Рішення № 54744987, 23.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/1457/15 Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л.

Провадження № 22-ц/783/6588/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. П.

Категорія: 48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Крайник Н. П.

суддів: Курій Н. М., Мельничук О. Я.

при секретарі Куцику І. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, звільнення майна з-під арешту, -

в с т а н о в и л а:

26 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, який під час розгляду справи уточнила. Просила визнати спільною сумісною власністю зареєстровані на ім»я відповідача автомобілі : "MERSEDES BENS", модель "VITO" реєстраційний номер ВС 3378CM ; "MAN", модель "12.192", реєстраційний номер 23568ТА та "Volkswagen LT 45", 1995 року випуску, реєстраційний номер ВС 0879СВ та визнати за нею право власності на автомобіль "MERSEDES BENS", модель "VITO" реєстраційний номер ВС 3378 CM, а за відповідачем право власності на автомобілі "MAN", модель "12.192", реєстраційний номер 23568ТА та "Volkswagen LT 45", 1995 року випуску, реєстраційний номер ВС 0879СВ, стягнути з відповідача в її користь 5 835,7 грн. різниці вартості майна, звільнити автомобіль "MERSEDES BENS", модель "VITO" реєстраційний номер ВС 3378 CM з-під арешту.

В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем з 12 листопада 1988 року. Останнім часом між нею та відповідачем почали виникати непорозуміння щодо спільно набутого майна. За час спільного проживання ними, як подружжям, придбано таке майно: автомобіль "MERSEDES BENS", модель "VITO" реєстраційний номер ВС 3378 CM, придбаний 28.08.2012р. за 110 000 грн. (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CAO 124024); автомобіль "MAN", модель "12.192", реєстраційний номер 23568ТА, придбаний 16.09.2003р. за 53 300 грн. (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ІНЕ 010421); автомобіль "Volkswagen LT 45", 1995 року випуску, реєстраційний номер ВС 0879СВ, придбаний 20.05.2010р. за 39 600 грн. (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САА 686818 ). Дійти згоди щодо поділу вказаного майна в добровільному порядку вони не можуть. Враховуючи проведену 13.05.2015р. оцінку автомобілів, просить поділити майно подружжя, визнавши за нею право власності на автомобіль "MERSEDES BENS", модель "VITO" реєстраційний номер ВС 3378 CM, а за відповідачем право власності на автомобілі "MAN", модель "12.192", реєстраційний номер 23568ТА та "Volkswagen LT 45", 1995 року випуску, реєстраційний номер ВС 0879СВ, стягнути з відповідача в її користь 5835грн. 70коп. як різницю вартості цих автомобілів.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, звільнення майна з-під арешту відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2

Вважає його незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, зазначає, що у випадку набрання законної сили оскаржуваним рішення та реалізації спірного майна подружжя, вона як співвласник буде позбавлена права на отримання ? частини його вартості, оскільки виконавча служба чи третя особа ОСОБА_4 не може гарантувати, що майно буде реалізовано за справедливою ринковою ціною. Висновок суду про наявність боргового зобов»язання, яке не є погашеним, не відповідає дійсності, оскільки за рішенням суду наявний борг тільки у відповідача. ОСОБА_4 не є боржником за виконавчим провадженням. Тому позов пред»явила з метою захисту своїх інтересів, оскільки ОСОБА_3 до подання позову не визнавав фактично її право власності на ? частку у спірному майні. Разом з тим, як вбачається з оскаржуваного рішення суду, не визнає такого права власності і третя особа ОСОБА_4 а тому вважає, що спір про право у даних правовідносинах має місце. Зазначає, що незалежно від того чи наявні у відповідача борги, які не стосуються інтересів сім»ї, вона має право на поділ майна подружжя, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та з`ясувавши дійсні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 листопада 1988 року.

За час спільного проживання придбали автомобілі: "MERSEDES BENS", модель "VITO" реєстраційний номер ВС 3378CM, "MAN", модель "12.192", реєстраційний номер 23568ТА та "Volkswagen LT 45", 1995 року випуску, реєстраційний номер ВС 0879СВ.

Відповідач ОСОБА_3 є боржником у зведеному виконавчому провадженні, у якому стягувачем виступає третя особа ОСОБА_4 Загальна сума боргу становить 2300484,12 грн. В ході виконавчого провадження накладено арешт на автомобілі, які є предметом спору, 23.01.2015р. вказані автомобілі оголошено у розшук. 18.03.2015р. державним виконавцем складено акт, відповідно до якого автомобіль "MERSEDES BENS", модель "VITO" реєстраційний номер ВС 3378 CM перебуває у користуванні ОСОБА_2

Відповідно до положень ст.392 ЦК України власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, законом встановлено презумпцію права спільної сумісної власності подружжя на майно, придбане під час шлюбу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що право позивача на частку у спільному майні подружжя не оспорюється, даний позов пред»явлено лише з метою ухилення від звернення стягнення на арештоване майно та недопущення його примусової реалізації, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Однак, з таким висновком суду не можна погодитися з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 СК України, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. До складу майна, що підлягає поділу, включається майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Відповідно до п.п.22,23,24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" - поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сімї. Встановлено, що на все майно боржника ОСОБА_3, в тому числі автомобілі, які є предметом спору, постановами від 21.1.2014 р. та від 05.02.2015р., 23.01.2015р. Шевченківського ВДВС ЛМУЮ накладено арешт, спірні автомобілі оголошено в розшук.

Автомобілі "MAN", модель "12.192", реєстраційний номер 23568ТА, та "Volkswagen LT 45", 1995 року випуску, реєстраційний номер ВС 0879СВ, боржником надані державному виконавцю.

Автомобіль "MERSEDES BENS", модель "VITO" реєстраційний номер ВС 3378 CM, державному виконавцю не наданий для огляду та оцінки, з пояснень боржника від 13.03.2015р. місце знаходження автомобіля йому не відоме. Хоча цей автомобіль був наданий ним для проведення його огляду оцюнювачем 05.05.2015р. В судовому засіданні сторони даних про місце знаходження автомобіля не надали. Отже, відомостей про наявність у сторін на час розгляду справи даного автомобіля та його місцезнаходження немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.Тому суду слід всебічно і повно перевіряти обґрунтованість позовних вимог з метою недопущення неправильного виключення з опису майна, на яке має бути звернено стягнення.

З наведених мотивів, колегія суддів приходить до висновку, що районний суд підставно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 звільнення майна з-під арешту та визнання за нею права власності на автомобіль "MERSEDES BENS", модель "VITO" реєстраційний номер ВС 3378 CM.

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення суду, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 виходив з того, що між сторонами відсутній спір про поділ майна подружжя, оскільки відповідач позовні вимоги визнає повністю.

Тому, враховуючи, що судом встановлено, що спірне майно набуте сторонами під час перебування в шлюбі, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання автомобілів спільним майном подружжя слід скасувати та в цій частині позовні вимоги задоволити.

Однак, беручи до уваги, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено у зв»язку з відсутністю спору, колегія суддів, враховуючи мотиви відмови у задоволенні позову, не знаходить підстав для залишення без змін рішення суду в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 та вважає, що рішення суду слід скасувати в цілому та ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати автомобілі "MAN", модель "12.192", 1992 року випуску, реєстраційний номер 23568ТА, "Volkswagen LT 45", 1995 року випуску, реєстраційний номер ВС 0879СВ, "MERSEDES BENS", модель "VITO", 2006 року випуску, реєстраційний номер ВС 3378 CM спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

У задоволенні позову в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на автомобіль "MERSEDES BENS", модель "VITO" реєстраційний номер ВС 3378 CM та звільнення майна з-під арешту відмовити.

Керуючись ст. 309, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17 липня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, звільнення майна з-під арешту задовольнити частково.

Визнати автомобілі "MAN", модель "12.192", 1992 року випуску, реєстраційний номер 23568ТА, "Volkswagen LT 45", 1995 року випуску, реєстраційний номер ВС 0879СВ, "MERSEDES BENS", модель "VITO", 2006 року випуску, реєстраційний номер ВС 3378 CM спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

У задоволенні позову в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на автомобіль "MERSEDES BENS", модель "VITO" реєстраційний номер ВС 3378 CM та звільнення майна з-під арешту відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції .

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Курій Н. М.

ОСОБА_5