Ухвала суду № 54734941, 28.12.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 425/4510/15-к

Провадження № 11-сс/782/261/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Судова колегія з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Молчанова О.О.,

суддів: Савича Ю.М., Люклянчука В.Ф.,

при секретарі: Попової Д.В.,

за участі прокурора: Нагорного Д.П.,

адвоката: ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні в м.Сєвєродонецьку апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Рубіжанського міського суду Луганської області від 23 грудня 2015 року про задоволення клопотання слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_3, погодженого з прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_4, та обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42015130610000333 від 16 вересня 2015 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 та ч.1 ст.263 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді від 23.12.2015 року задоволено клопотання слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_3, погоджене з прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_4, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.01.2016 року включно, в межах строку досудового розслідування, ОСОБА_2 взятий під варту в залі суду, строк тримання під вартою обчислений з 23.12.2015 року, розмір застави визначено в сумі 500 розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 689 000 грн. (шістсот вісімдесят девять тисяч гривень), у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_2 покладено наступні обов'язки: прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 17 липня 2015 року ОСОБА_2 проходив службу на посаді оперуповноваженого відділу моніторингу Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків у спеціальному званні «капітан міліції» та відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є службовою особою - працівником правоохоронного органу, яка наділена організаційно-розпорядчими функціями.

Відповідно до статей 2 та 5 Закону України «Про міліцію» ОСОБА_2, як оперуповноважений УБНОН ГУМВС України в Луганській області зобов'язанні виконувати свої завдання неупереджено, у точній відповідності з Законом, спрямовувати свою діяльність на забезпечення захисту прав і законних інтересів громадян, виявлення, запобігання та припинення правопорушень, участі у їх розкритті, при цьому ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.

Згідно вимог пунктів 2.2 та 4.1 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України № 155 від 22 лютого 2012 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2012 року за № 628/20941, далі - Правила), ОСОБА_2 при здійсненні повноважень оперуповноваженого УБНОН ГУМВС України в Луганській області зобовязаний безумовно виконувати визначені Законами України завдання працівника міліції щодо забезпечення законності, бути прикладом зразкового дотримання вимог службової дисципліни в професійній діяльності, залишатися за будь-яких обставин чесним, непідкупним та відданим інтересам служби.

Положеннями пунктів 7.2 та 7.3 Правил визначено, що ОСОБА_2, як працівник органів внутрішніх справ був зобовязаний неухильно дотримуватись обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством, уникати дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати його в корупції, своєю поведінкою демонструвати, що не терпить будь-яких її проявів, відкидає пропозиції про незаконні послуги та при найменших ознаках корумпованої поведінки інших осіб інформує керівника свого структурного підрозділу.

Відповідно до функціональних обовязків оперуповноваженого відділу моніторингу УБНОН ГУМВС України в Луганській області ОСОБА_2, останній за наявності достатніх підстав приймав рішення про заведення справ оперативного обліку та проведення відповідних оперативно-розшукових заходів, забезпечував документування злочинної діяльності збувальників наркотичних засобів і психотропних речовин, їх відпрацювання та встановлення фактів причетності до скоєння злочинів.

В силу наявного досвіду роботи в органах внутрішніх справ ОСОБА_2 знав та розумів, що вимогами статей 3 і 22 Закону України Про запобігання корупції від 14 жовтня 2014 року №1700-УІІ, посадовим та службовим особам органів внутрішніх справ заборонено застосовувати своє становище для одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб.

Незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та усупереч обов'язку їх неухильного дотримання, перебуваючи на посаді оперуповноваженого УБНОН ГУМВС України в Луганській області, ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно вчинив корупційний злочин, а саме - одержав неправомірну вигоду, за наступних обставин.

15 вересня 2015 року старшим слідчим СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України в Луганській області капітаном міліції ОСОБА_5 за погодженням з прокурором прокуратури м. Сєвєродонецька Луганської області молодшим радником юстиції ОСОБА_6, у кримінальному провадженні № 12015130370002278 від 31 серпня 2015 року, громадянину ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

15 вересня 2015 року відповідно до ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, проведено обшук під час якого було знайдено наркотичні засоби.

Під час проведення вказаної слідчої дії, оперуповноважений УБНОН ГУМВС України в Луганській області капітан міліції ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди перебуваючи за вказаною адресою, вступив у позаслужбові відносини з громадянкою ОСОБА_8, повідомивши останню, що за сприяння у вирішенні питання про не притягнення її сина ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, остання повинна передати йому неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США.

При цьому, з метою створення умов, за якими особа буде змушена надати неправомірну вигоду, намагаючись запобігти шкідливим наслідкам для ОСОБА_7, капітан міліції ОСОБА_2 пригрозив ОСОБА_8 притягненням останнього до кримінальної відповідальності у вигляді ізоляції в місцях позбавлення волі у разі ненадання визначеної неправомірної вигоди.

Плануючи вчинення злочину ОСОБА_2 вступив у злочинну змову із ОСОБА_9, якого в подальшому використав як співучасника у. вчиненні злочину наступним чином.

ОСОБА_2 являючись оперуповноваженим УБНОН ГУМВС України в Луганській області, розуміючи протиправність своїх дій та усвідомлюючи можливість настання для себе реальних негативних наслідків у вигляді викриття його злочинної діяльності, будучи обізнаний в оперативній роботі, запропонував ОСОБА_9 висунути раніше повідомлену ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вимогу щодо передачі йому неправомірної вигоди у визначеному розмірі за вчинення ним дій з використанням наданих йому службових повноважень щодо не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Після зазначеної вище розмови громадянин ОСОБА_9 домовився із ОСОБА_7 про зустріч о 23.00 годині 07 жовтня 2015 року з метою передачі грошових коштів в сумі 20000 грн. для вирішення зазначеного вище питання із оперуповноваженим УБНОН ГУМВС України в Луганській області ОСОБА_2

О 23.00 годині 07 жовтня 2015 року громадянин ОСОБА_9, прибувши за узгодженою заздалегідь адресою: АДРЕСА_2, де отримав від ОСОБА_7, неправомірну вигоду в сумі 20000 грн. за вчинення ОСОБА_2 дій з використанням наданої йому влади та службового становища щодо не притягнення до кримінальної відповідальності останнього.

В подальшому о 9.00 годині 08 жовтня 2015 року громадянин ОСОБА_9, прибувши за узгодженою заздалегідь із ОСОБА_2 адресою по проспекту Гвардійському, 38-а, у місті Сєвєродонецьк. Луганської області передав останньому отриману 07 жовтня 2015 року від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 20000 грн.

08 жовтня 2015 року приблизно о 17.00 годині ОСОБА_9 знову прибув за місцем проживання ОСОБА_7 за вищевказаною адресою та за вказівкою ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_7, що останній повинен передати ОСОБА_2 ще 4000 грн., оскільки відповідно до курсу валют 1000 доларів дорівнює приблизно 24000 грн. та діючи за вказівкою ОСОБА_2 передав ОСОБА_7 чорний пакет з наркотичним засобом канабісом, та повідомив ОСОБА_7, що останній під прикриттям ОСОБА_2 повинен здійснити продаж наркотичних засобів, а отримані грошові кошти в сумі близько 4000 грн. передати останньому.

Після одержання частини неправомірної вигоди ОСОБА_2 та ОСОБА_9 затримані правоохоронними органами у порядку ст. 208 КПК України, у зв'язку з чим їх злочинна діяльність припинена.

08 жовтня 2015 року під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42015130610000333 від 16.09.2015 року за ч. З ст. 368 КК України у період часу з 19 год. 45 хв. по 23 год. 07 хв. проведено обшук за місцем проживання затриманого ОСОБА_2 у квартирі за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, 38-А/7, під час якого виявлено та вилучено автомат Калашникова № 4256407; - пістолет ІІМ серія УХ № 2395. патрони калібру 5,45 мм. у кількості 363 шт.; патрони калібру 9 мм. у кількості 25 піт.

Проте, із зазначених бойових припасів, патрони калібру 5,45 мм. у кількості 242 шт. та патрони 9 мм. у кількості 9 шт. ОСОБА_2 зберігав без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до висновку балістичної експертизи № 1964 від 19.10.2015 року 362 патрони являються бойовими припасами - патронами калібру 5,45 х 39 мм.; 25 патронів являються бойовими припасами - пістолетними патронами калібру 9x18 мм.

Таким чином, ОСОБА_2 08 жовтня 2015 року, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого проживання в квартирі за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, 38-А/7 бойові припаси: патрони калібру 5,45 мм. у кількості 242 шт. та патрони 9 мм. у кількості 9 шт., тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України - зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

09 жовтня 2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

10 жовтня 2015 року Рубіжанським міським судом Луганської області стосовно підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 грудня 2015 року.

07 грудня 2015 року Рубіжанським міським судом Луганської області стосовно підозрюваного ОСОБА_2 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 18.40 год. 09.01.2016 року.

10 грудня 2015 року апеляційним судом Луганської області за апеляційною скаргою сторони захисту скасовано ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області про продовження стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у звязку з закінченням строків тримання під вартою на момент прийняття рішення та підозрюваного ОСОБА_2 звільнено з під варти.

15 грудня 2015 року ОСОБА_2 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та змінено раніше повідомлену підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

21 грудня 2015 року слідчим військової прокуратури Луганського гарнізону лейтенантом юстиції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором військової прокурором Луганського гарнізону ОСОБА_4 до суду внесено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 в якому зазначено, що він відповідно до п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може виїхати за межі України та переховуватись на тимчасово окупованій частині території Луганської області; тривалий період роботи ОСОБА_2 в органах ГУМВС України в Луганській області свідчить про його тісні та міцні звязки з керівниками органів влади, а також іншими особами, які раніше були притягнуті до кримінальної відповідальності; не визнання своєї причетності до інкримінованого йому злочину, свідчить про можливість продовження протиправної діяльності та/або скоєння інших злочинів.

На ухвалу слідчого судді від 23.12.2015 року захисником ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій він вважає ухвалу слідчого судді формальною, необґрунтованою та немотивованою. Посилається, що ОСОБА_2 був звільнений з-під варти у звязку із закінченням строків тримання під вартою 10 грудня 2015 року, знаходився на свободі без жодного запобіжного заходу 13 днів і за цей час належним чином виконував усі процесуальні обовязки і своєю поведінкою довів, що знаходячись на свободі він не переховується, нічого не знищує, не ховає, не спотворює, ні на кого не впливає, нічого протиправного не вчиняє. Вважає безпідставним обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише з підстав тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Вказує, що жодного доказу, який свідчить про те, що обєктивно та підтверджено існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, не надано, а мета застосування запобіжного заходу нічим не обґрунтована і не доведена. Зазначає, що клопотання сторони захисту про застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту залишилось без розгляду. Просить суд при розгляді апеляційної скарги прийняти до уваги доводи, зазначені у клопотанні від 04 грудня 2015 р. Оспорює висновок слідчого судді про те, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, створили в очах громади негативне враження безвладдя, безправності та хабарництва в системі ГУМВС України в Луганській області, що є виключним випадком, оскільки вважає, що наявність хабарництва в системі ГУМВС є загальновідомим фактом, який не потребує доказування. Вказує, що застава в розмірі 689000 грн. є завідомо непомірною для ОСОБА_2, оскільки він проходив службу оперуповноваженим з грошовим забезпеченням у середньому 5000 грн. без урахування грошової винагороди за участь в АТО. Також вважає необґрунтованим позбавлення особи свободи саме на 17 днів. Просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на 60 днів, з покладенням обовязків, які суд вважає необхідними.

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

В діях підозрюваного ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена ч.3 ст.368 КК України, у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, та ч.1 ст.263 КК України - у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості відповідно.

У відповідності до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК Кодексу.

Судова колегія вважає, що слідчим суддею обґрунтовано встановлено наявність ризиків, які свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч.1 ст. 178 КПК України.

Як випливає з матеріалів справи, ухвалюючи рішення про задоволення клопотання та обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя врахував вагомість та достатність наявних доказів в даному кримінальному провадженні, наявність ризиків, передбачених п.п.1.2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість покарання за кримінальні правопорушення, які інкримінуються підозрюваному ОСОБА_2, обставини вчинення кримінального правопорушення, а також вік та стан здоров'я підозрюваного.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя мотивовано, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст. 196 КПК України, дійшов обґрунтованого висновку про доцільність обрання стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Розмір застави визначено правильно в межах КПК України.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише з підстав тяжкості вчиненого кримінального правопорушення безпідставними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 є законним, обґрунтованим, мотивованим та єдино можливим запобіжним заходом щодо даного конкретного випадку, застосування інших запобіжних заходів є недоцільним.

З урахуванням викладеного судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та скасування або зміни ухвали слідчого судді Рубіжанського міського суду Луганської області від 23 грудня 2015 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Рубіжанського міського суду Луганської області від 23 грудня 2015 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42015130610000333 від 16 вересня 2015 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 та ч.1 ст.263 КК України - без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: