Вирок № 54749235, 30.12.2015, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1987/15-к

Номер провадження 1-кп/585/219/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2015 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

Головуючої: судді Євлах О.О.

За участю: секретаряДмитренко М.О.

прокурора Токаря М.В., Рядового В.О., Думал С.М.

представника потерпілого ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №1201520000000072 від 08 квітня 2015 рокуза обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, одруженого, українця, ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого директором СФГ «Єлісей», депутата Роменської районної ради VI скликання, раніше не судимого

у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянки України, українки, ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючої начальником виробничої лабораторії ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП», раніше не судимої

у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 3 ст. 191,ч.1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, 1-й АДРЕСА_1,

громадянки України, українки, ІНФОРМАЦІЯ_10, працюючої головним петлівником ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП», раніше не судимої,

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 366 КК України

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_6 обіймаючи посаду директора дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» Сумської області (код ЄДРПОУ00955880), яке розташоване за адресою:Сумська область, м.Ромни, вул.Прокопенка,10 (надалі ДП ДАК «Хліб України «Роменський КХП»). Відповідно до посадової інструкції, затвердженої наказом ДАК «Хліб України» 24.10.2011 року №268-к та положення розділу 5 Статуту підприємства, будучи службовою особою наділеною адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими повноваженнями, достовірно знаючи, що заява про прийняття на роботу ОСОБА_9 на посаду начальника цеху млинзаводу ДП ДАК «Хліб України» підроблена ОСОБА_7, поставив резолюцію на ній, для підготовки наказу про прийняття на роботу даної особи, підписав наказ №80-к від 02.08.2012 року про прийняття на посаду начальника цеху млинзаводу ОСОБА_9 з 01.08.2012 року. Також оформив договір про повну матеріальну відповідальність з даним працівником, підписавши підпис від імені адміністрації ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП», а ОСОБА_7 поставила підпис за ОСОБА_9, який не був обізнаний про прийняття його на роботу і на ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» не працював. Також протягом періоду часу з серпня 2012 та грудень 2013 року (крім травня 2013 року) достовірно знаючи, що табелі обліку робочого часу складені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 містять неправдиві відомості про роботу начальника цеху млинзаводу ОСОБА_9 з метою незаконного нарахування та виплати на імя даної особи грошових коштів підприємства, ОСОБА_6 затвердив їх своїм підписом, чим вчинив службове підроблення, тобто вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

ОСОБА_7 обіймаючи посаду начальника виробничої лабораторії ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» , будучи службовою особою, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 не працює на підприємстві, у період часу з серпня 2013 року по травень 2014 року вносила до табелів обліку робочого часу, які складалися нею кожного місяця, неправдиві відомості про начебто відпрацювання ОСОБА_9 відповідних днів та годин на посаді начальника цеху млин заводу та підписувала їх, чим вчинила службове підроблення, тобто внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

2. Окрім цього, досудовим слідством ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що обіймаючи посаду головного петлівника, будучи службовою особою, за вказівкою директора ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» ОСОБА_6, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 не працював на підприємстві, вносила дані про начебто відпрацювання останнім відповідних днів та годин на вказаній посаді у табелі обліку робочого часу, які складалися нею кожного місяця за період часу з серпня 2012 року по липень 2013 року та підписувала ці офіційні документи, чим вчинила службове підроблення, тобто внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

Окрім цього Досудовим слідством ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються в тому, що ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились у розтраті чужого майна грошових коштів ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП»в сумі 35 205грн. 51 коп. шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_7, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.191 ч. 3 КК України, тобто розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена за попередньою змовою групою осіб. А ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились у пособництві в розтраті чужого майна грошових коштів ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП»в сумі 35 205грн. 51 коп. шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою з ОСОБА_6, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 27 ч.5 ст. 191 ч. 3 КК України, тобто пособництво в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.

В кінці липня 2012 року у звязку з виробничою необхідністю та звільненням з посади начальника виробничої лабораторії ОСОБА_10, ОСОБА_6 запропонував обійняти цю посаду працюючій на той час заступником начальника лабораторії ОСОБА_7 Остання погодилась на пропозицію ОСОБА_6, але зауважила, що через відсутність досвіду на такій посаді та великим обємом ведення документації їй буде допомагати виконувати цю роботу ОСОБА_11, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. Остання на той час працювала Державним інспектором сільського господарства відділу контролю якості та безпеки зерна і продуктів його переробки Управління контролю якості сільськогосподарської продукції Державної сільськогосподарської інспекції у Сумській області і у звязку з виконанням своїх обовязків мала змогу знаходитись на території ДП ДАК «Хліб України» Роменський КХП» і допомагати ОСОБА_7 виконувати частину її роботи.

Для виплати грошової винагороди ОСОБА_11 за таку допомогу, ОСОБА_6, використовуючи своє службове становище, діючи умисно, з метою розтрати грошових коштів підприємства, запропонував ОСОБА_7 підшукати особу для фіктивного оформлення її на роботу, яка фактично не буде працювати на підприємстві, а нараховані в якості заробітної плати грошові кошти цій особі передавати ОСОБА_11 ОСОБА_7, діючи в якості пособника для реалізації злочинних намірів, повязаних з розтратою грошових коштів підприємства, вирішила оформити таким чином на роботу свого сина ОСОБА_9, не повідомляючи останньому про вчинення таких протиправних дій.

З метою досягнення запланованого, ОСОБА_7, діючи узгоджено з ОСОБА_6, від імені ОСОБА_9 підробила заяву про прийняття його на посаду начальника цеху млинзаводу ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» та надала її ОСОБА_6, який поставив резолюцію на ній для підготовки наказу про прийняття на роботу даної особи. На підставі даної заяви директором підприємства ОСОБА_6 був підписаний наказ №80-к від 02.08.2012 про прийняття на посаду начальника цеху млинзаводу

ОСОБА_9 з 01.08.2012. Крім того, було оформлено договір про повну матеріальну відповідальність з даним працівником, який підписав ОСОБА_6 від імені адміністрації ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» та ОСОБА_7, яка поставила підпис за ОСОБА_9 Таким чином, підробивши офіційні документи, ОСОБА_6 діючи в групі з ОСОБА_7, яка сприяла вчиненню злочину, надаючи підроблені документи, створили умови для розтрати грошових коштів підприємства шляхом нарахування заробітної плати ОСОБА_9, який не був обізнаний про прийняття його на роботу і на ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» не працював.

В подальшому, зловживаючи своїм службовим становищем, директор ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» ОСОБА_6 для вчинення розтрати грошових коштів підприємства в інтересах третіх осіб, дав вказівку головному питлівнику ОСОБА_8, яка керувала роботою млинзаводу та вела табель обліку робочого часу даного підрозділу, заносити дані до таких табелів про начебто вихід на роботу та відпрацювання відповідних годин та днів начальником цеху ОСОБА_9 ОСОБА_6 затвердив табелі обліку робочого часу про начебто вихід на роботу та відпрацювання відповідних годин та днів начальником цеху ОСОБА_9 складені та підписані ОСОБА_8 та ОСОБА_7

На підставі даних табелів обліку робочого часу кожного місяця в період часу з 01.05.2012 по 12.05.2014 бухгалтером по заробітній платі ОСОБА_12, яка не була обізнана про протиправні дії ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оформлювались розрахункові листи на кожного працівника підприємства в тому числі і ОСОБА_9 та платіжні відомості, які передавались до банківської установи для зарахування на карткові рахунки працівників відповідних виплат по заробітній платі.

Зважаючи на те, що заробітна плата працівникам ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» виплачувалась на підставі договору № 235 від 22.12.2011, укладеного з ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» шляхом зарахування її на карткові рахунки працівників згідно платіжних відомостей підприємства, ОСОБА_7 від імені ОСОБА_9, підробивши його підписи, оформила заяву-анкету про відкриття рахунків та одержання платіжної картки та заяву-договір № 56946:379 від 29.08.2012 про відкриття рахунку та надання спеціального платіжного засобу у вигляді старт-картки (зарплатної) на імя ОСОБА_9 Отримавши її у відділенні банку, з метою реалізації злочинних намірів по розтраті грошових коштів підприємства, діючи узгоджено з ОСОБА_6, ОСОБА_7 передала дану картку разом з пін-кодом доступу до неї ОСОБА_11 Остання в період часу з 01.08.2012 по 30.12.2013 р. періодично за допомогою вказаної банківської картки отримувала готівкові грошові кошти, які зараховувались в якості заробітної плати на імя ОСОБА_9 з відкритого на його імя розрахункового рахунку і витрачала їх на власні потреби.

На думку досудового слідства, в результаті зазначених злочинних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в період часу з 01.08.2012 по 30.12.2013 р. (крім травня 2013 року) незаконно було нараховано до виплати та виплачено у якості заробітної плати та інших виплат на імя ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 28642 грн. 78 коп. Крім того, у звязку з незаконним нарахуванням та виплатою заробітної плати на імя ОСОБА_9булоперераховано до державних цільових фондів грошові кошти в сумі 6562 грн. 73 коп.

Таким чином, за обвинувальним актом, ОСОБА_6 за пособництва ОСОБА_7спричинив матеріальної шкоди ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» на загальну суму 35 205 грн. 51 коп., вчинивши розтрату чужого майна у вигляді грошових коштів ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» в інтересах третіх осіб.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 вину у вчинені злочинів за ч.3ст191, ч.1ст.366 КК України не визнав. Суду показав, що у період з 22.04.2011 року по 04.03.2014 року обіймав посаду директора ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП». В кінці липня 2012 року у звязку із збільшенням обсягів роботи підприємства та звільненням з посади начальника виробничої лабораторії ОСОБА_10,який виконував роботу лабораторії заготсітки і керував в цілому лабораторією, запропонував обійняти цю посаду ОСОБА_7 Остання працювала на той час заступником лабораторії і виконувала роботу лабораторії млинзаводу. Остання погодилась, але зауважила, що виконуватиме, в основному, попередню роботу, а на посаду заступника лабораторії, який виконуватиме роботу лабораторії заготсітки необхідно прийняти нову людину. Оскільки ні бажаючих ні підготовлених спеціалістів готових виконувати таку роботу не було, то ОСОБА_7 запропонувала щоб цю роботу виконувала ОСОБА_11, яка також обучить нового працівника, який буде вибраний із бажаючих обійняти посаду заступника лабораторії і після того як ОСОБА_11 його обучить, прийнятий на роботу. ОСОБА_7 запропонувала оформити свого сина на посаду начальника цеху млинзавода, яка була вакантна. Домовленість про те, щоб оформити ОСОБА_9 була, а про те що він не буде ходити на роботу то про таку домовленість не памятає. На виконання робіт в лабораторії ОСОБА_11 погодився бо це була виробнича необхідність. Відсутність завідуючого цеху на роботу підприємства не впливає, а від лабораторії залежить все. Тим більше коли такий обсяг робіт як був у той час. Вважає, що якби ОСОБА_11 не виконувала ці роботи то тоді б підприємство точно потерпіло б збитки, так як у той час відвантажувало від 5 до 7 вагонів в сутки, а повернення 1 вагону у звязку з неналежною якістю коштувало б підприємству від 50-70 тисяч гривень.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_7 вину у вчиненні злочинів за ст.27ч.5-ст.191ч.3, ст..366 ч.1 КК України не визнала. Суду показала, що на підприємстві було 2 території: млин завод і заготсітка і фактично дві лабораторії. Роботу однієї млинзаводу виконував заступник начальника виробничої лабораторії, а роботу іншої заготсітки, виконував начальник виробничої лабораторії, який і керував в цілому лабораторією. До 02 серпня 2012 року вона обіймала посаду заступника начальника виробничої лабораторії і виконувала роботи в лабораторії млинзаводу. Потім звільнився начальник виробничої лабораторії ОСОБА_10, який виконував роботу лабораторії заготсітки і керував в цілому лабораторією. ОСОБА_6 запропонував їй обійняти цю посаду, але роботу залишалась виконувати лабораторії млин заводу, оскільки роботи лабораторії заготсітки не знала, і додатково керувати всією лабораторією. Для виконання роботи лабораторії заготсітки, до прийняття нового працівника на посаду заступника начальника виробничої лабораторії, який і виконуватиме ці роботи, вона запропонувала ОСОБА_6 прийняти ОСОБА_11 Остання знала цю роботу і могла навчити нового працівника. Крім того була не проти виконувати цю роботу. Коли стало питання оплати роботи, яку виконуватиме ОСОБА_11, так як остання обіймала посаду хлібного інспектора і не могла бути прийнята на посаду заступника лабораторії ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП», то ОСОБА_6 запропонував найти кандидатуру, який буде оформлений і не працюватиме, а заробітну плату отримуватиме ОСОБА_11 Оскільки ОСОБА_7 нікого не знала, то вона запропонувала оформити свого сина. Не повідомивши останнього про свої наміри, написала заяву про прийняття на роботу, підписала договір про повну матеріальну відповідальність, внесла до табелів обліку робочого часу, які складалися нею кожного місяця на всіх працівників лабораторії, відомості про начебто відпрацювання ОСОБА_9 відповідних днів та годин на посаді начальника цеху млинзаводу та підписувала їх у період часу з серпня 2013 року по травень 2014 року. ОСОБА_6 був директором до березня 2014 року. Потім його обовязки став виконувати ОСОБА_13, якому вона неодноразово казала, що необхідно звільнити її сина і лише в травні 2014 року, коли вона написала заяву від імені сина про звільнення за згодою сторін і подала через секретаря, ОСОБА_13 задовольнив її і видав наказ про звільнення її сина ОСОБА_14 за згодою сторін. Впевнена, що робота ОСОБА_11 була необхідна. Особисто вона роботи лабораторії заготсітки не знала і виконувати її б не змогла. Без виконання обовязків заступника виробничої лабораторії, а фактично роботи лабораторії заготсітки ОСОБА_11 підприємство б зазнало збитків так як обсяги роботи були великими, значно більшими ніж в попередні роки. Повідомила, що за часів керування підприємством ОСОБА_6 підприємство працювало, заробітна плата виплачувалась вчасно, а після звільнення вже шість місяців не платять заробітну плату. Вважає, що ніякої розтрати коштів ніхто не вчиняв, а оплачували виконану роботу, яку ОСОБА_11 виконувала в повному обсязі, без нарікань. Банківську картку на яку нараховувались кошти її сину, після отримання із бухгалтерії, поклала на стіл ОСОБА_11 Пін код був написаний на конверті. Коштів із даної картки не знімала.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочину за ч.1ст.366 КК України не визнала. Суду показала, що з 2010 року обіймає посаду головного петлівника. Це фактично робота в цеху млинзаводу. Посада начальника цеху була вакантною. Вона заповнювала табелі обліку робочого часу на працівників, які працюють у цеху млинзаводу. Табелі заповнювала протягом всього часу роботи в цеху, бо про необхідність виконувати цю роботу їй повідомила попередній працівник, яка працювала на цій посаді. Службовою особою себе не вважає, оскільки підзвітна директору, заступнику директора та начальнику млина. Ніхто їй не доручав керувати цехом млин заводу, відповідного наказу не видавав. Пояснила, що за вказівкою директора ОСОБА_6 вносила дані про начебто відпрацювання ОСОБА_9 відповідних днів та годин на вказаній посаді у табелі обліку робочого часу, які складалися нею кожного місяця за період часу з серпня 2012 року по липень 2013 року та підписувала їх. Спочатку не знала, що він взагалі не працює на підприємстві, а пізніше дізналась.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_6, ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину за ч.1ст.366 КК України не визнали, суд оцінивши зібрані по справі й досліджені у судовому засіданні докази вважає, що їх вина у вчиненні даного злочину доведена.

Так, відповідно до наказу №171-к від 21.04.2011 року ОСОБА_6 був прийнятий на роботу на посаду, а згідно наказу №15-к від 03.03.2014 року звільнений з посади директора дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» Сумської області (код ЄДРПОУ00955880), яке розташоване за адресою:Сумська область, м.Ромни, вул.Прокопенка,10. Згідно зі статутом підприємства в редакції 2001 року його засновником (власником) є Державна акціонерна компанія «Хліб України». У відповідності до посадової інструкції, затвердженої наказом ДАК «Хліб України» 24.10.2011 року №268-к,та положення розділу 5 зазначеного статуту, ОСОБА_6 як директор підприємства виконував організаційно розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а саме: визначав, формував планував здійснював та координував всі види діяльності підприємства; організовував роботу і ефективну взаємодію виробничих одиниць, цехів та інших структурних підрозділів підприємства; організовував виробничо-господарську діяльність підприємства на основі застосування методів обґрунтованого планування, нормативних матеріалів, фінансових і трудових витрат, поширення передового досвіду, вживав заходів щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, використання безпечних і сприятливих умов праці; здійснював ефективне використання майна власника та виконання виробничо-фінансових показників; забезпечував своєчасну та повну сплату платежів до бюджету, державних цільових фондів та вчасну виплату заробітної плати; визначав організаційну структуру підприємства, встановлював чисельність працівників і штатний розпис за погодженням із власником без доручення діяв від імені підприємства; представляв інтереси підприємства у взаємовідносинах з громадянами, юридичними особами та органами державної влади; укладав трудові договори з працівниками у межах своєї компетенції видавав нормативні документи, накази, розпорядження, давав вказівки обовязкові для всіх підрозділів і працівників підприємства, тобто являвся службовою особою (т.2 а.с.119,120,121-125,128-150).

Відповідно до наказу №81-к від 02.08.2012 року ОСОБА_7 була переведена з посади заступника виробничої лабораторії та посаду начальника виробничої лабораторії ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» з 02.08.2012 року. Згідно з Посадовою інструкцією начальника виробничої лабораторії затвердженої 27.01.2012 року, ОСОБА_7 зобовязана забезпечувати безперебійну роботу виробничої лабораторії, виконання її задач та функцій, встановлених діючими нормативними актами; складати графіки змінності ввіреного їй підрозділу та забезпечувати їх дотримання; забезпечувати збереження та ефективне використання майна підприємства; має право контролювати виконання вимог технологічних інструкцій і схем, стандартів і технічних умов, вимагати точного їх виконання від підлеглих, та інші організаційно розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто являлась службовою особою. (т.2 а.с.115-117)

Те, що ОСОБА_9 був оформлений на посаду начальника цеху млинзаводу з 02.08.2012 року і звільнений з 12.05.14 року, і що в цей період йому виплачувалась заробітна плата, доводиться: наказом №80-к від 02.08.2012 р.; наказом №32-к від 12.05.2014 року; заявою від 01.08.2012 року; заявою від 12.05.2014 року (т.2 а.с.35-37,106) особовим рахунком по виплачену заробітну плату (т.2 а.с.49-71); особовим листком по обліку кадрів (т.2а.с.72-73); табелями обліку робочого часу з серпня 2012 року по травень 2014 року; договором про повну матеріальну відповідальність від 01.08.2012 року (т.2а.с.105); штатним розписом на 01.03.2013 року (т.2а.с.158-159); договором №235 від 22.12.2011 року (т.2а.с.167-168); платіжними відомостями (т.2а.с. 2-31,169-187,); банківськими виписками (т.1 ас.234-239); заявой- анкетою (т.1а.с.242) заявою-договором (т.1а.с. 243-247).

Те, що ОСОБА_9 не виконував роботу на підприємстві, а відомості внесені до офіційних документів ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 є завідомо неправдиві доводиться показами обвинувачених та свідків ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_24, які в судовому засіданні показали, що в період їх роботи на ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» з серпня 2012 року по травень 2014 року ОСОБА_9 як працівника підприємства не знають. На робочому місці начальника цеху млинзаводу, ніколи не бачили. Заяву про прийняття на роботу не писав.

Крім цього, внесення ОСОБА_6 до офіційних документів ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» завідомо неправдивих відомостей доводиться показами самого обвинуваченого та наказом про прийняття на роботу ОСОБА_9 від 02.08.2012 року, договором про повну матеріальну відповідальність з ОСОБА_9, табелями обліку робочого часу в період з 01.08.2012 року по 31.12.2013 року (крім травня 2013 року), на яких міститься резолюція та підпис, тобто затверджені директором підприємства (т.2а.с. 49,105, 74-90)

Внесення ОСОБА_7 до офіційних документів ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» завідомо неправдивих відомостей доводиться показами обвинуваченої та табелями обліку робочого часу в період з серпня 2013 року по травень 2014 року, які нею складені та підписані.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що дії, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_6, ОСОБА_7, що виразились у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, мало місце. Вчинені ними дії містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. До такого висновку суд дійшов з огляду на те, що відповідно до ст.Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік це процес виявлення вимірювання реєстрації накопичення узагальнення зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень, а первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, бухгалтерські документи відповідають ознакам офіційного документу зазначеним у статті 366 КК України. Тому і внесення до них ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завідомо неправдивих відомостей утворює обєктивну сторону злочину передбаченого ст. 366 КК. На думку суду, злочини за даною статтею відносяться до злочинів із формальним складом і тому вважаються закінченими з моменту їх вчинення не залежно від настання чи не настання шкідливих наслідків.

Так, ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились у внесенні до офіційних документів - ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП»: наказу про прийняття на роботу ОСОБА_9 від 02.08.2012, договору про повну матеріальну відповідальність з ОСОБА_9, табелів обліку робочого часу в період з 01.08.2012 по 31.12.2013, завідомо неправдивих відомостей, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України службове підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились у внесенні до офіційних документів - табелів обліку робочого часу ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» в період з 01.08.2013 по 31.05.2014, завідомо неправдивих відомостей, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України службове підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Враховуючи висновки ЄС стосовно того, що рівність сторін перед судом є одним зі складників справедливого судового розгляду, що містить фундаментальне право на змагальність кримінального провадження, (абзац «ііі» п. 37 рішення ЄСПЛ від 24 лютого 1998 р.) у справі «Бельзюк проти Польщі». Судом було прийнято, досліджено та оцінено як докази подані зі сторони обвинувачення та і докази подані зі сторони захисту.

Поряд з цим , оцінивши зібрані по справі й досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає що не знайшло своє підтвердження предявлене ОСОБА_6 обвинувачення за ч.3 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 за ст..27 ч.5-ст.191ч.3 КК України, а ОСОБА_8 за ч.1ст.366 КК України.

До такого висновку суд дійшов, виходячи з того, що у диспозиції статті 191 КК України встановлено відповідальність за три форми вчинення злочину привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Як розяснено у п.23 Постанови Пленуму ВСУ №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», всі ці форми заволодіння чужим майном характеризуються умисним, протиправним і безоплатним, оберненням такого майна на користь винного чи на користь інших осіб при цьому розтрата вчиняється шляхом використання особою тих повноважень, якими винний наділяється щодо ввіреного йому майна і які він використовує для обернення його на користь інших осіб, а заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному обернення чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища в супереч інтересам служби.

На те, що безоплатність обернення майна є однією з головних ознак викрадення (розкрадання), відсутність якої виключає можливість кваліфікації вчиненого за статтею 191 КК України, звертається увага і у правових позиціях Верховного Суду України (постанова судової палати у кримінальних справах ВСУ від 07.02.2013 року, справа №5-27кс12). При цьому під безоплатністю як ознакою обернення майна на власну користь чи користь третіх осіб слід розуміти не лише відсутність грошового відшкодування вартості майна, яке обертається, а й відсутність будь-яких інших форм розрахунку за обернене майно (наприклад вчинення дій майнового характеру виконання певних робіт тощо).

Судом встановлено, що гроші хоча й нараховувались на банківську карту видану на особу, яка фактично на підприємстві не працювала ОСОБА_9, однак призначалася і виплачувалася ОСОБА_11, яка хоча офіційно (законно і не була працевлаштована на підприємстві), але фактично (реально) виконувала необхідну для нормальної господарської діяльності роботу. Дана обставина підтверджується показами обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7, показами свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_24, які в судовому засіданні показали, що ОСОБА_11 у період з серпня 2012 року по травень 2014 року виконувала роботу в лабораторії підприємства заготсітки. Та показами свідка ОСОБА_11, яка у судовому засіданні показала, що офіційно працевлаштована на підприємстві не була, але виконувала роботу заступника начальника виробничої лабораторії заготсітки та за це отримувала кошти від підприємства. Та показами свідка ОСОБА_15, який суду показав, що він як чоловік ОСОБА_11 особисто знімав кошти в банкоматі з банківської карти, яка належала його дружині ОСОБА_11. та показами свідка ОСОБА_12, яка суду показала, що вона як бухгалтер по заробітній платі нараховувала заробітну плату ОСОБА_9 як начальнику цеху млинзавода, яка потім перераховувалась на рахунок банківської карти відкритого на його імя. Зазначені обставини також підтверджуються оригіналами банківських виписок (т.1а.с.234-239), штатним розписом на 01.03.2013 року (т.2а.с.158-159); договором №235 від 22.12.2011 року (т.2а.с.167-168); платіжними відомостями (т.2а.с. 2-31,169-187,); заявой- анкетой (т.1а.с.242) заявою-договром (т.1а.с. 243-247), наказом №105-к від 23.02.2012 року, посадовою інструкцією, списком відповідальних інспекторів сільського господарства (т.2а.с.160-163), копіями журналів (т.3 а.с.14-221) .

Тобто, на думку суду, певна сума грошей не протиправно і безоплатно розтрачувалася (незаконно вилучалася із фондів підприємства), а як це випливає з обставин справи та досліджених доказів, в дійсності була формою оплати певної праці реально виконаної роботи заступника виробничої лабораторії.

Злочин передбачений ст..191 КК належить до групи корисливих посягань на власність це означає, що корисливий мотив та корислива мета є обовязковими ознаками субєктивної сторони цього злочину, а їх встановлення є необхідним для констатації у вчиненому діянні складу злочину передбаченого ст..191 КК. Як відомо, корисливий мотив це прагнення незаконно (безпідставно) збагатитися: одержати матеріальні блага для себе або інших осіб заволодіти грошима коштовностями цінними паперами майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обовязків (одержати спадщину, позбавитися боргу звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. Корислива мета є ціллю такого незаконного збагачення.

Як для корисливого мотиву , так і для корисливої мети характерним є прагнення збагатитися або збагатити інших осіб протизаконним способом тобто безпідставно. Виходячи з обставин справи та досліджених доказів, на думку суду, нарахування коштів на банківську карту ОСОБА_9 будо формою оплати фактично виконаної особою роботи на підприємстві ОСОБА_11. І хоча оформлена така оплата, безумовно, була з порушенням вимог чинного законодавства, однак, вести мову про безпідставність нарахування коштів, а отже і наявність корисливого мотиву, враховуючи, що розмір заробітної плати начальника цеху млин заводу, який нараховувався ОСОБА_9 не перевищував розмір оплати фактично виконаної роботи ОСОБА_11, на думку суду, неприпустимо. Згідно штатного розпису ДП ДАК «Хліб України»Роменський КХП» на 1 березня 2013 року заробітна плата начальника цеху млинзавода складає 2819.00 гривень, а заробітна плата заступника начальника виробничої лабораторії складає 2819,00 гривень (т.2а.с.158).

Виходячи з того, що для зловживання службовою особою свої службовим становищем як способу заволодіння чужим майном за ст.191 КК завжди характерне використання службового становища в супереч інтересам служби. На думку суду, це таке діяння службової особи, яке обумовлене її службовим становищем і повязане зі здійсненням нею своїх службових повноважень всупереч та цілям і завданням, заради досягнення й вирішення яких вона наділяється цими повноваженнями. Водночас, службові особи юридичних осіб наділяються повноваженнями якраз з метою забезпечення нормальної діяльності цих юридичних осіб. У звязку з тим, що вчинене службовими особами ДП «Хліб України»Роменський КХП" ОСОБА_6 та ОСОБА_7 діяння було спрямоване на запобігання виникнення простою у виробничій діяльності вказаного підприємства, забезпечення його нормального функціонування, то і використання ним службових повноважень не може вважатися таким, що вчинене всупереч інтересам служби. Те, що робота ОСОБА_11 була на користь підприємства підтверджується показами обвинувачених та допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_24, які суду показали, що за час керівництва ОСОБА_6 підприємство нормально працювало, заробітна плата виплачувалась вчасно і негативного впливу на них проведення оплати роботи ОСОБА_25 не мало, на їх зарплаті це не відобразилось.

У звязку з тим, що розмір заробітної плати начальника цеху млин заводу, яка нараховувалася і виплачувалася ОСОБА_11 не перевищував розмір оплати фактично виконаної роботи заступника начальника лабораторії, суд приходить до висновку, що безоплатність обернення майна, як обовязкова ознака злочину , передбаченого ст..191 КК відсутня.

А відтак, на думку суд у діях службових осіб ДП «Хліб України» відсутній склад злочину передбаченого ч.3 ст.191 КК України тому що відсутні: корисливий мотив та корислива мета вчинених особою діянь; безоплатність заволодіння чужим майном; використання службових повноважень всупереч інтересам служби.

Виходячи з наведеного, з огляду на вимоги п.3ч.1ст. 373 КПК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 за обвинуваченням в скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, а ОСОБА_7 за ч.5 ст.27-ч.3ст.191 КК України підлягає виправданню за відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення.

Також, оцінивши зібрані по справі й досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає що не знайшло своє підтвердження предявлене ОСОБА_8 обвинувачення у вчиненні злочину за ч.1ст.366 КК України.

До такого висновку суд дійшов виходячи з того, що за законом виконавцем злочину, відповідальність за який передбачена ст. 366 КК, може бути лише службова особа.

Відповідно до п. 1 примітки ст. 364 КК службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представника влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків, або виконують такі обовязки за спеціальним повноваженням.

На думку суду, відповідальність за ст. 366 КК настає лише за умови, що злочинні дії службової особи були зумовлені її службовим становищем або повязані з її владними повноваженнями.

Нам підтвердження вини ОСОБА_8 стороною обвинувачення надані: наказу №35-к від 12.08.2010 року, Посадову інструкцію головного петлівника, Штатний розпис ДП ДАК «Хліб України»Роменкський КХП», договір про повну матеріальну відповідальність (т.2а.с.113-114,126-127,158,).

Аналіз даних доказів, на думку суду, не доводить того, що ОСОБА_8 була службовою особою. Так, зі змісту наказу №35-к від 12.08.2010 року, вбачається, що ОСОБА_8 була переведена на посаду головного петлівника з 12 серпня 2010 року. Посадовою інструкцією головного петлівника, з якою остання ознайомлена 30.01.2012 року, визначено, що в коло її обовязків,зокрема, входить контроль обліку і звітності по млину, дотримання стандартної ваги; забезпечення ефективної експлуатації обладнання; кординація роботи зміни, здійснення подбору і розстановки кадрів при відсутності начальника млин. Зі штатного розпису вбачається, що «головний петлівник» не входить до керівних позад ДП ДАК «Хліб України»Роменкський КХП», договір про повну матеріальну відповідальність не може свідчити про те, що ОСОБА_8 була службовою особою. На думку суду, особа, з якою укладено договір про матеріальну відповідальність, не може визнаватися службовою особою, якщо вона не виконувала організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків. А доказів того, що ОСОБА_8 їх виконувала суду не надано.

У звязку з цим, не дивлячись на те, що внесення ОСОБА_8 до офіційних документів ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП» завідомо неправдивих відомостей доводиться показами обвинувачених, свідка ОСОБА_16, та табелями обліку робочого часу в період з серпня 2012 року по липень 2013 року, які нею складені та підписані, вона не може бути притягнута до відповідальності за ч.1ст.366 КК України, так як не доведено, що вона була наділена владними повноваженнями. Згідно поданих доказів ОСОБА_8 була лише матеріально-відповідальною особою (т.2а.с.126-127). Відтак, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 підлягає виправданню за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення ч.1 ст.366 КК України.

Крім цього, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 посилання на службове підроблення з метою розтрати грошових коштів підприємства, оскільки вказані обставин не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, не відповідають фактичним обставинам справи та наданим доказам.

При призначенні покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.1ст.366 КК України, суд враховує вимоги ст. 65 КПК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом»якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_6, раніше не судимий, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, має постійне місце роботи, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має державні нагороди, є учасником бойових дій.

Обставинами, що пом»якшують його покарання ОСОБА_6, суд визнає те, що шкідливих наслідків від вчинених ним дій не настало, він є учасником бойових дій, має державні нагороди.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченго ОСОБА_6, судом - не встановлено.

Враховуючи наявність даних обставин суд бачить за можливе застосувати ст.69 КК України і не призначати ОСОБА_6 додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади повязані адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими повноваженнями .

Беручи до уваги вказані обставини, та враховуючи вищевикладене, а також те, що обвинувачений ОСОБА_6, вчинив злочин вперше, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за ч.1 ст. 366 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати посади повязані адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими повноваженнями.

Обвинувачена ОСОБА_7, раніше не судима, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має проблеми зі здоровям.

Обставин, що пом»якшують її покарання, суд визнає те , що шкідливих наслідків від вчинених нею дій не настало.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_7, судом - не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини, а також те, що обвинувачена ОСОБА_7 О,М., вчинила злочин вперше, суд вважає за необхідне призначити їй покарання за ч.1 ст. 366 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавлення права обіймати посади повязані адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими повноваженнями.

Цивільний позов залишити без розгляду у звязку з поданою в судових дебатах заявою представника потерпілого.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді особистого зобовязання обирався на строк до 02.09.2015 р., а ОСОБА_7 до 23.08.2015 р., які на даний час сплили.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст..69 КК України у виді штрафу розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн., що становить 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати посади з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими повноваженнями.

ОСОБА_6 за ч.3 ст. 191 КК України визнати невинним та виправдати, за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Визнати ОСОБА_7 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу розмірі 850 (вісімсот п»ятдесят) грн., що становить 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавлення права обіймати посади з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими повноваженнями строком на 1 рік.

ОСОБА_7 за ч.5ст.27-ч.3 ст. 191 КК України визнати невинною та виправдати, за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_8 за ч.1 ст. 366 КК України визнати невинною та виправдати, за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.

Цивільний позов залишити без розгляду.

Речові докази по справі: наказ № 81-к від 02.08.2012 року; особовий рахунок про виплачену заробітну плату ОСОБА_9; особовий листком по обліку кадрів; табелі обліку робочого часу з серпня 2012 року по травень 2014 року; договір про повну матеріальну відповідальність від 01.08.2012 року; договір №235 від 22.12.2011 року, банківські виписки; заяву- анкету, заяву-договір, диск залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження, а обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя:підпис...

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_26