Рішення № 54752596, 22.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.15р. Справа № 904/8919/15

За позовом Приватного підприємства "АБ Плюс", Донецька область, м. Краматорськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Дніпропетровська область,

м. Дніпродзержинськ

про повернення майна вартістю 24 403,44грн. та стягнення 7687,08грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: Лабець Ю.М. довіреність № б/н від 20.02.2015р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "АБ Плюс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7687,08 грн. штрафу та повернення майна вартістю 24 403,44грн., а саме:

- охолоджувача підстоєчного "Тайфун - 90" 1/3 НР, на 3 с.п. в комплекті з обв'язкою F250370, заставна вартість якого складає 4635,28 грн. з ПДВ;

- охолоджувача підстоєчного "Тайфун - 90" 1/3 НР, на 3 с.п. в комплекті з обв'язкою F250373, заставна вартість якого складає 4635,28 грн. з ПДВ;

- охолоджувача підстоєчного "Тайфун - 90" 1/3 НР, на 3 с.п. в комплекті з обв'язкою F250375, заставна вартість якого складає 4635,28 грн. з ПДВ;

- колони Кобра 3 с.п. хром (з кранами, медальйонами, прокладками, каплезбірником) F254539, заставна вартість якоїскладає 2143,47 грн. з ПДВ;

- колони Кобра 3 с.п. хром (з кранами, медальйонами, прокладками, каплезбірником) F254514, заставна вартість якої складає 2143,47 грн. з ПДВ;

- колони Кобра 3 с.п. хром (з кранами, медальйонами, прокладками, каплезбірником) F284602, заставна вартість якої складає 2572,16 грн. з ПДВ.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів суборенди обладнання № 13/106514 від 17.04.2013р. та № 13/106515 від 17.04.2013р., в частині повернення обладнання.

Ухвалою суду від 06.10.2015р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 26.10.2015р.

26.10.2015р. розгляд справи відкладено на 16.11.2015 р.

16.11.2015р. розгляд справи відкладено на 07.12.2015 р.

07.12.2015р. представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду справи.

Ухвалою суду від 07.12.2015р.продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 22.12.2015р. включно; розгляд справи відкладено на 22.12.2015 р.

21.12.2015р. позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 17 082,41 грн.

У судове засідання з'явився представник позивача.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) на час розгляду справи до суду не надійшло.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, відзиву на позов до суду не надав, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2013р. між Приватним підприємством "АБ Плюс" (орендар) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (суборендар) було укладено договори суборенди обладнання № 13/106515 та № 13/106514 (далі - договори), погоджені ПАТ "Карлсберг Україна".

Орендар передає суборендареві у строкове платне користування (оперативну суборенду), а суборендар приймає обладнання, що вказане на зворотній сторінці цього договору (далі - обладнання), та зобов'язується сплачувати орендарю орендну плату (п.1.1. договорів).

Суборендар повідомлений, що право власності на обладнання належить Публічному акціонерному товариству "Карлсберг Україна". У випадку припинення дії договору оренди обладнання № 21004/12 від 01.12.2011р. укладеного між власником та орендарем, суборендар зобов'язується повернути обладнання власнику у строк, який вказано у вимозі останнього, яка пред'явлена суборендарю (п.1.3. договорів).

Обладнання повинно бути повернуто суборендарем та прийняте орендарем/власником протягом 10 днів з дати закінчення дії договору (в т.ч. дострокового). Ризик випадкової загибелі (пошкодження) обладнання до моменту фактичного повернення обладнання несе суборендар в повній мірі (п.1.5. договорів).

Орендар зобов'язаний передати обладнання суборендарю за актом прийому передачі, на підставі відповідної довіреності (п.4.1. договорів).

Суборендар зобов'язується протягом строку, який вказаний в п. 1.3 цього договору, після закінчення дії договору (в т.ч. достроково) повернути обладнання орендарю (а в разі отримання відповідної вимоги - власнику), в справному стані з, урахуванням нормального зносу (п.5.1.5. договорів).

Цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та погодження власником (п.7.2. договорів).

Строк дії договору закінчується в останній день строку оренди визначеного п.2.1. договору, або достроково у відповідності до п. 7.4. цього договору. В частині взаєморозрахунків діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.7.3. договорів).

Цей договір припиняє свою дію достроково, у випадку у випадку припинення дії договору оренди обладнання № 21004/12 від 01.12.2011р., укладеного між власником та орендарем. Датою закінчення дії договору, в такому випадку вважатиметься дата відправлення власником письмового повідомлення суборендарю про припинення дії договору (п. 7.4. договору).

Актом приймання-передачі за договором № 13/106514 (а.с.60) орендар передав, а суборендар прийняв в суборенду:

- охолоджувач підстоєчний "Тайфун- 90 інв. №F250369 компенсаційною вартістю 5562,32грн.;

- охолоджувач підстоєчний "Тайфун - 90 інв. №F250370 компенсаційною вартістю 5 562,32 грн.;

- охолоджувач підстоєчний "Тайфун - 90 інв. № F250373 компенсаційною вартістю 5 562,32 грн.;

- охолоджувач підстоєчний "Тайфун - 90 інв. № F250375 компенсаційною вартістю 5 562,32 грн.;

- колона Кобра 3 с.п. хром інв. № F284602 компенсаційною вартістю 2 572,16 грн.;

- колона Кобра 3 с.п. хром інв. № F284590 компенсаційною вартістю 2 572,16 грн.;

- охолоджувач підстоєчний "Тайфун - 90 інв. № F284379 компенсаційною вартістю 5 562,32 грн.

Актом приймання-передачі за договором № 13/106515 (а.с.61) орендар передав, а суборендар прийняв в суборенду:

- колона Кобра 3 с.п. хром інв. № F254514 компенсаційною вартістю 2 572,16 грн.;

- колона Кобра 3 с.п. хром інв. № F254539 компенсаційною вартістю 2 572,16 грн.;

- колона Кобра 3 с.п. хром інв. № F254532 компенсаційною вартістю 2 572,16 грн.

Вищевказані охолоджувачі та колони були отримані позивачем за актами 92Д , 74Д приймання-передачі обладнання в оренду за договором оренди № 21004/12 від 01.12.2011р. (а.с.62-65).

25.02.2015р. сторони підписали акт інвентаризації необоротних активів, який підтверджує передачу в суборенду обладнання:

- охолоджувач підстоєчний "Тайфун - 90" 1/3 НР, на 3 с.п. в комплекті з обв'язкою інв. № F250369;

- охолоджувач підстоєчний "Тайфун - 90" 1/3 НР, на 3 с.п. в комплекті з обв'язкою інв. № F250370;

- охолоджувач підстоєчний "Тайфун - 90" 1/3 НР, на 3 с.п. в комплекті з обв'язкою інв. № F250373;

- охолоджувач підстоєчний "Тайфун - 90" 1/3 НР, на 3 с.п. в комплекті з обв'язкою інв. № F250375;

- колона Кобра 3 с.п. хром (з кранами, медальйонами, прокладками, каплезбірником) інв. № F284602;

- колона Кобра 3 с.п. хром (з кранами, медальйонами, прокладками, каплезбірником) інв. № F284590;

- охолоджувач підстоєчний "Тайфун - 90" 1/3 НР, на 3 с.п. в комплекті з обв'язкою інв. № F284379;

- колона Кобра 3 с.п. хром (з кранами, медальйонами, прокладками, каплезбірником) інв. № F254514;

- колона Кобра 3 с.п. хром (з кранами, медальйонами, прокладками, каплезбірником) інв. № F254539;

- колона Кобра 3 с.п. хром (з кранами, медальйонами, прокладками, каплезбірником) інв. № F254532.

Строк суборенди обладнання складає 1 календарний рік, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не випливатиме з тексту цього договору або чинного законодавства України. У випадку відсутності письмових заперечень сторін або власника, заявлених 30 календарних днів до закінчення зазначеного строку, строк суборенди продовжується ще на один календарний рік (п.2.1. договорів).

Тобто договором передбачено продовження дії договору тільки на один рік.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, строк суборенди обладнання закінчився 17.04.2014р., позивач та відповідач не надали доказів письмових заперечень сторін договору або заперечень власника, заявлених 30 календарних днів до закінчення зазначеного строку, отже відповідно до п.2.1. договорів, строк суборенди продовжився на один календарний рік до 17.04.2015р.

Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк (ч.2. ст. 763 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Суборендар зобов'язується протягом строку, який вказаний в п. 1.3 цього договору (у строк, який вказано у вимозі), після закінчення дії договору (в т.ч. достроково) повернути обладнання орендарю (а в разі отримання відповідної вимоги - власнику), в справному стані з, урахуванням нормального зносу (п.5.1.5. договорів).

02.07.2015р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про повернення орендованого обладнання (а.с.19-21), в якій повідомив про відмову від договору та вимагав повернення переданого в користування обладнання протягом 7 календарних днів з моменту отримання. В якості доказів направлення вищевказаної вимоги на адресу відповідача, позивач додав до позовної заяви опис вкладення у цінний лист датований 02.07.2015р. та повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення "за закінченням терміну зберігання", яке складено 18.08.2015р. про що свідчить відбиток штемпеля підприємства зв'язку.

Позивач зазначає, що відповідачем обладнання не було повернуто, що і стало причиною звернення до суду.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1,2,3,5 ст.762 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ст. 774 Цивільного кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Доказів повернення спірного обладнання відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині повернення майна обґрунтованими та таким що підлягають задоволенню.

Разом з тим суд звертає увагу, що у підписаному сторонами 25.02.2015р. акті інвентаризації необоротних активів вартість вказана без ПДВ (охолоджувач F250370 - 4635,28 грн., охолоджувач F250373- 4635,28 грн., охолоджувач F250375 - 4635,28 грн., колона F254539 - 2143,47 грн., колона F254514- 2143,47 грн., колону F284602 - 2572,16 грн.). Однак у прохальній частині позовної заяви такі суми зазначені позивачем з ПДВ. Суд не виходить за межі позовних вимог.

Позивач нарахував та просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 7687,08 грн. за період з 28.07.2015р. по 28.09.2015р.

21.12.2015р. позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 17 082,41 грн.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви (ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача як про подання позову, так і про подання до суду заяв про збільшення розміру позовних вимог чи зміну предмета або підстав позову.

Однак позивачем не подано доказів направлення заяви про уточнення позовних вимог відповідачу.

Окрім того, суд звертає увагу на наступне. 26.10.2015р. було розпочато розгляд справи по суті. При поданні позовної заяви позивач просив стягнути штраф, а в заяві про уточнення позовних вимог - пеню.

З огляду на все вищевикладене, суд вважає за необхідне розглядати справу в межах первісно заявлених позовних вимог.

У п. 6.1. договорів сторони визначили, що у випадку порушення суборендарем передбаченого цим договором строку повернення обладнання орендарю або власнику. Суборендар сплачує відповідно орендарю або власнику штраф в розмірі 0,5 % від компенсаційної вартості не повернутого своєчасно обладнання за кожен день затримки повернення.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Аналіз правових норм, зокрема ст.549 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про те, що сторони у договорі передбачили саме стягнення пені (визначивши конструкцію - 0,5 % від компенсаційної вартості не повернутого своєчасно обладнання за кожен день затримки повернення), а не штрафу. Тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві міститься дві позовні вимоги: немайнова - повернення майна та майнова - стягнення 7 687,08грн. штрафу. За таких обставин судовий збір позивачем сплачений за кожною із двох позовних вимог у розмірі 2436,00 грн., про що свідчать платіжні доручення № 4593 від 22.09.2015р. на суму 1218,00 грн. та № 4637 від 25.09.2015р. на суму 1218,00 грн. Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача в частині повернення майна, то відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в цій частині підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1 218,00 грн. Зважаючи на те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу не підлягають задоволенню, витрати по сплаті судового збору в цій частині покладаються на позивача у розмірі 1 218,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) повернути Приватному підприємству "АБ Плюс" (84311, Донецька область, м. Краматорськ, вул. 50 років ВЛКСМ, буд. 2 А, ідентифікаційний код 25101110):

- охолоджувач підстоєчний "Тайфун - 90" 1/3 НР, на 3 с.п. в комплекті з обв'язкою F250370, компенсаційною вартістю 4635,28 грн. з ПДВ;

- охолоджувач підстоєчний "Тайфун - 90" 1/3 НР, на 3 с.п. в комплекті з обв'язкою F250373, компенсаційною вартістю 4635,28 грн. з ПДВ;

- охолоджувач підстоєчний "Тайфун - 90" 1/3 НР, на 3 с.п. в комплекті з обв'язкою F250375, компенсаційною вартістю 4635,28 грн. з ПДВ;

- колону Кобра 3 с.п. хром (з кранами, медальйонами, прокладками, каплезбірником) F254539, компенсаційною вартістю 2143,47 грн. з ПДВ;

- колону Кобра 3 с.п. хром (з кранами, медальйонами, прокладками, каплезбірником) F254514, компенсаційною вартістю 2143,47 грн. з ПДВ;

- колону Кобра 3 с.п. хром (з кранами, медальйонами, прокладками, каплезбірником) F284602, компенсаційною вартістю 2572,16 грн. з ПДВ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "АБ Плюс" (84311, Донецька область, м. Краматорськ, вул. 50 років ВЛКСМ, буд. 2 А, ідентифікаційний код 25101110) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218,00 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.12.2015

Суддя І.В. Мілєва