Рішення № 54744704, 25.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/2574/14 Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д.

Провадження № 22-ц/783/1891/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: 48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Гриновця Б.М.,

суддів: Богонюка М.Я., Ванівського О.М.

при секретарі: Щербая В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 23 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог орган опіки та піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернувся в Червоноградський міський суд Львівської області із позовом, у якому просив: зобовязати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні зі сином; встановити час та дні для зустрічей зі сином: кожної середи з 15.00 год. до 20:00 год. та кожної суботи з 16.00 год. до 20.00 год.; встановити, що кожного першого та третього тижня місяця з 18.00 год. пятниці до 18.30 год. неділі позивач забиратиме дитину до себе додому (а.с.2-3).

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 23 грудня 2014 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог орган опіки та піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо задоволено частково.

Ухвалено: зобовязати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні зі сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та його вихованні; встановити спосіб участі у вихованні дитини шляхом спілкування ОСОБА_3 зі сином ОСОБА_4 щотижня в середу і пятницю з 15.00 год. до 20.00 год. та кожного першого тижня місяця з 18.00 год. суботи до 18.00 год. неділі за місцем проживання позивача без присутності матері.

Рішення суду в частині часткового задоволення вимог позивача щодо спілкування з дитиною кожного першого тижня місяця з 18.00 год. суботи до 18.00 год. неділі за місцем проживання позивача без присутності матері оскаржила відповідач ОСОБА_2.

У поданій апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції при ухваленні зазначеного рішення неповно зясовано обставини, які мають важливе значення у справі та порушено норми матеріального і процесуального права. Зокрема, вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи діяв упереджено та не врахував, серед іншого, того, що позивач схильний до насильства і зловживає спиртними напоями (на підтвердження чого було надано розписки позивача). Крім того, зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги обставин, викладених в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи відносно позивача та не враховано стану здоровя та інтересів дитини при ухваленні рішення в частині, що оскаржується, зокрема того, що вона перебуватиме в чужій, неблагополучній, на її думку, сімї. Звертає увагу апеляційного суду і на той факт, що висновок Червоноградської міської ради Львівської області щодо участі позивача у вихованні їхньої спільної дитини не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, повязаної із захистом прав дитини», а тому, на її думку, суд першої інстанції фактично ухвалив рішення без належного висновку органу опіки і піклування.

Крім того, зазначає, що позивач не надавав матеріальної допомоги та не брав участі у вихованні дитини відколи їхній син почав відвідувати школу, незважаючи при цьому на захворювання дитини. Також вказує, що суд першої інстанції помилково вказав, що її представник ОСОБА_5 є представником позивача.

На підставі вказаного, просить рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржується скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити в задоволенні такої вимоги позивача.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач має усі необхідні умови для виховання та навчання сина, піклування про його здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток та висновку органу опіки та піклування, яким визнано доцільним участь батька у вихованні дитини. При цьому, судом першої інстанції не встановлено будь-яких обмежень, які б могли перешкоджати спілкуванню батька із сином.

На підставі зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що доцільним буде наступний графік зустрічей позивача із сином: кожна середа та пятниця з 15.00 до 20.00 год. та кожного першого тижня місяця з 18.00 год. суботи до 18.00 год. неділі за місцем проживання позивача без присутності матері.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом 1 ч.1 ст.60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.4 цієї ж статі, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Встановлено, що сторони перебували в шлюбі, в якому у них 16.07.2007 року народилася дитина ОСОБА_4 (а.с.5).

18.05.2010 року шлюб між ними було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії І-СГ №084692 від 30.08.2013 року (а.с.6).

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, вони проживають окремо, син проживає із матірю ОСОБА_2. Крім того, встановлено, що між сторонами існує спір щодо способів участі батька у вихованні дитини.

Відповідно до ч.1 ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Абзацом 1 ч.2 ст.159 СК України встановлено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Згідно абзацу 3 цієї ж частини вказаної статті під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Крім того, рішення про визначення способу участі одного з батьків у вихованні дитини повинно прийматись, згідно абз.2 ч.1 ст.158 СК України, на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Як вбачається із матеріалів справи та підтвердження викладених у позовній заяві обставин та на обґрунтування позовних вимог позивачем надано наступні докази: копію довідки про доходи (а.с.4); копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 (а.с.5); копію свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.6) та витяг з рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області №195 від 27.11.2014 року (а.с.47).

На підставі вказаного з врахуванням наданих позивачем доказів, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість оскарженого рішення суду в частині встановлення способу участі позивача у вихованні ОСОБА_4 шляхом зустрічей кожного першого тижня місяця з 18.00 год. суботи до 18.00 год. неділі за місцем проживання позивача без присутності матері, оскільки позивачем, всупереч ч.1 ст.60 ЦПК України, не представлено доказів належних умов його життя, зокрема забезпечення житлом та належними умовами проживання, необхідними для дитини віку його сина.

Таким чином, ухвалюючи рішення в цій частині суд першої інстанції не досліджував жодних обставин та не надав оцінки будь-яким доказам щодо встановлення умов життя позивача.

Відтак, рішення суду, в частині, що оскаржена не відповідає вимогам ч.3 ст.213 ЦПК України щодо обґрунтованості, у звязку з тим, що судом першої інстанції обставини справи, на які покликається позивач, щодо наявності підстав, встановлених абз.2 ч.1 ст.158 та абз.1 ч.2 ст.159 СК України, не зясовано, а тому підлягає скасуванню в цій частині.

Пунктом 2 ч.1 ст.307 ЦПК України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно п.п.1, 3 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Частиною 2 ст.314 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Таким чином, зважаючи на вищевказане, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, на підставі яких можна було б встановити умови життя позивача, зокрема забезпечення його житлом та належними умовами проживання, необхідними для дитини віку ОСОБА_4, колегія суддів вважає, що в задоволенні позовної вимоги про встановлення способу участі ОСОБА_3 у вихованні ОСОБА_4 шляхом спілкування позивача з останнім кожного першого та третього тижня місяця з 18.00 год. пятниці до 18.30 год. неділі.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.п.3, 4 ч.1 ст.309, ч.2 ст. 314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 23 грудня 2014 року в частині встановлення способу участі ОСОБА_3 у вихованні дитини ОСОБА_4 шляхом спілкування ОСОБА_3 з ОСОБА_4 кожного першого тижня місяця з 18:00 год. суботи до 18:00 год. неділі за місцем проживання позивача без присутності матері скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цієї позовної вимоги.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Б.М.Гриновець

Судді: М.Я.Богонюк

ОСОБА_6