Ухвала суду № 54729224, 19.02.2015, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1289/14-к

Провадження № 1-кп/204/10/15

19 лютого 2015 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Некрасова О.О.

при секретарі: Макарчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 203-2 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Нечипоренко С.В.

захисників: ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2014 року запобіжний захід, обраний відносно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, у вигляді тримання під вартою продовжено до 20 лютого 2015 року. Застосовано у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту по 20 лютого 2015 року. У відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України зобовязано ОСОБА_1 прибувати до суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування з ОСОБА_2, проживаючою за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.; носити електронний засіб контролю. Продовжено ОСОБА_2, строк дії зобовязань передбачених ст. 194 КПК України до 20 лютого 2015 року, які вона, зобовязана буде виконувати, а саме: зявлятися за першим викликом до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця роботи та проживання.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про необхідність продовження обраного запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4Г у вигляді тримання під вартою, а обвинуваченій ОСОБА_2, строк дії зобовязань передбачених ст. 194 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт за місцем її реєстрації. В обґрунтування клопотання зазначив, що на даний час відпала потреба у застосуванні саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що обвинувачена ОСОБА_4 будь яким чином перешкоджає встановленню істини у кримінальному провадженні. На даний час допитані усі свідки з боку обвинувачення. ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проживання (реєстрації) та за останнім місцем роботи, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, якого виховує самостійно. У неї міцні соціальні звязки в місті її постійного проживання (реєстрації), а саме, наявність батьків. ОСОБА_4 раніше не судима, не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах. Згідно виписного епікрізу та виписки із медичної картки стаціонарного хворого наданої Дніпропетровським обласним клінічним онкологічним диспансером ОСОБА_4 хворіє на захворювання «Фіброаденома обох молочних залоз» В період з 25 по 30 січня 2006 року ОСОБА_4 проходила хірургічне лікування «Секторальна резекція жіночих молочних залоз». В Дніпропетровському слідчому ізоляторі не може проходити обстеження. За час перебування в умовах стан здоровя ОСОБА_4 значно погіршився (систематично появляються хворобливі болі в області молочних залоз) у звязку з чим ОСОБА_4 неодноразово зверталася до медичної частини СІЗО з проханням провести обстеження Обстеження було здійснено лікарем ОСОБА_10, який встановив клінічний діагноз: «Дифузна мастопатія» та призначено медикаментозне лікування. Ризики, що обвинувачена ОСОБА_4 може вплинути на свідків, потерпілих чи сховати або спотворити будь-яку річ чи документи, які мають істотне значення для вирішення кримінальної справи не існує, так як досудове розслідування завершено, а свідки зі сторони обвинувачення допитані. Вважає, що є підстави для зміни запобіжного заходу із взяття під варту на менш суворий запобіжний захід.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання свого захисника та просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_3, заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_2А просили залишити дане питання на розсуд суду.

Заслухавши думку прокурора, захисників та обвинувачених суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 203-2 КК України, які класифікуються як тяжкий (ч. 2 ст. 307) злочин та злочин особливо тяжкий (ч.1 ст. 203-2), строк покарання за ч. 2 ст. 307 КК України передбачений до десяти років позбавлення волі.

Згідно довідки Дніпропетровського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області від 21.11.2014 року за № 3/19-20025 ОСОБА_4 12.11.2014 року була обстежена в лікувальному закладі МОЗ КЗ «Клінічний онкологічний диспансер» ДОР» і було встановлено діагноз: «Дифузна мастопатія». Призначено лікування. На теперішній час стан здоровя ОСОБА_4 задовільний, може лікуватися в умовах ДСІЗО. Будь яких даних, які б свідчили про неможливість отримання обвинуваченою обстеження або лікування в необхідному обсязі стороною захисту не надано.

На даний час, судовий розгляд даного кримінального провадження не закінчено та не допитано усіх свідків у даному кримінальному провадженні. Крім того, суд зазначає, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не мають постійного місця проживання в м. Дніпропетровськ.

Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які їм інкримінуються та імовірну можливість продовження обвинуваченими протиправної поведінки у подальшому.

Будь-яких даних про зменшення ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4Г запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити. Також продовжити обвинуваченій ОСОБА_2, строк дії зобовязань передбачених ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючисьст. 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4 запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою до 17 квітня 2015 року.

Продовжити ОСОБА_2, строк дії зобовязань передбачених ст. 194 КПК України до 17 квітня 2015 року, які вона, зобовязана буде виконувати, а саме:

Розяснити ОСОБА_2, що у разі невиконання зазначених вище обовязків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 мінімальних заробітних плат.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити для виконання до Красногвардійського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Некрасов