Постанова № 54749012, 29.12.2015, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/5715/15-а

Провадження № 2-а/577/143/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" грудня 2015 р. м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської бласті в складі:

головуючого судді Кравченка В.О.

при секретарі Мирошниченко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі та Конотопському районі про визнання дій щодо відмови у призначенні пенсії неправомірними та зобовязання призначити пенсію,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області (далі по тексту УПФУ в м.Конотопі та Конотопському районі) щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пп."а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" неправомірними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до пп."а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 24.11.2015 року.

На обгрунтування вимог зазначив, що 24.11.2015 року звернувся до УПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі із заявою про призначення пенсії до якої додав необхідні документи (оригінали та копії), передбачені «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за №1566/11846 (далі по тексту Порядок №22-1), зокрема: паспорт громадянина України, трудову книжку, військовий квиток, диплом, довідку Конотопської ОДПІ про присвоєння ідентифікаційного номера, довідку про підтвердження наявного спеціального трудового стажу від 24.11.2015 №513, довіреність на право підпису від 12.01.2015 №65-ню, довідка про перереєстрацію підприємства від 24.11.2015 №514. Проте, 11.12.2015 року отримав лист УПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі від 09.12.2015 р. № 16124/03-11, згідно якого до стажу роботи за вислугою років не зараховані періоди роботи слюсарем з ремонту та огляду локомотивів на ПТО з 26.04.1999 по 30.04.2012, а також з 01.05.2012 по 22.11.2015, оскільки наведена посада не відповідає Списку професій і посад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583. Отже, за відсутності необхідного пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугою років, йому відмовлено у призначенні пенсії. Наведені обставини і стали підставою для звернення до суду.

Представник УПФУ в м.Конотопі та Конотопському районі за довіреністю ОСОБА_2 заперечив задоволенню вимог при цьому послався на те, що довідка відокремленого підрозділу Локомотивне депо Конотоп Державного територіального галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця" від 24.11.2015 р. №513 не є належною підставою для зарахування до пільгового стажу позивача період з 26.04.1999 по 30.04.2012 та з 01.05.2012 по 22.11.2015 на посаді слюсаря з ремонту та огляду локомотивів на ПТО, оскільки назви професій, зазначені в довідці, не відповідають тим, що передбачені Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 583. Крім того, відсутня будь-яка інформація про залізничну станцію, на якій працював позивач і до якого класу вона відноситься, тобто, відомості, які є обов'язковими у розумінні вказаного Списку. Також, зазначив, що Відокремлений підрозділ Локомотивне депо Конотоп Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця" (код 0107048) та Залізнична станція Конотоп Державного територіально - галузевого об'єднання „Південно-залізниця" (код 01070474) є самостійними відокремленими підрозділами, з самостійним балансом, розрахунковими рахунками в банках, мають різні печатки зі своїм найменуванням, керівників і діють на основі різних положень про свою діяльність, а Списком передбачено саме посаду слюсаря по ремонту рухомого складу магістральних залізниць, зайнятих на пунктах технічного (технічно-комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу. Враховуючи викладене, вважає обґрунтованою відмову УПФУ в м. Конотоп та Конотопському районі у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах. Крім того, зазначив, що суд не може перебирати на себе повноваження виконавчих органів державної влади, в даному випадку органів Пенсійного фонду України, а тому зобов'язання судом відповідача призначити пенсію позивачу з 24.11.2015 року є безпідставним.

Вислухавши правову позицію сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 26.04.1999 р. по 30.04.2012 р. працював на посаді слюсаря з ремонту та огляду локомотивів на пункті технічного обслуговування у Відокремленому підрозділі Локомотивне депо Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна Залізниця» (далі - Локомотивне депо «Конотоп»), а з 01.05.2012 по 22.11.2015 - слюсарем з огляду та ремонту локомотивів на пунктах технічного обслуговування на цьому ж підприємстві, про що зазначено у трудовій книжці, загалом 16 років 6 місяців 26 днів (а.с.13-15).

24.11.2015 року позивач звернувся до УПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Списку професій та посад робітників локомотивних бригад, які користуються правом на пенсію за вислугою років (а.с.30). Проте, 11.12.2015 року отримав лист УПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі від 09.12.2015 р. № 16124/03-11, в якому зазначалося, що до стажу роботи за вислугою років йому не зараховані вказані вище періоди роботи на посаді слюсаря з ремонту та огляду локомотивів на ПТО, оскільки наведена посада не відповідає Списку професій і посад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583. Також у листі повідомлено про відсутність у позивача необхідного пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугою років, а тому ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років згідно пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Не погоджуючись з цим рішенням позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження та про зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах з 24.11.2015 року.

Задовільняючи позовні вимоги, суд виходить із такого.

Згідно зі ст.52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.

Відповідно до пункту «а» ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; жінки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992 року затверджений Список професій та посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах (далі по тексту - Список).

Зазначеним Списком передбачено професію «Слюсарі по ремонту рухомого складу магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу».

Слід відмітити, що пунктом «а» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" чітко визначено, що право на пільгове пенсійне забезпечення мають саме «робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах», тобто, категорії робітників, до яких безпосередньо відносився позивач.

Термін «магістральна залізниця» ані спеціальним, ані загальним законодавством не визначено.

З наявної в матеріалах справи спеціалізованої довідкової літератури вбачається, що локомотиви, як різновид залізничного транспорту поділяються на магістральні і маневрені.

Основними магістральними локомотивами є вантажні і пасажирські тепловози.

Локомотивне депо «Конотоп» (ТЧ-11)- одне з 9 основних локомотивних депо Південно-Західної залізниці. Розташоване поблизу однойменної станції Конотоп Південно-Західної залізниці та на відстані 25 км від станції Бахмач Південно-Західної залізниці. Локомотивне депо «Конотоп» відноситься до першого класу.

Більшість рухомого складу, що прямує з України до Російської Федерації і Республіки Білорусь, та в зворотному напрямку курсують через станції Конотоп та Бахмач Південно-Західної залізниці. Це пов'язано з тим, що через станції Конотоп та Бахмач Південно-Західної залізниці проходять магістральні залізничні лінії (магістральні залізниці) Київ - Москва, Київ - Вороніж, Київ - Харків, Одеса - Москва, Кременчук - Гомель.

На зазначених магістральних залізничних лініях (магістральних залізницях) і використовується рухомий склад, а саме тепловози ТЭП60, ТЭП70, 2М62У-0299, 2ТЭ116, що обслуговуються слюсарями по ремонту та огляду локомотивів на пункті технічного обслуговування Локомотивного депо «Конотоп».

Відповідно до картах умов праці локомотивного депо Конотоп Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», копії яких наявні в матеріалах справи, під час роботи слюсари з ремонту та огляду локомотивів на ПТО ремонтували, оглядали і перевіряли технічний стан механічного, електричного й пневматичного обладнання, деталей і вузлів на гарячих локомотивах з метою забезпечення безпеки руху поїздів та надійної роботи їх під час експлуатації.

Поняття рухомого складу приведено в Правилах технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12. 1996 року № 411, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.02.1997 року за № 50/1854, якими встановлено основні положення та порядок роботи залізниць і працівників залізничного транспорту України, основні розміри, норми утримання найважливіших споруд, пристроїв та рухомого складу і вимоги, які ставляться до них, систему організації руху поїздів та принципи сигналізації.

Так, за змістом розділів 9-12 зазначених Правил, «рухомий склад» - це локомотиви, вагони і моторвагонний рухомий склад.

З огляду на викладене суд вважає, що посади "слюсар з ремонту та огляду локомотивів на пунктах технічного обслуговування" та "слюсар з огляду та ремонту локомотивів на пунктах технічного обслуговування" відносяться до професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, а відтак період роботи на вказаних посадах позивача підлягає зарахуванню у трудовий стаж, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, передбаченої ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, зазначення у Списку посади слюсаря як «Слюсарі по ремонту рухомого складу магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу» не є підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 26.04.1999 р. по 30.04.2012 р. на посаді слюсаря з ремонту та огляду локомотивів на пункті технічного обслуговування у Локомотивному депо «Конотоп» та з 01.05.2012 р. по 22.11.2015 р. - слюсарем з огляду та ремонту локомотивів на пунктах технічного обслуговування на цьому ж підприємстві.

У ст. 62 Закону України „Про пенсійне забезпечення" закріплено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Про це також вказано і у пункті 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем під час звернення до УПФУ в м. Конотоп та Конотопському районі Сумської області 24.11.2015 року надавалась довідка про підтвердження наявного спеціального трудового стажу, видана Відокремленим підрозділом Локомотивним депо Конотоп Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» № 513 від 24.11.2015 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в локомотивному депо Конотоп та здійснював огляд та ремонт локомотивів на пунктах технічного обслуговування, здійснював організацію та забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті за професіями, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 583: з 26.04.1999 р. по 30.04.2012 р. на посаді слюсаря з ремонту та огляду локомотивів на пункті технічного обслуговування, а з 01.05.2012 р. по 22.11.2015 р. - слюсарем з огляду та ремонту локомотивів на пунктах технічного обслуговування.

Зазначеною довідкою підприємство - Відокремлений підрозділ Локомотивне депо Конотоп підтверджує, що ОСОБА_1 має право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.27).

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем безпідставно не враховано до пільгового стажу позивача наведені вище періоди роботи, оскільки факт роботи ОСОБА_1 на зазначених посадах, які надають право на пільгове пенсійне забезпечення, належним чином підтверджений записами у трудовій книжці, а також довідкою про підтвердження наявного спеціального трудового стажу, виданою Відокремленим підрозділом Локомотивним депо Конотоп Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця».

З приводу тверджень відповідача про те, що суд не може перебирати на себе повноважень ПФУ зобов'язуючи останнього призначити пенсію за вислугу років необхідно зазначити таке.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписом ч. 4 статті 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Отже, судом за результатами розгляду справи може бути задоволено будь-яку з наведених вимог, зокрема й вимогу про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Слід відмітити, що позивачем при зверненні 24.11.2015 року надавались до УПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі усі документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що не заперечується відповідачем. Проте, у призначенні пенсії ОСОБА_1 було відмовлено неправомірно.

Відповідно до ч.1 ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності; б) пенсії у разі втрати годувальника призначаються з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

З огляду на це суд приходить до висновку, що належним та достатнім способом судового захисту права позивача на отримання пенсії у спірних правовідносинах є зобов'язання УПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі призначити пенсію з дня звернення за її призначенням 24.11.2015 року. При цьому, суд не підміняє УПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі, оскільки не приймає рішення про призначення пенсії, а зобов'язує відповідача прийняти таке рішення за наявності достатніх підстав для цього та наданих позивачем документів.

Керуючись: пунктом «а» ст. 55, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення, Постановою КМУ від 12 жовтня 1992 року № 583, ст.ст. 2,6,9,21,71,87,90,102,105,158-163,256 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірним дії управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі та Конотопському районі Сумської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пп. а ст.55 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі та Конотопському районі Сумської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пп. а ст.55 Закону України Про пенсійне забезпечення з 24 листопада 2015 року.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: ОСОБА_3