Рішення № 54741588, 25.12.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 143/2086/14-ц Провадження № 22-ц/772/3481/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 39 Доповідач Чуприна В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2015 рокум. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :

Головуючого Чуприни В.О.

Суддів : Чорного В.І., Оніщука В.В.

При секретарі : Топольській В.О.

За участю : позивача ОСОБА_2 та її представника-адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, за апеляційною скаргою представника-адвоката ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2015 року, встановила :

У грудні 2015 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом. Зазначила, що після смерті її матері ОСОБА_6 22.04.2014 р. відкрилася спадщина на майно, яке позивач вважала, що прийме як спадкоємець першої черги. Проте, в жовтні 2014 р. дізналася, що мати заповіла їй 1/3 частину належного цілого житлового будинку з господарськими будівлями та присадибну ділянку в с. Ліщинці Погребищенського району по вул. Польська, 5. Цим же заповітом, окрім зазначеного будинку та господарських будівель та присадибної ділянки відповідачу ОСОБА_4 передавалась у спадщину земельна ділянка, що розташована на території Старостинецької сільської ради Погребищенського району, площею 2,8443 га, посвідчена Державним актом серії ЯД № 424678, виданого відділом земельних ресурсів у Погребищенському районі 15.02.2008 р., а відповідачу ОСОБА_5 земельна ділянка на території Старостинецької сільської ради Погребищенського району, площею 2,8443 га, згідно Державного акта серії ЯД № 424677, виданого тим же відділом земельних ресурсів 15.02.2008 р.

Оскільки у час складення заповіту мати в силу хвороби мала розлад психічного стану та через фізичні вади не могла прочитати заповіт, а також волевиявлення спадкодавця не було вільним та не відповідало її волі, ОСОБА_2 просила визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, посвідчений 04.10.2013 р. в.о. секретаря Старостинецької сільської ради ОСОБА_7.

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 11.08.2015 р. у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись, в апеляційній скарзі представник позивача-адвокат ОСОБА_3 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення, не відповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим просить скасувати рішення та постановити нове по суті позовних вимог, задовольнивши позов ОСОБА_2

У стислому вигляді скарга обґрунтовується тим, що судом не враховані обставини, що в порушення ст. 1251 ЦК України у посвідченні заповіту приймав участь сільський голова, заповідачка сама не змогла прочитати заповіт, отже порушені вимоги ст.ст. 1248, 1253, 1255 ЦК України. Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним, який згідно ч. 2 ст. 1257 цього Кодексу за позовом заінтересованої особи суд визнає недійсним. У судовому засіданні в сукупності з усіма дослідженими доказами встановлено, що волевиявлення заповідачки не було вільним.

Справа розглядалась апеляційним судом у відсутності відповідачів, належним чином повідомлених про час та місце розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що зявились в апеляційну інстанцію, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам ухвалене у справі рішення не відповідає.

Перш за все, всупереч приписів ст. 215 ЦПК України, в мотивувальній частині рішення суд, обмежившись лише переліком показів допитаних свідків, не навів встановлених обставин, а також рішення не містить чіткого правового висновку щодо виниклих правовідносин сторін.

Разом з тим, з матеріалів справи убачається наступне.

Згідно заповіту від 04.10.2013 р., складеного у с. Старостинці і посвідченого в.о. секретаря Старостинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області ОСОБА_7, ОСОБА_6 заповіла:

- 1/3 частину належного їй цілого житлового будинку з господарськими будівлями та присадибну земельну ділянку в с. Ліщинці по вул. Польська, 5 Погрубищенського району Вінницької області, земельну ділянку, що розташована на території Старостинецької сільської ради, площею 2,8443 га, посвідченої Державним актом серії ЯД № 424678 виданого відділом земельних ресурсів у Погребищенському районі 15.02.2008 р., - своїй дочці ОСОБА_4;

- 1/3 частину вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та присадибну ділянку, земельну ділянку на території Старостинецької сільської ради, площею 2,8443 га, посвідченої Державним актом серії ЯД № 424677, виданого відділом земельних ресурсів у Погребищенському районі 15.02.2008 р. дочці ОСОБА_5;

- 1/3 частину вказаного цілого житлового будинку з господарськими будівлями та присадибну ділянку та присадибну земельну ділянку - дочці ОСОБА_2 (а.с.4).

Заповіт зареєстрований у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 120, а 21.11.2013 р. у Спадковому реєстрі заповітів за № 55350250 (а.с.55-58).

З огляду виписки з медичної карти, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходилась на стаціонарному лікуванні з 04.12.2012 р. по 17.12.2012 р. з приводу захворювань, в тому числі й у виді гострого порушення мозкового кровообігу та порушення функції тазових органів (а.с.9).

22.04.2014 р. ОСОБА_6 померла 22.04.2014 р. у с. Ліщинці Погребищенського району Вінницької області у віці 85 років (свідоцтво про смерть на а.с.7).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що заповіт ОСОБА_6 відповідає вимогам закону, а позивач не довела тих обставин, на які вона посилається як на підставу свої вимог.

З таким висновком, зробленим за невідповідності обставинам справи та у порушення норм матеріального права, погодитись не можна.

Згідно із ст. 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного може бути посвідчений уповноваженою на те особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 37 Закону від 02.09.1993 р. № 3425-XII «Про нотаріат», п.п. 5 п. «б» ч. 1 ст. 38, ст.ст. 42, 50, 59 Закону від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, нотаріальні дії вчиняють посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, на яких такий обовязок покладено рішенням виконавчого комітету відповідної ради.

Оспорюваний заповіт посвідчений в.о. секретаря Старостинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області ОСОБА_7, діючої на підставі розпорядження № 6 від 08.01.2013 р. сільського голови ОСОБА_8.

Проте в матеріалах справи немає відповідного рішення виконавчого комітету сільської ради, яке б надавало саме цій особі право на вчинення нотаріальних дій.

У п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 р. № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними (зі змінами) розяснено, що в разі посвідчення угоди не тим органом або не тією службовою особою, на яких покладено здійснення нотаріальних дій, угода не може вважатись укладеною з додержанням встановленої нотаріальної форми.

Посвідчення заповіту не уповноваженою особою, тобто посадовою, службовою особою, яка відповідно до норм статей 1251 1252 ЦК України не уповноважена посвідчувати заповіти, має наслідком нікчемність заповіту (ч. 1 ст. 1257 ЦК України).

Крім того, обставини даної справи свідчать й про інші порушення вимог до форми та змісту заповіту (ст. 1247 ЦК України).

Так, судом встановлено, що заповіт містить не правильну дату і місце його складення, зокрема за допомогою загальноприйнятих технічних засобів текст написаний в.о. секретаря сільської ради ОСОБА_7 04.10.2013 р. у приміщенні сільської ради с. Старостинці, а фактичні дії щодо посвідчення заповіту відбувалися за місцем проживання ОСОБА_6 у с. Ліщинці на два дні пізніше, як це слідує з пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8

У посвідчувальному написі йдеться про те, що заповіт був записаний в.о. секретаря сільської ради ОСОБА_7 зі слів ОСОБА_6, що з урахуванням вищезазначеного не відповідає дійсності.

Крім того, вказані свідки пояснили, що ОСОБА_6 знаходилась у кволому стані, рухалась повільно та не змогла повністю прочитати текст заповіту, однак після того як в.о. секретаря сільської ради його дочитала вголос, підписала власноручно.

За спадковим законодавством присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обовязковим, в тому числі якщо заповідач не може через фізичні вади сам прочитати заповіт (абзац третій ч. 2 ст. 1248 ЦК України).

У ст. 215 ЦК України встановлений зв'язок між поняттям «нікчемний» та «недійсний» правочин: недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

З цього випливає, що у разі недотримання законодавчо визначених вимог щодо форми заповіту, такий заповіт є недійсним і не повинен виконуватися, спадкування має здійснюватися за законом.

Положеннями ст. 1255 ЦК України передбачено, що нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість відповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обовязки тощо.

В судовому засіданні показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7 установлено, що в час вчинення заповіту, крім сільського голови ОСОБА_8, були також присутні дочки заповідача відповідачі у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Зазначені обставини свідчать про порушення при посвідченні заповіту ОСОБА_6 таємниці заповіту, оскільки особи, в тому числі й на користь яких було складено заповіт, були обізнані з відомостями щодо факту його укладення, його змістом до відкриття спадщини.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, в тому числі волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Знову ж таки те, що сільський голова та в.о. секратаря були запрошені для складання заповіту не самою ОСОБА_6, а її дочками ОСОБА_4 та ОСОБА_5, при цьому останні були присутніми у час складення заповіту, допомагали підводити матір, що перенесла захворювання кровообігу мозку, для підписання заповіту, а також сплатили вчинення нотаріальних дій, дає підстави колегії суддів для висновку, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало її внутрішній волі.

Відтак, у даному конкретному випадку недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ч. 3 ст. 203 ЦК України стосовно вільного волевиявлення учасника правочину є підставою недійсності цього правочину.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2 слід визнати доведеними та обґрунтованими, а судове рішення не можна вважати законним і обґрунтованим, тому воно як постановлене з порушенням закону, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати у виді сплаченого судового збору апеляційним судом стягуються на користь позивача з відповідачів у відповідності до правил ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів вирішила :

Апеляційну скаргу представника-адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_2, - задовольнити.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2015 року скасувати і ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним - задовольнити.

Визнати заповіт ОСОБА_6 від 04.10.2013 р. на користь ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений в.о. секретаря Старостинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області ОСОБА_7 , зареєстрований у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 120 та 21.11.2013 р. у Спадковому реєстрі заповітів за № 55350250, недійсним.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_2 243,00 грн. судового збору за подачу позовної заяви та 268, 40 грн. з апеляційної скарги, а всього 511,40 грн. судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_9

Судді : /підпис/ ОСОБА_10

/підпис/ ОСОБА_11

З оригіналом вірно: