Рішення № 54734640, 23.12.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2376/15 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дьомич Л. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

головуючого судді: Дьомич Л.М.

суддів: Єгорової С.М.; Карпенка О.Л.

за участю секретаря: Зінов"євої Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Долинської державної нотаріальної контори Кіровоградської області, приватного нотаріуса Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_6, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: відділ Держземагенства у Долинському районі Кіровоградської області, реєстраційна служба Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області про визнання нікчемним заповіту, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3, Долинської державної нотаріальної контори Кіровоградської області, треті особи відділ Держземагенства у Долинському районі Кіровоградської області, реєстраційна служба Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області про:

- визнання недійсним заповіту складеного від імені ОСОБА_7 посвідченого 10 березня 2005 року, яким вона заповідала належну їй земельну ділянку ОСОБА_3

- визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого ОСОБА_8 иколайовичу 08 червня 2012 року після смерті ОСОБА_7 на земельну ділянку ;

- визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку №41, площею 8.78 га, що розташована на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, який виданий на імя ОСОБА_3;

- визнання за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в порядку спадкування право власності на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_9 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-КР №017943 виданого 17 квітня 2001 року Суходільською сільською радою Долинського району Кіровоградської області.

Протягом судового провадження сторона позивача змінила підстави позову, дізнавшись про скасування судового рішення і відмову в задоволенні вимог ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини і просять:

- визнати нікчемним заповіт, посвідчений 11 березня 2005 року приватним нотаріус Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_6 за реєстром №544, за яким ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 у випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 земельну ділянку, площею 8.78 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане державним нотаріусом Долинської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 на імя ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_7 на земельну ділянку

- визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в порядку спадкування право власності на земельну ділянку, яка на підставі державного акту на право приватної власності на землю належала ОСОБА_7 (а.с.110-111).

В обґрунтування вимог зазначили, що 24 вересня 2006 року померла ОСОБА_7. Після її смерті відкрилася спадщина, яка

складається із земельної ділянки, на час смерті спадкодавця разом з нею по вул. Карла Маркса, 338, в м. Долинська, Кіровоградської області, проживали чоловік та донька (позивачі у справі), що підтверджується довідкою Долинської міської ради №3824 від 17 жовтня 2014 року та записом у домовій книжці.

08 червня 2012 року на підставі заповіту, складеного 10 березня 2005 року Павлів ОСОБА_11 ОСОБА_12 видано свідоцтво про прийняття спадщини на земельну ділянку, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-КР №017943, виданого 17 квітня 2001 року Суходільською сільською радою Долинського району Кіровоградської області.

Позивачі в судовому порядку оспорюють заповіт та свідоцтво про прийняття спадщини.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2015 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на імя ОСОБА_3 (а.с.144).

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2015 року визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого 08 червня 2012 року державним нотаріусом Долинської державної нотаріальної контори Кіровоградської області ОСОБА_10, зареєстрованого в реєстрі за № 450.

Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності по 1/2 частині кожному на земельну ділянку площею 8,7777 гектарів, кадастровий номер 3521987800:02:000:0141, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, що належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_7, яка померла 24 вересня 2006 року у м. Долинській Долинського району Кіровоградської області.

ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового, яким провадження у справі закрити. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно зясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, відсутні письмові докази проживання позивачів однією сімєю зі спадкодавцем на день смерті, а відтак позивачі пропустили визначений ст. 1272 ЦК України строк для прийняття спадщини. Судом не досліджений повний текст рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2015 року, яким відмовлено у визначенні ОСОБА_3 додаткового строку для прийняття спадщини. В порушення ст. 143 ЦПК України не призначена почеркознавча експертизи підпису позивача ОСОБА_13 на заяві про збільшення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спадкоємцями ОСОБА_7 на підставі ст. ч. 3 ст. 1268 ЦК України є її чоловік ОСОБА_4 та донька ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_3 у визначений законом шестимісячний строк не прийняв спадщину за заповітом таким чином не набув прав та обовязків спадкодавця.

Проте, повністю з таким висновком суду погодитися не можна за наступного.

Встановлено, що 24 вересня 2006 року згідно копії свідоцтва про смерть серії І-ОЛ № 035132 померла ОСОБА_7 (а. с. 11).

Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 8,78 гектарів, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області та належала спадкодавцю відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії І-КР № 017943, виданого 17 квітня 2001 року Суходільською сільською радою Долинського району Кіровоградської області (а. с. 9).

За життя ОСОБА_7 складено заповіт від 11 березня 2005 року, який посвідчений у смт. Новгородці Новгородківського району Кіровоградської області приватним нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за № 544. Згідно якого на випадок свої смерті спадкодавець робить таке заповідальне розпорядження: належну на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-КР № 017943, виданого 17 квітня 2001 року Суходільською сільською радою Долинського району Кіровоградської області земельну ділянку площею 8,78 гектарів, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, заповідає ОСОБА_3 (а. с. 79).

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2007 року ОСОБА_3 визначено 3-х місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, померлої 24 вересня 2006 року.

До Долинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_7, ОСОБА_3 звернувся 21 вересня 2007 року (а.с. 75).

08 червня 2012 року державним нотаріусом Долинської державної нотаріальної контори Кіровоградської області ОСОБА_10, відповідачеві видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом посвідченим приватним нотаріусом Новгородківського районного нотаріального Кіровоградської області ОСОБА_6 10 березня 2005 року за реєстром № 544 після смерті ОСОБА_7, а саме на земельну ділянку площею 8,78 гектарів, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (а. с. 88).

22 серпня 2015 року рішенням апеляційного суду Кіровоградської області скасовано вищевказане рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2007 та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3, третя особа Суходільська сільська рада Долинського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після ОСОБА_7І.(а.с.129).

Згідно довідки № 4177 виданої 04 листопада 2014 року Долинською міською радою Кіровоградської області спадкодавець ОСОБА_7 на день смерті була зареєстрована та проживала ІНФОРМАЦІЯ_3, разом із донькою ОСОБА_5 та чоловіком ОСОБА_4 (а. с. 91).

Відповідно до довідки Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області від 17 жовтня 2014 року № 3824 ОСОБА_5 починаючи з 2004 року до 16 липня 2009 року проживала без реєстрації за адресою: вул. К. Маркса, 338, м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська область та доглядала батьків (а. с. 91).

Статтями10,60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Порядок прийняття спадщини, яка відкрилася після 1 січня 2004 року, визначенийГлавою 87 ЦК України.

Згідно з нормоюстатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав і обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обовязків, що зазначені устатті 1219 ЦК України(статті1218,1231 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина першастатті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті1268, статті1269 ЦК України.

Для оформлення права на спадщину необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Згідно п.3ст.1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як розяснено в п. 3.22 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за№282/20595, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання, доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Відповідно до ст.ст.1268,1269,1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець у зазначений строк не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1ст.1272 ЦК України).

З матеріалів справи виходить, що ОСОБА_3, якому рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2007 року визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 реалізував право на спадкування за заповітом та в установленому законом порядку прийняв спадщину, шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину. .

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що ОСОБА_3, який за заповітом є спадкоємцем ОСОБА_7 подав заяву про прийняття спадщини з пропуском установленого ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини та згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України вважається таким що не набув прав та обовязків спадкодавця, оскільки рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2015 року скасовано рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2007 року про визначення відповідачу додатково строку для прийняття спадщини, на підставі якого останній отримав свідоцтво про право на спадщину та відмовлено у визначенні додаткового строку для подання відповідної заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У звязку з тим, що відповідач згідно діючого законодавства не прийняв спадщину після померлої ОСОБА_7, свідоцтво про право на спадщину, видане 08 червня 2012 року державним нотаріусом Долинської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 на його імя на підставі ст. 1301 ЦК України підлягає скасуванню. За вимогою спадкоємця першої черги за законом ОСОБА_4, який відповідно до закону прийняв спадщину після спадкодавця.

Відмова у визнанні вищевказаного заповіту виданого на імя ОСОБА_3 нікчемним позивачами в апеляційному порядку не оскаржується.

Однак, висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 після смерті матері ОСОБА_7 прийняла спадщину на підставі ч.3ст.1268 ЦК Українине відповідає фактичним обставинам справи.

Судом апеляційної інстанції досліджені матеріали спадкової справи № 385 заведеної після смерті ОСОБА_7, з якої виходить, що на день смерті спадкодавця за місцем її проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з нею був зареєстрований, а відтак проживав її чоловік ОСОБА_4, що також підтверджується його паспортним даними та передбачає прийняття спадщини за ч. 3 ст. 1268 ЦК України (а.с.12;92).

Згідно паспортних даних та довідки виконавчого комітету Долинської міської ради ОСОБА_5 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_5 з 16 липня 2009 року, тобто реєстрацію позивачем здійснено після смерті спадкодавця, на час смерті якої позивач була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.13; 91;93).

Заяву про прийняття спадщини в порядку передбаченому ст. 1269 ЦК Кирпа ОСОБА_14 не подавала, тому не виявила наміру прийняти спадщину в порядку передбаченому законодавством. Обєктивних і належних доказів, обумовлених ч.2 ст. 1268 ЦК, даною стороною не надано. Із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 на підставі довіреності звернулася лише в інтересах батька ОСОБА_4.

Суд першої інстанції в порушення положень процесуального законодавства послався на довідку Долинської міської ради від 17 жовтня 2014 року згідно якої ОСОБА_5 починаючи з 2004 року до 16 липня 2009 року проживала без реєстрації по вул. Карла Маркса,338, м. Долинська, Кіровоградської області. Проте, вказана довідка згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 може бути доказом постійного проживання із спадкодавцем лише в разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання. Донька померлої ОСОБА_5 згідно паспортних даних не була зареєстрована за адресою проживання спадкодавця на день її смерті. Крім того, відомостей з місця реєстрації проте, що позивач з 2004 року по 2006 року (день смерті спадкодавця) не проживала за місцем своєї реєстрації, а саме по вул. Щорса,58, м. Долинська, Кіровоградської області суду не надано.

Виходячи із встановлених судом фактичних обставин справи, наявних у ній доказів з врахуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було достатніх правових підстав для визнання за спадкоємцем ОСОБА_5 права власності на ? частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_7.

Таким чином, спадщину, яка складається із земельної ділянки площею 8,7777 гектарів, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області після смерті спадкодавця ОСОБА_7 за законом у порядку визначеному ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв чоловік померлої ОСОБА_4, так як на час відкриття спадщини постійно проживав із спадкодавцем та не заявив про відмову від неї.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів наданих сторонами.

Проте, предметом даного позову є поділ спадкового майна, що залишилося після смерті спадкодавця, й правильне визначення часток спадкоємців не є межами предявленого позову, а обовязком суду при вирішенні спадкового спору.

Крім того, на підставі ч.2 ст. 1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Позасудовий порядок прийняття спадщини після пропущення строку застосовується за наявності згоди на це усіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину. Така згода спадкоємців повинна бути викладена у письмовій формі і подана нотаріусу (судом апеляційної інстанції досліджена спадкова справа № 385 ). Як вищевказано, ОСОБА_5 не подавала заяву про прийняття спадщини, заява ОСОБА_4 в порядку ч.2 ст. 1272 також не подавалась і про це в суді ні першої інстанції, ні апеляційної сторони не заявляли. Тому суд апеляційної інстанції не взмозі застосувати зазначену норму права навіть за умови, що позивачі спільно звернулись до суду, а відтак відсутні заперечення ОСОБА_4 на прийняття спадщини донькою.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для відмови ОСОБА_4 у визнанні за ним права власності в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких підстав рішення суду в частині визнання за позивачами в порядку спадкування по ? частині земельної ділянки та стягнення судового збору підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.

Керуючись ст. 303, ст. 307, ст. 309, ст. 313, ст. 314, ст. 316, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2015 року в частині визнання за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 права власності по ? частині земельної ділянки площею 8,777 гектарів та стягнення судового збору скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку площею 8,777 гектарів кадастровий номер 3521987800:02:000:0141, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області та належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_7, яка померла 24 вересня 2006 року - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкуання на земельну ділянку площею 8,777 гектарів кадастровий номер 3521987800:02:000:0141, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області та належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_7, яка померла 24 вересня 2006 року.

В задоволенні позову ОСОБА_5 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 2501,18 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: