Рішення № 54726709, 28.12.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11662/15-ц

Провадження № 2/161/3666/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 грудня 2015 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого судді Присяжнюк Л.М.,

з участю секретаря Шандерик В.В,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованостііз зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» про визнання недійсним кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2015 року ПАТ «БМ БАНК» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначає, що 19.05.2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 4/77/190508, за умовами якого остання отримала на умовах поворотності та платності грошові кошти у розмірі 25000 дол. США, під 9,99 % річних строком до 18.05.2015 року на придбання автомобіля. У строки визначені договором, позичальник частини свого боргу не повернула, а станом на 22.07.2015 року заборгованість ОСОБА_3 перед банком становить 4088,82 дол.США. В якості забезпечення виконання зобовязання позичальником взятих на себе зобовязань за кредитним договором, між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 4/77/190508/1 від 19.05.2008 року. Просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь суму заборгованості, що виникла станом на 22.07.2015 року по кредитному договору № 4/77/190508 від 19.05.2008 року в розмірі 4088,82 дол.США, стягнути із відповідачів судові витрати в розмірі 900,42 грн.

13.11.2015 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду зі зустрічним позовом до ПАТ «БМ БАНК» про визнання недійсним кредитного договору та вказує, їй не були надані в письмові формі повна інформація про умови кредитування, яка надається перед укладенням кредитного договору; договором передбачено непропорційно великий розмір компенсації (відповідальності) встановлений для позичальника, аналогічної умови не зазначено про відповідальність банку перед позичальником; вважає умови кредитного договору про оформлення страхування майна КАСКО та ОСЦВ саме в СК «Княжа» дискримінаційною; порядок перерахування грошових коштів є несправедливим, оскільки наслідком його виконання є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача; договір містить положення, які значно погіршили положення позичальника, так як договором передбачено сплату кредиту у іноземній валюті, а протягом 2008-2015 рр. позичальник не міг здійснювати розрахунки в іноземній валюті для забезпечення власних поточних господарських потреб. Просить визнати недійсним кредитний договір № 4/77/190508 від 19.05.2008 року, у задоволенні первісного позову відмовити, стягнути із банку на її користь суму сплаченого судового збору в сумі 487,20 грн.

Представник позивача за первісним позовом ПАТ «БМ БАНК» - ОСОБА_4 у судове засідання не зявилася, подала на адресу суду заяву, якою просила розгляд справи проводити у її відсутності, вимоги за первісним позовом підтримала, просила їх задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судове засідання не зявилися, хоча повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно ст. 224 ЦПК України суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи.

Дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі й сплата неустойки.

Судом встановлено, що 19 травня 2008 року між ТзОВ «БМ Банк» (правонаступником якого є позивач ПАТ «БМ Банк») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4/77/190508 (далі кредитний договір), за умовами якого позичальник отримала в кредит 25000 дол.США, із відсотковою ставкою за користування кредитними коштами 9,99 % на придбання автомобіля, строком повернення 18.05.2015 року (а.с.5-10).

В забезпечення виконання зобовязань за вищевказаним договором, між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 4/77/190508/1 від 19.05.2008 року за умовами якого, відповідач ОСОБА_2 поручився за своєчасне та повне виконання позичальником зобовязань за вищевказаним договором (а.с.24).

Як вбачається із розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 не належним чином виконувала свої зобовязання за вищевказаним кредитним договором, а станом на 22.07.2015 року заборгованість за договором складає 4088,82 дол.США, що за курсом НБУ еквівалентно 90041,79 грн., з них : по тілу кредиту 3243,33 дол.США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 22.07.2015 року 71422,87 грн., заборгованість по строковим відсоткам 19,80 дол.США, що за курсом НБУ еквівалентно 436,02 грн., заборгованість по простроченим відсоткам 3,54 дол.США, що за курсом НБУ еквівалентно 77,96 грн., пеня за період з 19.05.2008 року по 21.07.2015 року в розмірі 18104,94 грн. (а.с.42-44). Вказана заборгованість відповідачами не спростована, доказів належного виконання зобовязань суду надано не було.

За вимогами ч. 1 ст. 533 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Положеннями ч. ч. 1, 2ст. 554 ЦК Українивизначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини).

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачі не виконали взяті на себе зобов'язання, а тому з останніх в солідарному порядку слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 4/77/190508 від 19.05.2008 року.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, суд зазначає наступне. Так, частиною 1 «Базові умови кредитування,визначення термінів» кредитного договору, визначено сукупну вартість по кредиту, п. 1.13. частини 2 кредитного договору визначено, що підписанням даного договору позичальник підтверджує факт ознайомлення з тарифами банку, що є невідємною частиною даного договору (Додаток №2 та Додаток № 3) (а.с.7, 13-18). На кожному із вказаних документів присутній підпис відповідача, що стверджує факт її ознайомлення із умовами кредитування, які останній запропонував позивач.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу.

У силуст. 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). Відповідно дост. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, з умов укладеного договору вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлена з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам та отримала від банку інформацію згідно із вимогами законодавства України, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів». Зазначене також підтверджується, його особистим підписом на кожній сторінці оспорюваного договору.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 отримав кошти за кредитним договором та частково сплачував передбачені договором платежі, тобто погодилася з його умовами, не скористалася правом відкликання згоди на укладення договору та не заперечувала проти надання відповідної суми кредиту.

Зазначеним спростовуються доводи ОСОБА_1 про порушення банком його прав споживача при укладенні спірного договору.

В той же час, відповідно до ч. 3ст. 533 ЦК Українивикористання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідност. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»встановлено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного кредитування.

Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії. За відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно вимог ст. 5 Декрету - є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманих у встановленому порядку.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що 03 лютого 2006 року ТзОВ «БМ Банк» отримало банківську ліцензію №223 на право здійснювати банківські операції, а 23 травня 2007 року - дозвіл на здійснення валютних операцій з додатком до дозволу.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про недобросовісність банківської установи при укладенні кредитного договору, невідповідності змісту правочину цивільному законодавству України, які б зумовили визнання договору кредиту недійсним, суд приходить до висновку, що у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно дост. 88 ЦПК Україниз відповідачів на користь позивача слід стягнути судові витрати по 450,21 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 525, 526, 533,553, 554, 610, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» заборгованість за кредитним договором № 4/77/190508 від 19.05.2008 року в розмірі 4088 (чотири тисячі вісімдесят вісім) доларів США 82 центи США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 22.07.2015 року 90041 (девяносто тисяч сорок одна) гривня 79 копійок, з них : по тілу кредиту 3243 (три тисячі двісті сорок три) долари США 33 центи США, що еквівалентно 71422 (сімдесят одній тисячі чотириста двадцять дві) гривні 87 копійок, заборгованість по строковим відсоткам 19 (девятнадцять) доларів США 80 центів США, що еквівалентно 436 (чотириста тридцять шість) гривень 02 копійки, заборгованість по простроченим відсоткам 3 (три) долари США 54 центів США, що еквівалентно 77 (сімдесят сім) гривень 96 копійок, пеня в розмірі 18104 (вісімнадцять тисяч сто чотири) гривні 94 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» по 450 (чотириста пятдесят) гривень 21 копійку судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» про визнання недійсним кредитного договору відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Присяжнюк Л.М.