Вирок № 54750518, 21.12.2015, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/5122/14-к

Провадження №1-кп/654/35/2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року Голопристанський районний суд Херсонської області

в складі колегії суддів: головуючого судді Сіянка В. М.

суддів: Охтень А. А., Францішка Ю. В.

за участю:

секретаря Сидоркіної І. В.

прокурорів: Яриша Я. Г., Петрухіна К. Є.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в залі суду кримінальну справу (кримінальне провадження № 12014230150002037) про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого директором ПВКФ «Стройіндустрія», одружений, раніше не судимий, зареєстрований і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.5, 358 ч.1, 358 ч.4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. У відповідності до обвинувального акта ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він у період з липня 2014 року до 17.09.2014 року працюючи на посаді директора приватної виробничо-комерційної фірми «Стройіндустрія», зловживаючи своїм службовим становищем заволодів піском в обсязі 50 370 м3, який належить державі та перебуває на території Великокардашинської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, що знаходиться у постійному користуванні державного підприємства «Виробничий південний технологічний центр» згідно із державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 327393 від 23.07.2007 року, чим заподіяв державі збитки на суму 10 306 910,88 грн., що є особливо великим розміром, за наступних обставин. Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Згідно ст. 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Відповідно до Кодексу України «Про надра» від 27.07.1994 надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Надра є виключною власністю Українського народу і надається тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. ОСОБА_2, будучи директором ПВКФ «Стройіндустрія», розташованої за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 10, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно з метою незаконного видобування піску на території ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» та заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, 12.06.2014 року уклав з директором ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» ОСОБА_3 договір №06/14 п/р-1 про проведення рекультивації земельної ділянки, площею 157, 27 га, яка розташована на території Великокардашинської сільської ради Голопристанського району Херсонської області та належить ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр». Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору №06/14 п/р-1 від 12.06.2014 ПВКФ «Стройіндустрія» зобов'язується за завданням ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» на свій ризик, з використанням власних матеріалів, технічних засобів і обладнання, виконати відповідно до умов цього договору роботи по рекультивації земельної ділянки площею 157,27 га, яка розташована на території Великокардашинської сільської ради; роботи, передбачені цим договором, виконуються згідно з розробленим підрядником графіком, який підписується двома сторонами і є невід'ємною частиною цього поговору. При цьому відповідно до п.5.4 договору №06/14 п/р-1 від 12.06.20.14 замовник зобов'язаний у визначений додатковою угодою термін, після підписання цього договору, надати підряднику всю технічну документацію і дозвільні документи необхідні для проведення робіт по рекультивації земельної ділянки. При цьому договором не передбачено вилучення та вивезення піску. Незважаючи на відсутність графіку проведення робіт, без будь-якої технічної та дозвільної документації, а також погодження з ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», директор ПВКФ «Стройіндустрія» ОСОБА_2 у період часу з липня 2014 року до 17 вересня 2014 року, зловживаючи службовим становищем, з метою заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, з використанням спеціальної автомобільної техніки та вантажних автомобілів організував і здійснив незаконне видобування та заволодіння піском загальним обсягом 50 370 м.куб з земельної ділянки площею 157,27 га, яка розташована на території Великокардашинської сільської ради Голопристанського району Херсонської області та перебуває у постійному користуванні ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», чим заподіяв державі збитки на суму 10 306 910,88 грн., що підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 3401 від 06.11.2014.

Діяння ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 5 ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, якщо воно вчинене в особливо великих розмірах.

ІІ. Крім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він на початку липня 2014 року, будучи директором ПВКФ Стройіндустрія», розташованої за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 10, перебуваючи в приміщені офісу розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Дзержинського, 25, звернувся до ОСОБА_4 з метою надання юридичних послуг у вигляді заповнення декларації про початок виконання підготовчих робіт та подальшого її спрямування до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської області, достовірно знаючи, що проектна документація з вертикального планування земельної ділянки, площею 157,27 га, розташованої на території Великокардашинської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, яка належить державному підприємству «Виробничий південний біотехнологічний центр» на праві постійного користування не розроблялась, повідомив ОСОБА_4 завідомо неправдиві відомості щодо наявності проекту виконання підготовчих робіт, який, нібито, розроблений Херсонським обласним управлінням водних ресурсів та затверджений директором ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», а також неправдиву інформацію про те, що технічний нагляд при підготовчих роботах здійснюється інженером з технічного нагляду ОСОБА_5 24.07.2014 року ОСОБА_4, будучи впевненою в достовірності інформації, яку повідомив їй ОСОБА_2, заповнила декларацію про початок виконання підготовчих робіт шляхом внесення відомостей, які надав ОСОБА_2 та за його вказівкою направила зазначену декларацію до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Херсонській області, де 29.07.2014 року її посвідчено та зареєстровано за №ХС 030142100667.

Діяння ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 358 КК України як підроблення офіційного документа, який посвідчується особою, яка має право посвідчувати такі документи, і який надає права з метою використання його підроблювачем чи іншою особою.

ІІІ. Крім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 01 серпня 2014 року перебуваючи в приміщені офісу, який розташований за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 13, працюючи директором ПВКФ «Стройіндустрія», достовірно знаючи, що декларація про початок виконання підготовчих робіт від 29.07.2014 року №ХС 030142100667, є завідомо підробленим документом та містить недостовірні відомості щодо наявності проектної документації з вертикального планування земельної ділянки та здійснення технічного нагляду при підготовчих роботах інженером ОСОБА_5, використав вказаний завідомо підроблений документ, шляхом пред'явлення його директору TOB «Екоінтелтехнологія» ОСОБА_6 з метою запевнення її у правомірності своєї діяльності до видобування піску із земельної ділянки, яка належить ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» на праві постійного користування у с. Велика Кардашинка Голопристанського району Херсонської області, площею 157,27 га, а також вивезення добутого піску на територію, яка перебуває у користуванні TOB «Екоінтелтехнологія» за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе. 13.

Діяння ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

ІV. Крім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 03 вересня 2014 року перебуваючи в приміщені офісу, який ташований за адресою: м. Херсон, вул. Короленка, 2-А, будучи директором ПВКФ «Стройіндустрія», з метою приховування своєї незаконної діяльності щодо видобування та вивезення піску у період часу з липня по вересень 2014 року з території земельної ділянки, яка належить ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» на праві постійного користування у с. Велика Кардашинка Голопристанського району Херсонської області, площею 157,27 га, та його подальшого зберігання за усною домовленістю на земельній ділянці за кадастровим номером № 6510136300:30:0050022 та № 6510136300:10:001:0002, яка належить ФОП ОСОБА_7 та розташована у м. Херсоні, використав, шляхом надання останньому завідомо підроблений договір № 024/ОС від 03.09.2014 року про надання послуг щодо прийняття на зберігання вивезеного піску, достовірно знаючи про те, що підпис у вказаному договорі від імені директора ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» ОСОБА_3 виконаний іншою особою.

Діяння ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

Дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та спростовується наступним.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 своєї вини в інкримінованих йому злочинах не визнав та показав, що він дійсно працює директором ПВКФ «Стройіндустрія». В кінці травня на початку червня місяця 2014 року до нього приїхала делегація у складі керівництва ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» та ще ряду осіб, яких він знав раніше по роду своєї діяльності, які розповіли про перспективний інвестиційний проект посадки саджанців. Оскільки ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» перебувало на стадії банкрутства, у підприємства була заборгованість по заробітній платі перед працівниками, відсутні оборотні кошти, вони попросили його за свій рахунок та власними силами провести роботи по плануванню території та рекультивації земельної ділянки площею 157,27 га, яка належить на праві постійного користування ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», розташована в Голопристанському районі Херсонської області в с. Велика Кардашинка, а після того, як надійдуть кошти від іноземного інвестора, вони заплатять йому за надані послуги. Він погодився на це, так як бажав заробити грошей. Він уклав договір підряду із ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», уклав договори на виконання робіт із підприємством «БАМ», які поставили на місце робіт три скрепери, бульдозер та уклав договір із «СІПІ плюс» на послуги навантажувача. Зазначена техніка зберігалася на огородженій території ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», яка була передана йому в користування для зберігання техніки та ним охоронялася, а роботами керували працівники ПП «БАМ», при цьому на місці постійно працював геодезист, який контролював планування території до відповідного рівня. Згідно договору підряду, укладеного між ПВКФ «Стройіндустрія» та ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» останні повинні були надати йому всі необхідні дозвільні документи для проведення робіт із планування території та рекультивації земельної ділянки площею 157,27 га, а він, в свою чергу, маючи значний досвід роботи в будівельній галузі та маючи певні звязки, взявся допомагати їм в отриманні зазначених документів. Так він звернувся до своєї знайомої ОСОБА_4, з якою давно співпрацює, з проханням допомогти в оформленні декларації про початок виконання підготовчих робіт та належного її оформлення в Інспекції ДАБК в Херсонській області. Вона надала йому перелік необхідних документів, який він передав директору ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» ОСОБА_3 для того, щоб вони такі документи зібрали. ОСОБА_8 деякий час він отримав від ОСОБА_3 пакет документів, які передав ОСОБА_4 Після цього ОСОБА_4 віддала йому заповнений бланк декларації для того, щоб її підписали уповноважені особи ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» та скріпили підпис печаткою підприємства. Він передав декларацію комусь із керівництва ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», які через деякий час передали йому підписану та скріплену печаткою підприємства декларацію, яку він відвіз ОСОБА_4 для надання її до Інспекції. Після отримання декларації від інспекції, він отримав її від ОСОБА_4 та передав керівнику ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» ОСОБА_3 Він не надавав для огляду цю декларацію директору ТОВ «Екоінтелтехнологія» ОСОБА_6 Таким чином, його роль в заповнені та надані декларації зводилася до ролі курєра, він декларацію не заповнював, вказівок щодо її заповнення певною інформацією нікому не давав, її не підписував і те, що вона містить неправдиву інформацію не знав. Відповідно до договору підряду саме ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» несе відповідальність за отримання дозвільних документів на початок робіт, а він приступив до виконання робіт по планування території на підставі наказу директора ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» ОСОБА_3 В процесі здійснення робіт по вертикальному плануванню території виникла необхідність вивозити пісок на зберігання в іншу місцевість, так як не було можливості зберігати на земельній ділянці, яка підлягала плануванню. Він допоміг ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» знайти місця (площадки) де можливо було зберігати грунт, щоб потім завезти його назад для планування. Договори на зберігання укладалися від імені ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», він привозив керівництву ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» бланк договору, після чого йому повертали договір з підписом та печаткою підприємства і він передавав один примірник договору зберігачеві ґрунту. Хто саме підписував ці договори із посадових осіб ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» та ставив на договорі «мокру» печатку підприємства йому не відомо, це ж стосується і договору № 024/ОС від 03.09.2014 року, укладеним ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» із ОСОБА_7 Він просто виконував роль посередника між сторонами договору. Під час планування території необхідно було вивозити грунт на зберігання, питанням вивозу ґрунту він не займався, цим питанням займалося керівництво ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр». Скільки ґрунту вивозили, якими автомобілями та куди його не цікавило та йому не було відомо. Ніяких вказівок щодо вивозу ґрунту він нікому ніколи не давав. В процесі здійснення вертикального планування території знімався верхній шар піщаного ґрунту, а не піску. Таку кількість піску, яку йому інкримінують на цій території добути неможливо, оскільки ґрунтові води залягають дуже близько до поверхні (близько 1,2 м), а тому для того, щоб добути таку кількість піску необхідно було вирити котлован висотою у багатоповерховий висотний будинок, який би був заповнений водою. За точки відліку спеціалістами Херсонгеоінформ були взяті дані геодезичної зйомки 1979 року, тобто близько 35 років ця ділянка піддавалася вітряній, водяній ерозії, мали місце численні випадки самовільної добичі піщаного ґрунту місцевими мешканцями і всі ці фактори, не були враховані у технічному звіті та вплинули на загальний обсяг піску, який інкримінують йому як добичу. Також незрозуміло за чиїм завданням та хто був замовником послуг Херсонгеоінформ та оплачував їх. Таким замовником виступила невідома фізична особа, яка оплатила ці послуги і незрозуміло яким чином технічний звіт потрапив до слідчого, а потім до експерта для проведення товарознавчої експертизи. При цьому спеціалістом були обміряні тільки ті ділянки, на яких встигли здійснити планування території, а це 1,8 га, а потім цю різницю в рівнях було накладено на всю площу земельної ділянки 157,27 га за вказівкою прокурора, який був присутній під час замірів. Не було взято до уваги кількість ґрунту, яка залишилася лежати в кучах на цій земельній ділянці та була вивезена на зберігання. Техніка, яка працювала на земельній ділянці - скрепера не призначена для добування піску, а призначена саме для планування ґрунту - вирівнювання площі ділянки.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що з 23.11.2013 року по 23.08.2014 року виконував обовязки директора ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», щодо якого з 2009 року було розпочато процедуру банкрутства. Приблизно в травні 2014 року до нього приїхав ОСОБА_8, ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_2, перші двоє з яких запропонували йому певний бізнес-проект по закладці саду на належній підприємству земельній ділянці площею 157,27 га, розташованій на території Великокардашинської сільської ради Голопристанського району Херсонської області та подальшого розподілу доходів від саду. Він погодився на це, оскільки від підприємства необхідно було лише надати землю та підготувати дозвільні документи для проведення рекультивації земельної ділянки, а саме зняття верхнього неродючого шару ґрунту та завезення родючого шару ґрунту, з урахуванням того, що дана земельна ділянка підприємством не використовувалася взагалі. Роботи по рекультивації повинен був проводити ОСОБА_2 власними силами та за власний рахунок, що його влаштовувало. Він уклав із фірмою, яку очолював обвинувачений, договір підряду від 12.06.2014 року на проведення рекультивації зазначеної земельної ділянки, відповідно до пункту 5.4 якого ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» повинно було надати підряднику всю необхідну технічну документацію та дозвільні документи, необхідні для проведення робіт по рекультивації земельної ділянки. Приступати до проведення робіт по рекультивації підрядник повинен був після узгодження із замовником графіку проведення робіт. Про те, що на зазначеній земельній ділянці проводяться роботи по рекультивації він не знав, був там всього один раз і бачив лише техніку, яку туди поставив обвинувачений, а саме скрепери та бульдозер. Також між ним та обвинуваченим була укладена угода по оренді іншої земельної ділянки, яка була огороджена плитами, оскільки ця ділянка була необхідна обвинуваченому для зберігання техніки. Охорону техніки здійснював обвинувачений власними силами. Свої зобовязання про надання обвинуваченому технічної та дозвільної документації на проведення робіт з рекультивації земельної ділянки він виконав лише частково, так як ще під час підписання договору підряду з обвинуваченим розумів, що всієї документації підготувати він не зможе. Наказ про початок робіт з рекультивації земельної ділянки він дійсно видавав. Також він видав обвинуваченому довіреність на представництво інтересів ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» щодо отримання дозвільних та інших документів та просив його допомоги в отриманні таких документів. На земельній ділянці обвинувачений почав роботи з її рекультивації, а саме знімав верхній неродючий шар ґрунту, який не є піском, збитків підприємству діями обвинуваченого не завдано, добича піску на земельній ділянці не велася. Знятим шаром ґрунту він не розпоряджався і не давав вказівок щодо його вивозу за межі Великої ОСОБА_10. Договір з TOB «Екоінтелтехнологія» на зберігання ґрунту він укладав на прохання ОСОБА_8 Також ОСОБА_8 приїздив до нього у вересні 2014 року та просив підписати договір на зберігання ґрунту він імені ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» з ФОП ОСОБА_7, але він відмовився, так як вже не працював в.о. директора. Декларацію про початок робіт він не підписував та не заповнював, а також не скріплював печаткою підприємства. Певний перелік документів, який був необхідний для отримання такої декларації йому привозив обвинувачений і частково вони надали йому документи за цим переліком. ОСОБА_2 періодично цікавився у нього станом виконання зобовязань щодо надання пакету дозвільних та технічних документів на проведення рекультивації земельної ділянки. Ініціаторами закладки саду та отримання з цього доходів виступали ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а ОСОБА_2 був лише виконавцем робіт по рекультивації земельної ділянки.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що у 2014 році вона працювала головним бухгалтером ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» і в цьому році підприємство уклало договір підряду із ПВКФ «Стройіндустрія», керівником якого є обвинувачений. Обвинувачений повинен був за власний рахунок здійснити роботи із вертикального планування земельної ділянки площею 157,27 га, яка планувалася для закладки експериментального саду, так як ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» є спеціалізованим підприємством по вирощуванню плодово-ягідних культур та має спеціалізовану лабораторію щодо цього та має відповідний атестат, який діє до 2017 року. ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» на той час було в стадії банкрутства і не мало можливості розрахуватися із ПВКФ «Стройіндустрія», а за свої послуги він мав би отримувати кошти від закладеного саду. Технічну документацію для цього повинно було готувати ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», а ОСОБА_2 повинен був оплачувати послуги із виготовлення цієї документації. Печатка ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» перебувала виключно у директора підприємства ОСОБА_3 Добича піску на цій ділянці не проводилася і не могла проводитися, оскільки там близько до поверхні залягають ґрунтові води (приблизно 0,9 м).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що в 2014 році до нього звернувся обвинувачений та попросив дати можливість завезти на зберігання піщаний грунт для ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», на що він погодився, так як з обвинуваченим має давні приятельські стосунки. ОСОБА_2 привіз йому два примірники договори, які були підписані директором ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» та скріплені печаткою підприємства, він підписав зі свого боку та віддав один примірник договору ОСОБА_2 На зберігання було завезено 4 автомобілі з піщаним ґрунтом, який був описаний працівниками міліції під час обшуку. Даний грунт не є піском, хоча зовні на нього схожий, мав значні домішки трави, глини, чорноти. Він розуміється на піску, так як веде бізнес з продажу будівельних матеріалів, в тому числі і піску.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що у серпні 2014 року їй зателефонував обвинувачений та запропонував роботу, а саме надати послуги по перевозці та зберіганні піщаного ґрунту, на що вона погодилася. Вона розробила примірники договорів на перевезення та зберігання піщаного ґрунту, які були укладені між очолюваним нею TOB «Екоінтелтехнологія» та ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр». Хто саме підписував договори від імені ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» вона не знає. Вона уклала договір із автоперевізником. Було вивезено декілька автомобілів з піщаним ґрунтом до місця зберігання в м. Херсон. Максимальний тонаж автомобілів складав 40 тон. Дійсно вона бачила декларацію про дозвіл на початок робіт, видану ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», але хто цю декларації їй показував (ОСОБА_2, ОСОБА_12 чи ОСОБА_3 П.) вона не памятає. При цьому зазначила, що з ОСОБА_2 особисто не зустрічалася, вони спілкувалися по телефону, оскільки є давніми знайомими.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що працює на навантажувачі в СІПІ плюс та був відряджений влітку 2014 року до с. Велика Кардашинка Голопристанського району Херсонської області, де допомагав складувати знятий скреперами грунт у кучі та навантажував цей грунт із куч в автомобілі ДАФ, вантажомісткістю 35 тон. Завантажив три автомобіля. Працював там чотири - пять днів. Також знятий грунт використовувався для підсипання дороги, тобто вирівнювання території. Йому зі слів свого керівника відомо, що дана площадка планувалася під сад.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що обвинувачений уклав договір підряду із ПП «БАМ» на вертикальне планування земельної ділянки в с. Велика Кардашинка Голопристанського району Херсонської області та сплатив їм аванс. В липні 2014 року вони перегнали туди три скрепери та бульдозер і почали роботи по плануванню. На земельній ділянці були численні сліди самовільного відібрання грунту, а також було самовільне звалище сміття. Вона виконувала функції майстрагеодезиста та контролювала вирівнювання ділянки відповідно до заданих точок. Працювали вони 7-8 днів, потім техніку забрала міліція. Вона особисто не бачила, щоб грунт вивозили автомобілі. Скрепера знімали верхній поверхневий шар піщаного грунту (не більше 0,5-1 м), а не піску. Встигли спланувати ділянку площею 0,5-0,6 га та зкаготувати (звезти на кучі) приблизно 3-4 тисячі метрів кубічних грунту. Інша техніка там не працювала.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що працює директором ПП «БАМ». 11.07.2014 року ним було укладено договір субпідряду із ПВКФ «Стройіндустрія», директором якої є ОСОБА_2 на виконання робіт по вертикальному плануванню та рекультивації земельної ділянки, яка належить ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» та розташована в с. Велика Кардашинка Голопристанського району Херсонської області. Після сплати авансу в сумі 30 тисяч гривень вони перекинули на зазначену земельну ділянку техніку, а саме: три скрепери та бульдозер, і почали роботи по плануванню. Декілька разів робота зупинялася як самим ОСОБА_2 так і працівниками міліції для проведення перевірок. Після 05.08.2014 року не працювали взагалі. На земельній ділянці були численні сліди самовільного відібрання грунту, а також було самовільне звалище сміття. Скрепера знімали верхній поверхневий шар піщаного грунту, а не піску. Встигли спланувати ділянку площею до 1,0 га та зкоготувати (звезти на кучі) приблизно трохи більше 2 тисяч метрів кубічних грунту.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що з 2002 року працює головою Великокардашинської сільської ради Голопристанського району Херсонської області. В липні 2014 року до нього звернулися мешканці села ОСОБА_10 зі скаргами, що на земельній ділянці ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», яка знаходиться за межами села, проводяться роботи по нагортанню піску. 23.07.2014 року він вручив особисто директору ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» ОСОБА_3 листа з вимогою надати дозвільні документи на видобування піску, а до цього припинити такі роботи. Потім в телефонній розмові ОСОБА_3 неодноразово запевняв його, що майже всі дозвільні документи є в наявності, не вистачає лише двох печаток. 30.07.2014 року обвинувачений ОСОБА_2 прибув на сесію сільської ради та проінформував депутатів, що ведуться роботи з рекультивації земельної ділянки, видобування піску ніхто не здійснює і піском він не розпоряджається, так як власником земельної ділянки є ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр». Він особисто виїздив на земельну ділянку та бачив, що там горнуть верхній шар грунт-пісок, вирівнюючи територію. Слідів самовільного відбору піску місцевим населення та самовільного сміттєзвалища на земельній ділянці він особисто не бачив. Бачив як багатотонні автомобілі вивозили пісок у серпні-вересні 2014 року.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що працює помічником громадського помічника дільничного інспектора міліції і в липні 2014 року отримав доручення від сільського голови ОСОБА_16 слідкувати за проведенням робіт по плануванню території на земельній ділянці, яка належить ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» та розташована в с. Велика Кардашинка Голопристанського району Херсонської області. Він декілька разів виїздив на місце та бачив, що спеціальна техніка вирівнює земельну ділянку, знімає верхній шар ґрунту, який формувався в кучі, які і зараз там знаходяться. Також відбувався вивіз ґрунту за допомогою сорокатонних вантажних автомобілів. На даній земельній ділянці раніше були випадки самовільного забору ґрунту мешканцями села, але у невеликих обсягах. Також раніше, років пять назад на цій ділянці проводилися роботи по вирівнюванню території, тоді грунт вигорнули за межі ділянки і там його залишили.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав, що влітку 2014 року директор ПП «БАМ» ОСОБА_15 орендував у нього належний йому скрепер, який повинен був працювати в с. Велика Кардашинка Голопристанського району Херсонської області, який потім арештувала міліція. На земельній ділянці працювали три скрепери та бульдозер та здійснювали роботи по вертикальному плануванню території. Зняли поверхневий шар грунту обсягом приблизно 1500 тисяч метрів кубічних. 04.08.2014 року вони зупинили роботу техніки.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показав, що він був найнятий обвинуваченим для охорони техніки, яка знаходилася в с. Велика Кардашинка Голопристанського району Херсонської області. Він охороняв три скрепери, бульдозер, автомобіль КРАЗ та навантажувач. Вантажних автомобілів, які б вивозили грунт-пісок він не бачив.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що працює начальником технічного відділу Херсонського обласного управління водних ресурсів. Влітку 2014 року до них звернувся обвинувачений з проханням розробити проект вертикального планування земельної ділянки яка належить ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» та розташована в с. Велика Кардашинка Голопристанського району Херсонської області. Вони уклали відповідний договір, він виїздив на місце оглядав ділянку на предмет наявності на ній комунікацій, обєктів нерухомості на інших факторів, які потребували отримання технічних умов. Після цього ОСОБА_2 був виданий план погодження, який він не виконав, оскільки не отримав погодження Великокардашинської сільської ради, а тому вони не продовжили далі роботи по виготовленню проекту.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показав, що влітку 2014 року на протязі тижня власним автомобілем возив у с. Велику Кардашинку Голопристанського району Херсонської області тракториста з м. Гола Пристань, який працював на бульдозері.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показав, що влітку 2014 року приблизно тиждень він працював на бульдозері в с. Велика Кардашинка Голопристанського району Херсонської області. ОСОБА_2 він не знає і там не разу не бачив. В його завдання входило нагортання куч знятого піску. Випадків вивозу піску автомобілями з куч він не бачив.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показав, що у вересні 2014 року на протязі тижня, працюючи на навантажувачі завантажував пісок на вантажні автомобілі в с. Велика Кардашинка Голопристанського району Херсонської області. Завантажив чотири автомобілі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 показав, що працює водієм на фірмі АНК, директором якої є ОСОБА_12 та перевозив піщаний грунт із с. В.Кардашинка Голопристанського району до м. Херсон автомобілем МАН вантажопідйомністю 40 тон на замовлення TOB «Екоінтелтехнологія». Здійснив приблизно 2 ходки. Перевезення здійснювали два автомобіля.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 показав, що він є мешканцем с. Велика Кардашинка Голопристанського району Херсонської області та бачив як у 2014 році на земельній ділянці біля села працювала спеціальна техніка, яка нагортала пісок, а потім вантажні автомобілі вивозили пісок за межі села. Кучі піску, які були нагорнуті й наразі знаходяться на цій земельній ділянці.

Свідки ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 у судовому засіданні дали показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_25

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що у нього та очолюваного ним ПП «АНК» є дві площадки у м. Херсоні та одна земельна ділянка у м. Гола Пристань. Він дійсно прийняв на зберігання піщаний грунт із с. В.Кардашинка Голопристанського району. Під час відбору проб працівниками міліції, останні відібрали проби піску, привезеного із морського порту та Кардашинського піщаного карєру, а не того грунту, який був привезений із ОСОБА_10 на зберігання, про що ним було заявлено працівникам міліції, але вони не реагували на його заяви та зауваження. Земельну ділянку в м. Гола Пристань він здає в оренду TOB «Екоінтелтехнологія» вже не один рік. Також в оренду цій фірмі він здав декілька вантажних автомобілів, вантажопідйомністю 40 тон. З обвинуваченим він жодних справ не мав та не вів ніяких переговорів.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що до нього звернуся давній знайомий ОСОБА_31, який працював юристом ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» та попросив допомогти знайти підприємству інвесторів, щоб покращити фінансовий стан підприємства, яке перебували в процесі банкрутства. Він зустрівся із директором ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» ОСОБА_3 та проаналізував можливості та активи підприємства, звязався із турецькими бізнесменами, які зацікавилися проектом закладки саду горіха на земельній ділянці підприємства, площею 157 га, який планували продавати за кордон. Бізнес-план планували розробити після проведення робіт по вертикальному плануванню земельної ділянки під сад, який вони повинні були здійснити за власний рахунок. Він попросив допомоги у обвинуваченого, якого відрекомендували йому як порядну людину, і останній взявся виконати ці роботи за власний рахунок, розраховуючи на прибутки в майбутньому. Вони розпочали роботи, які через короткий проміжок часу були припинені працівниками міліції, внаслідок чого проект закладки саду та вкладення іноземних інвестиції був зірваний. Підтвердив факт того, що він приїздив до ОСОБА_3 з проханням підписати договір на зберігання грунту із ОСОБА_7 від імені ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», так як один примірник договору забрали працівники міліції, але той відмовився підписувати договір.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що він разом із ОСОБА_8 мали намір, спільно із директором ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» ОСОБА_3 здійснити іноземний інвестиційний проект по закладці саду на земельній ділянці підприємства, площею 157 га. Обвинувачений ОСОБА_2 зобовязувався за власний рахунок здійснити рекультивацію вказаної земельної ділянки, розраховуючи на прибутки в майбутньому від інвестиційного проекту.

Свідок ОСОБА_32 у судовому засіданні показав, що він працює інженером-геодезистом в ДП «Херсонгеоінформ» і у 2014 році на прохання працівників прокуратури вони склали технічний звіт про кількість видобутого піску в с. В.Кардашинка Голопристанського району Херсонської області. Вони виїхали на місце з працівником прокуратури, бачили дві ділянки площею 0,85 га та 1,0 га, на яких проводилася розробка, виконали геодезичні роботи та співставили дані 2014 року з даними, які були зроблені у 1979 році за допомогою компютерної програми та визначили кількість піску на розроблених ділянках як різницю між рівнем грунту в 1979 році та рівнем грунту у 2014 році. Співставляли із даними геодезичної зйомки цієї місцевості саме за 1979 рік, так як пізніше геодезичних зйомок цієї місцевості ніхто не робив. Обсяг грунту, який був на місці вони не враховували, так як працівники прокуратури сказали їм не враховувати обсяг грунту, який був на місці в кучах.

Свідок ОСОБА_33 у судовому засіданні показав, що він працює директором ДП «Херсонгеоінформ» і у 2014 році на прохання працівників прокуратури працівники його підприємства склали технічний звіт про кількість видобутого піску в с. В.Кардашинка Голопристанського району Херсонської області. Договір на виконання робіт був укладений із фізичною особою, який не є працівником прокуратури та який виступив замовником та оплатив їхні послуги. Технічний звіт отримав працівник прокуратури.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що працює директором ПП «Спілка юристів» і обвинувачений, який є директором ПВКФ «Стройіндустрія», більше ніж 10 років обслуговується у неї з юридичних питань. У 2014 році до неї звернувся ОСОБА_2 з проханням допомогти отримати декларацію на початок підготовчих робіт на земельній ділянці на підприємство ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр». Вона назвала йому пакет документів, які необхідно зібрати для підготовки декларації, він їх через деякий час привіз. Вона заповнила декларацію, але оскільки не було даних сертифіката проектанта, то з телефона ОСОБА_2 вона звязувалася з проектантом та зі слів останнього вказала дані про його сертифікат, так як проектант підтвердив той факт, що він буде здійснювати проектні роботи. Щодо сертифікату особи, який буде здійснювати технічний нагляд, то копію сертифікату їй привіз ОСОБА_2 і вона записала до декларації дані з копії цього сертифікату. Копії договору з особою, яка буде здійснювати технічний нагляд ОСОБА_2 їй не надавав. Декларацію вона заповнила особисто та передала її обвинуваченому, щоб він привіз декларації із підписом керівника та печаткою ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», що він і зробив через деякий час. Так як у неї не було доручення від ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», то декларацію до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Херсонській області вона відправляла поштою, а саме відправив її працівник фірми ОСОБА_34 за її вказівкою. У декларації про початок робіт заповнюються дані про тих осіб, з якими підприємство планує в подальшому укласти відповідні договори про виконання ними певних робіт (держтехнагляд чи проектні роботи) і такі дані в декларації про початок робіт можуть заповнюватися без наявності договорів, укладених із зазначеними в декларації особами, оскільки ці особи після початку робіт договори можуть укладатися і з іншими особами. ОСОБА_2 декларації не заповнював і не оформлював її у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Херсонській області, цим займалася вона, на прохання ОСОБА_2, який був клієнтом її фірми та оплачував її послуги.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_34 підтвердив, що у 2014 році на виконання вказівки директора ПП «Спілка юристів» ОСОБА_4, в якому він працює помічником юриста, він відправив курєром до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Херсонській області пакет документів, які були оформлені від імені ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр».

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що він не укладав договору про здійснення технічного нагляду за вертикальним плануванням земельної ділянки з підприємством ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» чи з обвинуваченим, а також не вів з ними жодних переговорів щодо цього. Номер його сертифікату не є секретом і його можна дізнатися із мережі Інтернет. При цьому внесення номеру його сертифікату до декларації про початок робіт без його відома не є порушенням закону, але зазвичай з ним домовлялися про це завчасно.

Протоколами огляду місця події від 04.08.2014 року, від 09.08.2014 року, від 11..08.2014 року, від 12.08.2014 року та від 17.09.2014 року та фото таблицями до них (т. 2 а. с. 19-28, 33-37, 39-42) зафіксовано місце проведення робіт по рекультивації земельної ділянки в с. В. Кардашинка Голопристанського району Херсонської області, кучу піщаного ґрунту та техніку, яка стояла в тому місці, а саме бульдозер та три скрепери, які призначені саме для вертикального планування території, а не для добування піску та карєрних робіт, що не заперечувалося жодним свідком, допитаним у справі, зафіксовано знаходження вантажного автомобіля МАН біля кучі піщаного ґрунту, але це не доводить вину обвинуваченого у заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, оскільки частину ґрунту було вивезено на зберігання в інші місця за межі с. В.Кардашинка Голопристанського району Херсонської області, чого не заперечував сам обвинувачений і чого цей протокол як доказ по справі не спростовує.

Оглянуті в судовому засіданні накладні, на яких проставлені печатки ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», які не заповнені, а також які заповнені олівцем на відпрацьований грунт не свідчать про реалізацію відпрацьованого ґрунту обвинуваченим на сторону як товару, а тому суд відкидає їх як доказ та не враховує при ухваленні вироку.

Протоколом обшуку від 20.09.2014 року (т. 2 а. с. 45-49, 51) було вилучено в ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» наказ № 5-вир від 12.06.2014 року «Про проведення робіт по рекультивації земельної ділянки 157,27 га», який свідчить про те, що на вказаній земельній ділянці в. о. директора ОСОБА_3 планував провести саме рекультивацію (вертикальне планування) земельної ділянки, а не добичу піску як корисної копалини, приступити до якої мали після укладення договору підряду.

Відповідно до договору підряду № 06/14 п/р-1 від 12.06.2014 року, укладеного між ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» та ПВКФ «Стройіндустрія», останнє в особі ОСОБА_2 зобовязувалося провести на свій ризик, з використанням власних матеріалів, технічних засобів і обладнання виконати роботи по рекультивації земельної ділянки площею 157,27 га, розташованої в с. В.Кардашинка Голопристанського району Херсонської області, право постійного користування на яку належить замовнику на підставі відповідного державного акту від 06.07.2007 року (т. 2 а. с. 99-104).

На виконання взятих на себе зобовязань за зазначеним вище договором підряду ПВКФ «Стройіндустрія» уклало договору субпідряду та оренди техніки із фізичними та юридичними особами, які і здійснювали фактично роботи по вертикальному планування зазначеної вище земельної ділянки (т. 2 а. с. 105-109).

При ухваленні вироку суд не враховує та відкидає як доказ протокол обшуку від 20.09.2014 року (т. 2 а. с. 54-58), відповідно до якого в м. Херсоні по вул. Бериславське шосе, 13 було виявлено та вилучено приблизно 90 тон піску, з яких були взяті проби, оскільки походження цього піску в протоколі не вказано і доказів того, що він походить із с. В.Кардашинка Голопристанського району Херсонської області суду не надано.

Протоколом обшуку від 20.09.2014 року (т. 2 а. с. 64-70) в офісі ПВКФ «Стройіндустрія» в м. Херсоні по вул. Бериславське шосе, 10 були вилучені договори, претензії, накладні з печаткою ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» та інші документи, які самі по собі не свідчать про вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину за ст. 191 ч.5 КК України, а свідчать про проведення ним як директором підприємства господарчої діяльності на виконання взятих на себе зобовязань по договору підряду, а наявність печатки ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» на незаповнених накладних, з урахуванням показань свідка ОСОБА_11 про те, що печатка вказаного підприємства зберігалася виключно у в.о. директора ОСОБА_3 свідчить про дозвіл ОСОБА_3 на проставляння на накладних печатки, що саме по собі не є злочином.

Протоколом обшуку від 20.09.2014 року (т. 2 а. с. 74-81) в м. Херсоні були виявлені та вилучені журнал та зошит, а також виявлені кучі піску, без визначення його походження, які самі по собі не свідчать про вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину за ст. 191 ч.5 КК України.

Оглянута в судовому засіданні декларація про початок виконання підготовчих робіт (т. 2 а. с. 89), оформлена від імені ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», містить печатку цього підприємства та з урахуванням показань свідка ОСОБА_11 про те, що печатка вказаного підприємства зберігалася виключно у в.о. директора ОСОБА_3 свідчить про дозвіл ОСОБА_3 на проставляння на декларації печатки та обізнаність останнього про оформлення такої декларації від імені підприємства.

При цьому, на думку суду, під час судового розгляду стороною обвинувачення не доведено вини ОСОБА_2 за ІІ епізодом, а саме у «повідомленні ОСОБА_4 завідомо неправдивих відомостей щодо наявності проекту виконання підготовчих робіт, який, нібито, розроблений Херсонським обласним управлінням водних ресурсів та затверджений директором ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», а також неправдивої інформації про те, що технічний нагляд при підготовчих роботах здійснюється інженером з технічного нагляду ОСОБА_5О.», оскільки ОСОБА_4 як директор фірми, яка надає юридичні послуги, повинна була перевірити будь-яку інформацію, яку вона отримує від клієнта, перед тим як заносити цю інформацію до офіційних документів (в даному випадку до декларації про початок виконання підготовчих робіт), остання є непідзвітною та непідконтрольною ОСОБА_2 та не перебуває у його підпорядкуванні, а тому не повинна була виконувати його вказівок щодо внесення певної інформації до офіційного документу, без проведення відповідної перевірки достовірності такої інформації, і саме ОСОБА_4 заповнювала декларацію про початок виконання підготовчих робіт від імені ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», внісши до неї зазначену вище інформацію, не перевіривши її достовірність.

ОСОБА_31 того, наявність у матеріалах справи договору на виконання робіт від 14.07.2014 року № 11-31/11, укладеного між ПВКФ «Стройіндустрія» та Херсонським обласним управлінням водних ресурсів на виконання робочого проекту капітального планування ділянки площею 157,27 га ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», розташованої на території Великокардашинської сільської ради Голопристанського району Херсонської області свідчить про те, що таке проектування якраз і здійснювалося Херсонським обласним управлінням водних ресурсів, а тому зазначені в декларації відомості щодо проектних робіт є правдивими та відповідають дійсності (т. 2 а. с. 111), а те що виконавець не приступив до виготовлення проекту за відсутності певних умов, про що викладено в листі від 14.08.2014 року (т. 2 а. с. 112), не свідчить про відсутність договору на виконання проекту чи його розірвання.

Також у відповідності до п. 8 Постанови КМУ № 466 від 13.04.2011 року «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» (в редакції станом на момент подання декларації) саме замовник згідно із законом відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації, а оскільки замовником виступило ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», з урахуванням показань свідка ОСОБА_11 про те, що печатка вказаного підприємства зберігалася виключно у в.о. директора ОСОБА_3, наявність «мокрої» печатки підприємства на декларації свідчить про дозвіл ОСОБА_3 на проставляння такої печатки і несення за це відповідальності.

Висновки судових експертиз № 3539 від 20.11.2014 року (т. 2 а. с. 91-94) та № 3515 від 19.11.2014 року (т. 2 а. с. 133-136) про підписання декларації та договору із ФОП ОСОБА_7 від імені ОСОБА_3 іншою особою не свідчать про те, що таке підписання вчинене обвинуваченим та також про обізнаність обвинуваченого про підписання вказаних документів іншою особою.

При ухваленні вироку суд не враховує та відкидає як доказ аналізи проб пісків, які були проведені Південно-Українською гідрогеологічною експедицією, які оформлені у виді листа від 30.10.2014 року за № 780/02 (т. 2 а. с. 114-118), як неналежний та недопустимий доказ, оскільки незрозуміло хто саме та яким чином відбирав проби піску, аналіз яких здійснювався, та чи було забезпечено неможливість замінити такі проби до передачі їх на аналіз, а також з тих підстав, що Південно-Українською гідрогеологічною експедицією фактично було проведено експертне дослідження (грунтозгнавча експертиза) не уповноваженими на те особами, тобто не атестованими судовими експертами (так як діяльність осіб, які складали даний звіт виходить за межі поняття «спеціаліст», визначеного у статті 71 КПК України), тобто в непроцесуальний спосіб.

Також при ухваленні вироку суд не враховує та відкидає як доказ технічний звіт по визначенню обєму видобутого піску на земельній ділянці ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», розташованої на території Великокардашинської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 30.10.2014 року (т. 2 а. с. 119-129), як неналежний та недопустимий доказ, оскільки, виходячи із показань свідка ОСОБА_32 «останній виїздив на місце, бачив що проводилися роботи на двох ділянках площею 0,85 га та 1,0 га, виконав геодезичні роботи та співставив дані 2014 року з даними, які були зроблені у 1979 році за допомогою компютерної програми та визначили кількість піску на розроблених ділянках як різницю між рівнем грунту в 1979 році та рівнем грунту у 2014 році. Співставляли із даними геодезичної зйомки цієї місцевості саме за 1979 рік, так як пізніше геодезичних зйомок цієї місцевості ніхто не робив. Обсяг грунту, який був на місці вони не враховували, так як працівники прокуратури сказали їм не враховувати обсяг грунту, який був на місці в кучах» дані технічного звіту є недостовірними щодо визначеного обсягу добутого піщаного грунту, під час вертикального планування вказаних ділянок, так як містять відомості про різницю в рівнях піщаного грунту на двох ділянках площею 0,85 га та 1,0 га за 35 років і не враховує вплив на рівень піщаного грунту господарської діяльності, яка проводилася на цих землях, вітрової та водної ерозії, самовільного відбору піщаного грунту місцевим населенням та наявності певної кількості піску на місці в кучі. При цьому при складанні даного звіту фактично було проведено експертне дослідження (так як діяльність осіб, які складали даний звіт виходить за межі поняття «спеціаліст», визначеного у статті 71 КПК України) не уповноваженими на те особами, тобто не атестованими судовими експертами, тобто доказ отримано в непроцесуальний спосіб. При цьому також незрозуміло яким чином даний звіт було долучено до матеріалів кримінального провадження, оскільки технічний звіт, виходячи із показань свідка ОСОБА_33 у судовому засіданні «договір на виконання робіт по складанню зазначеного технічного звіту був укладений із фізичною особою, який не є працівником прокуратури та який виступив замовником та оплатив їхні послуги», тобто даний документ долучено до справи у непроцесуальний спосіб.

При ухваленні вироку суд відкидає висновок експерта № 3401 від 06.11.2014 року (т. 2 а. с. 10-14), як недопустимий доказ, оскільки даний висновок ґрунтується на аналізі проб піску та технічному звіті Херсонського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру (Херсонгеоінформ) Державного агентства земельних ресурсів, які визнані судом недопустимими доказами, про що зазначено вище, тобто висновок експертизи ґрунтується на недопустимих та неналежних доказах, а тому і даний висновок є недопустимим доказом по справі.

При ухвалені вироку суд не бере до уваги дані протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 21.11.2014 року (т. 2 а. с. 164-170) як такі, що не мають відношення до суті предявленого ОСОБА_2 обвинувачення.

Згідно ч.1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

ОСОБА_31 того, предметом абсолютної більшості злочинів проти власності закон називає майно - речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру.

До фізичних ознак належить те, що вказані речі можуть бути вилучені з володіння законного власника або пошкоджені чи знищені. Іншими словами, предметом таких злочинів можуть бути речі у фізичному розумінні цього слова.

Економічними ознаками таких речей є те, що вони повинні: 1) мати мінову та споживчу вартість, здатність задовольняти матеріальні та пов'язані з ними потреби людини; 2) бути відокремлені від природного середовища чи бути створені заново.

Юридичними ознаками майна як предмета злочинів проти власності є те, що, 1) таке майно повинно бути чужим для винного; 2) воно, як правило, має належати на праві власності іншому суб'єкту права власності; 3) воно не повинно виступати предметом злочинів, відповідальність за які передбачена іншими розділами Особливої частини КК.

Соціальна ознака предмета злочинів проти власності означає, що ці предмети створені працею людини, є її результатом і як такі мають певну значущість (цінність) для людини і суспільства.

Не є предметом злочинів проти власності природні обєкти (ліс на корені, звір у лісі тощо), посягання на які відносяться до злочинів проти довкілля. Але ці предмети стають предметом злочинів проти власності, якщо вони вже раніше (до заволодіння ними чи знищення їх) були вилучені шляхом праці людини з природного стану і включені до фондів власності.

У таких ситуаціях матеріальні об'єкти природи, будучи включеними у виробничо-трудовий процес, набувають якості товарної продукції - предмета злочину проти власності.

Адже, як правило, неможливим є викрадення нерухомого майна, лісів, надр як таких.

При цьому, на думку суду, дії обвинуваченого носили характер виконання цивільно-правової угоди - укладеного між очолюваним ним підприємством ПВКФ «Стройіндустрія» та ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» договору підряду № 06/14 п/р-1 від 12.06.2014 року по рекультивації належної замовнику на праві постійного користування земельної ділянки, що підтверджується виявленою та вилученою спеціальною технікою (скрепера, бульдозер), яка призначена для вертикального планування території, обвинуваченим укладалися договори субпідряду та оренди на виконання взятих на себе зобовязань по рекультивації земельної ділянки, хід робіт контролював геодезист, який слідкував за дотриманням визначених точок вертикального планування території, договорами на зберігання піщаного ґрунту, утвореного в результаті вертикального планування території, який вивозився на зберігання без його реалізації, укладеного договору на виконання робіт від 14.07.2014 року № 11-31/11, між ПВКФ «Стройіндустрія» та Херсонським обласним управлінням водних ресурсів на виконання робочого проекту капітального планування ділянки площею 157,27 га ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», оформлення декларації на початок підготовчих робіт на вказаній земельній ділянці, тією обставиною, що обвинувачений спілкувався із депутатами Великокардашинської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, де пояснював, що здійснюється рекультивація земельної ділянки, тобто діяльність обвинуваченого по рекультивації земельної ділянки ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» відбувалася публічно із повідомлення органів державної влади та місцевого самоврядування і не носила характер добичі піску як надр.

При цьому пісок, заволодіння яким інкримінується обвинуваченому, як річ останньому не передавався, також не передавалася і земельна ділянка, а пісок крім того, не облікований як товарно-матеріальна цінність ані у ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр», ані у інших підприємств, установ чи організації будь-якої форми власності, є природнім обєктом, не був вилучений шляхом праці людини з природного стану і включений до фондів власності, а тому не може бути предметом злочину проти власності, в тому числі, передбаченому ст. 191 КК України.

Відповідно до Переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою КМУ від 12 грудня 1994 р. N 827 (з наступними змінами та доповненнями) пісок віднесено до корисних копалин місцевого значення.

Згідно ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Органами досудового розслідування не доведено за допомогою належних та допустимих доказів тієї обставини, що знятий в процесі виконання договору підряду шар поверхневого ґрунту є піском, а також не встановлено кількість такого ґрунту та розмір спричиненої шкоди та чи добувався цей пісок (грунт) загальною глибиною розробки більше двох метрів.

З урахуванням вище наведеного, суд не вбачає в діяннях обвинуваченого складу злочину за ст. 191 ч.5 КК України за І епізодом.

Стороною обвинувачення також не надано суду належних та допустимих доказів, які б доводили вину обвинуваченого у вчиненні злочину за ІІІ епізодом, оскільки допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 категорично заперечила, що саме ОСОБА_2 предявляв їй декларацію на початок робіт, оскільки ОСОБА_2 вона не бачила, а вони спілкувалися лише в телефонному режимі, що спростовують предявлене обвинувачення за цим епізодом, а інших доказів вини обвинуваченого суду стороною обвинувачення не надано.

Стороною обвинувачення також не надано суду належних та допустимих доказів, які б доводили вину обвинуваченого у вчиненні злочину за ІV епізодом, оскільки допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомив, що саме ОСОБА_8 приїздив до нього з проханням підписати договір із ФОП ОСОБА_7, що підтвердив у судовому засіданні і сам ОСОБА_8, що з урахуванням показань свідка ОСОБА_11 про те, що печатка ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» зберігалася виключно у в.о. директора ОСОБА_3 свідчить про дозвіл ОСОБА_3 на проставляння на даному договорі печатки, оскільки про випадки викрадення чи незаконного заволодіння печаткою підприємства ОСОБА_3 не заявляв. Також не надано доказів обізнаності обвинуваченого, що договір № 024/ОС від 03.09.2014 року, укладений між ФОП ОСОБА_7 та ДП «Виробничий південний біотехнологічний центр» підписаний не ОСОБА_3, а іншою особою, тобто доказів обізнаності обвинуваченого, що вказаний договір є підробленим документом, а сам по собі факт передачі вказаного договору, не будучи обізнаним про те, що він є підробленим, не є злочином.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, обвинувачений підлягає виправданню:

за І епізодом за відсутності складу злочину;

за ІІ-ІV епізодами за недоведеністю винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Цивільний позов прокурора (т. 1 а. с. 11-14) про стягнення з обвинуваченого 10306910,88 грн. матеріальних збитків на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України (2012 року), суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та по суду виправдати за відсутністю складу злочину.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та по суду виправдати за недоведеністю винуватості у вчиненні злочину.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та по суду виправдати за недоведеністю винуватості у вчиненні злочину.

Цивільний позов прокурора (т. 1 а. с. 11-14) залишити без розгляду.

Арешт майна ОСОБА_2, накладений ухвалою слідчого судді Голопристанського районного суду Херсонської області від 07.11.2014 року (т. 2 а. с. 153-154) скасувати.

Речові докази (т. 2 а. с. 29, 38, 43; т. 1 а. с. 151) техніку залишити власникам за належністю.

Речові докази (т. 2 а. с. 32, 50, 88, 148) - накладні, наказ, декларація, квитанція, договір залишити при матеріалах провадження.

Речові докази (т. 2 а. с. 60) пісок 90 т повернути власнику.

Речові докази (т. 2 а. с. 83) пісок, навантажувач, зошит, журнал повернути ФОП ОСОБА_7

Судові витрати за проведення судових експертиз в загальній сумі 2089,62 грн. (т. 2 а. с. 9, 90, 132) віднести за рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Голопристанський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку видати сторонам під розписку.

Судді ОСОБА_35

ОСОБА_36

ОСОБА_37