Постанова № 54725946, 21.12.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року м. ЛуцькСправа № 803/3837/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Смокович В.І.,

суддів Костюкевича С.Ф., Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру в особі голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльності та визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1Ф.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру в особі голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру ОСОБА_4 (далі - Держгеокадастр, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 (далі третя особа, ОСОБА_5М.), в якому просить визнати протиправною бездіяльність субєкта владних повноважень, яка проявилася у залишенні без задоволення заяви від 08 жовтня 2015 року про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області; визнати недійсним і скасувати рішення конкурсної комісії Держгеокадастру від 15 жовтня 2015 року в частині рекомендації на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_5.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру ОСОБА_4 із заявою від 08 жовтня 2015 року про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року №637(далі по тексту Постанова КМУ №637), тобто без конкурсного відбору. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 року №423 «Про деякі питання застосування статей 4,15 і 27 Закону України «Про державну службу» (із змінами внесеними постановою КМУ №637 від 26 серпня 2015 року) передбачено: що без конкурсного відбору або стажування можуть також прийматися на державну службу військовослужбовці, звільнені у запас (демобілізовані), які були призначені на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Позивач приймав участь в спеціальній операції в зоні АТО, є учасником бойових дій. Згідно наказу №55 від 05 березня 2015 року демобілізований (виключений з військового резерву).

Держгеокадастр листом від 02 листопада 2015 року №ДС-31-28-0.15-13391/23-15 повідомила, що призначення на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_1 не вбачається можливим. На думку позивача, не призначення його на запитувану посаду є протиправною бездіяльністю. Більше того, рішенням конкурсної комісії від 15 жовтня 2015 року на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області рекомендовано ОСОБА_5. Позивач вважає рішення в цій частині є незаконним оскільки, на його думку, при наявності заяви від особи, яка має пріоритет, визначений Постановою КМУ №423 від 17 червня 1994 року, про призначення її на вакантну посаду, комісія зобовязана рекомендувати саме цю особу для призначення на вакантну посаду. В такому випадку подальші співбесіди з іншими кандидатами, які претендують на зайняття тієї ж посади у державному органі, не проводяться. Оскільки ОСОБА_1 відповідає всім критеріям визначених вимог в пункті 11 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затверджених Постановою КМУ №169 від 15 лютого 2002 року, а особа, яка рекомендована на посаду рішенням комісії не має статусу гарантованого Постановою КМУ №423 від 17 червня 1994 року, тому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність субєкта владних повноважень, яка проявилася у залишенні без задоволення заяви від 08 жовтня 2015 року про призначення його на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та визнати недійсним і скасувати рішення конкурсної комісії Держгеокадастру від 15 жовтня 2015 року в частині рекомендації на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_5.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у адміністративному позові та просили суд його задовольнити. Представник додатково зауважив, що ОСОБА_1 ніяким чином не міг подати заяву до оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад оскільки про наказ Держгеокадастру від 21 серпня 2015 року №138-ок, яким оголошено конкурсний відбір, позивач дізнався з оголошення в газеті «Праця та зарплата» №32(від 26 серпня 2015 року). Зазначив, що рішення конкурсної комісії від 15 жовтня 2015 року в частині рекомендованої кандидатури на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_5 є незаконним з тих підстав, що він не пройшов перевірки згідно Закону України «Про очищення влади» і зі сторони громадськості ОСОБА_2 до ОСОБА_5 є багато зауважень. На підтвердження витрат на правову допомогу надав суду довідку-розрахунок та розрахункову квитанцію (а.с.67-68).

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, поданих до суду 21 грудня 2015 року (а. с. 59-63) та пояснив суду таке.

Держгеокадастром організовано та проведено конкурс на заміщення вакантної посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області у відповідності та у порядку, визначеному Законом України «Про державну службу», Порядком проведення конкурсу на заміщення вакантних посад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 169 від 15 лютого 2002 року (далі Порядок № 169), забезпечено рівність прав усіх учасників конкурсу на заміщення вакантної посади.

При цьому, позивач ОСОБА_1 вказує на порушення Держгеокадастром постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 року № 423 «Деякі питання застосування статей 4, 15 і 27 Закону України «Про державну службу» з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 637, абзацами четвертим та пятим підпункту «в» пункту 1 якої встановлено, що без конкурсного відбору або стажування на державну службу можуть прийматися військовослужбовці, звільнені у запас (демобілізовані), які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період; військовослужбовці, учасники антитерористичної операції, які під час участі в операції отримали поранення та були звільнені з військової служби в запас або відставку за станом здоровя. Інших підстав він не вказує.

Згідно з посвідченням серії МВ №012044 від 27 травня 2015 року ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

З огляду на зазначену обставину та заяву від 08 жовтня 2015 року про прийняття його на вакантну посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, скаржник стверджує про своє безумовне право на зайняття цієї посади поза конкурсом відповідно до вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України.

Однак, такі доводи ОСОБА_1 є необгрунтованими, оскільки абзаци четвертий та пятий підпункту «в» пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 № 423 за своїм характером є диспозитивною правовою нормою, яка дає можливість субєкту владних повноважень при її реалізації діяти з певною свободою розсуду - тобто з кількох юридично допустимих рішень обирати те, яке він вважає найкращим за даних обставин (реалізація дискреційних повноважень).

Беручи до уваги наведене, Держгеокадастр з метою заміщення вакантної посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області реалізував свої дискреційні повноваження стосовно проведення конкурсного відбору претендента на заміщення цієї посади, що узгоджується з приписами Закону України «Про державну службу» та постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року №169 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад».

Відповідач вважає такі дії Держгеокадастру правомірними і такими, що не порушують права позивача.

При цьому представник відповідача зауважив, що громадянин ОСОБА_1 подав до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру заяву від 08 жовтя 2015 року, яка зареєстрована 09 жовтня 2015 року (вх. № 1414/29-15-КК) щодо призначення його на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області без конкурсного відбору, як учасника бойових дій, після закінчення строку прийняття документів для участі у конкурсі.

Однак, позивачем не вказано в чому конкретно полягають ознаки протиправності оскаржуваних дій та рішень відповідача, які саме його права, свободи та інтереси порушені.

Також представник відповідача пояснив суду, що позивачем не доведено необєктивності в діях конкурсної комісії. До складу конкурсної комісії входять висококваліфіковані, фахові спеціалісти, професійно підготовлені, які колегіально прийняли рішення за результатами проведеного іспиту та співбесіди з кожним кандидатом, враховуючи досвід роботи, освітній рівень в галузі державного управління кандидатів, і рекомендували на зайняття вакантної посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_5. Відтак, вважає, що підстави для скасування рішення конкурсної комісії від 15 жовтня 2015 року відсутні.

Крім того, представник Держгеокадастру зауважив, що рішення конкурсної комісії носить рекомендаційний характер та не порушує прав позивача.

Також представник відповідача зазначив, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність субєкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) субєкта владних повноважень; завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективного державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права.

На думку представник Держгеокадастру, у спірному випадку колегіальним органом в межах своїх повноважень та з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку (процедури) прийнято оскаржуване рішення, підстави для його скасування відсутні.

Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа - ОСОБА_5 до суду не прибув, заяв, клопотань чи пояснень з приводу заявленого позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.53).

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Держгеокадастру № 138-ок від 21 серпня 2015 року оголошено конкурс на заміщення вакантних посад начальників Головних управлінь Держгеокадастру в областях та начальників територіальних органів Держгеокадастру в областях нижчого рівня, зокрема, начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (а. с. 10).

Оголошення про проведення конкурсу опубліковано в газеті «Праця і зарплата» № 32 (948) за 26 серпня 2015 року і розміщене на офіційному сайті Держгеокадастру (http://land.gov.ua) та містило вимоги до кандидатів на посаду та перелік документів, які необхідно подати для участі у конкурсі (зворот а.с.16-17). Визначено, що документи подаються протягом 30 календарних днів з дня оголошення про проведення конкурсу.

Позивач звернувся із заявою від 08 жовтня 2015 року, яка зареєстрована 09 жовтня 2015 року (вх.№1414/29-15-КК) до Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру ОСОБА_4 про призначення його на керівну посаду на підставі постанови КМУ від 26 серпня 2015 року №637, тобто без конкурсного відбору оскільки вважає, що відповідає всім вимогам передбачених Порядком проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців. У відповідь Держгеокадастр листом від 02 листопада 2015 року №ДС-31-28-0.15-13391/23-15 повідомила, що призначення на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_1 не вбачається можливим.

Для участі у конкурсі подав документи ОСОБА_5, який був допущений до складання письмового іспиту і згідно з екзаменаційною відомістю від 12 жовтня 2015 року набрав 20 балів (а.с.72).

За результатами підведених підсумків іспиту та співбесіди з кандидатами, конкурсна комісія Держгеокадастру вирішила рекомендувати голові Держгеокадастру: на посаду начальника Головного управління Дергеокадастру у Волинській області ОСОБА_5 (а.с.73). Позивач не погоджується з таким рішенням конкурсної комісії, а тому звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

При вирішенні публічно-правового спору судом враховано наступне.

Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, тобто предметом спору можуть бути рішення конкурсної комісії за результати конкурсу.

Суспільні відносини, повязані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями).

Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України (стаття 4 Закону України «Про державну службу»).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну службу» прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України. Порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу регулюється Положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Дані про вакансії посад державних службовців підлягають публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніш як за один місяць до проведення конкурсу.

Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 169. Відповідно до пункту 2 Порядку № 169 конкурс на заміщення вакантної посади державного службовця повинен забезпечувати конституційне право рівного доступу до державної служби громадян України.

Для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців наказом (розпорядженням) керівника відповідного державного органу, який здійснює призначення на посаду державного службовця, утворюється конкурсна комісія у складі голови, секретаря і членів комісії. Очолює конкурсну комісію заступник керівника державного органу. До складу конкурсної комісії входять представники кадрової та юридичної служб, а також окремих структурних підрозділів апарату державного органу (пункт 3 Порядку № 169).

Умови проведення конкурсу в окремому державному органі відповідно до цього Порядку визначаються його керівником, який призначає на посади та звільняє з посад державних службовців. Рішення про проведення конкурсу приймається керівником органу за наявності вакантної посади державного службовця (пункт 6 Порядку № 169).

Конкурс проводиться поетапно:

1) публікація оголошення державного органу про проведення конкурсу в пресі або поширення його через інші засоби масової інформації;

2) прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, та їх попередній розгляд на відповідність встановленим кваліфікаційним вимогам до відповідного рівня посади;

3) проведення іспиту та відбір кандидатів (пункт 9 Порядку № 169).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 169 державний орган, у якому проводиться конкурс, зобов'язаний опублікувати оголошення про проведення конкурсу в пресі або поширити його через інші офіційні засоби масової інформації не пізніше ніж за місяць до початку конкурсу та довести його до відома працівників органу, в якому оголошується конкурс.

Як вбачається з матеріалів справи, конкурс на заміщення посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області оголошено у відповідності до наведених вимог Закону України «Про державну службу», Порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 року № 45, Порядку № 169, опубліковано оголошення, прийнято документи у кандидатів, які виявили бажання взяти участь у конкурсі на заміщення вакантної посади, проведено попередній розгляд документів кандидатів на відповідність встановленим кваліфікаційним вимогам до відповідного рівня посади, допущено кандидата ОСОБА_5 до проходження іспиту.

Також відповідачем дотримано вимоги щодо формування складу конкурсної комісії, передбачені пунктом 3 Порядку № 169. Як зазначено вище, головою конкурсної комісії призначений заступник керівника державного органу, до складу конкурсної комісії увійшли представники кадрової та юридичної служб, контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, а також окремих структурних підрозділів Держгеокадастру департаменту землеустрою, використання та охорони земель, відділу економічного регулювання земельних відносин департаменту міжнародної співпраці та ринку земель, відділу взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами і методологічної роботи департаменту державного земельного кадастру, департаменту топографо-геодезичної і картографічної діяльності, відділу державної експертизи управління державної експертизи, а також спеціалісти Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (а. с. 71-73).

Отже, судом не встановлено порушень порядку оголошення конкурсу, формування складу конкурсної комісії, прийняття та розгляду документів на участь у ньому.

Представник позивача в обґрунтування на заявлений позов зауважував на необхідності проведення аналізу оскаржуваного рішення від 15 жовтня 2015 року та протоколу засідання комісії, яка проводила письмовий іспит та співбесіди з кандидатами на заняття вакантних посад територіальних органів Держгеокадастру у Волинській області, дотримання відповідачем порядку організації та проведення конкурсу, не погоджувався з відсутністю інформації про проходження ОСОБА_5 перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

Відповідно до пунктів 19, 23 Порядку № 169 іспит проводиться конкурсною комісією державного органу, в якому оголошено конкурс, з метою об'єктивної оцінки знань і здібностей кандидатів на посаду державних службовців; порядок проведення іспиту у державному органі та перелік питань на перевірку знання законодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень цього державного органу та його структурних підрозділів затверджується керівником органу, в якому проводиться конкурс, відповідно до цього Порядку та Загального порядку проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців.

Конкурсна комісія на підставі розгляду поданих документів, результатів іспиту та співбесіди з кандидатами, які успішно склали іспит, на своєму засіданні здійснює відбір осіб для зайняття вакантних посад державних службовців (пункт 25 Порядку № 169).

Якщо жоден з кандидатів не рекомендований конкурсною комісією для зайняття вакантної посади державного службовця, оголошується повторний конкурс (пункт 27 Порядку № 169).

Згідно з пунктом 29 Порядку № 169 рішення комісії приймається простою більшістю голосів присутніх на її засіданні членів конкурсної комісії. У рішенні комісії, що подається керівнику державного органу, обов'язково зазначаються пропозиції щодо призначення конкретного кандидата на вакантну посаду державного службовця та визначаються кандидатури для зарахування до кадрового резерву.

Пунктом 1.6 Порядку передбачено, що проведення іспиту для кандидатів на заміщення вакантних посад передбачає перевірку та оцінку знань Конституції України, Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» з урахуванням специфіки функціональних повноважень територіальних органів Держгеокадастру в сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

За результатами іспиту та проведеної співбесіди конкурсною комісією з кожним з кандидатів, з урахуванням фахового та освітнього рівня кандидатів, конкурсна комісія Держгеокадастру прийняла рішення рекомендувати голові Держгеокадастру призначити на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_5.

Таке рішення конкурсної комісії прийняте у відповідності до пункту 25 Порядку № 169, тобто на підставі розгляду поданих кандидатами документів, результатів іспиту та співбесіди з кандидатами шляхом голосування всіх членів конкурсної комісії.

Судом не встановлено порушень порядку відбору осіб для зайняття вакантних посад начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, процедура відповідачем дотримана, а рішення про результати відбору прийняте колегіальним органом за результатами одноголосного голосування щодо визначення переможця конкурсу.

Також суд зазначає, що саме до повноважень конкурсної комісії належить оцінювання професійного рівня, знань та здібностей, кваліфікації кандидатів на заміщення вакантної посади керівника територіального органу Держгеокадастру як за результатами письмового іспиту, так і під час проведення співбесіди, такі питання відносяться до внутрішньої компетенції конкурсної комісії. З цих підстав суд не бере до уваги обґрунтування позивача та його представника щодо неналежного необ'єктивного оцінювання.

Отже, конкурсною комісією було забезпечено законність та об'єктивність конкурсу, а тому підстав для скасування рішення конкурсної комісії від 15 жовтня 2015 року, яким для зайняття посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області рекомендований ОСОБА_5, не вбачається.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 32 Порядку № 169 рішення про призначення на посаду державного службовця та зарахування до кадрового резерву приймає керівник державного органу на підставі пропозиції конкурсної комісії протягом місяця з дня прийняття рішення конкурсною комісією. Тобто, рішення конкурсної комісії носить рекомендаційний характер та не є обов'язковим для виконання.

Відтак, позовні вимоги позивача про визнання недійсним рішення конкурсної комісії від 15 жовтня 2015 року, яким для зайняття посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області рекомендований ОСОБА_5, та зобовязання Держгеокадастр в особі голови скасувати рішення конкурсної комісії від 15 жовтня 2015 року в частині рекомендації на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_5 до задоволення не підлягають.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що позивач не був учасником конкурсу та не подавав заяви на участь у ньому, а тому всі рішення конкурсної комісії ніяким чином не впливають на його права та законні інтереси, що є додатковою підставою для відмови в позові в цій частині.

Відносно вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності субєкта владних повноважень, яка проявилася у залишенні без задоволення заяви позивача від 08 жовтня 2015 року про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи міцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну службу» прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України. Порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу регулюється Положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року №169, конкурс на заміщення вакантної посади державного службовця повинен забезпечувати конституційне право рівного доступу до державної служби громадян України.

Відтак, призначення на посади начальників територіальних органів Держгеокадастру здійснюється виключно за результатами конкурсного відбору, оскільки конкурс є основним засобом реалізації громадянами України конституційного права на доступ до державної служби (стаття 38 Конституції України).

Необхідно відзначити, що з моменту оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад державних службовців зайняття цих посад за іншою процедурою не допускається, оскільки відповідно до пункту 32 Порядку рішення про призначення на посаду державною службовця та зарахування до кадрового резерву приймає керівник державного органу на підставі пропозиції конкурсної комісії.

ОСОБА_1 вказує на порушення Держгеокадастром постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.1994 № 423 «Деякі питання застосування статей 4, 15 і 27 Закону України «Про державну службу» з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 № 637, абзацами четвертим та пятим підпункту «в» пункту 1 якої встановлено, що без конкурсного відбору або стажування на державну службу можуть прийматися військовослужбовці, звільнені у запас (демобілізовані), які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період; військовослужбовці, учасники антитерористичної операції, які під час участі в операції отримали поранення та були звільнені з військової служби в запас або відставку за станом здоровя. Інших підстав він не вказує.

З огляду на зазначену обставину та заяву від 08 жовтня 2015 про прийняття його на вакантну посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, скаржник стверджує про своє безумовне право на зайняття цієї посади поза конкурсом відповідно до вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України.

Однак, такі доводи ОСОБА_1, на думку суду, є необґрунтованими, оскільки абзаци четвертий та пятий підпункту «в» пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.1994 № 423 за своїм характером є диспозитивною правовою нормою, яка дає можливість субєкту владних повноважень при її реалізації діяти з певною свободою розсуду - тобто з кількох юридично допустимих рішень обирати те, яке він вважає найкращим за даних обставин (реалізація дискреційних повноважень).

Це означає, що призначити на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області особу поза конкурсом, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 № 637, є правом, а не обовязком відповідача, яке він реалізує на власний управлінський розсуд.

Беручи до уваги наведене, Держгеокадастр з метою заміщення вакантної посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області реалізував свої дискреційні повноваження стосовно проведення конкурсного відбору претендента на заміщення цієї посади, що узгоджується з приписами Закону України «Про державну службу» та постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №169 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад».

Відтак, такі дії Держгеокадастру є правомірними і жодним чином не порушують права позивача.

При цьому суд зауважує, що ОСОБА_1 подав до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру заяву від 08 жовтня 2015 року, яка зареєстрована 09 жовтня 2015 (вх. № 1414/29-15-КК) щодо призначення його на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області без конкурсного відбору, як учасника бойових дій, після закінчення строку прийняття документів для участі у конкурсі. Як встановлено в судовому засіданні, позивач брав участь у конкурсі, який проходив в серпні місяці, але жодний із учасників не набрав відповідну кількість балів та до співбесіди допущений не був.

Крім того, суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Діючим законодавством встановлена процедура прийняття відповідних рішень щодо заміщення вакантних посад державних службовців, і суд не може підміняти цю процедуру та адміністративного суб'єкта, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень.

У розглядуваному випадку це означає, що суд не вправі втручатися в дискреційні повноваження Держгеокадастру та вказувати відповідачу в якому порядку призначати начальника ГУ Держгеокадастру у Волинській області за конкурсом, або поза конкурсом, оскільки чинним законодавством передбачена можливість проведення призначення за обома процедурами, і саме відповідачу належить право на вибір однієї з них на власний управлінський розсуд. Обовязку призначати на посаду саме особу, яка має пільги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 № 637, чинне законодавство не містить.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи все вищевикладене, оскільки Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру належним чином організовано та проведено конкурс на заміщення вакантної посади начальника ГУ Держгеокадастру у Волинській області, враховуючи, що позивач не був учасником цього конкурсу, а тому рішення конкурсної комісії не можуть порушувати його права та законні інтереси, зважаючи на те, що чинним законодавством передбачена можливість відповідача на власний управлінський розсуд призначити особу на посаду начальника територіального управління як за конкурсною процедурою, так і поза конкурсом, яке це передбачено для певної категорії громадян, які визначені у постанові Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 № 637, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а у їх задоволенні слід відмовити.

Щодо заявленого клопотання представника позивача у судових дебатах про винесення окремої ухвали Кабінету Міністрів України у звязку з незаконністю, на його думку, Порядку № 169, суд зазначає, що відповідно до статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, винесення такого процесуального документу є правом, а не обовязком суду, яке реалізується ним на власний розсуд.

Зважаючи на те, що статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість оскарження законності нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, суд не вбачає необхідності виносити окрему ухвалу, оскільки позивач вправі оскаржити нормативні акти з якими він не погоджується, до адміністративного суду.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, судові витрати ОСОБА_1 не відшкодовуються.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну службу», Постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року №169, від 17 червня 1994 року №423 з урахуванням змін внесених постановою КМУ від 26 серпня 2015 року №637, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в особі голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльності та визнання недійсним рішення -відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя В.І. Смокович

Суддя В.Д. Ковальчук

Суддя С.Ф. Костюкевич

Повний текст рішення виготовлений 26 грудня 2015 року.