Ухвала суду № 54754293, 04.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2015 рокусправа № П/811/959/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі № П/811/959/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ВЕЛТА" до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ВЕЛТА" (далі - позивач, ТОВ ВКФ "Велта") до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено у повному обсязі. Судом визнано протиправним та скасовано:

- податкове повідомлення-рішення № 0003982201 від 14 листопада 2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23 912,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0003992201 від 14 листопада 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 119 758,00 грн. основного платежу та 59 879,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржену ним постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні вказав, що суд прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для його скасування відсутні, просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцем податкового органу проведено позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Недержавна служба безпеки "Меркурій-С", за результатами якої складено акт №18/2201/30912734 від 22.10.2014 р., висновками якого встановлено порушення ТОВ ВКФ "Велта" п.198.3, п.198.6, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) встановлено завищення податкового кредиту за травень 2014 року в сумі 143 670,00 грн.(а.с. 21-34 т.1).

На підставі акта перевірки податковий орган виніс оскаржені податкові повідомлення-рішення (а.с. 41, 42 т.1).

Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями визначено грошові зобов'язання у зв'язку з включенням позивачем до складу витрат та податкового кредиту сум за господарськими операціями з ТОВ "Недержавна служба безпеки "Меркурій-С", які на думку податкового органу, не носять реального характеру.

Суд встановив, що відповідно до договору №11004 від 11.01.2011 р. про надання послуг з фізичної охорони майна, укладеного між ТОВ ВКФ "Велта" (замовник) та ТОВ "Недержавна служба безпеки "Меркурій-С" (виконавець), останнє взяло на себе зобов'язання виконати комплекс охоронних заходів власними штатними силами (охоронниками) та засобами, передбаченими чинним законодавством, з метою збереження майна замовника (а.с. 73-77 т.1).

ТОВ "Недержавна служба безпеки "Меркурій-С" виконало для позивача необхідний об'єм робіт на суму 718350,00 грн. в т.ч. ПДВ - 143670,00 грн., що підтверджується податковими накладними №10 від 31.01.2014 року, №17 від 31.03.2014 року та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.80-81, 82-83 т.1). Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та відображено в акті (а.с. 84-85 т.1).

Сума податку на додану вартість за вищевказаними податковими накладними включена до податкового кредиту за травень 2014р., які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даними декларації з ПДВ за травень 2014р. (а.с.153-174 т.1).

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

У відповідності до ч.1 ст.3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до статуту ТОВ ВКФ "Велта" одним із видів діяльності є, зокрема, пошук корисних копалин, добування, переробка корисних копалин та реалізація продукції з їх використанням (а.с. 86-103 т.1).

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ВКФ "Велта" згідно договорів оренди землі від 07.09.2010 р., 01.04.2011 р., 20.12.2010 р., 10.12.2010 р. має у користуванні земельні ділянки розміром 1,5 га та 0,2 га - під будівлями та іншими угіддями; 4 га - забудованих земель промисловості; 26,31 га та 5,06 га - відкриті розробки та кар'єри, шахти, які експлуатуються (а.с.198-200, 201-203, 204-206, 208-210, 212-214 т.1).

Також судом встановлено, що у ТОВ ВКФ "Велта" в приватній власності знаходяться земельні ділянки на яких розміщені об'єкти (основні засоби, технологічне обладнання та інші виробничі потужності), а саме: корпус дільниці гравітації, корпус дільниці доводки, склад готової продукції, дослідна дільниця, склад упакованої продукції, трансформаторна підстанція, площадка для складування хвостів, площадка для складування ч. концентрату, площадка для дренажу хвостів, площадка для дренажу ч. концентрату, резервуар води протипожежний, огорожа, адміністративно-побутовий комплекс, матеріальний склад, автомобільна ремонтна майстерня, бокси для транспорту, гаражу для автомобілів, електрична майстерня, механічна майстерня), що використовуються у господарській діяльності позивачем, а також необхідна для роботи техніка - трактори, екскаватори, тощо (а.с.188-197, 216-223 т.1).

Згідно ліцензії серії АВ №507305 ТОВ "Недержавна служба безпеки "Меркурій-С" має право надавати послуги, пов'язані з охороною державної та іншої власності (а.с.182 т.1).

Згідно наказу №2-12 від 12.01.2011р. ТОВ "Недержавна служба безпеки "Меркурій-С" було взято під охорону всі промислові об'єкти ТОВ ВКФ "Велта", що підтверджується додатковою угодою до договору та планом-схемою дислокації постів охорони, що підписані обома сторонами договору (а.с. 183-187.).

З огляду на викладене, витрати понесені позивачем за вищевказаними господарськими операціями з ТОВ "Недержавна служба безпеки "Меркурій-С" щодо надання послуг з фізичної охорони майна безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ ВКФ "Велта".

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме - наявність у платника податку (покупця) належно оформленої та виданої податкової накладної.

Пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Недержавна служба безпеки "Меркурій-С".

Враховуючи вищевикладене, є вірними висновки суду щодо правомірності формування позивачем на підставі вказаних первинних документів податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат по операціям з зазначеним контрагентом.

Відповідачем не було спростовано належними та допустимим доказами достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарських операцій. З огляду на встановлені обставини, оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення підлягали скасуванню.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводами апеляційної скарги висновки суду не спростовано. Підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі № П/811/959/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 24.12.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак