Ухвала суду № 54754158, 16.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2015 рокусправа № П/811/1968/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 р. по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

в с т а н о в и в:

У червні 2015 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому з урахуванням доповнення до адміністративного позову просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 №0005080171, винесене Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області Державної податкової служби, яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 64 302,00 грн. з яких 64 300,00 грн. за основним платежем та 2,00 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 17.12.2012 р. №0005080171, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ з основного зобов'язання на суму 64 300 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 2 грн.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, просить скасувати оскаржувану постанову, в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 24.01.2008 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради.

Посадовою особою відповідача, в період з 03.12.2012 року по 03.12.2012 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань достовірності декларування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «К-Транс» за квітень, травень 2011 р., за результатами якої складено акт від 04.12.2012 р. за № 653/17-1/НОМЕР_1.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 17.12.2012 №0005080171, яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 64 302,00 грн. з яких 64 300,00 грн. за основним платежем та 2,00 грн. за штрафними санкціями.

За висновками акту перевірки податковим органом встановлені наступні порушення: част.1 та 5 ст.203, част.1 та 2 ст.215, част.1 ст.216, част.2 ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 64 300 грн., в т.ч. за квітень 2011 р. на суму 35 133,33 грн. та за травень 2011 р. на суму 29 166,67 грн.

Матеріали справи свідчать, що підставою для зазначеного вище донарахування став висновок податкового органу що податковий кредит сформовано на підставі неіснуючих, безтоварних операцій, які відповідно не можуть використовуватись в оподатковуваних операціях та податкових накладних виписаних з порушення норм ПК України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з підтвердження позивачем належним чином оформленими первинними документами реального здійснення операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для формування податкового кредиту по ПДВ платник повинен підтвердити належними та достовірними документами факт придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях та пред'явити оформлені належним чином податкові накладні, складені постачальником з урахуванням сум податку на додану вартість.

Усі здійснювані платником господарські операції мають опосередковуватися складенням первинних документів, що відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Подання платником належним чином оформлених документів, передбачених законодавством у сфері оподаткування, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе, що відомості у цих документах є неповними, недостовірними та (або) протирічливими.

Матеріали справи свідчать, що 01.04.2011р. між позивачем (замовник) та ПП «К-Транс» (постачальник) був укладений договір поставки № ДГ-1 щодо придбання діаграмної продукції в асортименті, прилади та комплектуючі до них, вузли пишучі, матеріали до них, протипожежне обладнання та канцелярські товари, згідно якого постачання товару забезпечує постачальник, за власний рахунок.

На підтвердження придбання вищевказаного товару позивачем надано видаткові накладні, квитанції та виписка з банку.

Перевезення товару, здійснювалось орендованим автомобілем марки "ГАЗЕЛЬ".

Згідно договору оренди у позивача перебував в оренді склад та офіс.

ПП «К-Транс» виписано позивачу податкові накладні за квітень, травень 2011 р. на загальну суму ПДВ - 64 300 грн., яка була віднесена позивачем до податкового кредиту за відповідний період. Податкові накладні зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є документами первинного обліку.

Водночас, акт перевірки не містить встановлення податковим органом дефекту будь-якого первинного документу або обставин, які б свідчили про нереальність укладеної позивачем з його контрагентами угоди.

В подальшому зазначена продукція була реалізована ТОВ "Діаграма-Кіровоград", ТОВ "НВП Промприбор", ТОВ "АПС- Кіровоград", ТОВ "Надія -Сервіс", ПП "Вітязь-Єлісаветград", що підтверджується матеріалами справи.

ПП "К-Транс" на момент укладення угод (станом на 02.06.2011р.) було зареєстроване, що підтверджується випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, свідоцтвом про державну реєстрацію, статутом підприємства, свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ, довідкою з ЄДРПОУ, копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому, як вбачається з встановлених судом обставин справи та підтверджується наявними у ній доказами, у розглядуваному випадку висновок податкового органу про те, що фінансово-господарська діяльність позивача здійснювалась без мети настання правових наслідків, мотивований порушеннями, допущеними контрагентом позивача, тобто третьою особою, а саме здійснення контрагентом позивача фінансово-господарської діяльності поза межами правового поля з метою надання податкової вигоди третім особам.

Крім того, висновок податкового органу сформований на припущеннях, оскільки він зроблений на підставі висновків Акту ДПІ у Києво - Святошинському районі Київської області ДПС від 07.09.2012 року №390/22-2/34232877 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "К-Транс" з питань взаємовідносин з платниками податків за квітень 2011 - травень 2011 року, яким встановлено нікчемність правочинів з ФОП ОСОБА_1 Тобто висновок податкового органу не ґрунтується на дослідженні первинних документів.

Висновки Акту перевірки контрагента позивача щодо відсутності можливості здійснювати господарську діяльність, не є підставою для позбавлення позивача права на віднесення понесених витрат до валових та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого податкового зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, а тому платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Окрім того, в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, а тому у суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволенні позову.

Щодо посилань заявника апеляційної скарги на пояснення директора контрагента позивача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що особа, яка заперечує свою причетність до діяльності юридичної особи, може мати особисту зацікавленість у неподанні відомостей, необхідних для податкового контролю. А тому формальна відмова особи від будь-якого відношення до створених нею підприємств не може розглядатися як обставина достатня для висновку про достовірність даного факту.

Крім того, пояснення отримані співробітниками ГВПМ Кіровоградської ОДПІ ДПС, не є належними та допустимими доказами, адже згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Перелік засобів (джерел доказів) доказування є вичерпним.

Тому, з огляду на те, що обґрунтування таких висновків контролюючого органу не підтверджені належними доказами, зокрема рішеннями судів, яким визнано укладені позивачем договори недійсними, та вироком суду, який набрав законної сили по порушеній кримінальній справі, в ході розслідування якої були здобуті відповідні показання свідків, суд апеляційної інстанції не приймає дані доводи відповідача.

За таких обставин у суду відсутні підстави для невизнання поданих позивачем первинних документів, які містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про зміст та обсяг спірних операцій, як неналежне документальне підтвердження їх виконання.

Таким чином, висновки податкового органу, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Також у висновках акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем ч.1 ст.203, ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України.

Між тим, податковий орган не зазначив які ж обставини свідчать про недійсність правочину або порушення публічного порядку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що висновки, викладені в акті перевірки щодо встановлених податковим органом порушень допущених позивачем не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка правовідносинам між позивачем та його контрагентом, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим