Ухвала суду № 54751411, 25.12.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

Провадження № 11-кп/792/741/15

Справа № 689/874/15-к Головуючий в 1-й інстанції Соловйов А. В.

Категорія: Доповідач Задворний О. Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого-судді Задворного О.Л.,

суддів Барчука В.М., Бондар В.В.,

з участю:

секретаря судового

засідання Лукянчук О.М.,

прокурора Павлишина В.І.,

представника потерпілих адвоката Шамрая В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника адвоката Хворостовського В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене 04 січня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015240280000005, за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_5 та захисника адвоката Хворостовського В.О. на вирок Ярмолинецького районного суду від 27 жовтня 2015 року,-

в с т а н о в и л а:

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Хмельницького, мешканця АДРЕСА_1, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, з загальною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 55 КК України 1960 року,-

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Запобіжний захід йому не обирався.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь:

-держави 1459 грн. 08 коп. судових витрат за проведення експертиз;

-Дунаєвецької районної лікарні витрати на лікування потерпілого ОСОБА_6 в сумі 3134 грн. 24 коп.;

-Ярмолинецької центральної районної лікарні витрати на лікування потерпілого ОСОБА_7 в сумі 1693 грн. 32 коп.;

- потерпілого ОСОБА_6 873 грн. 45 коп. майнової та 10000 грн. моральної шкоди;

-ОСОБА_8 463 грн. 58 коп. майнової та 8000 грн. моральної шкоди;

-ОСОБА_9 5000 грн. моральної шкоди;

-ОСОБА_5 57409 грн. 90 коп. майнової та 146000 грн. моральної шкоди;

-ОСОБА_10 145000 грн. моральної шкоди;

-ОСОБА_11 96000 грн. моральної шкоди;

-ОСОБА_12 50000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто» на користь:

-ОСОБА_5 14616 грн. страхового відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробового пам'ятника, 4000 грн. страхового відшкодування моральної шкоди, а всього 18616 грн.;

-ОСОБА_10 5000 грн. страхового відшкодування моральної шкоди та по 1218 грн., щомісячно, протягом 36 календарних місяців з дати набрання вироком законної сили страхового відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника;

-ОСОБА_11 4000 грн. страхового відшкодування моральної шкоди.

Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст. 100 КПК України.

За вироком місцевого суду ОСОБА_3, періодично, на прохання ОСОБА_13, в якості водія, доставляв ковбасні вироби останнього транспортним засобом ОСОБА_13 Трудові відносини між сторонами чи цивільно-правові договори не оформлялись.

04 січня 2015 року за вказівкою ОСОБА_13 ОСОБА_3 разом із ОСОБА_14 перевозили ковбасні вироби з м. Дунаївці у м. Хмельницький належним ОСОБА_13 транспортним засобом «Mercedes-Benz 313CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1, за кермом якого знаходився ОСОБА_3 Близько 17 год. на автодорозі Н-03 «Житомир- Чернівці», на 219 км + 720 м., в с. Соколівка Ярмолинецького району Хмельницької області ОСОБА_3 проігнорував вимоги дорожніх знаків 1.12 «Вибоїна» зона дії 6 км., 1.13 «Слизька дорога» зона дії 5 км., 1.39 «Інша небезпека (аварійно-небезпечна ділянка)», в порушення вимог п. п. 1.2.; 1.3.; ч. 1 п. 1.5.; п. 2.3. «б»; 11.3.; 12.1.; 12.2. Правил дорожнього руху України, в умовах недостатньої видимості у темну пору доби в зимовий період, під час ожеледиці, не обравши в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахувавши дорожньої обстановки і завантаженість транспортного засобу, не справився з керуванням транспортним засобом і допустив занос автомобіля та виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення із автомобілем марки «Skoda Super B», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_15, в якому знаходились пасажири ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 від отриманих тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення, помер у реанімаційному відділенні Ярмолинецької ЦРЛ 07.01.2015 року, ОСОБА_14 та ОСОБА_6, кожний, отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_15, кожний, отримали легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В своїй апеляційній скарзі захисник адвокат Хворостовський В.О. просить вирок місцевого суду змінити та звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, а також зменшити розмір стягнутої на користь потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_11 моральної шкоди до 50000 грн. кожній.

На його думку судом належним чином не було враховано, що ОСОБА_3 щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, який вчинив з необережності, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, намагався добровільно відшкодувати матеріальну шкоду в межах матеріальних можливостей.

Просить врахувати, що дорожньо-транспортна пригода сталася в основному і через складні погодні умови та наявність на автошляху неприбраного льоду і снігу.

Вважає, що при визначенні розміру моральної шкоди, стягнутої на користь потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_11, суд належним чином не врахував положення ч. 3 ст. 23 ЦК України про те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршенням здібностей потерпілого або позбавленням його можливостей їх реалізації, вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому потрібно враховувати вимоги розумності та справедливості.

Стверджує, що суд неправомірно стягнув з ОСОБА_3 50000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_12, який є рідним братом загиблого ОСОБА_7 та не проживав з останнім однією сім"єю, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується лише її чоловікові (дружині), батькам (усиновителям), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім"єю.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_5 та змін до неї, вона просить вирок суду в частині стягнення матеріальної шкоди у зв'язку зі смертю годувальника змінити і стягнути з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь: ОСОБА_5 до настання повноліття малолітньої ОСОБА_10 матеріальну шкоду у зв'язку із смертю годувальника за три роки (період з 04.01.2015 року по 04.01.2018 року) у розмірі, що складає 73 080 грн.; ОСОБА_5 до настання повноліття малолітньої ОСОБА_10 матеріальну шкоду у зв'язку із смертю годувальника з 04.01.2018 року до 04.02.2019 року у розмірі 2 030 грн.; ОСОБА_5 до настання повноліття малолітньої ОСОБА_10 матеріальну шкоду у зв'язку із смертю годувальника з 04.02.2019 року до 04.03.2019 року частково у розмірі 530 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь: ОСОБА_5 з 04.01.2018 року до настання повноліття малолітньої ОСОБА_10, щомісячно, матеріальну шкоду у зв'язку із смертю годувальника з 04.02.2019 року до 04.03.2019 року частково у розмірі 1500 грн.; ОСОБА_5 з 04.04.2019 року до настання повноліття малолітньої ОСОБА_10, щомісячно, матеріальну шкоду у зв'язку із смертю годувальника у розмірі 2300 грн.

При цьому вказує на те, що на утриманні померлого перебувала їх спільна малолітня донька ОСОБА_10, 2006 року народження.

Зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо відсутності підстав для стягнення коштів із ОСОБА_3 у зв'язку із тим, що її чоловік на момент смерті не мав офіційного доходу.

На обгрунтування своїх вимог посилається на норми цивільного закону, зокрема ст. 1200 ЦК України, де зазначено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років). Згідно абз. З ч. З ст. 1197 ЦК України, якщо потерпілий на момент завдання йому шкоди не працював, його середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється, за його бажанням, виходячи з його заробітку до звільнення або звичайного розміру заробітної плати працівника його кваліфікації у цій місцевості. Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 1197 ЦК України середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я.

Вважає, що оскільки ОСОБА_7 був фізичною особою - підприємцем розрахунок його середньомісячного заробітку (доходу) проводиться згідно поданого ним звіту суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 2014 рік, тобто за останніх дванадцять календарних місяця роботи. Даної обставини безпідставно не було враховано судом першої інстанції. При цьому страховий поліс є формою страхування цивільно-правової відповідальності заподіювача шкоди. Тому, якщо суд першої інстанції прийшов до висновків про необхідність стягнення заподіяної шкоди із страхової компанії, то він мав би стягнути її і з ОСОБА_3 поза межами страхової суми.

Стверджує, що на її користь до настання повноліття малолітньої ОСОБА_10 підлягає стягненню матеріальна шкода у зв'язку із смертю годувальника. При цьому, судом першої інстанції було помилково обраховано розмір заподіяної шкоди у зв'язку із смертю годувальника.

Зазначає, що шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.

Згідно ст.27 п. 27.2. Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Тому розмір шкоди, завданої смертю годувальника визначається виходячи з розміру середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. При цьому зазначає, що з посиланням місцевого суду на те, що на момент смерті її чоловік не працював, у зв'язку із чим розмір має обчислюватись виходячи із мінімальної заробітної плати, погодитись не може. Згідно зазначеного звіту дохід ОСОБА_7 за 2.014 року становив 5600 грн. Середньомісячний дохід буде складати 5600 грн. : 12 місяці = 466 грн. 66 коп. Так як, 466 грн. 66 коп. є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а тому розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, який становить 6090 грн. (мінімальна заробітна плата х 5). Виключивши долі загиблого та працездатної дружини розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню на доньку ОСОБА_10 становить 2030 грн. (6090 грн. : на 3 (склад сім"ї) = 2030 грн. - доля кожного члена сім"ї).

Тому, на її думку, необхідно стягнути страхове відшкодування із ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» одноразово , але не більше ніж за три роки наперед, на користь ОСОБА_5 до настання повноліття малолітньої ОСОБА_10 матеріальну допомогу у зв'язку із смертю годувальника її батька ОСОБА_7 в межах страхової суми 100 000 грн., у розмірі, що складає 73080 грн. - щомісячне страхове відшкодування 2030 грн. помножити на 36 місяців (за період з 04 січня 2015 року по 04 січня 2018 року); із 04 січня 2016 року до 04 березня 2019 року в межах страхової суми підлягає стягненню з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто». В подальшому, із 04 березня 2019 року до досягнення донькою померлого ОСОБА_10 повноліття, стягувати щомісячно з ОСОБА_3 заподіяну шкоду в розмірі 2030 грн.

Заслухавши: суддю-доповідача про зміст оскаржуваного судового рішення у необхідному обсязі, пояснення: захисника адвоката Хворостовського В.О. та обвинуваченого ОСОБА_3 про необхідність зміни вироку з підстав, зазначених в апеляційній скарзі захисника; представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката Шамрая В.В. на підтримку доводів апеляційної скарги потерпілої; думку прокурора про законність та обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника Хворостовського В.О. підлягає до часткового задоволення, а апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_5 не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В ч. 1 ст. 404 КПК України виписано, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за викладених у вироку обставин ґрунтується на доказах, одержаних у встановленому законом порядку, досліджених в судових засіданнях, належно оцінених судом, і він є обгрунтованим та не оспорюється в апеляційній скарзі, як не оспорюється у ній і правильність кваліфікації дій обвинуваченого.

Призначене ОСОБА_3 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і за своїм характером та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При цьому місцевим судом були враховані і ті пом'якшуючі обставини, на які захисник посилається в своїй апеляційній скарзі, зокрема, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та обставини, за яких було скоєне ДТП, а саме складні погодні та дорожні умови. І тому обґрунтовано призначив обвинуваченому покарання у мінімальному розмірі, передбаченому у санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Разом з тим, враховуючи, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 настала смерть потерпілого ОСОБА_7, а потерпілі: ОСОБА_14 та ОСОБА_6 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження: ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_15 - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Що стосується заявленої захисником Хворостовським В.О. вимоги про необхідність зменшення відшкодування моральної шкоди, то виходячи з характеру та глибини моральних страждань, перенесених потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_11 від втрат, відповідно, чоловіка і сина, засад розумності, виваженості та справедливості, вона є необгрунтованою.

На думку колегії суддів визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди, стягнутої на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_11, відповідно, 146 000 грн. та 96 000 грн., є достатньою компенсацією заподіяної моральної шкоди і підстав для його зменшення не вбачається.

Доводи захисника в апеляційній скарзі на неправомірність стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_12, який є рідним братом загиблого ОСОБА_7, 50 000 грн. моральної шкоди заслуговують на увагу.

В ч.2 ст. 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_12 є рідним братом загиблого ОСОБА_7 і з останнім однією сім`єю не проживав.

За таких обставин місцевий суд помилково стягнув з обвинуваченого на користь ОСОБА_12 50 000 грн. моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5, у своїх та малолітньої дочки ОСОБА_17 інтересах, про стягнення матеріальної шкоди у зв`язку зі смертю годувальника, вирішено відповідно до вимог ст.ст. 1197, 1200, 1202 ЦК України, а також «Порядку обчислення середньої заробітньої плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року та практики Верховного Суду України і Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, з відповідним детальним розрахунком сум, наведених у вироку суду, які підлягають стягненню.

За таких обставин колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_5 про неправильність розрахунку розміру стягнення матеріальної шкоди у зв`язку зі смертю годувальника і не вбачає підстав для зміни вироку у цій частині.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 419, 426, 532 ч.2 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Хворостовського В.О. задовільнити частково, а апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Ярмолинецького районного суду від 27 жовтня 2015 року стосовно ОСОБА_3 в частині стягнення з нього на користь потерпілого ОСОБА_12 50 000 грн. моральної шкоди скасувати.

Відмовити ОСОБА_12 в задоволенні цивільного позову про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 50 000 грн. моральної шкоди.

В решті цей же вирок залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили після її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення апеляційною інстанцією.

Судді:

?