Рішення № 54729752, 21.12.2015, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/2047/14-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2015 рокуКриничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого Цаберябого Б.М.

при секретарі Янченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про виселення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з цим позовом і представник позивача пояснив, що 23 квітня 2008 року між сторонами укладений кредитний договір № DZR0GA00000121, відповідно до якого позивач зобовязався надати відповідачу кредит у розмірі 151335 грн. строком до 22 квітня 2018 року, а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених законом.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором сторони 25 квітня 2008 року уклали договір іпотеки, згідно якого позивачу надано в іпотеку належне відповідачу нерухоме майно - житловий будинок, загальною площею 43,90 кв. м. по вул.Пушкіна, 22 в с.Семенівка Криничанського району Дніпропетровської області.

Свої зобовязання за кредитним договором позивач виконав повністю, надавши відповідачу кредит в обумовленому договором розмірі. Проте, в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України відповідач свої зобовязання не виконував, внаслідок чого рішенням Криничанського районного суду від 18 листопада 2013 року на вказаний будинок звернено стягнення як на предмет іпотеки. У вказаному будинку проживає відповідач, який не звільнив будинок на вимогу позивача. Тому представник позивача просить виселити відповідача з будинку по вул.Пушкіна, 22 в с.Семенівка.

Відповідач в судове засідання не зявилися, про день слухання справи сповіщений належним чином.

Оцінивши докази по справі суд вважає, що вимоги позивача задоволені бути не можуть виходячи з наступного - в судовому засіданні встановлено, що дійсно 23 квітня 2008 року між сторонами укладений кредитний договір № DZR0GA00000121, відповідно до якого позивач зобовязався надати відповідачу кредит у розмірі 151335 грн. строком до 22 квітня 2018 року, а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених законом. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором сторони 25 квітня 2008 року уклали договір іпотеки, згідно якого позивачу надано в іпотеку належне відповідачу нерухоме майно - житловий будинок, загальною площею 43,90 кв. м. по вул.Пушкіна, 22 в с.Семенівка Криничанського району Дніпропетровської області. Свої зобовязання за кредитним договором позивач виконав повністю, надавши відповідачу кредит в обумовленому договором розмірі. Проте, в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України відповідач свої зобовязання не виконував, внаслідок чого рішенням Криничанського районного суду від 18 листопада 2013 року на вказаний будинок звернено стягнення як на предмет іпотеки. У вказаному будинку проживає відповідач, який не звільнив будинок на вимогу позивача. Тому у позивача наявне передбачене ст. 109 ЖК України право вимоги виселення відповідача на підставі рішення суду. Виселення з жилих приміщень регламентоване правилами ст.ст. 110, 114, 115 ЖК України, які передбачають надання при виселенні іншого жилого приміщення, а лише ст. 116 ЖК України встановлює порядок виселення без надання іншого жилого приміщення. Ст. 157 ЖК України передбачає виселення у випадках, передбачених с. 116 ЖК України без надання іншого жилого приміщення. Але підставами виселення без надання іншого жилого приміщення ст. 116 ЖК України визначає систематичне руйнування чи псування жилого приміщення, використання його не за призначенням, систематичне порушення правил співжиття. Жодна з цих підстав в судовому засіданні встановлена не була, що позбавляє суд можливості застосування до відповідача правил ст.ст. 116, 157 ЖК України, виселення відповідача з жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, як того вимагає позивач, і обумовлює відмову в задоволенні позову. А відмова в задоволені позову покладає на позивача обов'язок по сплаті судових витрат, як те передбачено ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" в задоволенні позову до до ОСОБА_1 про виселення відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криничанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_2

р