Ухвала суду № 54744991, 24.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/327/15 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є. Провадження № 22-ц/783/6446/15 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Богонюка М.Я., Шумської Н.Л.,

при секретарі: Жукровській Х.І.,

за участю: апелянта - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 квітня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 квітня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 943,80 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 242,60 гривень.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, що обставини судом встановлені неповно, тому що кредитний договір під 30% річних не підписував. Просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 квітня 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 до задоволення не підлягає із наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 09.04.2013 року між сторонами у цій справі було укладено кредитний договір, що зокрема підтверджено анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 09.04.2013 року. Тим самим відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг ", "Правилами користування платіжною карткою " та "Тарифами банку ", складає кредитний договір.

На підставі договору кредиту відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 7 959,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% на місяць, тобто 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором б/н від 09.04.2013 року укладеного між ПАТ КБ "Приват Банк" та клієнтом - ОСОБА_2, у останнього станом на 31.12.2014 року існує заборгованість перед банком в розмірі 10943,80 грн., яка складається з:

7959,12 грн. заборгованість за кредитом;

1687,36 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

300 грн. заборгованість з комісії за користування кредитом;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

500 грн. - штраф (фіксована частина);

497,32 грн. - штраф (процентна складова).

Задовольняючи позов Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ Комерційний банк /КБ/ "Приват Банк" суд першої інстанції виходив з тих підстав, що в ОСОБА_2 наявна заборгованість в розмірі 10943,80 грн. перед банком, яка утворилася в зв"язку з неналежним виконання взятих на себе зобов'язань (умов договору) в зв'язку з чим така заборгованість підлягає стягненню.

З такими висновками, колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з вимогами ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов"язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до вимог ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положення ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до вимог ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно п. 2.1.1.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг, з якими позивач ознайомилась та погодилась визначено, що клієнт надає свою згоду банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити чи анулювати) кредитний ліміт.

Згідно пункту 2.1.2.2.4 цих Умов та Правил, підписання даного договору є прямою і беззаперечною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого кредитного ліміту, встановленого Банком.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. при порушенні позичальником строків платежів за грошовими зобов'язаннями, передбаченими договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та 5 % від суми заборгованості.

У відповідності із ст. 549 ч. 2, 3 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, сторони, укладаючи зазначений договір, досягли згоди, щодо суми кредиту та його відсоткової ставки.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку мають місце порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по картковому рахунку - кредитному договору б/н від 09.04.2013 року, що станом на 31.12.2014 року складає 10943,80 грн.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 жодним чином висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому у задоволенні такої скарги апелянту слід відмовити, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 квітня 2015 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : О.М. Ванівський

Судді: М.Я. Богонюк

Н.Л. Шумська