Постанова № 54734911, 25.12.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 419/1923/15-п

Провадження № 33/782/111/15

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 грудня 2015 року м. Сєвєродонецьк Луганської області

Апеляційний суд Луганської області в складі:

Головуючого судді : Савича Ю. М.,

За участю секретаря : Лебединської Л.М.;

Прокурора : Маілян Г.С.

Особи, яка оскар-

жує постанову суду : ОСОБА_1

представника-адвоката : ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 19 листопада 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, 15 січня 1964 р.н , у якого ідентифікаційний номер платника податків № НОМЕР_1, громадянина України, має вищу освіту, працює на посаді заступника голови Щастинської міської ради Новоайдарського району Луганської області , зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1;

за ч.2 ст.1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 3400 грн. та стягнуто судовий збір у розмірі 243 грн.60 коп.

ВСТАНОВИВ:

В постанові суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, займаючи посаду заступника голови Щастинської міської ради Новоайдарського району Луганської області, та, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», будучи субєктом відповідальності за корупційні правопорушення, не вжив заходів щодо недопущення будь - якої можливості виникнення конфлікту інтересів та вчинив дії і прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, що передбачено ч. 1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», при наступних обставинах.

Згідно рішення 26 сесії шостого скликання Щастинської міської ради «Про затвердження заступника міського голови та умови оплати його праці» ОСОБА_1 було затверджено заступником голови Щастинської міської ради. Крім того, згідно п.п. 2.3. та п.2 вказаного рішення визначено, що встановлення та виплата заступнику голови Щастинської міської ради ОСОБА_1 премій за загальні результати роботи в межах фонду преміювання та економії фонду оплати праці здійснюється на підставі відповідних розпоряджень голови Щастинської міської ради.

Так, згідно розпорядження голови Щастинської міської ради Новоайдарського району Луганської області № 40 від 18 серпня 2014 року Про присвоєння чергового рангу ОСОБА_1П.»,як заступнику голови ради, посада якого віднесена до 5 категорії посад в органах місцевого самоврядування, присвоєно 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Згідно ч.2 п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» №268 від 09.03.2006р., «умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування».

Крім того, згідно «Положення про преміювання і надання матеріальної допомоги працівникам апарату виконавчого комітету Щастинської міської ради», затвердженого згідно рішення №4 Щастинської міської ради від 12.01.2015р., рішення про преміювання робітників виконавчого комітету Щастинської міської ради приймається головою ради самостійно та на підставі подання заступника голови ради, або начальника відділу планування, бухгалтерського обліку та звітності, та оформлюється вказане рішення розпорядженням.

Разом з тим, на підставі розпоряджень голови Щастинської міської ради Новоайдарського району Луганської області № 32 від 18.06.2015р. та № 37 від 06.07.2015р., ОСОБА_1 призначено виконуючим обов'язки голови Щастинської міської ради.

23 червня 2015 року ОСОБА_1, виконуючи обов'язки голови Щастинської міської ради підписав розпорядження №39 «Про виплату премій працівникам Щастинської міської ради та її виконавчого комітету за червень 2015р.», згідно якого самостійно призначив собі премію та визначив її розмір, а саме 100% від місячного окладу заробітної плати, йому, та підписав розпорядження № 40 «Про преміювання», згідно якого самостійно призначив собі премію до державного свята Дня Конституції України та визначив її розмір, а саме 60% від місячного окладу заробітної плати, йому, як заступнику голови ради, на підставі яких ОСОБА_1 було нараховано та виплачено премій в сумі 3204 грн., згідно платіжного доручення № 01.175 від 24.06.2015 р. та розрахунково-платіжної відомості по Щастинській міській раді за червень 2015 р.

21 липня 2015 року ОСОБА_1, виконуючи обов'язки голови Щастинської міської ради підписав розпорядження №47 «Про виплату премій працівникам Щастинської міської ради та її виконавчого комітету за липень 2015 р.», згідно якого самостійно призначив собі премію та визначив її розмір, а саме 150% від місячного окладу заробітної плати, йому, як заступнику голови ради, на підставі якого ОСОБА_1 було нараховано та виплачено премію в сумі 4806 грн., згідно платіжного доручення №01.208 від 27.07.2015 р. та розрахунково- платіжної відомості по Щастинській міській раді за липень 2015 р.

На підставі вказаних рішень ОСОБА_1 протягом червня-липня 2015 року отримав премій в загальній сумі 8010 грн., що підтверджується відповідними копіями розрахункових відомостей.

Разом з тим, ОСОБА_1 не повідомив міську раду про наявність реального конфлікту інтересів в службовій діяльності, пов'язаного з виникненням суперечностей між його особистими інтересами та службовими повноваженнями, які могли вплинути на об'єктивність прийняття рішення, а також прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Час вчинення адміністративного корупційного правопорушення - 23 червня та 21 липня 2015 року.

У відповідності до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про

запобігання корупції» ОСОБА_1, як заступник голови Щастинської міської ради, є субєктом відповідальності за вчинення адміністративних корупційних правопорушень.

Разом з тим, у відповідності до ст. 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції від 16 жовтня 2014 року), у разі виникнення конфлікту інтересі в протягом строку здійснення повноважень, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді заступника голови міської ради, був зобов'язаний негайно доповісти про це відповідній раді та вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»:

-реальний конфлікт інтересів суперечність між приватними інтересами особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

-потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може_вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. І ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен «не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях».

Також, голова міської ради відповідно до своїх службових повноважень розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою, а також видає розпорядження у межах своїх повноважень (п.13 та п.20 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування»)

Таким чином, у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів, а саме суперечність між його особистим майновим інтересом - бажанням отримати грошові кошти у формі премій, які виділяються із фонду оплати праці, та його службовими повноваженнями, як депутата та виконуючого обов'язки голови ради, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень (під час винесення особистого питання на розгляд ради), а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання службових повноважень (під час видання розпоряджень).

Тобто, реальний конфлікт інтересів в даному випадку полягає в тому, що приватний інтерес ОСОБА_1, у вигляді бажання отримати грошові кошти, реально зіткнувся з його службовими повноваженнями з моменту призначення собі премій та визначення їх розміру, більш того, вказана особа вчинила дії - винесла розпорядження про призначення собі премії та встановлення її розміру, в умовах реального конфлікту інтересів.

Суд першої інстанції зробив висновок, що своїми діями, які виразилися в порушенні вимог п.З ч.І ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» - прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів в службовій діяльності, пов'язаного з виникненням суперечностей між його особистими інтересами на службовими повноваженнями, які впливали на обєктивність прийняття рішення, зокрема, щодо одноособового вирішення ОСОБА_1 питання про призначення собі премії та встановлення її розміру, шляхом підписання відповідних розпоряджень, на підставі яких йому було нараховано та виплачено грошові кошти. В даному випадку ОСОБА_1 повинен був утриматися від підписання вищевказаних розпоряджень та повідомити раду про наявність конфлікту інтересів у звязку з необхідністю начислення йому премії та встановлення її розміру, тобто був зобовязаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, чого не було здійснено ОСОБА_1, про що свідчить відповідь із міської ради. Рішення про його преміювання повинна була приймати рада, так як ОСОБА_1 суміщував посади секретаря та голови ради, що передбачено ч. 2 п. 6 постанови Кабінету міністрів України « Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» № 268 від 09.03.2006 року.

В діях ОСОБА_1 встановлено склад правопорушення, передбачений ч.2 ст. 172 7 КУпАП, на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень).

На зазначену постанову суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову постанову, якою адміністративне провадження щодо нього закрити в звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Обгрунтовуючи свої апеляційні доводи, посилається, що судом першої інстанції не враховано той факт, що на підставі розпорядження Голови Щастинської міської ради Новоайдарського району Луганської області № 32 від 18.06.2015 року та № 37 від 06.07.2015 року, його призначено виконуючим обовязки голови Щастинської міської ради, таким чином, він не міг порушити «Положення про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам апарату виконавчого комітету Щастинської міської ради», затвердженого згідно рішення № 4 Щастинської міської ради від 12.01.2015 року, відповідно до якого рішення про преміювання робітників виконавчого комітету Щастинської міської ради приймається головою ради самостійно та на підставі подання заступника ради.

Крім того, при призначенні собі премії він не перевищив межі преміювання, встановленої Щастинською міською радою на 2015 рік, згідно до яких на робітників апарату виконавчого комітету Щастинської міської ради, в числі яких є і його посада, виділена з бюджету сума, призначена саме для преміювання останніх, та ОСОБА_1 в тому числі. Таким чином, Рада з самого початку дозволяє витрачати грошові кошти за вказаним призначенням, в звязку із чим, призначення ним собі премії не може являтися конфліктом інтересів між службовими обовязками та особистими інтересами, так як його преміювання, як співробітника є і його обовязком, тому, що він виконує обовязки міського голови.

Також звертає увагу на той факт, що він не мав змоги повідомити міську ради через те, що сесія міської ради може збиратися не частіше одного разу у три місяці для обговорення питань порядку денного, а остання сесія Щастинської міської ради проходила незадовго до розглянутих подій, тобто ОСОБА_1 не мав права скликати сесію.

Крім того, суд першої інстанції не врахував той факт, що в порушення вимог Закону, співробітники СБУ, які склали стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення, не опитали співробітників апарату міської ради в якості свідків, не дозволили йому надати пояснення з цього приводу, сказали йому лише у грубій формі, що всі пояснення він буде надавати в суді. Посилається на те, що йому не була вручена копія оскаржуваного протоколу.

Також в апеляційній скарзі вказано на те, що в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на матеріали справи, які підтверджують його провину в скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, що в його діях був відсутній конфлікт інтересів. Також після підписання ОСОБА_1 вищевказаних розпоряджень про нарахування заробітної плати співробітникам виконкому,він повідомив про це безпосередньому керівнику в. о. міського голови, секретарю ради Богинє, одразу ж після приїзду з відрядження перший раз, та по виходу на роботу з відпустки другий раз.

В апеляційному суді ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 пояснили, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки останній не порушив вимоги Закону, виконуючи обовязки міського Голови, премію виплачено працівникам апарату міської Ради, в тому числі і йому, як заступнику міського голови, в межах Фонду заробітної плати та преміювання, без порушення процедури, як нарахування,так і виплати зазначених платежів , перед міською Радою він не повинен звітувати за виплату зарплати та премії, на момент виконання ним обовязків міського Голови був позбавлений права зібрати сесію міської Ради для вирішення питання щодо преміювання, оскільки прийняття такого рішення права має виключно міський Голова, а не його заступник.

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2, які підтримали свою апеляційну скаргу, просять її задовольнити, прокурора Маіляна Г.С., який вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованною, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення , перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Згідно із ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1/ залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2/ скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3/ скасувати постанову та прийняти нову постанову ;

4/ змінити постанову.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган / посадова особа / при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду…, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити докази, надати їм відповідну оцінку в їх сукупності, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Згідно із ч.1 ст.172-7 КУпАП неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів тягне за собою накладення штрафу в межах зазначеної статті.

Відповідно до ч.2 ст.172-7 КУпАП за вчинення дії чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в межах санкції ч.2 вказаної статті.

В примітці до вказаної статті зазначено, що субєктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункту 1 частини 1 статті 3 цього Закону, зобовязані:

1)Вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2)Повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3)Не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4)Вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно підпункту «б» та «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-У11, ОСОБА_1, як заступник Голови Щастинської міської Ради Новоайдарського району Луганської області, який виконував обовязки міського Голови та державний службовець, являється субєктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень,передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Суд першої інстанції , на підставі досліджених та проаналізованих доказів по справі дійшов правильного висновку, який відповідає фактичним обставинам , про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП , оскільки ОСОБА_1 не повідомив Щастинську міську раду про наявність реального конфлікту інтересів в службовій діяльності, повязанного з виникненням суперечностей між його особистими інтересами та службовими повноваженнями, які могли вплинути на обєктивність прийняття рішення, а також в умовах реального конфлікту інтересів.

Суд першої інстанції призначив адміністративне стягнення із врахуванням обставин справи, а також , ступеню суспільної шкідливості вчиненого правопорушення, вимог ст.33 КУпАП, що ОСОБА_1 працює, до адміністративної відповідальності не притягувався.

Доводи ОСОБА_1 та його захисника, що зі сторони працівників СБУ до ОСОБА_1 мали місце неправомірні дії під час та після складання протоколу про адміністративне порушення, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зі слів ОСОБА_1, останній оскаржував дії співробітників СБУ із зазначеного приводу до прокуратури Луганської області, яка порушень в їх діях не встановила, окрім того, ОСОБА_1 не оскаржував незаконність протоколу про адмінправопорушення до адміністративного суду, про що він пояснив апеляційному суду.

Порушень вимог КУпАП зі сторони суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.

Апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Залишити без змін постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 19 листопада 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, за ч.2 ст.1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її винесення , являється остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Луганської області ОСОБА_3