Ухвала суду № 54752225, 16.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 грудня 2015 р. Cправа № 804/16310/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ДП «Виробниче обєднання південний машинобудівний завод ім.. ОСОБА_1» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

11.12.15р. ДП «Виробниче обєднання південний машинобудівний завод ім.. ОСОБА_1» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зробив висновок, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

За правилами ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В адміністративному позові позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на відсутність відповідного фінансування.

Суд, звернувши увагу на підстави заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору ДП «Виробниче обєднання південний машинобудівний завод ім.. ОСОБА_1» , дослідивши матеріали позову, зазначає таке.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок відносно відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Посилання позивача на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для відстрочення сплати судового збору.

Як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.01.2014р., від 15.04.2014р., 29.07.2014р.)

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи обмежені у фінансуванні такої установи, то дана обставина не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстави в ДП «Виробниче обєднання південний машинобудівний завод ім.. ОСОБА_1» для відстрочення сплати судового збору за звернення з даним позовом відсутні.

Суд звертає увагу, що з 01 вересня 2015 року набрав законної чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору №484/VIII від 22.05.2015 року, згідно з яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", в тому числі відносно ставок судового збору.

Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України "Про судовий збір", в редакції, чинній на момент звернення до суду.

Так, ст.1, ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір визначені розміри ставок судового збору.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір мінімальної заробітної плати, який на 1 січня 2015 року становить 1218 грн.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Зважаючи на те, що позовна заява містить вимоги:

- про визнання вимоги про сплату боргу від 03.09.15р. №Ю-88-25 протиправною, тобто немайнового характеру;

- про скасування вимоги про сплату боргу від 03.09.15р. №Ю-88-25 на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 25554555 грн.41коп., остання вимога впливає на склад майна позивача, є вимогою майнового характеру, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі, виходячи з розміру майнових вимог.

Згідно з ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви, оформивши її з додержанням вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом доплати судового збору, виходячи з розміру майнових вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ДП «Виробниче обєднання південний машинобудівний завод ім.. ОСОБА_1» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ДП «Виробниче обєднання південний машинобудівний завод ім.. ОСОБА_1» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування рішення - залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 31 грудня 2015 р. для усунення недоліків шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за вимогу немайнового та майнового характеру.

Розяснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.В. Ніколайчук