ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2015 р. Справа № 923/1759/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
про стягнення 15864,12 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - представник Голошивець К.В., довіреність №01-4/59 від 31.12.2014р., представник Колганова Ю.М., довіреність №01-4/56 від 31.12.2014р., представник Демченко О.Т., довіреність №01-4/53 від 18.12.2015р.
від відповідача - ФОП ОСОБА_1
Суть спору: публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 15864,12 грн., з якої: 10828,60 грн. - сума основного боргу, 195,64 грн. - сума 3% річних, 1646,43 грн. - сума пені та 3193,45 грн. - сума інфляційних втрат. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору №515 від 04.10.2013р., положення ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України та ст.ст. 193, 216, 217, 230 ГК України.
У судовому засіданні 12.11.2015р. представник позивача надав суду заяву, в якій просить виправити описку в ціні позову, яка зазначена на першій сторінці позовної заяви і становить - 38642,69 грн., та вважити вірною ціну позову у розмірі 15864,12 грн., з якої: 10828,60 грн. - сума основного боргу, 195,64 грн. - сума 3% річних, 1646,43 грн. - сума пені та 3193,45 грн. - сума втрат від інфляції.
Суд визначає ціну позову у розмірі 15864,12 грн.
01 грудня 2015 року відповідач у справі подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви, оскільки відсутні докази, які підтверджують наявність заборгованості та надання позивачем якісних послуг. Також у відзиві відповідач просить суд визнати недійсним договір №515 від 04.10.2013р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, укладений між ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" і ФОП ОСОБА_1. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи (а.с. 73-82).
16 грудня 2015 року позивач у справі подав до суду додаткові письмові пояснення з урахуванням відзиву на позовну заяву. Дані пояснення з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи (а.с. 86-96).
16 грудня 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву до публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", в якій просить визнати недійсним договір №515 від 04.10.2013р. про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води, який укладено між сторонами.
Ухвалою від 17.12.2015р. суд, на підставі ст. 60, п.3, п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України повернув фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву без розгляду.
17 грудня 2015 року позивач у справі подав до суду клопотання про залучення до справи додаткових матеріалів. Дане клопотання з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи (а.с. 99-106).
У судовому засіданні 17 грудня 2015 року суд оголошував перерву в засіданні, до 12 год. 00 хв. 21 грудня 2015 року.
18 грудня 2015 року позивач у справі подав до суду додаткові письмові пояснення. Дані пояснення з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи (а.с. 111-121).
21 грудня 2015 року відповідач у справі надав суду у судовому засіданні додаткові письмові пояснення. Дані пояснення з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи (а.с. 123-126).
Представники позивача у судовому засіданні 21.12.2015р. надали пояснення, в яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.
Відповідач у судовому засіданні 21.12.2015р. надав пояснення, в яких позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення ти, які містяться у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
в с т а н о в и в:
Матеріали справи свідчать, що на підставі рішення господарського суду Херсонської області від 13 травня 2014 року № 923/293/1415, яке набрало законної сили 27 травня 2014 року, між публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (надалі - позивач, або виконавець) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач, або споживач) був укладений договір №515 від 04.10.2013р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (надалі - договір).
Відповідно до умов п.1. договору, виконавець зобов'язується надавати споживачеві з початку по кінець опалювального періоду, встановленого рішенням виконкому Херсонської міської ради, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
На підставі п.2 договору, суб'єктом користування послугами є власник приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
На виконання умов договору позивач, у період з листопада 2014 року по березень 2015 року включно, надав відповідачу послуги з централізованого опалення, що підтверджується довідками про наявність опалення у абонентів Херсонської ТЕЦ, в тому числі у приміщенні відповідача, за листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень 2015 року, на загальну суму 13328,60 грн.
Згідно п.8 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
На підставі п.15 договору, споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Вартість послуг з теплопостачання, що застосовувалась ПАТ "Херсонська ТЕЦ" у листопаді 2014 року затверджена постановою №595 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг України від 23.05.2014р., протягом грудня 2014 - лютого 2015 року постановою №618 від 28.11.2014р., протягом березня 2015 року постановою №282 від 27.02.2015р.
Позивач для оплати вартості спожитої теплової енергії виставляв відповідачу рахунки №№ 0-195а за листопад 2014р. на суму 1753,24грн., за грудень 2014р. на суму 3018,38 грн., за січень 2015р. на суму 3102,23 грн., за лютий 2015р. на суму 2364,40грн. та за березень 2015р. на суму 3090,35 грн., що підтверджується реєстрами рахунків окремо по кожному місяцю (а.с. 42-46).
Отже, у період з листопада 2014 року по березень 2015 року позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату спожитої теплової енергії на загальну суму 13328,60 грн. Зазначена сума також підтверджується довідкою щодо руху заборгованості по ПП ОСОБА_1, яка підписана бухгалтером ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" та скріплена його печаткою.
Відповідач, в порушення договірних зобов'язань за надані позивачем послуги у період з листопада 2014 року по березень 2015 року розрахувався частково, сплатив останньому лише 2500,00 грн.
Матеріали справи свідчать, що позивач направляв відповідачу вимогу від 25.05.2015р. № 06-1/1120 про сплату заборгованості у розмірі 10828,60 грн. Дана вимога залишена відповідачем без відповіді та реагування.
Також супровідним листом від 18.08.2015р. № 06-1/1699 позивач направив відповідачу акт звірки взаєморозрахунків, який відповідач не підписав та не повернув.
З викладеного слідує, що відповідач за надані позивачем відповідно до умов договору послуги з централізованого опалення у період з листопада 2014 року по березень 2015 року включно, повністю не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 10828,60 грн.
Отже, у зв'язку із невиконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасних розрахунків за надані послуги, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 10828,60 грн., суму пені у розмірі 1646,43 грн., суму 3% річних у розмірі 195,64 грн. та суму інфляційних втрат у розмірі 3193,45 грн.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, з урахуванням п.8, п.15 договору та приписів ч.1 т. 530 ЦК України, відповідач зобов'язаний був оплатити надані позивачем послуги у листопаді 2014 року - до 20.12.2014р. включно, у грудні 2014 року - до 20.01.2015р. включно, у січні 2015 року - до 20.02.2015р. включно, у лютому 2015 року - до 20.03.2015р. включно, у березні 2015 року - до 20.04.2015р. включно, чого відповідачем повністю виконано не було, що призвело до порушення відповідачем виконання договірних зобов'язань.
Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 10828,60 грн. відповідачем суду не надано.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10828,60 грн. є доведеними і обґрунтованими.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1646,43 грн., 3% річних у розмірі 195,64 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3193,45 грн., то ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр", та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.
В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.
Нарахування пені узгоджено п.12 договору, яким передбачено, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується в безспірному порядку, крім суми основної заборгованості, пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд, перевіривши розрахунки сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат, надані позивачем, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення сум пені та 3% річних підлягають задоволенню повністю, оскільки розрахунок 3% річних (а.с. 24) є правильним, а тому визнається судом обґрунтованим.
Згідно розрахунку пені, загальна нарахована сума пені становить 2908,18 грн. (а.с. 25), проте заявлена позивачем до стягнення сума пені становить лише 1646,43 грн.
Отже, вимога в частині стягнення пені задовольняється повністю, тобто у розмірі 1646,43 грн., оскільки суд не має права виходити за межі позовних вимог.
Вимога в частині стягнення суми інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню, оскільки суд виявив наявність помилок у наданому позивачем розрахунку.
Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок інфляційних втрат, окремо по кожному періоду, який має наступний вигляд:
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції01.01.2015 - 27.09.20151753.241.414725.212478.45
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції01.02.2015 - 27.09.201530181.3711120.084138.08
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції01.03.2015 - 27.09.201529661.302896.093862.09
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції01.05.2015 - 27.09.201530901.03195.413185.41
За розрахунком суду, загальна сума інфляційних втрат становить 2836,79 грн.
З вказаного розрахунку слідує, що інфляційне збільшення на суму основного боргу у розмірі 1753,24 грн. (прострочена заборгованість за листопад 2014р.) становить 725,21 грн., тобто на 12,98 грн. більше ніж нараховано позивачем (а.с. 26). Інфляційне збільшення на суму боргу у розмірі 3018,00 грн. (прострочена заборгованість за грудень 2014р.) становить 1120,08 грн., тобто на 17,66 грн. більше ніж нараховано позивачем (а.с. 26).
Отже, суми інфляційних нарахувань за вказані періоди (місяці прострочення - листопад та грудень 2014 року) залишаються незмінними, тобто у розрахованому позивачем розмірі, оскільки суд не має права виходити за межі позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, лише у розмірі 2806,15 грн. Інфляційні втрати у розмірі 387,30 грн. заявлені позивачем до стягнення безпідставно, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Доказів сплати нарахованих сум пені у розмірі 1646,43 грн., 3 % річних у розмірі 195,64 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2806,15 грн., відповідачем суду не надано, а отже вони підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд відхиляє заперечення відповідача, щодо відсутності доказів надання позивачем якісних послуг, з огляду на наступне.
Правовідносини щодо надання послуг з теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законами "Про житлово-комунальні послуги", "Про теплопостачання", Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (надалі - Правила) та іншими законодавчими та нормативними актами.
Правилами передбачено порядок перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. Так, пунктами 33-39 Правил встановлено, що у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. Представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов'язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з'явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку. У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об'єднання споживачів. За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об'єднання споживачів. За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі - акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця.
Аналогічна норма міститься в ст. 18 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги", якою встановлено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його, представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.
Форма акту-претензії затверджена Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення".
Відповідно до ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд звертає увагу, що відповідач не надав жодного належного доказу на підтвердження доводів, щодо відсутності надання позивачем якісних послуг (в даному випадку це має бути зазначений вище Акт-претензія), який би підтверджував той факт, що позивачем були надані неякісні послуги.
Інші заперечення відповідача в частині невизнання позовних вимог, які викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, не приймаються судом до уваги та підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах та не спростовують докази позивача.
Суд також відхиляє вимогу відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву - визнати недійсним договір №515 від 04.10.2013р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, укладений між ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" і ФОП ОСОБА_1, оскільки фактично це є позовна вимога, а позовна вимога може бути заявлена лише у позовній заяві або у зустрічній позовній заяві.
У випадку якщо відповідач вважає, що ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" порушує його права, то він не позбавлений права звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
Суд також звертає увагу, що відповідач 18.03.2015р. перерахував позивачу 2500,00 грн. за спожиту теплову енергію згідно рахунку №1-195 за 2015 рік (а.с. 126). Суд вважає, що дана обставина є додатковим свідченням про визнання та виконання відповідачем умов договору №515 від 04.10.2013р.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, відносяться на сторони пропорційно від розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про дату складення повного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ - 00131771) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 10828,60 грн. на розрахунковий рахунок № 26036303006572 в ХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ - 00131771, р/р №26006300006572 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457) суму пені у розмірі 1646,43 грн., суму 3% річних у розмірі 195,64 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 2806,15 грн. та суму витрат по сплаті судового збору у розмірі 1188,26 грн. на розрахунковий рахунок № 26006300006572 в ХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 29.12.2015р.
Суддя С.В. Нікітенко
Судове рішення № 54725991, Господарський суд Херсонської області було прийнято 21.12.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 923/1759/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: