Ухвала суду № 54723387, 22.12.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 688/2340/15-ц

Провадження № 22-ц/792/2210/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі :головуючої судді Карпусь С.А

суддів :Федорової Н.О., Матковської Л.О.

при секретарі Бондарі О.В.

з участю:

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Агентство Професійної Безпеки» «Беркут» на рішення Шепетівського міськрайонного суду від 16 жовтня 2015 року за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Агентство Професійної Безпеки «Беркут» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Ізяславського районного суду з позовом до дочірнього підприємства «Агентство Професійної Безпеки «Беркут» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 05.08.2014 року з внесеними у нього змінами рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 15 жовтня 2014 року стягнуто на його користь з ДП «Беркут» заборгованість по заробітній платі в сумі 1430 грн. 55 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 8435,20 грн., з урахуванням податків і зборів та моральну шкоду в розмірі 100 грн.. На виконання вказаного рішення 29 жовтня 2014 року Шепетівським міськрайонним судом виданий виконавчий лист, який перебував на виконанні в Соломянському відділі ДВС м. Києва. Посилаючись на те, що відповідач в порушення вимог трудового законодавства провів з ним повний розрахунок лише 27.02.2015 року, просив у відповідності з вимогами ст. 117 КЗпП України стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 06.08.2014 року по день фактичного розрахунку 27.02.2015 року та моральну шкоду у розмірі 10 тис. грн..

Ухвалою Ізяславського районного суду від 28.05.2015 року справу передано на розгляд Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області на підставі ст. 116 ЦПКУкраїни.

_______________

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_2 Провадження № 22-ц/792/2210/15

Доповідач Карпусь С.А. Категорія № 53

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 16 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з Дочірнього підприємства «Агентство Професійної Безпеки «Беркут» (03087, м.Київ, вул. Єреванська, 32, оф.73, Код ЄДРПОУ 31507801) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 6 959 (шість тисяч девятсот пятдесят девять) гривень 04 копійки середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, з подальшим утриманням податків та інших обовязкових платежів, передбачених чинним законодавством.

В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі Дочірнє підприємство «Агентство Професійної Безпеки «Беркут» вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати, посилаючись на неповне зясування судом обставин справи, невідповідність його висновків обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема положень ЗУ «Про виконавче провадження» та ст.ст. 116,117 КЗпП України. Зазначається, що в рішенні суду першої інстанції від 05.08.2014 року та апеляційного суду Хмельницької області від 15.10.2014 року, яким остаточно визначено заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1, були відсутні реквізити позивача, на які необхідно було перерахувати кошти. Жодної письмової вимоги, як це передбачено положеннями ст. 117 КЗпП України, з 15.10.2014 року по дату отримання підприємством постанови про відкриття виконавчого провадження від позивача не надходило. Отримавши 04.02.2015 року у відділі ДВС копію постанови, підприємство на виконання рішення суду, в наданий державним виконавцем строк для добровільного виконання, перерахувало на розрахунковий рахунок ДВС 9965 грн. 75 коп.. Зазначається, що рішення суду підприємством було виконано добровільно.

ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, від нього надійшла письмова заява про розгляд справи у його відсутності.

Представник Дочірнього підприємства «Агентство Професійної Безпеки «Беркут» в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення повістки 11.12.2015 року.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом правильно встановлено, що наказом ДП «АПБ «Беркут» №40 від 18 листопада 2013 року ОСОБА_1 звільнений з роботи з 18 листопада 2013 року за п.4 ст. 40 КЗпП України і в день звільнення з ним не було проведено повного розрахунку. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 серпня 2014 року, частково зміненим рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 15 жовтня 2014 року, стягнуто з ДП «АПБ «Беркут» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 1430 грн. 55 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 12 грудня 2013 року по 05 серпня 2014 року в сумі 8435 грн. 20 коп. та моральну шкоду в сумі 100 грн., судові витрати на користь держави.

29 жовтня 2014 року Шепетівський міськрайонний суд видав ОСОБА_1 виконавчий лист. 13 листопада 2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Соломянського РУЮ в м. Києві відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа та установлено боржнику строк для добровільного виконання судового рішення до 19 листопада 2014 року.

11 лютого 2015 року ДП «АПБ «Беркут» перерахувало через ПАБ «Універсал Банк» на розрахунковий рахунок ВДВС Соломянського РУЮ в м. Києві заборговані кошти в сумі 9965 грн. 75 коп., які позивач отримав 27 лютого 2015 року.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, в тому числі рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 5 серпня 2014 року та рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 15 жовтня 2014 року (а.с. 4-11) , постановою державного виконавця від 13.11.2014 року та інформацією про виконавче провадження (а.с.44-48), платіжним дорученням №14 від 09 лютого 2015 року з відміткою ПАТ «Універсал Банк» про перерахування коштів (а.с. 43), повідомленням Хмельницького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк» від 2 липня 2015 року № 9994.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року розяснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як встановлено судом, позивач при звільненні не отримав всіх належних сум, які йому відповідач зобов'язаний видати, а рішення суду про стягнення цих сум було виконано відповідачем фактично 11 лютого 2015 року, шляхом перерахування сум до ВДВС Соломянського РУЮ в м. Києві.

У зв'язку з чим колегія суддів вважає, що задовольняючи позов на підставі ч.1 ст. 117 КЗпП України, суд першої інстанції правильно виходив з того, що після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку з 06 серпня 2014 року по 11 лютого 2015 року.

Про вказане також зазначено і в правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду України по справі 6-144цс13 від 29 січня 2014 року.

З'ясувавши достатньо в повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Судом обґрунтовано використано правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 29 січня 2014 року (справа №6-144цс13), відповідно до якої, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Доводи апеляційної скарги про своєчасне виконання рішення суду про стягнення заборгованості по заробітній платі і відсутності підстав для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, не заслуговують уваги.

Як встановлено судом, остаточно рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 15 жовтня 2014 року було визначено заборгованість по заробітній платі позивача. Представник ДП «Агенство Професійної Безпеки «Беркут» приймав участь в розгляді цієї справи і був проінформований про розмір коштів, які підлягають стягненню з підприємства на користь позивача. 29 жовтня 2014 року Шепетівським міськрайонним судом було видано виконавчий лист про стягнення з підприємства на користь ОСОБА_1 9965 грн. 75 коп. заборгованості, а 13 листопада 2014 року відкрито виконавче провадження і було надано боржнику строк для добровільного виконання до 19.11.2014 року, а фактично вказана сума перерахована останнім до ВДВС Соломянського РУЮ в м. Києві 11 лютого 2015 року і отримана самим позивачем 27 лютого 2015 року. Середній заробіток за час затримки розрахунку на користь позивача стягнуто судом першої інстанції за період з 06 серпня 2014 року по 11 лютого 2015 року відповідно до встановлених обставин справи, тобто по день фактичного виконання підприємством рішення суду. При цьому суд першої інстанції врахував відсутність вини підприємства у зарахуванні коштів безпосередньо позивачу з 11 лютого по 27 лютого 2015 року і в цій частині відмовив позивачу у стягненні середнього заробітку за цей період часу.

Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги, в тому числі й посилання на добровільне виконання рішення суду про стягнення на користь позивача 9965 грн. 75 коп. заборгованості, оскільки воно не виключає відповідальності роботодавця за несвоєчасну виплату належних працівнику сум.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Агентство Професійної Безпеки «Беркут» відхилити.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 16 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча /підпис/ ОСОБА_3

Суддя /підпис/ ОСОБА_4

Суддя /підпис/ ОСОБА_5

Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду С.А. Карпусь