Ухвала суду № 54737023, 24.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 629/2941/15-к Головуючий суддя І інстанції Попов О.Г.

Провадження № 11-кп/790/2320/15 Суддя доповідач Шляхов М.І.

Категорія: Злочини проти власності

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого-судді Шляхова М.І.,

суддів: Глініна Б.В., Протасова В.І.,

при секретарі Храмцові В.Б.,

за участю прокурора Пресс Г.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_1 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 жовтня 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Лозова, Харківської області, громадянка України, українка, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працююча, з 21 травня 2015 року перебуває на обліку в Лозівському міському райцентрі зайнятості Харківської області, не заміжня, зареєстрована та мешкає за адресою: Харківська область, м. Лозова, м-н № 3, буд. №ЗЗА. кв. №54, раніше не одноразово засуджена:

1) 24 лютого 2003 року Лозівським міським судом Харківської області за ч. З ст. 187 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 4 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, звільнена умовно - достроково за постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08.02.2006 року на не відбутий термін 10 місяців 10 діб;

2) 08.10.2008 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч,2 ст. 185 КК України до 3 років обмеження волі, із застосуванням ст.ст.75,76 КК України з випробувальним терміном на 2 роки, звільнена від покарання згідно постанови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07.09.201 Іроку,

3) 17.06.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.198 КК України до 2 років позбавлення волі;

4) 02.08.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ч.4 ст.70 КК України остаточно до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнилася 07.06.2013 року з місць позбавлення волі умовно - достроково на 7 місяців 25 днів згідно з ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.05.2013 року за ст. 81 КК України.

Засуджена за ч. 2 ст. 185 КК Українидо 2(двох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

Як встановив суд, ОСОБА_1, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробила та скоїла новий злочин при наступних обставинах.

23 червня 2015 року, близько 23 годин 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись в гостях у гр-на ОСОБА_2 у квартирі №42. будинку №33-А на 3 мікрорайоні в м. Лозова Харківської області помітила, що останній залишив свій мобільний телефон та гроші у сумі 450 гривень без нагляду у залій кімнаті і не слідкував за ними. У свою чергу ОСОБА_1 діючи з умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала мобільний телефон марки «NOKIA ASHA 311» вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №2822 від 10.07.2015 року - 540 грн. 00 коп., в якому знаходилась сім-карта памяті «micro SD 2 Gb» вартістю 25 гривень 00 копійок та гроші у сумі 450 гривень.

Після чого з місця скоєння злочину зникла, викраденим розпорядилася на свій власний розсуд, тим самим причинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_3, на загальну суму 1015 гр.00коп.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_1 просить вищезазначений вирок скасувати в частині призначення покарання і призначити їй покарання, яке не повязане з позбавленням волі. В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує на те, що судом першої інстанції при призначенні їй покарання не враховані обставини, які помякшують покарання, зокрема відшкодування майна, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, постійне місце проживання, за яким вона характеризується позитивно. Крім того, вказує на те, що в силу своєї юридичної неграмотності, погодилась розглядати справу, у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

В наданій в судовому засіданні заяві, як пояснила обвинувачена доповненні до апеляційної скарги, вона посилається на низку порушень судом першої інстанції Конституції України, Кримінально процесуального законодавства, Конвенції основних прав і свобод людини і громадянина.

Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченої ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляційну скаргу з доповненням, прокурора, який вважав за необхідне вирок залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з аудіозапису судового засідання від 13 жовтня 2015 року, обвинуваченій були розяснені положення і наслідки розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, з якими обвинувачена повінстю погодилась, тому посилання в апеляційній скарзі обвинуваченої ОСОБА_1 на свою юридичну неграмотність, є безпідставним.

В судовому засіданні, в апеляційній інстанції, обвинувачена не заперечувала,що саме вона скоїла вказане правопорушення,не заперечувала і правову кваліфікацію скоєного.

Покарання за вчинення ОСОБА_1 зазначеного злочину судом першої інстанції призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України,з урахуванням тяжкості злочину, даних про особу обвинуваченої, з урахуванням пом'якшуючих покарання обставин, серед яких і ті, на яких наголошується в апеляційній скарзі.

Зокрема, судом враховані дані про особу винної, яка відповідно до ч. З ст. 12 КК України, скоїла злочин середньої тяжкості, є громадянкою України, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває, стоїть з 2003 року на обліку у лікаря нарколога з діагнозом синдром залежності від алкоголю, не одружена, за місцем реєстрації характеризується формально задовільно, не працює, раніш не однарозово засуджена за аналогічні злочини, відбувала покарання у місцях позбавлення волі, в 2015 році притягувалась до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень передбачених : ст.ст. 178 ч. 1;2; 175-1 ч. 1; 177 КУпАП, згідно з постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29 квітня 2015 року відносно неї встановлений адміністративний нагляд строком на один рік, з 21 травня 2015 року стоїть на обліку в Лозівському міському райцентрі зайнятості Харківської області.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4, судом визнано рецидив злочинів, скоєння злочину в стані алкогольного спяніння.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, помякшуючими покарання обвинуваченій ОСОБА_4. судом визнано щире каяття.

Таким чином,на думку колегії суддів,підстав для зміни оскаржуваного вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного покаранняступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, як про це ставить питання в апеляційній скарзі обвинувачена, колегія суддів не вбачає.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженою людиною, яка тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення їй копії цієї ухвали.

Головуючий:

Судді: