахуванням збільшення рівня заробітної плати згідно листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2011 року №7/15-18443, врахованого при визначенні вартості проектно-вишукувальних робіт у кошторисах до Зведеного кошторису.
Додатком 4 до договору №3799 від 05 листопада 2012 року є протокол погодження вартості робіт Аналіз стану гідротехнічних споруд ГЕС/ГАЕС Дніпровського та Дністровського каскадів. Розрахунок та корегування граничнодопустимих значень контрольно-вимірювальної апаратури. Етап 1. Формування та аналіз бази даних натурних спостережень за період з попереднього виконання аналізу гідротехнічних споруд ГЕС/ГАЕС Дніпровського та Дністровського каскадів станом на 01 листопада 2012, відповідно до якого сторони погодили вартість робіт за договором у сумі 217467,60 грн. з ПДВ.
12 липня 2013 року позивачем та ПАТ «Укргідропроект» укладено додаткову угоду №3 до договору №3799 від 05 листопада 2012 року, відповідно до якої, серед іншого, замовник доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню наступного етапу 2 робіт: «Етап 2. Аналіз стану гідротехнічних споруд ГЕС/ГАЕС Дніпровського та Дністровського каскадів», вартість яких визначена зведеним кошторисом №3 (додаток №1 до додаткової угоди №3) та складає 3128913,60 грн.
У додатку №1.10 до додаткової угоди №3 до договору №3799 від 05 листопада 2012 року наведено розрахунок коефіцієнту збільшення вартості проектних робіт з урахуванням збільшення рівня заробітної плати згідно листа Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2011 року №7/15-18443, врахованого при визначенні вартості проектно-вишукувальних робіт у кошторисах до зведеного кошторису №3.
Згідно додаткової угоди №3, загальна вартість робіт за договором з урахуванням додаткових угод визначена загальним зведеним кошторисом (додаток №3 до додаткової угоди №3) і складає 3317925,59 грн.
Додатком 4 до додаткової угоди №3 до договору №3799 від 05 листопада 2012 року є протокол погодження вартості робіт Аналіз стану гідротехнічних споруд ГЕС/ГАЕС Дніпровського та Дністровського каскадів. Розрахунок та корегування граничнодопустимих значень контрольно-вимірювальної апаратури. Етап 1. Формування та аналіз бази даних натурних спостережень за період з попереднього виконання аналізу гідротехнічних споруд ГЕС/ГАЕС Дніпровського та Дністровського каскадів станом на 01 листопада 2012 року, відповідно до якого сторони погодили вартість робіт за договором у сумі 3317925,59 грн. з ПДВ.
Отже, ціна робіт за договорами №3038 від 20 червня 2000 року, №3775 від 01 березня 2012 року та №3799 від 05 листопада 2012 року є динамічною і даними договорами передбачено можливість зміни ціни у разі зміні рівня середньомісячної заробітної плати в будівництві в режимі повної зайнятості, надрукованого Міністерством, шляхом укладання додаткових угод.
Замовником шляхом підписання вищезазначених договорів та додаткових угод погоджено застосування коефіцієнту збільшення вартості проектних робіт у зв'язку із збільшення рівня заробітної плати у будівництві та врахування витрат генерального проектувальника, пов'язаних із здійсненням ним функцій генерального проектувальника (курирування субпідрядних організацій), у зв'язку із залучення спеціалізованих проектних організацій у розмірі 2% від вартості розроблення проектної документації субпідрядними проектними організаціями
Таким чином, враховуючи, що: можливість уточнення на стадії складання договірної ціни на підставі обґрунтовуючих розрахунків проектно-вишукувальних організацій за погодженням із замовником і врахування при взаєморозрахунках індексів визначення кошторисної вартості проектних та вишукувальних робіт та усереднених показників цієї вартості в розрахунку на один людино-день у разі збільшення рекомендованого профільним Міністерством за погодженням з Мінекономіки рівня заробітної плати у будівництві, з врахуванням якої розраховуються зазначені індекси та показники, передбачена вимогами нормативних документів та відповідними роз'ясненнями профільного Міністерства; ціна робіт за договорами №3038 від 20 червня 2000 року, №3775 від 01 березня 2012 року та №3799 від 05 листопада 2012 року є динамічною і даними договорами передбачено можливість зміни ціни у разі зміні рівня середньомісячної заробітної плати в будівництві в режимі повної зайнятості, надрукованого Міністерством, шляхом укладання додаткових угод; врахування витрат проектних організацій, пов'язаних із здійсненням ними функцій генерального проектувальника (курирування субпідрядних організацій), у випадках залучення за згодою замовника спеціалізованих проектних організацій, які мають досвід такого проектування та сертифікованих відповідальних виконавців, у розмірі 2% від вартості розроблення проектної документації субпідрядними проектними організаціями і оплата замовником цих витрат додатково передбачено вимогами нормативних документів, судовими експертами встановлено, що висновки, зазначені в аудиторському звіті №09-14 Міненерговугілля України, у частині, що стосується невірного застосування підвищуючих коефіцієнтів, внаслідок чого вартість проектно-вишукувальних робіт за договорами із ПАТ «Укргідропроект» збільшено на 5,8 млн. грн. не підтверджуються.
Наказом Мінрегіону України від 04 грудня 2009 року №554 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» затверджені примірні форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та №КБ-3 - Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.
Листами Міністерства регіонального розвитку і будівництва України «Про застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві» від 09 березня 2010 року №12/19-2-9-21-2368 та «Щодо застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві» від 16 березня 2010 року №12/19-3-9-14-295 роз'яснено, що типові форми №КБ-2в та №КБ-3 підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовником та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
Типові форми №КБ-2в поширені на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.
Типова форми №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» не поширюється при визначенні вартості проектно-вишукувальних робіт.
Згідно ДБН «Правила визначення проектно-вишукувальних робіт для будівництва" (чинні до 01 січня 2014) та ДСТУ Б. Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» (чинні з 01 січня 2014) кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт визначається за формами « 1-П - зведений кошторис на проекті і вишукувальні роботи», « 2-П - кошторис на проекті (вишукувальні) роботи», « 3-П - кошторис на виконання робіт.
Окремої форми акту приймання-передачі проектно-вишукувальних робіт вимогами нормативних документів не передбачено.
Відповідач висновки судової експертизи не заперечував.
Враховуючи вищевикладене, аудиторський висновок про збільшення вартості проектно-вишукувальних робіт за договорами із ПАТ «Укргідропроект» на 5,8 млн. гривень внаслідок застосування підвищуючих коефіцієнтів, є необґрунтованим.
Стосовно аудиторського висновку, в якому зазначено, що «у порушення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», при відсутності підтверджуючих документів, прийнято до обліку та оплачено за рахунок коштів державного бюджету будівельні роботи вартістю 0,9 млн. грн.» суд зазначає наступне.
Доводи в обґрунтування аудиторського висновку зазначені відповідачем на сторінках 81-82 аудиторського звіту.
Суд відхиляє доводи відповідача які містяться аудиторському звіті, у зв'язку з наступним.
Як зазначено відповідачем в аудиторському звіті ТОВ «Карпатибудінвест», згідно договору №20-01/2011 від 15 серпня 2011 року, виконує роботи на будівництві лівобережної дамби на ділянці ПК16-ПК19, ПК45-ПК61+50 за рахунок бюджетних коштів. В актах виконаних робіт за травень 2013 року визначено, що обсяги робіт на суму 973568,4 грн. з ПДВ виконувались у листопаді 2012 року. Але до аудиту не надані акти форми КБ-2в за листопад 2012 року із визначенням обсягів виконаних робіт.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
До аудиту не надано в повному обсязі первинні документи, які підтверджують факт виконання будівельних робіт вартістю 973568,4 грн.
Тобто, оплата будівельних робіт вартістю 973,6 тис. грн., які виконані у 2012 році, за рахунок бюджетних видатків 2013 року, свідчить про нецільове використання коштів державного бюджету, а з урахуванням відсутності підтверджуючих документів, має місце порушення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та безпідставне витрачання бюджетних коштів.
Проте, в матеріалах справи є в наявності акти приймання виконаних робіт №1, 2, 3 за травень 2013 року ТОВ "Карпатибудінвест" на загальну суму 973568,4 грн. з ПДВ.
Також, в матеріалах справи наявний висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №4718/15-42/4719/15-43/22139-22154/15-42/22155-22170/15-43 від 30 листопада 2015 року, на вирішення якої, зокрема, було поставлено наступне запитання: - чи підтверджуються документально висновки, зазначені в аудиторському звіті №09-14 Міненерговугілля, у частині, що стосується прийняття до обліку та оплати за рахунок коштів Державного бюджету будівельних робіт вартістю 0,9 млн. грн. при відсутності підтверджуючих документів?
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №4718/15-42/4719/15-43/22139-22154/15-42/22155-22170/15-43 від 30 листопада 2015 року, судовими експертами, відповідно до проведеного аналізу матеріалів справи, додатково наданих документів та зауважень, які викладені на сторінках аудиторського звіту 81-82 встановлено, що висновки, зазначені в аудиторському звіті №09-14 Міненерговугілля, у частині, що стосується прийняття до обліку та оплати за рахунок коштів Державного бюджету будівельних робіт вартістю 0,9 млн. грн. при відсутності підтверджуючих документів, не підтверджуються.
Враховуючи вищевикладене, аудиторський висновок є безпідставним.
Стосовно аудиторського висновку, в якому зазначено, що «загальна сума неефективного витрачання коштів позики МБРР становить 24,4 млн. грн., в тому числі за рахунок несвоєчасного монтажу електричного обладнання за проектом Реабілітації ГЕС» суд зазначає наступне.
В зауваженнях аудиторського звіту на сторінках 46, 51-52, 52-53, 53, 58-59, 59, 60-61, 61 зазначено про неефективне витрачання коштів за кредитною угодою до проекту «Реабілітація гідроелектростанцій» між Україною (Позичальник) та Європейським банком реконструкції та розвитку (Банк) від 29 вересня 2011 року №40518, якою передбачено надання допомоги позичальнику у фінансуванні модернізації гідромеханічного та електромеханічного обладнання до 39 гідроагрегатів гідроелектростанцій на 9 гідроелектростанціях та гідроакумулюючих електростанціях (принаймні 6 з яких фінансуватиме Банк) позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, проект реабілітації ГЕС співфінансується Міжнародним банком реконструкції та розвитку відповідно до Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.
Завдання Проекту поділені на дві частини:
- кредитну, що передбачає закупівлю гідроагрегатного, електричного обладнання, систем управління, захисту та обліку,
- локальну, що передбачає проектування, будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи, ряд обладнання.
Перелік обладнання, запланований для закупівлі в рамках Проекту, був визначений в Документі з оцінки Проекту «Запропонована Україні позика у розмірі, еквівалентному 106 млн. дол. США, на впровадження Проекту реабілітації гідроелектростанцій на підтримку програми реформування та розвитку енергетичної галузі», датований квітнем 2005 року і який отриманий позивачем 15 квітня 2005 із дорученням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2005 року №18837/1/1-05.
Цей ДОКУМЕНТ став основою для позики і плану закупівель.
Список пакетів (тендерів) на закупівлю обладнання був визначений в плані закупівель від 11 травня 2005, що зафіксовано в пункті m) Розділу 1.02 Статті 1 вищевказаної Угоди, а саме:
«m) термін «План закупівель» означає план закупівель Позичальника, датований 11 травня 2005 року, що охоплює період, який складають перші 18 місяців (чи більше) реалізації Проекту; план закупівель повинен регулярно оновлюватися відповідно до положень Розділу 3.02 цієї Угоди таким чином, щоб охоплювати подальші періоди реалізації Проекту тривалістю 18 місяців (чи більше)».
Поетапний графік поставок обладнання, визначений в цьому Плані, був сформований на основі тісної прив'язки до графіку виводу/вводу гідроагрегатів, під час яких здійснюється його монтаж і пусконаладка. За аналогічним принципом були визначені планові терміни проведення тендерних процедур і реалізації контрактів.
Угодою передбачено реконструкцію 46 гідроагрегатів. Графік їх проведення закріплений в Моніторингових показниках Проекту, що містяться в Угоді. За цим графіком завершення реконструкції гідроагрегатів і заміна залежного від них обладнання (Регуляторів швидкості, Систем збудження, Генераторних вимикачів, Комплектних розподільчих пристроїв та ін.) передбачалася до 2012 року - в середньому по 7-8 гідроагрегатів щороку.
В зв'язку із змінами графіку реконструкції, що коригувався за рядом об'єктивних причин, в тому числі дефіциту локального фінансування, що існував до 2011 року, виникла затримка у встановленні закупленого за рахунок коштів МБРР обладнання і виконанні завдань Проекту в цілому. Для продовження і завершення запланованих обсягів реконструкції, загальмованої браком власних коштів, у 2010 року отримане додаткове фінансування від МБРР на закупівлю реконструкції 6-ти гідротурбін.
Затримки на початку реалізації Проекту, спричинені відтермінуванням реконструкції гідроагрегатів внаслідок, насамперед, тривалого дефіциту локального фінансування (практично 5 років із 6-ти, початково відведених на реалізацію Проекту), суттєво вплинули на планові терміни встановлення поставленого за рахунок кредитних коштів обладнання і реалізацію контрактів. Розв'язання проблеми дефіциту власних коштів в 2012 року - на фінальній стадії планового терміну впровадження Проекту (2006-2012), із врахуванням особливостей технологічного процесу проведення робіт, дотримання встановлених диспетчером енергосистеми режимів вводу/виводу обладнання та ін. об'єктивних причин не дозволило в повній мірі за надолужити відставання попередніх років. Тому, за погодженням МБРР для завершення виконання завдань Проекту термін дії Позик був продовжений до 30 червня 2016 року.
Разом із пролонгацією Позик МБРР були внесені зміни до Моніторингових показників згідно з якими реконструкцію 46-ти гідроагрегатів планується завершити у 2016 році і, відповідно, встановлення пов'язаного із ними обладнання. Переглянуті планові терміни реалізації контрактів відображені у оновленому Плані закупівель.
Таким чином, суд дійшов висновку, що неможливість виконання позивачем Проекту протягом 2006-2012 років відбувалось у зв'язку із відсутністю, по незалежним від позивача причинам, фінансування його Локальної частині. Разом з тим, позивач, відповідно до взятих Україною зобов'язань перед МБРР за Угодою, повинно було виконувати Угоду та Проект у його Кредитній частині та здійснювати закупівлю відповідного обладнання.
Враховуючи вищевикладене, аудиторський висновок, про неефективне витрачання коштів позики МБРР на суму 24,4 млн. грн., в тому числі за рахунок несвоєчасного монтажу електричного обладнання за проектом Реабілітації ГЕС, є необґрунтованим.
Стосовно аудиторського висновку, в якому зазначено, що «у порушення ст. 75 Господарського кодексу України допущені перевитрати за окремими статтями фінансового плану на 184 млн. грн. (витрати на придбання сировини, матеріалів, витрати на заробітну плату), не передбачені фінансовим планом капітальні інвестиції склали 1 021,7 млн. гривень.
Крім того, у порушення Постанови НКРЕ від 20 вересня 2013 №1260 про схвалення Інвестиційної програми ліцензіату з виробництва електричної енергії ПАТ «Укргідроенерго», здійснені капітальні видатки, не передбачені у складі тарифу на суму 9,9 млн. грн.» суд зазначає наступне.
Доводи в обґрунтування аудиторського висновку зазначені відповідачем на сторінках 11-12, 16-17, 68, 148-149 аудиторського звіту.
Суд відхиляє доводи відповідача які містяться аудиторському звіті, у зв'язку з наступним.
На сторінці 16 аудиторського звіту зазначено, що згідно зі звітом про виконання фінансового плану загалом за 2013 рік капітальні інвестиції перевищили плановий показник на 1 021 651 тис. грн., при плані 2293689,0 тис. грн., фактично витрати на капітальні інвестиції становили 3315340,0 тис. грн., що не відповідає вимогам п.2 ст. 75 Господарського кодексу України, крім того, допущені перевитрати за окремими статтями фінансового плану на 184 млн. грн.
Відповідно до абзацу 5 ч. 2 ст. 75 Господарського кодексу України, підприємства електроенергетики, ліцензована діяльність яких регулюється шляхом затвердження національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, складають фінансові плани з урахуванням затвердженої цією комісією структури тарифів на електричну та теплову енергію.
Згідно з п.п.2, 3 Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніх підприємств, затвердженого наказом Мінекономіки від 21 червня 2005 №173 (зі змінами) (далі - Порядок №173), фінансовий план підприємства складається за формою згідно з додатком 1 на кожний наступний рік з поквартальною розбивкою і відображає очікувані фінансові результати в запланованому році. Фінансовий план підприємства також містить довідкову інформацію щодо фактичних показників минулого року та планових показників поточного року.
Підприємство може складати фінансовий план та готувати пояснювальну записку із використанням рекомендацій щодо складання фінансового плану підприємства та звіту про його виконання, підготовки пояснювальних записок до них (далі - рекомендації), зазначених у додатку 2.
Фінансовий план підприємства повинен забезпечувати зростання фінансових результатів діяльності, отримання валового прибутку та чистого прибутку, розмір яких не може бути меншим, ніж прогнозні та планові показники поточного року, розраховані на базі фактично досягнутих показників I кварталу поточного року та прогнозних показників II, III і IV кварталів поточного року з урахуванням прогнозованого рівня інфляції.
Відповідно до Порядку складання, затвердження/погодження фінансових планів державних підприємств, господарських товариств, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та інших суб'єктів господарювання, що належать до сфери управління Міненерговугілля, та контролю за їх виконанням, затвердженого наказом Міненерговугілля України від 19 липня 2011 №307 (далі - Порядок №307), підприємство:
1.1. Складає проект фінансового плану підприємства за формою, наведеною в додатку 1 до наказу Міністерства економіки України від 21 червня 2005 року №173 «Про затвердження Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, та їх дочірніх підприємств» (далі - наказ Мінекономіки від 21 червня 2005 року №173) на кожен наступний рік з поквартальною розбивкою, у якому відображаються очікувані фінансові результати в запланованому році.
1.3. Передбачає у проекті фінансового плану підприємства зростання фінансових результатів діяльності, отримання валового прибутку та чистого прибутку, розмір яких не може бути меншим, ніж прогнозні та планові показники поточного року, розраховані на базі фактично досягнутих показників I кварталу та прогнозних показників II, III і IV кварталів поточного року, з урахуванням прогнозованого рівня інфляції.
1.4. Надає у разі зменшення розміру чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), валового прибутку або чистого прибутку порівняно з прогнозними та запланованими показниками поточного року обґрунтування причин такого зменшення з відповідними розрахунками.
Відповідно до вимог пункту 4, позивач листом від 14 червня 2012 року №11/5213 направлено Міненерговугілля проект фінансового плану на 2013 рік, складений з урахуванням фактично досягнутих показників витрат та всіх необхідних обґрунтованих витрат Товариства.
Відповідно до пункту 2.2 Процедури перегляду та затвердження тарифів для ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 12 жовтня 2005 №898, позивачем надано до НКРЕ листом від 28 вересня 2012 року №11/8418 розрахунок тарифу на відпуск електричної енергії на 2013 рік, структура якого включала всі необхідні обґрунтовані витрати Товариства.
Проте, відповідно до пояснювальної записки щодо встановлення двоставочного тарифу на відпуск електричної енергії позивачем» на 2013 рік та постанови НКРЕ від 26 грудня 2012 року №1779 «Про встановлення двоставочного тарифу на відпуск електричної енергії ПАТ «Укргідроенерго», при затвердженні тарифу на відпуск електричної енергії позивачем НКРЕ скориговані матеріальні витрати, витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи. Затвердженим НКРЕ тарифом на відпуск електроенергії на 2013 рік передбачені витрати в розмірі, що є значно меншим від запланованих позивачем.
У відповідності до затвердженого тарифу на відпуск електричної енергії на 2013 рік, позивачем складено скоригований проект фінансового плану та направлено листом від 03 січня 2013 року №11/24 на розгляд та погодження до Міненерговугілля.
Міненерговугілля листом від 04 січня 2013 року №03/13-15 надіслано проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження фінансового плану ПАТ «Укргідроенерго» на 2013 рік» на розгляд та погодження до Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та НКРЕ України.
На дослідження наданий фінансовий план позивача на 2013 рік, який затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №207-р (з додатком 1) та «Показники виконання фінансового плану за 2013 рік» (з додатком 2), складені за встановленою формою.
Відповідно до звіту про виконання фінансового плану, фактичні показники витрат на оплату праці є більшими за планові на 62967 тис. грн.
Оплата праці позивачем здійснюється на підставі чинного трудового законодавства України, а саме: Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про колективні договори і угоди», Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і профспілкою працівників енергетики та електротехнічної промисловості (далі - Галузева угода) та Колективного договору позивача.
Відповідно до статті 2 КЗпП, одним із основних прав громадян України на працю, що забезпечується державою, є одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру.
Виходячи зі змісту статей 10 та 13 КЗпП, взаємні зобов'язання працівників та працедавців, зокрема, з нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.), умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці встановлюються у колективному договорі, який укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Згідно ст.. 14 КЗпП, строки, порядок ведення переговорів, вирішення розбіжностей, що виникають під час їх ведення, порядок розробки, укладення та внесення змін і доповнень до колективного договору, відповідальність за його виконання регулюються Законом України «Про колективні договори і угоди».
В силу положень ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
Враховуючи вищевикладене, позивач, як суб'єкт господарської діяльності, сто відсотків акцій якого належить державі в особі Міненерговугілля, зобов'язане виконувати Галузеву угоду між Міністерством і профспілкою працівників енергетики та електротехнічної промисловості, пунктом 2.4. якої встановлено, що сторони домовилися забезпечити у 2011-2013 роках підвищення рівня середньої заробітної плати не менше ніж на 25 відсотків щороку та випереджаюче зростання темпів реальної заробітної плати порівняно з темпами зростання реального валового внутрішнього продукту.
Необхідно зазначити, що Міненерговугілля неодноразово зобов'язувало керівників компаній, які входять до сфери управління Міненерговугілля вживати заходів з виконання вимог Галузевої угоди в частині підвищення рівня заробітної плати персоналу на 2% щомісячно, що відповідно до п. 2.4. Галузевої угоди становить 25 відсотків щороку, а також попереджало керівників таких підприємств про персональну відповідальність за невиконання вищевказаних умов Галузевої угоди, про що зазначено у протоколах апаратної наради в Міненерговугілля від 23 травня 2011 року №17, від 04 липня 2011 року №19, від 26 вересня 2011 року №25.
Позивачем протягом 2011-2014 років на виконання положень чинного трудового законодавства України та відповідно до умов Галузевої угоди. проводилось поступове підвищення посадових та тарифних ставок працівникам.
Міненерговугілля листом від 20 грудня 2012 року №1/1-13-1149 зверталось до НКРЕ з проханням затвердити у тарифі на відпуск електричної енергії позивача на 2013 рік обґрунтовані фактичні витрати позивача, пов'язані із виконанням умов Галузевої угоди та чинного трудового законодавства України.
У 2013 році Міненерговугілля листом від 19 вересня 2013 року №01/32-1146 повторно зверталось до НКРЕ з проханням затвердити у структурі тарифу на відпуск електричної енергії позивача на 2013 рік фактичні витрати на оплату праці.
Позивач, в свою чергу, листом від 11 грудня 2013 року №11/10699, копія якого наявна серед наданих документів, звертався до НКРЕ з проханням збільшити витрати на оплату працю у структурі тарифу на відпуск електричної енергії позивача у 2013 році до розміру, що відповідає реальним потребам та вимогам чинного законодавства.
Документи щодо позитивного рішення НКРЕ по зверненнях позивача та Міненерговугілля з вказаних питань серед наданих документів відсутні.
Отже, витрати позивача на оплату працю у 2013 році, визначені з врахуванням вимог законодавства про працю, в тому числі умов колективного договору та Галузевої угоди, були більшими за встановлені НКРЕ у структурі тарифу на відпуск електричної енергії позивача на 2013 рік, а виконання позивачем вимог, встановлених НКРЕ щодо розміру витрат на оплату праці у складі тарифу призводить до недотримання норм чинного законодавства про оплату праці.
Щодо перевищення позивачем планових показників витрат на сировину і основні матеріали за рахунок збільшення плати за спеціальне використання води.
Збільшення витрат по сплаті збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики за ІІ півріччя 2013 року на 12303 тис. грн. (план - 56737 тис. грн., факт - 69040 тис. грн.), відбулось у зв'язку зі збільшенням кількості води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій Товариства на 19 277 млн. куб.м. або 21,7% (план - 88929 млн. куб.м., факт - 108 206 млн. куб.м.) за рахунок збільшення водності річок Дніпро та Дністер.
Витрати по сплаті збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики за І квартал 2014 року зросли на 7871 тис. грн. (план - 31140 тис. грн., факт - 39011 тис. грн.), у зв'язку зі збільшенням кількості води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій позивача на 16210 млн. куб.м. або 36,1% (план - 44935 млн. куб.м., факт - 61145 млн. куб.м.) за рахунок збільшення водності річок Дніпро та Дністер.
Крім того, пунктом 325.3 статті 325 Податкового кодексу України визначений розмір ставки до 01 квітня 2014 року - 6,38 грн. за 10 тис. куб. метрів води, з 01 квітня 2014 року - 6,93 грн. за 10 тис. куб. метрів води, а структурою тарифу затверджені витрати по сплаті збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, розраховані за ставкою 6,93 грн. за 10 тис. куб. метрів води на весь 2014 рік.
Щодо перевищення планового показника капітальних інвестицій за 2013 рік на 1021651 тис. грн.
Згідно таблиці №5 додатку 2 «Інформація до звіту про виконання фінансового плану за 2013 рік», капітальні інвестиції за 2013 рік перевищили плановий показник на 1021651 тис. грн. (план - 2293689,0 тис. грн., факт - 3315340 тис. грн.).
З наданих позивачем документів вбачається, що збільшення капітальних інвестицій за 2013 рік відбулось у зв'язку з отриманням підприємством кредиту в ПАТ «Державний ощадний банк України» під державні гарантії на фінансування завершення будівництва Дністровської ГАЕС в сумі 1500000 тис. грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 №521 «Про схвалення проекту соціально-економічного розвитку «Будівництво першої черги Дністровської ГАЕС у складі трьох агрегатів» та затвердження умов надання у 2013 році державних гарантій для забезпечення виконання зобов`язань Міністерства енергетики та вугільної промисловості за запозиченнями, що залучається для його реалізації».
Відповідно до постанов НКРЕ від 26 квітня 2013 року №497, від 20 вересня 2013 року №1260 протягом у 2013 року збільшено фінансування інвестиційної програми, в тому числі за рахунок прибутку, отриманого в результаті перевиконання плану відпуску електроенергії, на суму 232233 тис. грн.
Тобто, збільшення капітальних інвестицій на 1021651,0 тис. грн. обґрунтовано відображено у звіті позивача про виконання фінансового плану за 2013 рік.
Відповідно до п.3 Порядку №307, департамент фінансово-економічної політики Міністерства енергетики та вугільної промисловості здійснює контроль за своєчасним складанням фінансових планів підприємств, а також за виконанням показників затверджених/погоджених фінансових планів підприємств, аналіз показників виконання фінансових планів підприємств та звіту керівника підприємства про виконання показників використання державного майна і прибутку за звітний період, а у разі значних відхилень фактичних показників від планових готує пропозиції керівництву Міністерства щодо притягнення до персональної відповідальності керівника підприємства відповідно до законодавства України та умов контракту.
Слід зазначити, що вищевказаним Порядком №307 не визначені нормативи, дотримання яких свідчить про належне виконання фінансового плану, а в аудиторському звіті відсутні посилання на висновки департаменту фінансово-економічної політики Міненерговугілля, на який покладено функції здійснення контролю та аналізу показників виконання фінансових планів підприємств, про необґрунтовані відхилення планових та фактичних показників, що містяться у звітах про виконання фінансових планів, звітах керівника позивача.
Крім того, в аудиторському звіті зазначено, що позивачем здійснені капітальні видатки на суму 9,9 млн. грн., не передбачені у складі тарифу, що призвело до порушення Постанови НКРЕ №1260 від 20 вересня 2013 року про схвалення Інвестиційної програми ліцензіату з виробництва електричної енергії.
Висновки аудиторського звіту щодо здійснення капітальних видатків на суму 9448 тис. грн., не передбачених інвестиційною програмою, ґрунтуються на даних про відхиленням між плановим та фактичним обсягом капітальних видатків (в розрізі показників), що містяться в таблиці, наведеній на сторінці 69 аудиторського звіту.
В розділі таблиці «План, тис. грн.» наведено дані щодо загального обсягу фінансування, в тому числі за джерелами, що складаються з амортизаційних відрахувань та прибутку, та відповідають даним, наведеним в останньому варіанті інвестиційної програми позивача на 2013 рік, погодженої Міненерговугілля 26 грудня 2013 року.
Постановою НКРЕ від 24 січня 2013 №48 встановлено двоставочний тариф на відпуск електричної енергії позивачем на період з 01 лютого 2013 року по 31 грудня 2013 року, а саме збільшено капітальні видатки на фінансування ІІ черги реконструкції ГЕС та завершення будівництва І черги Дністровської ГАЕС та схвалено інвестиційну програму позивача на 2013 рік в сумі 1280116,0 тис. грн. (без ПДВ).
Крім того, постановами НКРЕ від 26 квітня 2013 року №497, від 20 вересня 2013 року №1260 внесено зміни та схвалено Інвестиційну програму позивача на 2013 рік у сумі 1515349 тис. грн.
Відповідно до статуту позивача, основними видами діяльності позивача є виробництво електроенергії (ліцензія НКРЕ України АГ №578495 строком дії з 18 серпня 2011 року по 17 серпня 2021 року) та діяльність у сфері будівництва, пов'язана зі створенням об'єктів архітектури (ліцензія ІДАБК у м. Києві АВ №596753 строк дії з 22 листопада 2011 року по 22 листопада 2016 року).
Отже, позивач провадить діяльність, яка підлягає регулюванню НКРЕ шляхом встановлення тарифу.
Формування тарифу на електричну енергію гідроелектростанцій та гідроакумулюючих електростанцій здійснюється на підставі Методичних рекомендацій, затверджених постановою НКРЕ України від 12 жовтня 2005 року №895 (надалі - Методрекомендації), які застосовуються з метою єдиного методологічного підходу до обґрунтованості та достовірності параметрів і показників, що використовуються під час підготовки розрахункового обґрунтування тарифу ліцензіата при оцінці цільового використання коштів, що були включені до складу раніше затвердженого тарифу ліцензіата, та при проведенні, у встановленому порядку, фінансово-економічної та технічної експертизи матеріалів, наданих ліцензіатом у складі розрахункового обґрунтування.
Відповідно до п.3.2, п.3.3 Методрекомендацій, двоставочний тариф затверджується НКРЕ, як правило, на один рік. Двоставочний тариф може затверджуватися на інші терміни у випадку виникнення обставин, що викликають або можуть викликати істотну зміну умов здійснення ліцензованої діяльності ліцензіата, у випадку виникнення загрози істотного зниження рівня безпеки експлуатації, а також за ініціативою НКРЕ.
У складі двоставочного тарифу, що є державною фіксованою на період регулювання звичайною ціною продукції ліцензіата, ставка плати за відпущену електроенергію (кВт/год) встановлюється єдина і фіксується на весь період регулювання, а ставка плати за робочу потужність фіксується на кожний квартал, що входить до складу періоду регулювання.
При встановленні тарифу НКРЕ виходить з принципу необхідності повної компенсації економічно обґрунтованих витрат на виробництво продукції ліцензіата і отримання прибутку, який визначається відповідно до вимог даних Методичних рекомендацій.
У випадку, якщо ліцензіат протягом періоду регулювання поніс економічно обґрунтовані витрати, не враховані у затвердженому тарифі, у тому числі витрати, пов'язані з об'єктивним і незапланованим зростанням цін на продукцію, спожиту в періоді регулювання, ці витрати враховуються регулюючим органом при затвердженні тарифу ліцензіата на наступний розрахунковий період регулювання. Для включення зазначених витрат до складу тарифу на наступний розрахунковий період регулювання Ліцензіат представляє в НКРЕ додаткові обґрунтовуючі матеріали у складі розрахункового обґрунтування тарифу.
Джерелом коштів для компенсації економічно обґрунтованих витрат, визначених з урахуванням вимог дійсних Методрекомендацій, і отримання прибутку в запланованому обсязі є виручка від реалізації електроенергії ліцензіата згідно з затвердженим НКРЕ на період регулювання двоставочним тарифом, який складається з річної ставки плати за 1 кіловат-годину проданої в ОРЕ електричної енергії і добової ставки плати за 1 МВт робочої генеруючої потужності енергетичного обладнання, визначеної виходячи з розміру встановленої квартальної ставки та кількості календарних днів у даному кварталі.
Величина прибутку, який враховується при розрахунку тарифу ліцензіата, планується в обсязі, необхідному для забезпечення ліцензіата коштами на повернення залученого і позичкового капіталів, на розвиток ліцензіата та фінансування за рахунок прибутку інших обґрунтованих витрат за такими складовими:
- податки і інші обов'язкові платежі, встановлені чинним законодавством;
- погашення кредиту;
- капітальні вкладення;
- інше використання.
У складі розрахункового обґрунтування заявник подає до НКРЕ інвестиційну програму, затверджену відповідно до статуту ліцензіата та погоджену з центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці, яка повинна містити перелік робіт, основного обладнання, матеріалів, апаратного та програмного забезпечення, запланованих для закупівлі на прогнозний період згідно з інвестиційною програмою з розбивкою на етапи закупівель (квартали).
Звіт щодо виконання інвестиційної програми надається ліцензіатом до центрального апарату НКРЕ та відповідного територіального представництва щоквартально та за підсумками року не пізніше 20 числа місяця, що наступає за звітним періодом.
При невиконанні ліцензіатом інвестиційної програми НКРЕ може зменшити діючі тарифи ліцензіата, вилучивши зі структури тарифів невикористані кошти, що були передбачені на реалізацію інвестиційної програми, або врахувати ці кошти як джерело фінансування інвестиційної програми на прогнозний період.
Контроль за виконанням інвестиційної програми здійснює відповідне територіальне представництво НКРЕ.
Координацію робіт з контролю за виконанням інвестиційних програм та підготовку матеріалів до розгляду на засіданні Комісії питання щодо їх виконання здійснює відповідний підрозділ центрального апарату НКРЕ.
Згідно «Інформації про виконання інвестиційної програми ПАТ «Укргідроенерго» на 2013 рік», наданої до НКРЕ при супровідному листі від 25 квітня 2014 року, фактично джерела фінансування значаться в обсязі 1524797 тис. грн., що перевищує плановий показник, визначений в розмірі 1515349 тис. грн., на 9448,0 тис. грн.
За результатами дослідження даних, які містяться в Інформації про виконання інвестиційної програми позивача на 2013 рік, встановлено, що підприємством у вказаному періоді на капітальні видатки спрямовано чистий прибуток в сумі 468019 тис. грн., що на 50292,0 тис. грн. більше планового показника, встановленого в розмірі 417727 тис. грн.
Тобто, у вказаному періоді у позивача збільшились як капітальні видатки, так і пов'язані з ними джерела.
В аудиторському звіті відсутні посилання на виявлені НКРЕ порушення, допущені позивачем при виконанні Інвестиційної програми, а його висновки у частині, що стосується здійснення капітальних видатків, не передбачених у складі тарифу, ґрунтуються на недотриманні підприємством порядку подання на затвердження змін до фінансового плану та інвестиційної програми.
В матеріалах справи наявний висновок експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи №4720/17588/17589/17590/15-45 від 30 вересня 2015 року, які складені експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення експерту поставлене наступне питання: - чи підтверджуються документально висновки, зазначені в аудиторському звіті №09-14 Міненерговугілля, у частині, що стосується здійснення капітальних видатків, не передбачених у складі тарифу?
З висновку судово-економічної експертизи №4720/17588/17589/17590/15-45 від 30 вересня 2015 року вбачається, що дослідження було проведено судовими експертами методами перевірки та зіставлення первинних документів, перевірено правильність заповнення реквізитів цих документів, відповідність записів в документах вимогам нормативних актів, зіставлялись дані взаємопов'язаних документів.
Висновком судово-економічної експертизи підтверджуються встановлені судом обставини.
Враховуючи вищевикладене, аудиторський висновок є безпідставним.
Стосовно аудиторського висновку, в якому зазначено, що «з порушенням Закону України «Про здійснення державних закупівель» проведені торги із закупівлі товарів, робіт та послуг на загальну суму 4080,7 млн. грн., а за рахунок необґрунтованого відхилення пропозицій з меншою ціною, зайві витрати позивача склали 8 млн. гривень» суд зазначає наступне.
Доводи в обґрунтування аудиторського висновку зазначені відповідачем на сторінках 177-178, 184-185, 191-192, 193-194, 195-197, 199, 203-204, 208-209, 216, 222-224, 225-226 аудиторського звіту.
Суд відхиляє доводи відповідача які містяться аудиторському звіті, у зв'язку з наступним.
Щодо порушень проведення процедури закупівлі виконання генпідрядних робіт завершення будівництва гідроагрегату №2, №3 (уточнення проекту першої черги ГАЕС у складі 3-х агрегатів, включаючи заходи по підвищенню надійності та безпеки гідротехнічних споруд, основного гідросилового обладнання Дністровської ГАЕС) вартістю 3698,9 млн. грн. (стор. 177-178 аудиторського звіту) відповідачем в зазначено, що пропозиція консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» підлягала відхиленню у зв'язку із відсутністю у додатку до ліцензії учасника пункту, що дозволяє виконання певних робіт. При цьому, відповідач посилається на п. п. 1, 7 ст. 17 Закону України «Про здійснення державних закупівель», відповідно до якого замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та зобов'язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів у разі, якщо учасником або учасником попередньої кваліфікації не надано документів, що підтверджують правомочність на укладення договору про закупівлю.
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача виходячи з наступного.
Згідно п. 11 частини першої ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж).
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.
Відповідно до ст. 14 Господарського Кодексу України, ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензією є документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.
У ст. 91 Цивільного Кодексу України зазначено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Слід зауважити, що пропозиція Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» містила діючу ліцензію, що дозволяє здійснювати роботи зі зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж, згідно з додатком до якої учасник має право виконувати роботи, що являється основним завданням, що ставилось позивачем до предмету закупівлі.
Разом з тим, умовами процедури закупівлі та укладеного за її результатами договору передбачено, що підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядні спеціалізовані організації. Таким чином, у випадку неможливості Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» виконувати певні роботи для їх виконання може бути залучено іншу організацію у якості субпідрядника, що має відповідний обсяг дозвільної документації та об'єм повноважень.
З огляду на вищевикладене вбачається, що така умова як наявність в додатку до ліцензії дозволу на виконання певного виду робіт стосується виконання договору, а не його укладення, тому не може впливати на його дійсність.
Крім того, як зазначено в аудиторському звіті, до пропозиції конкурсних торгів Консорціуму «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» надано лист ТОВ «Укрінвестліцензія» від 04 лютого 2011 року №03, в якому зазначено, що на запит Консорціуму «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» щодо спроможності виконувати роботи з провадження господарської діяльності по видам робіт: 4.12.00; 4.19.00;7.04.00; 7.05.00 ТОВ «Укрінвестліцензія» повідомляє: «відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 №1396 Консорціум «НВО «Укргідроенергобуд» звернулось до нашого підприємства, яке має право проведення ліцензійної експертизи - наказ ДАБІ №5, зі замовленням на проведення ліцензійної експертизи по визначенню спроможності виконувати визначені види робіт. Матеріали, які надані до розгляду відповідають вимогам ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної зі створення об'єктів архітектури, які затверджені наказом Міністерства розвитку та будівництва від 06 жовтня 2010 року№392 та зареєстровано Міністерством юстиції України. Згідно терміну проведення ліцензійної експертизи Консорціуму буде наданий позитивний висновок на право виконання вищезазначених робіт».
Необхідно зазначити, що відповідно до наказу від 14 січня 2011 року №5 Міністерства регіонального розвитку та будівництва України Державною архітектурно-будівельною інспекцією уповноважено ТОВ «Укрінвестліцензія» на проведення експертизи суб'єктів будівельної діяльності терміном на п'ять років без обмежень щодо переліку робіт, пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури, та переліку адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюється діяльність організації.
Ліцензія видається на підставі надання позитивного висновку та проведення ліцензійної експертизи ТОВ «Укрінвестліцензія» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року №1396 щодо спроможності учасника конкурсних торгів виконувати певні види діяльності.
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що Консорціум «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» надав найбільш економічно вигідну пропозицію з предмету закупівлі вважаємо безпідставним висновок аудиторів про порушення проведення зазначеної процедури закупівлі.
Також, відповідачем зазначено, що пропозиція Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» підлягала відхиленню у зв'язку із відсутністю у додатку до ліцензії субпідрядних організацій даного учасника пунктів, що дозволяє виконання певних робіт. При цьому, аудитори посилаються на п. п. 1, 7 ст. 17 Закону України «Про здійснення державних закупівель», відповідно до якого замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та зобов'язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів у разі, якщо учасником або учасником попередньої кваліфікації не надано документів, що підтверджують правомочність на укладення договору про закупівлю.
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача, оскільки, як встановлено судом, така умова як наявність в додатку до ліцензії дозволу на виконання певного виду робіт стосується виконання договору, а не його укладення, тому не може впливати на його дійсність.
Крім того, як зазначено в п. 4.4 додатку №3 документації конкурсних торгів субпідрядні організації, які будуть залучені до виконання робіт повинні надати ліцензію на виконання робіт пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури відповідно до напрямку робіт, на які залучається субпідрядна організація.
Згідно укладеного попереднього договору субпідряду (від 24 січня 2011 року) між Консорціум «НВО Укргідроенергобуд» та ТОВ «НТК «Енпаселектро», останній не залучається до виконання робіт які підпадають під пункт ліцензування - 4.12.00 «Будівництво гідротехнічних споруд та комплексів». Перелік робіт, який наведений у попередньому договорі субпідряду та на які буде залучена субпідрядна організація ТОВ «НТК «Енпаселектро» буде виконуватись згідно ліцензії субпідрядника - АВ№555520 від 24 вересня 2010 року, яка надана у складі пропозиції.
Згідно укладеного попереднього договору субпідряду (від 20 січня 2011 року) між Консорціум «НВО Укргідроенергобуд» та ПАТ «Дніпро-СпецГідроМонтаж», останній не залучається до виконання робіт, які підпадають під пункт ліцензування - 4.19.00 «Умови будівництва: звичайні, території підвищеної сейсмічності, території зі складними інженерно-геологічними умовами»; 7.05.00 «Проект виконання будівельних робіт». Перелік робіт, який наведений у попередньому договорі субпідряду та на які буде залучена субпідрядна організація ПАТ «Дніпро-СпецГідроМонтаж» буде виконуватись згідно ліцензії субпідрядника - АВ№051355 від 07 квітня 2006 року яка надана у складі пропозиції.
Згідно укладеного попереднього договору субпідряду (від 20 січня 2011року) між Консорціум «НВО Укргідроенергобуд» та ТОВ «Сучасні гідроізоляційні технології», останній не залучається до виконання робіт, які підпадають під пункт ліцензування - 4.12.00 «Будівництво гідротехнічних споруд та комплексів»; 4.19.00 «Умови будівництва: звичайні, території підвищеної сейсмічності, території зі складними інженерно-геологічними умовами»; 7 квітня 00 «Генеральний підрядник у будівництві»; 7.05.00 «Проект виконання будівельних робіт». ТОВ «Сучасні гідроізоляційні технології» як субпідрядна організація буде залучена до виконання робіт по влаштуванню протифільтраційного екрану і буде виконувати роботи згідно ліцензії - АВ №517277 від 30 червня 2010 року, яка надана у складі пропозиції.
Також, як зазначено відповідачем, учасник торгів ТОВ «Будмонтажсервіс-1», пропозиція якого була відхилена, залучений для виконання робіт, як субпідрядник. Отже, на думку аудиторів, зазначене має ознаки змови, визначенні у п. 11 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель», а саме: змова - домовленість між двома чи кількома учасниками процедури закупівлі, спрямована на встановлення ціни пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції на штучних або неконкурентних рівнях з відома або без відома замовника.
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача виходячи з наступного.
Згідно ст.1 Закону «Про здійснення державних закупівель», змова -- це домовленість між двома чи кількома учасниками процедури закупівлі, спрямована на встановлення ціни пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції на штучних або неконкурентних рівнях з відома або без відома замовника.
Законом та нормативно-правовими актами, розробленими на його виконання, не встановлено ознак та порядку виявлення змови учасників процедури закупівлі. Крім того, змова учасників процедури закупівлі може бути доведена лише за призначенням відповідної експертизи, яку проводять експерти, та надають відповідний експертний висновок.
Крім того, як зазначено відповідачем, позивачем не доведена нагальна потреба у здійсненні закупівлі в одного учасника виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт для запуску у промислову експлуатацію гідроагрегату №2 філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» на суму 37167669 грн. Тому, на думку відповідача, процедура закупівлі проведена з порушенням п. 3 частини 2 ст. 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (стор. 184-185 аудиторського звіту).
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача виходячи з наступного.
При проведенні даної закупівлі позивачем отримано висновки від ПАТ «Укргідропроект» (лист №Р/2370 від 13 грудня 2012 року) та Міненерговугілля (лист №03/15-141 від 11 січня 2013 року), в яких підтверджувалася необхідність термінової закупівлі даних робіт.
Таким чином, вищезазначені листи від профільних установ є підтвердженням нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів.
Також, відповідачем зазначено про визнання переможцем із закупівлі робіт з виготовлення, постачання, монтажу, пусконалагоджувальних робіт та введення в роботу комірки КРУЕ-330 кВ блоку ГА №2 філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» на суму 43,3 млн. грн. ТОВ «Укрінвесттехнологія» без певного досвіду та активів (стор. 191-192 аудиторського звіту).
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача виходячи з наступного.
Практика оскарження учасниками процедур закупівель та розгляд скарг Антимонопольним комітетом України, як органом оскарження відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», встановлює наступне.
В Законі України «Про здійснення державних закупівель» відсутнє будь-яке посилання на встановлення періоду належного виконання аналогічних договорів (досвіду).
Тобто, достатньо є наявність досвіду, а не період його набуття. Зазначена кваліфікаційна вимога не повинна бути пов'язана з певним періодом у часі.
Вимога документації конкурсних торгів, щодо наявності в учасника значного досвіду виконання робіт, позбавляє можливості новостворені підприємства та підприємства, які мають невеликий досвід виконання аналогічних договорів взяти участь у Процедурі закупівлі, що обмежує коло потенційних учасників Процедури закупівлі та порушує принцип недискримінації учасників.
Щодо активів, практика виконання Антимонопольним комітетом України функцій органу оскарження свідчить про відмінне трактування замовниками та учасниками процедур закупівель вимог документації конкурсних торгів у частині надання учасниками процедур закупівель документально підтвердженої інформації про їх відповідність, зокрема, такому кваліфікаційному критерію, як наявність фінансової спроможності.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель», замовник вимагає від учасників або учасників попередньої кваліфікації подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Відповідно до абзацу 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» для участі у процедурах закупівель учасники повинні мати кваліфікаційні дані, які відповідають, зокрема, такому критерію, як наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка від обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами).
З метою виконання вимог ч. 2 ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» позивачем включено у документацію конкурсних торгів вимогу щодо необхідності надання учасниками процедур закупівель у складі їх пропозицій конкурсних торгів для підтвердження їх відповідності такому критерію, як наявність фінансової спроможності, копій таких документів: балансу за останній звітній період, звіту про фінансові результати та звіту про рух грошових коштів.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 зазначеного Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).
Отже, замовники під час складання документацій конкурсних торгів в частині визначення способу документального підтвердження відповідності учасників процедури закупівель такому кваліфікаційному критерію, як наявність фінансової спроможності, а також під час розгляду та оцінки пропозицій конкурсних торгів учасників процедур закупівель мають дотримуватися положень статті 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
З метою дотримання вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» та документації конкурсних торгів у частині надання документально підтвердженої інформації про їх відповідність такому кваліфікаційному критерію, як наявність фінансової спроможності, учасники процедур закупівель під час надання у складі своїх пропозицій конкурсних торгів копій балансу за останній звітній період, звіту про фінансові результати та звіту про рух грошових коштів повинні керуватись положеннями статті 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Визначення терміну «звітна дата» в чинному законодавстві України відсутнє.
При цьому, статтею 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» встановлено, що замовник може встановлювати такі кваліфікаційні критерії як наявність фінансової спроможності в учасника, яку учасник ТОВ «Укрінвесттехнологія» виконав, надавши фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва.
Крім того, відповідачем зазначено про порушення проведення процедури закупівлі «Капітальний ремонт дорожнього покриття, узбіч укосів і водовідвідних споруд автодороги від ПК 11+30 до ПК 121+50 лівобережної земляної греблі філії «Канівська ГЕС» ПАТ «Укргідроенерго» на суму 27470,0 тис. грн. (стор. 193-194 аудиторського звіту).
Як зазначено відповідачем, позивачем не відхилена пропозиція конкурсних торгів ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво», оскільки не містить документів, що підтверджують правомочність на укладання договору про закупівлю. Отже, на думку аудиторів, процедура закупівлі проведена з порушенням статті 17 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача виходячи з наступного.
Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про здійснення державних закупівель» Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі процедурі та зобов'язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів учасника, у разі якщо, зокрема, учасником не надано документів, що підтверджують правомочність на укладання договорів про закупівлю.
Відповідно до п.п. в) п. 12.4 Статуту учасника Директор у межах своєї компетенції укладає та підписує від імені Товариства господарські та інші договори (угоди, контракти)…з врахуванням обмежень, встановлених пунктом 11.4 статуту Товариства. Підпунктом 11.4. до виключної компетенції зборів учасників Товариства належить
«…і). попереднє погодження умов договорів, що укладаються Товариством, зокрема:
Якщо сума зобов'язань, які бере на себе Товариство за таким договором або кількома договорами з однім партнером або спільною метою, перевищує 25% вартості активів Товариства».
Як вбачається, зазначені статті не містять вимоги письмового погодження зборів учасника Товариства на підписання договорів Директором. Крім того, правомочність - це передбачена законом можливість учасника правовідношення здійснювати певні дії або вимагати деяких дій від іншого учасника цього правовідношення.
Попереднє погодження умов договорів не свідчить про неправомочність на укладання договору учасником, оскільки умови, тобто пункти, договору не націлені на можливість учасника правовідношення здійснювати ним певні дії.
Крім того, як зазначено відповідачем, позивачем не відхилена пропозиція конкурсних торгів ПП «Санта-Сервіс», оскільки довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості по кредитам датована не пізніше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до подачі пропозиції конкурсних торгів. Отже, на думку відповідача процедура закупівлі проведена з порушенням пунктів 1, 2, 3 ст. 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача виходячи з наступного.
З тексту довідки про відсутність заборгованості з ПАТ «Укргазпромбанк» вбачається «Повідомляємо Вам, що станом на 28 січня 20014 року у ПП «Сінта-Сервіс перед ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК»»…. прострочена заборгованість за кредитами, відсотками за користування, комісіями та іншими зобов'язаннями відсутня». Замовником прийнята довідка виходячи з того, що банком в даті видачі допущено описку, оскільки видача банком довідки про стан заборгованості на майбутнє, неможливо.
Крім того, як зазначено відповідачем, позивачем не відхилена пропозиція конкурсних торгів ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» як така, що не відповідає умовам документації конкурсних. Тому, на думку відповідача, процедура закупівлі проведена з порушенням пунктів 1, 2, 3 ст. 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Статтею 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» встановлений перелік випадків змін істотних умов договору після його підписання.
Керуючись підпунктом 6, пункту 5 частини 40 вищезазначеного Закону, замовником було запропоновано учаснику у повідомлені про акцепт відкоригувати зміну ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг. Такий порядок не суперечить вимогам діючого законодавства в сфері закупівель.
Крім того, відповідачем зазначено про порушення проведення процедури закупівлі послуг з перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами (перевезення робочого колеса, страхування гідротурбінного обладнання типу ОРО-170-В-730 ст. №2 філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПАТ «Укргідроенерго») на суму 3063120 грн. (стор. 195-197 Аудиторського звіту).
Так, відповідачем зазначено, що позивачем безпідставно відхилена найбільш вигідна пропозиція учасника ТОВ «Холлеман Україна», внаслідок чого укладено договір на перевезення робочого колеса та страхування гідротурбінного обладнання з іншим учасником, пропозиція якого дорожче на 1812,5 тис. грн.
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача виходячи з наступного.
Згідно пункту 11.1. розділу 11 документації конкурсних торгів пропозиція конкурсних торгів обов'язково супроводжується документом, що підтверджує внесення забезпечення пропозиції конкурсних торгів, яке має бути подане у формі оригіналу банківської гарантії або гарантії страхової компанії (договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами учасників торгів) на суму: 907500,00 грн. (дев'ятсот сім тисяч п'ятсот гривень, 00 коп.). У разі надання учасником гарантії страхової компанії (договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами учасників торгів), він додатково надає: - нотаріально засвідчену копію ліцензії на здійснення добровільного страхування відповідальності перед третіми особами.
У складі пропозиції конкурсних торгів ТОВ «Холлеман Україна» надав копію Договору добровільного страхування відповідальності перевізника №1071 оп/12о від 26 вересня 2012 року. Зазначений договір добровільного страхування жодним чином немає ніякого відношення до забезпечення пропозиції конкурсних торгів і по тексту документу повністю не відповідає вимогам щодо надання учасником забезпечення пропозиції у формі договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами учасників торгів.
У відповідності до ст. 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель», позивачем правомірно відхилено пропозицію учасника ТОВ «Холлеман Україна» як такого, що не надав забезпечення пропозиції конкурсних торгів.
Щодо надання учасником ТОВ «Холлеман Україна» гарантійного листа про долучення до пропозиції конкурсних торгів договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами учасників торгів та нотаріально засвідченої копії ліцензії на здійснення добровільного страхування відповідальності перед третіми особами, повідомляємо, що у відповідності до ст. 28 Закону України «Про здійснення державних закупівель», замовник та учасники не можуть ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до змісту або ціни поданої пропозиції конкурсних торгів.
Щодо порушень проведення процедури закупівлі оливи компресорної для філій позивача (стор. 199 аудиторського звіту).
Як зазначено відповідачем, позивачем не відхилена пропозиція конкурсних торгів ТОВ «Тотал Флюід Менеджмент» як така, що не відповідає умовам документації конкурсних, оскільки в пропозиції учасника надана нотаріально завірена копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка завірена приватним нотаріусом 13 листопада 2013 року, а розкриття тендерних пропозицій відбулось 06 листопада 2013 року. Отже, на думку аудиторів, процедура закупівлі проведена з порушенням пунктів 1, 2, 3 ст. 29, абз. 8 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача виходячи з наступного.
Пропозиція ТОВ «Тотал Флюід Менеджмент» подана 06 листопада 2013 року о 09:45, про що свідчить реєстр отриманих пропозицій конкурсних торгів.
Як вбачається з пропозиції виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видана учаснику 23 жовтня 2012 року при завірянні зазначеної виписки, нотаріус вказав дві дати: 13 листопада 2013 року та в місці скріплення печаткою міститься дата 13 жовтня 2013 року. Крім того, вимогою конкурсної документації торгів додаток №3 пункт 5 підпункті 5.2 «Інші документи» потрібно надати «… оригінал або нотаріально завірену копію виписки з єдиного державного реєстру» без посилання на дату.
Щодо порушень проведення процедури закупівлі палива автомобільного для виробничих потреб відокремлених підрозділів позивача (стор. 203-204 аудиторського звіту).
Як зазначено відповідачем, позивачем безпідставно відхилена пропозиція ТОВ «Перша Паливна компанія» в зв'язку з відсутністю оригіналу довідки з уповноваженого банку ПАТ «Комерційний банк «Союз».
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача виходячи з наступного.
Згідно п. 2.4. додатку №2 документації конкурсних торгів учасник повинен надати замовнику оригінал довідки/док з обслуговуючого/чих банку/ів про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами. (датована не пізніше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дня подачі пропозиції конкурсних торгів).
У складі своєї пропозиції учасником ТОВ «Перша Паливна компанія» надано забезпечення пропозиції у формі банківської гарантії банку ПАТ «Комерційний банк «Союз». У зв'язку з тим, що гарантії та акредитиви є ризиковими продуктами та банк приймає на себе зобов'язання здійснити платіж за гарантією при отриманні вимоги та за акредитивом при отриманні документів, для відкриття банком цих інструментів учаснику необхідно внести грошове забезпечення на всю суму операції на власний рахунок відкритий у банку, що свідчить про те, що цей рахунок є також обслуговуючим для учасника. Тим самим учасник повинен надати замовнику довідку з банку ПАТ «Комерційний банк «Союз» про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами по рахунку за яким здійснювалося оформлення банківської гарантії.
У відповідності до ст. 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель», позивач правомірно відхилив пропозицію учасника ТОВ «Перша Паливна компанія», як такого, що не відповідає умовам документації конкурсних торгів.
Також, відповідачем зазначено, що позивачем безпідставно відхилена пропозицію ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Авіас» в зв'язку з відсутністю оригіналу довідки від учасника торгів про те, що директора товариства не було притягнуто до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення.
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5.9. додатку №3 документації конкурсних торгів учасник повинен надати оригінал довідки від учасника торгів про те, що директора підприємства та підприємство, організацію… не було притягнуто до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення.
У складі своє пропозиції ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Авіас» надало лише довідку по Товариству, що воно не було притягнуто до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення (стор. 48 пропозиції). Відомості по директору ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Авіас» - ОСОБА_7 про те, що його не було притягнуто до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення - відсутні.
Довідка надана у складі пропозиції учасника (сторінка 47 пропозиції) містить в собі лише відомості про те, що директор ОСОБА_7 не був засуджений за злочин пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
У відповідності до ст. 17, ст. 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель», позивачем правомірно відхилено пропозицію учасника ТОВ «Перша Паливна компанія», як таку, що не відповідає умовам документації конкурсних торгів.
Щодо порушень проведення процедури закупівлі робіт з «Реконструкція електротехнічної частини обладнання блоку №6 філії Канівська ГЕС» на суму 62044959,83 грн. (стор. 208-209 аудиторського звіту).
Як зазначено відповідачем, позивачем не відхилена пропозиція Консорціуму «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» в зв'язку з закінченням строку дії ліцензії. Тому, на думку відповідача, процедура закупівлі проведена з порушенням вимог частини 5 статті 16, пункту 3 частини 1 статті 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача виходячи з наступного.
На дату розкриття пропозиції, згідно Протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів при здійсненні процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти N 96 від 22 серпня 2012 р., ліцензія АВ №490029 була дійсною.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», учасник-переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.
На вимогу замовника, під час укладення договору з учасником-переможцем Консорціум «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» надав ліцензію АД №040177 терміном дії до 20 червня 2017 року.
Крім того, як зазначено відповідачем, позивачем не відхилена пропозиція Консорціуму «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» в зв'язку з тим, що на дату укладання договору Дозвіл був недійсним. Тому, на думку відповідача, процедура закупівлі проведена з порушенням вимог частини 5 статті 16, пункту 3 частини 1 статті 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п. 3.3. п.п. 3.3.3 додатку №3 документації конкурсних торгів якщо до виконання робіт або надання (послуг), учасником конкурсних торгів передбачається можливість залучення субпідрядних організацій, такий учасник у складі своєї пропозиції конкурсних торгів додатково подає належним чином завірену копію дозволу Держгірпромнагляду на початок (продовження) виконання робіт підвищеної небезпеки виданого субпідрядній організації.
На виконання вимог зазначеного пункту документації конкурсних торгів, Консорціум «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» в складі своєї пропозиції надав Дозвіл Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду виданий ТОВ «Науково-технічна компанія Енпаселектро», дійсний до 06 травня 2014 року, та Дозвіл Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду виданий ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія», дійсний до 19 квітня 2016 року.
Щодо порушень проведення процедури закупівлі робіт із реконструкції електротехнічної частини обладнання блоку №2 філії «Канівська ГЕС» позивача на суму 67559415,60 грн. (стор. 216 аудиторського звіту).
Як зазначено відповідачем, позивачем не відхилена пропозиція ПАТ «Газенергокомплект» в зв'язку з відсутністю довідки про виконання аналогічних договорів. Тому, на думку відповідача, процедура закупівлі проведена з порушенням підпункту 3 пункту 1 статті 29 та абзацу 8 частини 1 статті 30 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача виходячи з наступного.
Відповідно до листа-роз'яснення Мінрегіонбуду від 04 березня 2011 року №22-23/185/0/7-11, реконструкція - це перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри). Реконструкція виробничих об'єктів включає в себе комплексне переобладнання всіх виробництв і цехів з заміною старого обладнання і фізично зношеного технологічного і інженерного обладнання, комінукацій та систем.
Реконструкція здійснюється по техніко-економічному обґрунтуванню, або по проекту або по зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва.
У відповідності до технічного завдання, яке є невід'ємним додатком документації конкурсних торгів, учасник повинен здійснити поставку на об'єкт електротехнічного низьковольтного та високовольтного обладнання, трансформаторів струму, шаф, гідро генераторного обладнання, інше, здійснити будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи.
В пропозиції Учасника ПАТ «Газенергокомплект» надано Довідку від 30 вересня 2013 року про виконання аналогічних договорів, відповідно до таблиці по позиціям 5, 12 колонки 3 «Найменування предмету договору» зазначені аналогічні договори щодо поставки обладнання з послідуючим виконанням ремонтних робіт та будівельно-монтажних робіт. Тим самим учасник ПАТ «Газенергокомплект» підтвердив досвід у виконанні аналогічних договорів.
В ст. 40 Закону «Про здійснення державних закупівель» наведено перелік випадків зміни істотних умов договору після його підписання.
Керуючись підпунктом 6 пункту 5 частини 40 вищезазначеного Закону, замовником у повідомлені про акцепт було запропоновано Консорціуму «НВП Укргідроенергобуд» відкоригувати додатковою угодою пропозиції щодо узгодження зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів робіт і послуг.
Щодо порушень проведення процедури закупівлі робіт із по реконструкції щитів власних потреб 0,4 кв філії «Дністровська ГЕС» на суму 14980160,27 грн. (стор. 222-224 аудиторського звіту).
Відповідачем зазначено, що позивачем не відхилена пропозиція Консорціум «НВО «Укргідроенергобуд» в зв'язку з тим, що довідка з обслуговуючого банку про відсутність заборгованості за кредитами не відповідала вимогам документації конкурсних торгів. Тому, на думку відповідача, процедура закупівлі проведена з порушенням частини 5 статті 16, пункту 3 частини 1 статті 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача виходячи з наступного.
Як вбачається з оригіналу довідки з обслуговуючого банку «Надра Банк» про відсутність заборгованості за кредитами (стор. 27 пропозиції) в лівому верхньому куті міститься штамп банку «Надра Банк» з №2814/0101 від 31 липня 2013 року, що свідчить про те, що довідка видана 31 липня 2013, тобто датована не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дня подачі пропозиції конкурсних торгів.
Крім того, як зазначено відповідачем, позивачем не відхилена пропозиція ТОВ «Вістол» в зв'язку з тим, що в інформації учасника про виконання ним аналогічних договорів були відсутні роботи, пов'язані з предметом закупівлі. Тому, на думку відповідача, процедура закупівлі проведена з порушенням частини 5 статті 16, пункту 3 частини 1 статті 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача виходячи з наступного.
Предметом закупівлі є «Реконструкція щитів власних потреб 0,4 кВ філії «Дністровська ГЕС» позивача.
В пропозиції Учасника ТОВ «Вістол» надано Довідку від 29 липня 2013 року про виконання аналогічних договорів, відповідно до таблиці «Найменування предмету договору» зазначені аналогічні договори щодо реконструкції. Тим самим учасник ТОВ «Вістол» підтвердив досвід у виконанні аналогічних договорів.
Щодо порушень проведення процедури закупівлі частини гідравлічного та пневматичного силового устаткування (проектування, виготовлення, постачання, здійснення монтажних робіт, пусконалагоджування обладнання та навчання персоналу для філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» гідроагрегатів №2 та №3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції на суму 239964919,80 грн. (стор. 225-226 Аудиторського звіту).
Як зазначено відповідачем, позивачем не відхилена пропозиція ТОВ «Вістол» в зв'язку з невідповідністю вимогам документації конкурсних торгів. Отже, на думку аудиторів, процедура закупівлі проведена з порушенням частини 5 статті 16, пункту 3 частини 1 статті 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель», замовники у разі проведення процедур закупівель, крім випадків, установлених частиною 3 даної статті, визначають кваліфікаційні критерії до учасників або учасників попередньої кваліфікації з числа тих, що встановлені частиною 2 статті.
Замовник може встановлювати один з таких кваліфікаційних критеріїв, а саме, наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів.
При цьому Законом не передбачено форми переліку документів та способу визначення досвіду виконання аналогічних договорів.
Згідно підпункту 1.1. додатку №2 документації конкурсних торгів позивача визначено, що учасник торгів повинен надати інформацію у формі таблиці про виконання аналогічних договорів із зазначенням поставки, виконання робіт, надання послуг, що стосуються в цілому предмету закупівлі а не окремих його частин. Крім того, в зазначеній таблиці не міститься вимога щодо надання учасником досвіду по провадженню двох систем збудження для гідрогенераторів-двигунів №2 та №3 Дністровської ГАЕС, оскільки предмет закупівлі включає в себе повний спектр робіт з проектування, навчання персоналу, монтажу та поставки різноманітного обладнання для гідроагрегатів.
Інформації про виконання аналогічних договорів надана у формі таблиці ТОВ «Вістол» включає в себе виконання монтажних робіт, будівельні роботи, постачання вимірювальної техніки, постачання трансформаторів та низковольтного обладнання, тим самим підтверджує досвід учасника у подібних проектах.
Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності досвіду виконання аналогічних договорів в учасника ТОВ «Вістол» по впровадженню двох систем збудження для гідрогенераторів-двигунів №2 та №3 є безпідставними.
Згідно підпункту 4.1. додатку №2 документації конкурсних торгів позивача, учасник торгів повинен надати інформацію про спеціалістів відповідної кваліфікації, необхідних для провадження відповідного виду господарської діяльності, Зазначена інформація повинна бути надана у формі таблиці та містити наступні відомості: посада, ПІБ, освіта, фах, працює на підприємстві, загальний стаж роботи за фахом. Крім того, в зазначеній таблиці не міститься вимога щодо надання учасником досвіду про спеціалістів відповідної кваліфікації по провадженню двох систем збудження для гідрогенераторів-двигунів №2 та №3 Дністровської ГАЕС. Крім того, наявність такого досвіду є неможливим оскільки ГД №2 та №3 ще будуються.
Інформація про спеціалістів відповідної кваліфікації ТОВ «Вістол», включає в себе повний спектр працівників, які будуть залучені до виконання робіт з проектування, навчання персоналу, монтажу та поставки різноманітного обладнання для гідроагрегатів.
Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності працівників відповідної кваліфікації, що можуть виконувати роботи по монтажу та пусконалагоджуванню двох систем збудження для гідрогенераторів-двигунів №2 та №3 є безпідставними.
Враховуючи вищенаведене, висновки аудиторів щодо проведення з порушенням Закону України «Про здійснення державних закупівель» торгів із закупівлі товарів, робіт та послуг необґрунтованими та безпідставними.
Стосовно аудиторського висновку, в якому зазначено, що «у порушення наказу Міненерговугілля від 15 травня 2013 року №253 не створений фонд розвитку виробництва, що унеможливлює контроль за використанням частки прибутку, отриманого за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства на суму 560,7 млн. грн.» суд зазначає наступне.
Доводи в обґрунтування аудиторського висновку зазначені відповідачем на сторінках 12, 25 аудиторського звіту.
Суд відхиляє доводи відповідача які містяться аудиторському звіті, у зв'язку з наступним.
Відповідно до пункту 7.3. Статуту позивача, за рахунок чистого прибутку, що залишається в розпорядженні Товариства:
7.3.1. Створюється та поповнюється Резервний капітал.
7.3.2. Створюється та поповнюється фонд розвитку виробництва.
7.3.3. Здійснюється виплата дивідендів.
7.3.4 Накопичується нерозподілений прибуток (покриваються збитки).
Згідно з пунктом 7.20. Статуту позивача, фонд розвитку виробництва поповнюється за рахунок чистого прибутку Товариства. Розмір суми, нарахованої за рік до цього фонду, визначається рішенням Вищого органу Товариства.
Фонд розвитку виробництва - це фонд, кошти якого спрямовуються на виробничий розвиток підприємства, технічне переозброєння, реконструкцію, розширення, освоєння виробництва нової продукції, на будівництво й відновлення основних виробничих фондів, впровадження сучасної техніки й технологій та інші аналогічні цілі, передбачені установчими документами підприємства.
Фонд розвитку виробництва може використовуватись на модернізацію, розширення та оновлення виробництва.
Рішення про використання коштів фонду приймається Вищим органом Товариства.
Відповідно до пункту 8.2.5.28. Статуту позивача, прийняття рішення про утворення фондів Товариства, визначення їх розміру, призначення та порядку використання відноситься до компетенції Вищого органу Товариства.
Згідно з пунктом 1 Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2006 року №1213, останнє визначає методику відображення в бухгалтерському обліку активів та операцій, які мають особливий характер, зумовлений правовим статусом державного і комунального майна та законодавчим регулюванням діяльності суб'єктів державного, комунального секторів економіки й управління об'єктами державної власності.
При цьому, норми цього Положення застосовуються підприємствами державного, комунального секторів економіки, а також іншими господарськими організаціями, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності (пункт 2 Положення).
Зазначене положення визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Відповідно до підпункту 1.1. розділу IV. Облік розподілу прибутку підприємств державного, комунального секторів економіки Положення, спрямування підприємствами державного, комунального секторів економіки частини чистого прибутку до фонду розвитку виробництва відображається за дебетом субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» і кредитом субрахунку 426 «Фонди спеціального призначення» (субрахунок 4261 «Фонд розвитку виробництва»).
Здійснені за рахунок цього фонду капітальні інвестиції (придбання, створення, модернізація, модифікація, реконструкція, добудова, дообладнання необоротних активів) відображаються за дебетом субрахунку 4261 «Фонд розвитку виробництва» і кредитом субрахунку 4262 «Використання фонду розвитку виробництва».
Відповідно до пункту 3 наказу Міненерговугілля від 15 травня 2013 року №253, Вищим органом Товариства затверджено річну фінансову звітність ПАТ «Укргідроенерго».
Згідно з підпунктом 5.1. цього наказу, зокрема, на розвиток виробництва спрямовано 70 відсотків чистого прибутку, отриманого позивачем за 2012 рік.
За економічною суттю спрямування прибутку на розвиток виробництва з формуванням фонду розвитку виробництва (субрахунок 4261 «Фонд розвитку виробництва») є реінвестуванням власником (державою чи територіальною громадою) у капітал підприємства частини чистого прибутку. Внаслідок цього його сума «закріплюється» у власному капіталі підприємства і відображається за статтею «Інший додатковий капітал» його балансу.
Таким чином, спрямування прибутку до цього фонду є суто технічною операцією, як і відображення його використання. І, хоча, призначенням фонду розвитку виробництва є фінансування капітальних інвестицій підприємства, під час здійснення кожної інвестиційної операції (придбанні, реконструкції, модернізації кожного об'єкта ОЗ) відображення в обліку використання цього фонду не здійснюється.
Підтвердженням фактичного спрямування коштів на розвиток виробництва є затверджена Інвестиційна програма позивача та звіт про її виконання.
Підсумовуючи викладене, зважаючи на те, що фінансова звітність Товариства, складена у відповідності до Положення (в тому числі і щодо обліку розподілу прибутку Товариства) та зважаючи на те, що Вищий орган товариства (Міненерговугілля) затвердив фінансову звітність позивача - можна зробити висновок про те, що Фонд розвитку виробництва створений, а використання коштів відбувалося у відповідності до рішень Вищого органу управління Товариством.
Враховуючи вищевикладене, аудиторський висновок про відсутність у позивача фонду розвитку виробництва є безпідставним.
Стосовно аудиторського висновку, в якому зазначено, що «за рахунок несвоєчасного монтажу обладнання, яке зберігається на ДП завод «Електроважмаш», неефективне використання коштів становить 11,7 млн. грн.» суд зазначає наступне.
Доводи в обґрунтування аудиторського висновку зазначені відповідачем на сторінках 163 аудиторського звіту.
Суд відхиляє доводи відповідача які містяться аудиторському звіті, у зв'язку з наступним.
Як зазначив позивач і відповідачем не заперечується, у 2012 році позивачем укладено договір №6/12 від 06 серпня 2012 року із ДП завод «Електроважмаш» на поставку генераторного обладнання для реконструкції гідрогенератора Г-6 Дніпродзержинської ГЕС згідно Технічного завдання (додаток №5 до договору).
За умовами вищезазначеного договору, номенклатура, кількість, ціна обладнання зазначаються у специфікації №1 (пункт 2.2. договору). Для виготовлення генераторного обладнання використовуються вузли і деталі, демонтовані з гідрогенератора Г-6, номенклатура та кількість яких вказана у специфікації №2 (пункт 2.3. договору).
Відповідно до Технічного завдання (п. 4 додатку №5 до договору) ДП завод «Електроважмаш» здійснює роботи по модернізації гідрогенератора Г-6, зокрема, здійснює заміну обмотки статора, реконструкцію полюсів ротора, модернізацію контактних кілець.
22 березня 2013 року, після виконання демонтажних робіт і проведення випробування статора, виявлено те, що статор не придатний для подальшої експлуатації, про що був складений висновок №ТК/1.
У зв'язку з неможливістю використання статора для виготовлення генераторного обладнання за вищевказаним договором №6/12 від 06 серпня 2012 року позивачем за результатами проведеної процедури закупівлі укладено договір №63 від 14 жовтня 2013 року із ДП завод «Електроважмаш» щодо поставки генераторного обладнання для розширеної реконструкції гідрогенератора Г-6 Дніпродзержинської ГЕС, а саме на закупівлю статора гідрогенератора.
Оскільки заплановано закупівлю статора гідрогенератора, що складається з «шісток» (статор складений з шести сегментів) то виготовлене згідно договору №6/12 від 06 серпня 2012 року обладнання (обмотка статора) залишилась на складі ДП завод «Електроважмаш» для її подальшої укладки у нові «шістки» статора.
З матеріалів справи вбачається, що аудиторами не встановлювались фактичні причини несвоєчасного монтажу електричного обладнання за проектом Реабілітації ГЕС.
Враховуючи вищевикладене, аудиторські висновки є необґрунтованими.
Стосовно аудиторського висновку, в якому зазначено, що «у порушення Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1764 та Порядку проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1999 року №2145, у позивача відсутні обґрунтовані розрахунки потреби бюджетних коштів» суд зазначає наступне.
Доводи в обґрунтування аудиторського висновку зазначені відповідачем на сторінках 37 аудиторського звіту.
Суд відхиляє доводи відповідача які містяться аудиторському звіті, у зв'язку з наступним.
В матеріалах справи наявний лист Міненерговугілля від 16 липня 2014 року №15-2/435, який містить розрахунки потреби бюджетних коштів позивача.
Враховуючи вищевикладене, аудиторський висновок є необґрунтованим.
Стосовно аудиторського висновку, в якому зазначено, що «встановлені факти несвоєчасного нарахування штрафних санкцій за порушення термінів надання послуг, робіт, постачання товарів, що призвело до втрати доходів Товариства на загальну суму 4,7 млн. грн.» суд зазначає наступне.
Доводи в обґрунтування аудиторського висновку зазначені відповідачем на сторінках 57, 134, 239 аудиторського звіту.
Суд відхиляє доводи відповідача які містяться аудиторському звіті, у зв'язку з наступним.
Щодо ненарахування штрафних санкцій відповідно до контракту на консультаційні послуги від 17 грудня 2010 року Deloitte & Touche USC (стор. 57 аудиторського звіту).
Згідно чинного законодавства штрафні санкції нараховуються в разі невиконання або неналежного виконання сторонами договірних зобов'язань. додатковою угодою від 19 червня 2014 року №4 сторони домовились зменшити обсяги послуг, що надаються, що зумовлено виконанням позивачем нових змін до законодавства та дотриманням ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК» аудиторської етики в існуючій загальноприйнятій аудиторській практиці та слідуванням нормативно-правовими документами України.
Щодо ненарахування штрафних санкцій за договором від 26 грудня 2012 року №91Д, укладеного позивачем» із ТОВ «Дайвтехнобуд 2» (стор. 134 аудиторського звіту).
У відповідності до Оперативної інформації №137 від 02 липня 13 року, наданої Українським гідрометеорологічним центром, період формування водопілля на Дніпрі завершився 15 червня. В зв`язку з технологічною неможливістю виконувати батиметричні виміри в нижніх б`єфах гідровузлів при значних витратах води через гідроагрегати та водозливи фактична можливість приступити до виконання робіт за договором з`явилась після завершення водопілля.
Отже, незастосування штрафних санкцій в даній ситуації обґрунтовується об'єктивними обставинами, які не давали можливості виконати роботи, передбачені договором.
Щодо ненарахування штрафних санкцій за контрактною угодою №UGE/C-TKMG-26/10 від 11 липня 2011 року із ВАТ «Турбоатом» (стор. 239 аудиторського звіту) судом встановлено, відповідно умов контракту укладеного за правилами МБРР перша ключова дата, після якої застосовуються штрафні санкції, №7 - листопад 2014 року.
Щодо ненарахування штрафних санкцій за договором від 16 березня 2011 року №UНE/C-TD2-24/09 із ВАТ «Турбоатом» (стор. 243 аудиторського звіту).
Із за затримки проведення процедури закупівлі у одного учасника ДП завод «Електроважмаш» гідрогенераторне обладнання поставлене пізніше запланованого терміну, що призвело до затримки монтажних робіт та перенесення строку введення в експлуатацію ГА №11 Дніпровської ГЕС-2.
Під час дослідної експлуатації вийшов з ладу маслоприймач ГА №11. Демонтажні та ремонтні роботи затримали введення в промислову експлуатацію на 3 місяці.
ВАТ «Турбоатом» затримав постачання нижнього кільця напрямного апарату до гідроагрегату ст. №18 з березня по червень, що становить 3 місяці. Відповідно до контрактної угоди №UHE/C-TD2-24/09 від 16 березня 2011 року,. штрафні санкції за несвоєчасне виконання робіт згідно календарного графіку не передбачені.
Щодо ненарахування штрафних санкцій за договором від 08 квітня 2013 року №15-1374 із ВАТ «Турбоатом» (стор. 246 аудиторського звіту).
Договір №15-1374 від 08 квітня 2013 року з ВАТ «Турбоатом» на виготовлення гідротурбінного обладнання для гідромашини №3 філії «Дністровська ГАЕС» був укладений з метою виготовлення обладнання. Статор був поставлений на філію з затримкою приблизно три місяці. Беручи до уваги стан готовності монтажного циклу на момент постачання статору це не вплинуло на загальний графік монтажу обладнання на монтажному майданчику. Впровадження штрафних санкцій до ВАТ «Турбоатом» було недоцільним, так як затримка в постачанні не була критичним фактором в графіку з монтажу обладнання. Строк дії договору - до 31 грудня 2016 року.
Щодо ненарахування штрафних санкцій за договором від 30 грудня 2013 року №14.2013 із ФОП ОСОБА_8 (стор. 248 аудиторського звіту).
За результатами проведеної процедури закупівлі між позивачем та ФОП ОСОБА_8 укладено договір від 30 грудня 2013 року №14.2013 на виконання проектних робіт, а саме «Роботи з проектування комплексу громадських споруд з житловими та торгівельними приміщеннями у м. Вишгород Київської області». Ціна договору - 6900258,0 грн. без ПДВ. Проектувальнику ФОП ОСОБА_8 виплачено аванс в обсязі 3450129,0 грн. без ПДВ, що передбачено абзацом 3 пункту 2.5 зазначеного договору.
Для забезпечення виконання реалізації проекту будівництва житлового будинку (в тому числі його проектування) необхідно здійснити низку заходів по оформленню земельної ділянки під будівництво, а саме:
1. Отримання від Вишгородської міської Ради дозволу на розробку змін до детального плану територій.
2. Укладання тристороннього договору з організацією на розроблення Містобудівної документації (проекту розподілу території) про внесення змін до детального плану території на підставі рішення Вишгородської міської Ради.
3. Розробка Містобудівної документації (проекту) внесення змін до детального плану території та передача його замовнику.
4. Оголошення, проведення та оприлюднення результатів Громадських слухань, щодо містобудівної документації про внесення змін до детального плану територій, відповідно до статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
5. Отримання рішення архітектурно-містобудівної ради області про погодження змін до детального плану території.
6. Отримання від Вишгородської міської Ради дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового (функціонального) призначення земельної ділянки під будівництво.
7. Отримання рішення сесії Вишгородської міської Ради про затвердження змін до Детального плану території.
8. Укладання угоди на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового (функціонального) призначення земельної ділянки під будівництво.
9. Отримання рішення сесії Вишгородської міської Ради про затвердження проекту землеустрою, яким передбачено зміну функціонального призначення земельної ділянки під будівництво (після його затвердження проект землеустрою стає невід'ємною частиною детального плану території).
10. Отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки
На сьогоднішній день вже виконано пункти 1-4, а саме:
- отримано рішення Вишгородської міської Ради Київської області від 29 жовтня 2013 №26/14 про надання дозволу на розробку детального плану території на розі вул.. Калнишевського та алеї с, Поташника у м. Вишгороді;
- ТОВ «Центр АПЛД» розроблено Містобудівний розрахунок «Розташування комплексу громадських споруд з житловими та торгівельними приміщеннями у м. Вишгород Київської області»;
- проведено громадські слухання, щодо містобудівної документації про внесення змін до детального плану територій, відповідно до статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності. Оприлюднено результати;
- на підставі вищезазначеного рішення Вишгородської міської ради від 29 жовтня 2013 №26/14 TOB «Центр АПЛД» розроблено Детальний план території на розі вул. П. Калнишевського та алеї С. Поташника у м. Вишгород Київської області;
- листом від 25 липня 2014 року№2-29/991 виконавчим комітетом Вишгородської міської ради направлено на розгляд Архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації Детальний план території на розі вул. П. Калнишевського та алеї С. Поташника у м. Вишгород Київської області.
Враховуючи необхідність проведення значного обсягу робіт з оформлення земельної ділянки під будівництво житлового будинку, та беручи до уваги необхідність прив'язки розташування об'єкту будівництва саме на визначеній ділянці, що в свою чергу необхідно для забезпечення виконання проектних робіт, зокрема геологічних вишукувань, Філією «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС», після отримання Детального плану території на розі вул. П. Калнишевського та алеї С. Поташника у м. Вишгород Київської області, листом від 06 червня 2014 року №13/1021 направлено доручення ФОП ОСОБА_8 про початок виконання проектних робіт.
Враховуючи вищевикладене, підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.
У ході судового розгляду справи з'ясовано, що аудиторський висновок про несвоєчасне нарахування штрафних санкцій за порушення термінів надання послуг, робіт, постачання товарів, що призвело до втрати доходів позивача на загальну суму 4,7 млн. грн., є безпідставним.
У відповідності до п. 5.3, п. 5.4, Розділ ІІІ Стандартів, під аудиторським доказом розуміється зібрана та задокументована надійна та компетентна інформація, яку використовує працівник підрозділу внутрішнього аудиту з метою обґрунтування висновків за результатами внутрішнього аудиту.
Як вбачається із аудиторського звіту, у ході проведення аудиту значна увага приділялася питанням щодо надання оцінки договірним взаємовідносинам, порядок їх виконання, поставлення товару, надання послуг, установлення обладнання, при цьому, перевіряючими не надано належної оцінки того, що установлення обладнання на станціях є складним, так як виведення в повному об'ємі станцій для здійснення ремонтних робіт призвело до великих збитків державі. Враховуючи вищенаведене обґрунтування, під час перевірки повинні були бути залученні експерти, які б надали належну оцінку порядку виконання договірних робіт.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Господарського кодексу України, повноваження суб'єктів управління у державному секторі економіки - Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів влади та організацій щодо суб'єктів господарювання визначаються законом.
Розділом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2004 року №155 «Про затвердження основних концептуальних підходів до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави» визначено, що корпоративні права держави в обсязі, що забезпечує контроль держави над прийняттям рішень щодо діяльності господарських товариств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави чи регіональне значення, можуть передаватися в управління Фонду державного майна, інших центральних органів виконавчої влади та до статутних фондів або в управління національних акціонерних компаній та державних холдинговим компаній.
Відповідно до ст. 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Пунктами 3 та 4 частини першої статті 116 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України: забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» передбачено, що управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Згідно з п. 1 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №382/2011, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №382/2011, встановлено, що основними завданнями Міненерговугілля України є формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України здійснює управління корпоративними правами держави у межах компетенції та порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пп. 41 п. 4 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №382/2011).
З вищезазначених норм вбачається, що даним законодавством не передбачений обов'язок Міненерговугілля вчиняти дії щодо внесення пропозицій та/або зобов'язувати позивача безпосередньо або через органи компанії оскаржувати укладені договори (контракти) до судових органів.
Статтею 6 Господарського кодексу України визначено, що загальними принципами господарювання в Україні, зокрема, є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено в п. 2.7. Стандартів, до плану не включаються внутрішні аудити за тією самою темою (з тих самих питань), за якою було проведено внутрішній аудит підрозділом внутрішнього аудиту або виїзний контрольний захід Держфінінспекцією, її територіальними органами та з моменту проведення яких пройшло менше ніж один календарний рік.
З матеріалів справи вбачається, що державною фінансовою інспекцією в Київській області у 2014 році проведена ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року.
Крім того, Міненерговугілля наприкінці 2013 року проведено плановий внутрішній аудит позивача за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2013 року у складі тих самих спеціалістів, що і під час проведення планового внутрішнього аудиту Товариства за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2013 року.
Тобто, всупереч п. 2.7. Стандартів, позаплановий внутрішній аудит позивача проводився за тією самою темою та охоплював ті самі питання, за якою було проведено внутрішній аудит тим же підрозділом Міненерговугілля та Державною фінансовою інспекцією в Київській області.
З вищевикладеного вбачається, що відповідачем під час аудиту допущено ряд порушень вимог законодавства та перевищено повноваження, оскільки з аудиторського звіту вбачається, що відповідачем фактично проведено ревізію, а не аудит, причому за той же самий період, який вже перевірявся.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» передбачено, що управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Згідно з п. 1, п. 3 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №382/2011, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Основними завданнями Міненерговугілля України є формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі.
Пунктом 2 Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 року №1001, визначено об'єкт внутрішнього аудиту як діяльність центрального органу виконавчої влади, його територіальних органів та бюджетних установ у повному обсязі або з окремих питань (на окремих етапах) та заходи, що здійснюються його керівником для забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю (дотримання принципів законності та ефективного використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, виконання завдань, планів і дотримання вимог щодо діяльності центрального органу виконавчої влади, його територіальних органів та бюджетних установ, а також підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади).
Згідно з п. 6 Порядку №1001, внутрішній аудит проводиться згідно з планами, що формуються підрозділом та затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи після погодження з відповідними органами Держфінінспекції. Керівник центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи для своєчасного реагування на проблеми, що виникають під час виконання покладених законодавством на такий орган завдань, може прийняти рішення про проведення позапланового внутрішнього аудиту. Керівник центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи приймає рішення про проведення планового та позапланового внутрішнього аудиту, що оформляється розпорядчим актом.
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.
Відповідно до пп. 5 п. 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06 серпня 2014 року №310, Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати державний фінансовий контроль шляхом проведення: інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій; державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель.
У відповідності до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Частиною 10 ст. 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів.
З вище викладених норм вбачається, що єдиним державним органом, який може проводити ревізії фінансово-господарської діяльності державних підприємств, є Державна фінансова інспекція України.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем надавалися відповідачу документи, які містяться у матеріалах справи, у процедурі обговорення аудиторського звіту. Однак, такі документи відповідачем не прийняті до уваги, що призвело до прийняття відповідачем оскаржуваного наказу.
Отже, з аналізу вище викладеного вбачається, що аудиторський звіт складено без врахування інформації, необхідної для відображення реального стану справ позивача, а тому оскаржуваний наказ, який оформлено на підставі непідтверджених аудиторськими доказами висновків, суд вважає протиправним та таким, що порушує права і інтереси позивача, а тому він підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Підсумовуючи усе вище викладене, суд прийшов до висновку, що протягом судового розгляду справи представники позивача надали суду достатньо належних і допустимих доказів, на підставі яких судом встановлено наявність обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання безпідставним рішення, протиправними дій та незаконним і скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати висновки аудиторського звіту №09-14 такими, що не ґрунтуються на аудиторських доказах та є безпідставними.
3. Визнати протиправними дії аудиторської групи Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо внесення до аудиторського звіту №09-14 висновків, які не ґрунтуються на аудиторських доказах.
4. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 22 вересня 2014 року №656 «Про результати позапланового внутрішнього аудиту ПАТ «Укргідроенерго».
5. Присудити на користь публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» (код ЄДРПОУ 20588716) здійснений ним судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (код ЄДРПОУ 37471933).
Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя В.М. Данилишин
Суддя І.А. Качур
Суддя В.І. Келеберда
Судове рішення № 54755119, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 28.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/19147/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: