Ухвала суду № 54742495, 29.12.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/7430/15-ц Номер провадження 22-ц/775/979/2015

Головуючий 1 інстанції Філь О.С.

Категорія 53 Доповідач Кішкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2015 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кішкіної І.В.,

суддів Новосядлої В.М., Новосьолової Г.Г.,

за участю секретарів Журавльова О.В., Чуряєва В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Артемівську Донецької області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про встановлення обовязку відповідача вчинити певні дії, захист права на виконання судового рішення, встановлення факту та причин невиконання судового рішення, стягнення моральної шкоди, визнання недійсними записів в трудовій книжці та внесення виправлень в трудовій книжці,

в с т а н о в и в :

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 жовтня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про встановлення обовязку відповідача вчинити певні дії, захист права на виконання судового рішення, встановлення факту та причин невиконання судового рішення, стягнення моральної шкоди, визнання недійсними записів в трудовій книжці та внесення виправлень в трудовій книжці відмовлено.

З вказаним рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції в описовій та мотивувальній частині рішення виклав завідомо недостовірні твердження, взаємовиключні обставини, суд не вніс відповідні зміни до публікованого і використаного судовими органами тексту рішення по цивільній справі № 7599, крім того, є незаперечним, що апеляційні суди його апеляційні скарги ще не розглянули, а тому рішення суду не вступили в законну силу, відповідно дане рішення суду прийнято на підставі обставин, встановлених ненабравшими законної сили рішеннями суду, також, справу розглянуто незаконним складом суду.

Позивач в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

Представник відповідача ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» в судове засідання апеляційного суду не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 березня 2013 року в частині поновлення позивача на роботі в якості підземного гірничого робітника з ремонту гірничих виробіток 4-го розряду РГВ-1 ДП «ВК «Краснолиманська» виконано відповідачем, щодо визнання недійсними записів в трудовій книжці за №№ 26,27 та внесення виправлень в ній, то відсутні підстави для визнання недійсними записів в трудовій книжці: за номером 26 та за номером 27, оскільки відсутні підстави щодо зобовязання відповідача зробити відповідні виправлення в його трудовій книжці: запис в трудовій книжці за № 26 здійснений на виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду від 20 березня 2013 року, а запис за № 27 про звільнення внесений до трудової книжки на підставі наказу по підприємству від 02 серпня 2013 року, в судовому порядку позивачем не оскаржено. Крім того, вибраний позивачем спосіб захисту цивільних прав як повторне проголошення рішення суду сторонам процесу, не передбачений діючим законодавством. Також позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач вчинив будь-які винні неправомірні дії або бездіяльність, які б заподіяли моральну шкоду позивачеві.

З такими висновками погоджується апеляційний суд, оскільки вони не суперечать вимогам закону та ґрунтуються на матеріалах справи.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно із ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає у повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 березня 2013 року, яке ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 26 червня 2013 року залишено без змін, визнано незаконним та скасовано наказ № 2806К від 17 жовтня 2012 року про звільнення підземного гірничого робітника з ремонту гірничих виробіток дільниці РГВ ОСОБА_1 за ст. 40 КЗпП України, поновлено ОСОБА_1 на роботі в якості підземного гірничого робітника з ремонту гірничих виробіток 4-го розряду дільниці РГВ-1 ДП «ВК «Краснолиманська», зобовязано ДП «ВК «Краснолиманська» внести зміни у записи у трудову книжку ОСОБА_1 про скасування наказу № 2806К від 17 жовтня 2012 року та поновлення на роботі, стягнуто з ДП «ВК «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 винагороду за вислугу років за 9 днів жовтня 2012 року в сумі 213,03 грн., середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18 жовтня 2012 року по 20 березня 2013 року в сумі 29354,38 грн., моральну шкоду у сумі 5000 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі у якості підземного гірничого робітника з ремонту гірничих виробіток 4-го розряду РГВ-1 ДП «ВК «Краснолиманська» підлягає негайному виконанню. (а.с.44-46).

Згідно із ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З ухвали Красноармійського мійськрайонного суду від 08 травня 2015 року, яка набрала законної сили, вбачається, що 20 березня 2013 року на адресу ДП «ВК «Краснолиманська» надіслано виконавчий лист №0529/7599/2012 про поновлення на роботі ОСОБА_1 для негайного виконання, за розпискою від 20 березня 2013 року ОСОБА_1 отримано виконавчий лист, ДП «ВК «Краснолиманська» 21 березня 2013 року видано наказ № 813-К «Про поновлення на роботі», яким було визнано незаконним та скасовано наказ №2806к від 17 жовтня 2012 року про звільнення, ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді підземного гірника з ремонту гірничих виробок 4-го розряду дільниці РГВ-1 з 17 жовтня 2012 року, внесені відповідні зміни до його трудової книжки, з вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 26 березня 2013 року під розпис. Постановою від 26 березня 2013 року начальника ВДВС Красноармійського МРУЮ виконавче провадження №37189331 з примусового виконання виконавчого листа №0529/7599/2012 про поновлення ОСОБА_1 на роботі було закінчено згідно із п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у звязку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (а.с. 49-50).

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою-підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що рішення суду від 20 березня 2013 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі ДП «ВК «Краснолиманська» виконано відповідачем, тому позовні вимоги позивача щодо встановлення факту та причин невиконання судового рішення та забезпечення контролю за його виконанням задоволенню не підлягають.

З рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «ВК «Краснолиманська» про захист права на отримання інформації щодо отримання відповідачем рішення апеляційного суду в іншій справі та на отримання трудової книжки, яке набрало законної сили, вбачається, що в судовому засіданні 19 березня 2015 року представник відповідача вручив позивачеві під розписку його трудову книжку, наказом ДП «ВК «Краснолиманська» від 02 серпня 2013 року за №2626-К ОСОБА_1 звільнено з роботи за прогули, які він вчинив з 27 березня 2013 року по день звільнення, зазначений наказ в судовому порядку позивачем не оскаржено (а.с. 47-48),

Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання недійсними записів в трудовій книжці за №№ 26,27 та внесення виправлень в ній, оскільки відсутні підстави для визнання недійсними зазначених записів, та відповідно відсутні підстави щодо зобовязання відповідача зробити відповідні виправлення в трудовій книжці, оскільки запис за № 26 «На підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20.03.2012 по цивільній справі № 2/235/78/13 поновити на посаді гірничого робітника з ремонту гірничих виробіток 4 розряду підземним з повним підземним робочим днем в шахті» здійснений на виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду від 20 березня 2013 року, запис за № 27 про звільнення за прогули без поважних причин за ст. 40 п. 4 КЗпП України внесений до трудової книжки на підставі наказу ДП «ВК «Краснолиманська» від 02 серпня 2013 року, який в судовому порядку позивачем не оскаржено.

Згідно із ст. 218 ЦПК України рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються судом негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись з повним рішенням суду.

З обставин справи вбачається, що вступна та резолютивна частина рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 березня 2013 року та вступна та резолютивна частина ухвали апеляційного суду Донецької області від 26 червня 2013 року були проголошені негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про відсутність підстав про задоволення позовних вимог позивача щодо зобовязання забезпечити повторне проголошення рішення сторонам процесу.

Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках передбачених законодавством.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачеві в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 100000 грн., посилаючись на те, що позивачем не надано доказів вчинення відповідачем будь-яких неправомірних дій або бездіяльності, які б заподіяли моральну шкоду позивачеві.

Суд першої інстанції всебічно і повно зясував обставини справи, перевірив доводи сторін, постановив обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 309, 310 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, з урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції зроблені у відповідності зазначених вище норм, правильно встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді