Рішення № 54744869, 23.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/7162/14 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.

Провадження № 22-ц/783/6125/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. П.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Крайник Н.П.

суддів: Курій Н.М., Мельничук О.Я.

з участю секретаря Куцика І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 лютого 2015 року в справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, покликаючись на те, що 24 березня 2008 року між сторонами було укладено договір №79407537 про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в іноземній валюті, а саме в доларах США, з лімітом кредитування в розмірі 990,00 доларів США та відсотковою ставкою 23,88% річних. Відповідач зобовязувався здійснювати погашення обовязкових мінімальних платежів не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Однак, позивач свої зобов»язання за кредитним договором не виконав, у звязку з чим, станом на 25.09.2014 року утворилась заборгованість у розмірі 1499, 89 доларів США, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Оскаржуваним заочним рішенням суду позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» 1008 доларів США 35 центів заборгованості за кредитом, 117 доларів США 13 центів - заборгованості по відсотках за кредитом, 374 доларів США 41 центів - пені та штрафу, а всього 1499 доларів США 89 центів заборгованості за договором №79407537 про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 24 березня 2008 року.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2- ОСОБА_3

Вважає його необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з»ясуванням всіх обставин справи.

У апеляційній скарзі зазначає, що про наявність і умови оспорюваного договору йому відомо не було, укладеним був договір «Автопакет», що підтверджується його особистим підписом та підписом представника банку. Будь-які докази про те, що відповідач уклав договір №79407537, підписав його чи будь-яким іншим чином приєднався до нього відсутні. Крім цього, апелянт вказує на те, що в матеріалах справи відсутній примірник оскаржуваного договору, на підстав якого здійснюється стягнення коштів. У звязку з чим, суд першої інстанції не мав змоги належним чином встановити всі обставини справи без наявності відповідного договору в матеріалах справи.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам не відповідає.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.03.2008 року між сторонами було укладено договір №79407537 про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в іноземній валюті, а саме в доларах США, з лімітом кредитування в розмірі 990,00 доларів США та відсотковою ставкою 23,88% річних.

У звязку із невиконанням умов вищевказаного кредитного договору, станом на 24.03.2008 року утворилась заборгованість за кредитом та відсотками за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, ухвалюючи оскаржуване рішення Залізничний районний суду м. Львова виходив з того, що боржник допустив заборгованість за користування кредитом, не виконав взятих на себе за договором зобов»язань, та прийшов до висновку, що заборгованість за кредитним договором в сумі 1499,89 доларів США підлягає стягненню з ОСОБА_2

Однак, колегія суддів з таким висновком погодитись не може.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, з врахуванням положень ст.ст. 57-59 ЦПК України.

Згідно зі ст. 57, 59 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б з належною об'єктивністю та достатньою очевидністю і переконливістю підтверджували наявністьу ОСОБА_2 боргу перед Банком-кредитором за кредитним договором №79407537 від 24.03.2008 року, та укладення такого договору між сторонами.

Наявний в матеріалах справи типовий договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в іноземній валюті не містить жодної інформації щодо наявності у відповідача заборгованості за цим договором та розміру такої заборгованості.(а.с.7-24).

До того ж, вказаний договір не містить підпису боржника ОСОБА_2, а отже не може бути визнаний об'єктивним доказом на підтвердженнянаявності заборгованості за кредитним договором №79407537 від 24.03.2008 року.

Тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» 1499 доларів США 89 центів заборгованості за договором №79407537 про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 24 березня 2008 року

Приймаючи доводи апеляційної скарги та ухвалюючи нове рішення по суті заявлених позовних вимог, апеляційний суд, повно та всебічно зясувавши обставини справи та перевіривши доводи скарги, прийшов до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відтак, згідно п.1,3,4 ч.1ст.309 ЦПК апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.307 ч.1 п.2, ст.314 ч.2, 309 ч.1 п.4, ст.316, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішення законної сили.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Курій Н. М.

ОСОБА_5