Ухвала суду № 54729057, 11.12.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

11 грудня 2015 року

Справа № 804/14346/15

2-аз/0203/6/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Маймур Ф.Ф., ознайомившись із заявою позивача ОСОБА_1 про забезпечення його адміністративного позову до Дніпропетровської обласної ради про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває адміністративна справа №804/14346/15 за позовом ОСОБА_1, який 10 грудня 2015 року подав до суду заяву про забезпечення свого позову шляхом зупинення дії всіх оскаржуваних ним рішень відповідача, ухвалених на 33-й та 34-й чергових сесіях від 14 серпня та 21 жовтня 2015 року, а також шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії з метою виконання оспорюваних рішень. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач мотивує посиланням на норми ст.117 КАС України, порушенням діяльністю відповідача вимог українського та міжнародного законодавства, а також твердженням, що саме існування відповідача, його діяльність підпадають під дію Кримінального кодексу України.

Ознайомившись із матеріалами заяви про забезпечення позову, а також адміністративної справи, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, як вказувалось вище, в провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває адміністративна справа №804/14346/15, в якій позивач просить суд, з урахуванням уточнень та доповнень позовних вимог, скасувати всі рішення відповідача, прийняті на 33-й та 34-й сесіях від 14 серпня та 21 жовтня 2015 року, мотивуючи свій позов виключно посиланням на норми законодавства, яким, на думку позивача, не відповідають як самі оспорювані рішення відповідача, так і діяльність відповідача щодо ухвалення таких рішень, без зазначення того, яким саме чином оспорювані рішення стосуються позивача безпосередньо, які саме права та інтереси позивача порушуються, оспорюються чи не визнаються спірними рішеннями відповідача та його діяльністю.

Аналогічним чином позивачем мотивовано і необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дій оскаржуваних рішень відповідача та заборони відповідачу вчиняти дії щодо їх реалізації, а саме мотивовано виключно формальними посиланнями на перелік норм законодавства та оцінкою правомірності діяльності відповідача, тобто без проведення будь-яких паралелей із самим позивачем, його конкретними, а не декларованими правами, свободами та інтересами, які б тим чи іншим чином в певній життєвій ситуації зачіпались будь-яким із оспорюваних рішень відповідача.

Відповідно до ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Адміністративний позов може бути забезпечений судом лише шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, та заборони вчиняти певні дії.

Згідно ст.118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, аналізуючи заявлені позивачем підстави для забезпечення позову в контексті змісту його позовних вимог та визначених нормою ст.117 КАС України підстав для забезпечення позову з огляду на доведеність останніх, приходжу до висновку про неможливість задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки позивачем не заявлено, а судом з наявних матеріалів адміністративної справи та заяви про забезпечення позову не встановлено жодної належної реальної підстави для забезпечення позову, а також доказів на підтвердження існування таких підстав, які б дозволяли стверджувати про існування небезпеки заподіяння шкоди конкретним правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення можливого позитивного рішення у справі та/або про неможливість захисту конкретних прав, свобод чи інтересів позивача без вжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову, та/або про необхідність докладання значних зусиль та витрат позивачем задля відновлення своїх порушених прав, свобод та інтересів у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Стверджувати ж про протиправність оскаржуваних рішень відповідача до ухвалення рішення у справі по суті наразі передчасно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.117, 118, 158, 165 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його адміністративного позову до Дніпропетровської обласної ради про скасування рішень відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська до Адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надсиланням такої апеляційної скарги до Адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя Ф.Ф. Маймур