Ухвала суду № 54732571, 25.12.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10665/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2223/2015

Категорія 20

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Малєєва А.Ю.,

суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.,

секретаря Яковин М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 представника ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 серпня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4, про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 серпня 2015 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно. Витребувано у ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» нерухоме майно - магазин «Діадема», що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, буд. № 29, м. Івано-Франківськ. Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю «Женева» право власності на нерухоме майно - магазин «Діадема», що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, буд. № 29, м. Івано-Франківськ. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Женева», 3654 грн судового збору.

ОСОБА_2 представник ОСОБА_3 оскаржив указане рішення в апеляційному порядку, оскільки вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог, що стало підставою для прийняття незаконного та необґрунтованого рішення. Апелянт з посиланням на ч. 1 ст. 388 ЦК України зазначає, що придбав нерухоме майно за відплатним Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 31.03.2015, за яким продавцем є ОСОБА_4, який на момент укладання договору мав всі права відчуження нерухомого майна, крім того згадане майно не перебувало під арештом чи іпотекою або будь-яким іншим обтяженням, тому відповідач ОСОБА_3 є добросовісним набувачем в розумінні статті 388 ЦК України. Представник відповідача вказав, що про волю та наміри позивача щодо відчуження нерухомого майна на корись ОСОБА_5 свідчить укладена між ними Угода від 25.02.2010 відповідно до якої в разі непогашення заборгованості в розмірі 2 000 000 грн за надану адвокатом ОСОБА_5 правову допомогу позивачу, останній зобовязується відступити право власності на нерухоме майно в рахунок погашення такої заборгованості. Таким чином, на думку апелянта, нерухоме майно вибуло з володіння позивача з його волі та при цьому останній був зацікавлений у його відчуженні, що виключає можливість його витребування на підставі ч.1 ст. 388 ЦК України.

Просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 серпня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання апелянт та його представник не з'явились, про причини суд не повідомили. У справі достатньо даних про права і обов'язки сторін.

Представник позивача ОСОБА_6 апеляційну скаргу заперечив з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду.

Заслухавши представника позивача, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить відхилити з наступних мотивів.

Згідно матеріалів справи, 31.03.2015 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованим за № 1728 відповідно до якого ОСОБА_4 передав відповідачу належне йому на праві власності нерухоме майно нежитлове приміщення магазин «Діадема», яке знаходиться в м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 29, загальною площею 170,8 кв.м. Продаж вчинено за 443 912 грн (а.с. 7-9).

У липні 2015 року ТзОВ «Женева» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 та просило витребувати з чужого незаконного володіння нерухоме майн магазин «Діадема», що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, буд. № 29, м. Івано-Франківськ, а також визнати за позивачем право власності на це майно.

Постановою Господарського суду м. Києва від 21.11.2013 по справі №5011-43/12756-2012 ТзОВ «Женева» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено, арбітражного керуючого ОСОБА_8. Відповідно до даних бухгалтерського обліку та правовстановлюючих документів, ТзОВ «Женева» є власником нерухомого майна: магазин «Діадема», що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 29, згідно договору купівлі-продажу від 17.07.2003.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.04.2013 в справі №200/2991/13-ц було задоволено зустрічний позов ОСОБА_5 до ТзОВ «Женева», припинено право власності ТзОВ «Женева» та визнано за ОСОБА_5 право власності на нерухоме майно: магазин «Діадема», що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 29. Зазначене рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.04.2013 в частині визнання права власності на вищевказане нерухоме майно за ОСОБА_5 скасовано. Це нерухоме майно було передано ОСОБА_5 до статутного капіталу ТОВ «Даарія Плюс». Позивач вказав, що 28.03.2014 у відповідності до договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом ОСОБА_9 28.03.2014, зареєстрованого під № 1294, ТОВ «Даарія Плюс» передала магазин «Діадема», що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 29, у власність громадянина ОСОБА_4. Рішенням Івано-Франківського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2014 року, яке набрало законної сили, у ОСОБА_4 витребувано вказане нерухоме майно на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Женева». Однак, за договором купівлі-продажу № 1728 від 31.03.2015 ОСОБА_4 відчужив вказане майно ОСОБА_3, що створює перешкоди законному власнику ТзОВ «Женева» у реалізації його права власності.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до приписів ст. 61 ЦПК України рішеннями судів встановлено вибуття майна від позивача поза його волею, і це, за п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, є безумовною підставою для його витребування у відповідача. Про вибуття майна від позивача поза його волею підтвердив і представник позивача.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.2, ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 209, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: В.М. Васильковський

ОСОБА_10