Ухвала суду № 54748447, 22.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/10263/15

Головуючий у першій інстанції Кочко В. К.

Доповідач Гайворонський С. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2015 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського С.П.

Кононенко Н.А.

суддів Сегеди С.М.

при секретарі Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 жовтня 2015 року,

встановила:

10 березня 2015 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 22 799,54 гривень за кредитним договором №б/ н від 02 липня 2014 року .

У позові представник позивача вказав, що між позивачем та відповідачем 02 липня 2014 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Однак відповідач не виконує своїх обов'язків щодо своєчасного погашення кредиту, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, яка станом на 31 січня 2015 року складає 22 799,54 гривень.

У судовому засіданні:

- представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позов підтримав у повному обсязі та просив суд слухати справу за його відсутності;

- відповідач в судове засідання не з'явився.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 жовтня 2015 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором у розмірі - 22 799 (двадцять дві тисячі сімсот дев'яноста дев'ять) гривень 54 копійки, яка складається з: заборгованості за кредитом 16129,25 грн; 4658,41 грн. - заборгованість по процентам-за користування кредитом; . 450 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1061,88 грн. - штраф (процентна складова) та судовий збір (р/р 64993919400001) в розмірі 243 (двісті сорок три) гривці 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні,в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У п.п. 2, 3, 8 Постанови № 14 Пленуму Верховного України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Як вбачається з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 625, 651, 1050, 1054 ЦК України, виходив з наступного.

02 липня 2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено договір №б/н, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав за договором, а саме, надав кредит у розмірі встановленому договором. У свою чергу відповідач умови договору щодо своєчасного повернення грошових коштів не виконує, що підтверджується наданими розрахунками заборгованості за вказаним договором.

Станом на 31 січня 2015 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором №б/н від 02 липня 2015 року складає 22799,54 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 16129,25 гривень; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 4658,41 гривень; заборгованості з комісії за користування кредитом у розмірі, 450,00,. гривень;, штрафу (фіксована частина) у розмірі 500.00 гривень: штрафу (процентна складова) у розмірі 1061,88 гривень.

Зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умовкредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а згідно з ч. 1 ст. 622 ЦК України сплата боржником неустойки за порушення зобов'язання не звільняє його від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу,

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не виконав умови договору та ухиляється від повернення кредитних коштів, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» є обґрунтованими, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, судова колегія зазначає, що доказом отримання відповідачем грошових коштів у позивач є заява позиичальника, довідка про умови кредитуквання, довідка про зміну умов кредитування.

Номер телефону за допомогою якого була активована картка, клієнт (відповідач) вказала у своїй заяві, що свідчить про користування і активізацію карти особисто відповаідачем.

ОСОБА_3 своїм особистоим підписом засідчила той факт, що відповідна заява рахзом з умовами надання банківських послуг, правилами надання послуг, тарифами між відповідачем та позивач становить договір надання банківських послуг (а.с. 06-38).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді С.П. Гайворонський

Н.А. Кононенко

С.М. Сегеда