Ухвала суду № 54752552, 29.12.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 грудня 2015 року Справа № 904/7076/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіІванової Л.Б.суддів:Гольцової Л.А.(доповідач), Козир Т.П.розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2015та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2015у справі№ 904/7076/15господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"до1. Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 2. Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"простягнення 3 400 грн. 53 коп.

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

08.12.2015 ДП "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2015.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

01.09.2015 набрав чинності Закон України № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, визначено, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата станом на 1 січня становила 1218,00 грн.

Правовий аналіз положень Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що розрахунок судового збору повинен здійснюватися виходячи зі ставок, встановлених цим Законом на момент подачі касаційної скарги, який обчислюється з урахуванням ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484- VIII) Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є вимога майнового характеру - стягнення суми у розмірі 3400,53 грн.

З огляду на те, що 2% ціни позову становить суму меншу за 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, тому при поданні позовної заяви підлягав до сплати судовий збір у сумі 1827 грн. (1218 грн.х1,5), як наслідок, розмір судового збору при поданні касаційної скарги має становити 2192,4 грн. (1827 грн. х 120%).

Таким чином додане до касаційної скарги платіжне доручення №3917 від 03.12.2015 на суму 1462,00 грн. не може бути визнане належним доказом сплати скаржником судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 у справі №904/7076/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддя Л.Б. Іванова

Судді Л.А. Гольцова

Т.П. Козир