Рішення № 54748411, 10.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7430/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Феленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2014 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

16 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11194715000 від 07.08.2007 рокуу загальному розмірі 64271,14 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (7,993грн. за 1 дол. США) на 18.02.2013 р. становить 513719,22 грн., із яких: заборгованість за кредитом 56078,61 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 448236,33 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом 8192,53 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 65482,89 грн., Кредитний договір було укладено між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ТОВ Кей-Колект» та відповідачем ОСОБА_4, строком дії до 07.08.2022 року (далі Кредитний договір).

Крім того, на виконання умов Кредитного договору 07.08.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № 132258, згідно якого ОСОБА_4 зобовязався відповідати за невиконання боржником ОСОБА_3 взятих не себе кредитних зобовязань.

Свої вимоги позивач мотивував невиконанням відповідачами своїх зобовязань за вказаним Кредитним договором та Договором поруки у розмірі, строки і на умовах, визначених цими договорами.

Представник позивача ОСОБА_5 просив розглянути справу без участі представника позивача та задовольнити позов, про що подав адресовану суду свою письмову заяву, яка приєднана судом до матеріалів справи (а.с 38).

Відповідач ОСОБА_3 просила розглянути справу без її участі та не заперечувала проти позову, про що подала адресовану суду свою письмову заяву, яка приєднана судом до матеріалів справи (а.с. 40).

Справа була розглянута у відсутність відповідача ОСОБА_4

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2014 року у задоволенні позовних вимоги ТОВ «Кей-Колект» було відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кей-Колект» ставить питання про скасування зазначеного судового рішення із ухваленням нового про задоволення їх позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду було ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права.

До суду апеляційної інстанції відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не зявились, будучи неодноразово належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, оскільки за зареєстрованим місцем проживання поштову кореспонденцію не отримували (а.с.28,29,81, 88, 93-104, 107-111), що свідчить про непроживання їх за місцем реєстрації та зловживанням процесуальним правом щодо повідомлення суду про зміну місця свого проживання, як того вимагає ст. 77 ЦПК України.

При цьому, відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 були належним чином повідомленими про слухання справи в суді першої інстанції (а.с.34, 38).

Більш того, відповідач ОСОБА_3 фактично визнала позовні вимоги, про що надала суду відповідну заяву (а.с. 40).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції правильно вказав, що АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого стало ПАТ «УкрСиббанк», 07.08.2007 року уклав з відповідачем ОСОБА_3 Кредитний договір, строком дії до 07.08.2022 року, а з відповідачем ОСОБА_4 Договір поруки.

При цьому суд обгрунтовано послався на ст. 1054 ЦК України, згідно яких АКІБ «УкрСиббанк» 07.08.2007 року надав відповідачу ОСОБА_3 в кредит грошові кошти в розмірі 58000 доларів США, що в еквіваленті на час укладення кредитного договору склало 292900 грн., на 180 місяців.

В свою чергу, в порушення вимог, передбачених ст.ст. 526, 530, 612, 625, 629 ЦК України відповідач ОСОБА_3 порушив умови Кредитного договору, у звязку з чим станом на 18.02.2013 року розмір загальної заборгованості склав 64271,14 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (7,993грн. за 1 дол. США). становило 513719,22 грн., із яких: заборгованість за кредитом 56078,61 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 448236,33 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом 8192,53 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 65482,89 грн.

Оскільки, у відповідності о ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, то саме з цих підстав позивач звернувся до відповідачів з даним позовом.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що в порушення умов Кредитного договору ПАТ «УкрСиббанк» не направив відповідачам письмової вимоги щодо необхідності погашення кредитної заборгованості.

Однак, з такими висновками суду погодитись не можна, з огляду на наступні обставини.

Дійсно у відповідності до ст.ст. 1048, 1050 ЦК України якщо Кредитним договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Як було зазначено вище, строк дії Кредитного договору був встановлений до 07.08.2022 року.

Таким чином, вимагання дострокового повернення частини позики протягом строку дії Кредитного договору є правом кредитодавця, а не обовязком.

Проте, у разі направлення на адресу відповідачів письмової вимоги про необхідність дострокового погашення кредитної заборгованості, термін повернення кредиту вважається таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником вищевказаного повідомлення.

З огляду на викладене, та враховуючи, що матеріали справи не містять доказів направлення на адресу відповідачів письмових повідомлень про необхідність дострокового погашення кредитної заборгованості, термін виконання кредитних зобовязань не настав, а тому позивач мав право звернення до суду з даним позову до відповідачів і не пропустив встановленого діючим законодавством строку для захисту своїх прав.

Крім того, ухвалюючи судове рішення про відмову в стягненні кредитної заборгованості, суд виходив із того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що на виконання умов договору факторингу, ПАТ «УкрСиббанк» передав у власність Фактора ТОВ «Кей-Колект» право вимоги по Кредитному договору та Договору іпотеки.

Однак, даний висновок суду є хибним і спростовується наступним.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ПАТ «УкрСиббанк» передав ТОВ «Кей-Колект» право вимоги за кредитним договором № НОМЕР_1 від 07.08.2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та відповідачем ОСОБА_3, що підтверджується наступними доказами:

копією Договору факторингу № 2 від 13.02.2012 року (а.с.55-63);

копією ОСОБА_6 з Додатку № 1 до Договору факторингу № 2 від 13.02.2012 року (а.с.64);

копією Договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 13.02.2012 року (а.с.63-68);

копією ОСОБА_6 з Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 13.02.2012 року (а.с.70);

копіями повідомлень про відступлення права грошової вимоги з підписами та печатками банківської установи та ТОВ «Кей-Колект» на імя відповідачів (а.с.71, 72);

копією Акту прийому-передачі прав вимоги від 13 лютого 2012 року (а.с.73).

Так, відповідно до ст.ст. 57, 58, 59 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно до ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу та має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обсяг прав, які набув новий Кредитор закріплені в розділі 2 вищевказаного Договору факторингу № 2 від 13.02.2012 року.

Статтею 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.Дана норма Закону витримана в повній мірі, про це свідчить форма правочинів (додаються) за якими відбулась передача права вимоги від Первісного кредитора до ТОВ «Кей-Колект».

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновки суду стосовно необгрунтованості позовних вимог ПАТ «Кей-Колект» повністю спростовані матеріалами справи.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його повністю спростовують, оскільки при ухваленні рішення суд неправильно застосував норми матеріального права, у звязку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Кей-Колект» задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11194715000 від 07.08.2007 рокуу загальному розмірі 64271,14 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ 7,993грн. за 1 долар США станом на 18.02.2013 р. становить 513 719,22 грн., із яких: заборгованість за кредитом 56078,61 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 448236,33 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом 8192,53 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 65482,89 грн.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України та враховуючи, що ТОВ «Кей-Колект» сплатило судовий збір за звернення до суду першої та апеляційної інстанції у загальному розмірні 5268 грн. (а.с.5, 48), колегія суддів вважає а необхідне стягнути в рівних частках з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кей-Колект» судовий збір у загальному розмірі 5268,00 грн., по 2 634,00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11194715000 від 07.08.2007 рокуу загальному розмірі 64271,14 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ 7,993грн. за 1 долар США станом на 18.02.2013 р. становить 513 719,22 грн., із яких: заборгованість за кредитом 56078,61 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 448236,33 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом 8192,53 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 65482,89 грн.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» судовий збір у загальному розмірі 5268,00 грн. (пять тисяч двісті шістдесят вісім гривень), по 2 634,00 грн. (дві тисячі шістсот тридцять чотири гривні) з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_7

ОСОБА_2