Ухвала суду № 54747634, 29.12.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/20699/15-ц

Номер провадження 2/521/7473/15

У Х В А Л А

"29" грудня 2015 р. 29 грудня 2015 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Лічман Л.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи Приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

28.12.2015 р. ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з вказаною позовною заявою, посилаючись на наступне.

18.12.2009 р. померла мати позивача ОСОБА_4, яка на момент смерті перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, якими за час шлюбу придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

На момент смерті позивач постійно проживав з матірю за зазначеною адресою, а тому вважається таким, що прийняв спадщину. Після звернення до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва через відсутність правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

На підставі зазначеного, ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на ? частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 18.12.2009 р.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору, однак сума сплаченого судового збору не відповідає розміру, встановленого законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплаті підлягає судовий збір у розмірі 0,4 відсотка мінімальної заробітної плати, майнового 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно ч. 2 ст. 80 ЦПК та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Зважаючи на викладене, та приймаючи до уваги той факт, що позовні вимоги ОСОБА_1 містять вимоги майнового характеру, суд приходить до висновку, що сума сплаченого судового збору вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна та визначає суму судового збору за позовні вимоги майнового характеру в розмірі 2300,00 грн.

ОСОБА_1 надав копію квитанції про сплату судового збору від 06.10.2015 р. № 19743 на підтвердження сплечених ним 487,20 грн. судового збору, однак зазначена сума не може рахуватися належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до п.п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 р. № 10 передбачено, що законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року№ 2346-III"Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно дочастини другоїстатті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

На виконання п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивачу необхідно уточнити ціну позову.

Отже, подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, -

С У Д Д Я

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи Приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності, - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків заяви строк - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що у разі невиконання вищевказаних вимог у встановлений суддею строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д Я: