Вирок № 54723320, 25.12.2015, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/2020/15-к

1-кп/689/101/15

ВИРОК

Іменем України

25.12.2015 р. смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Соловйова А.В.

за участю секретаря - Цмикайло Т.В.,

сторін кримінального провадження:

прокурора Маслюка П.О.,

представника потерпілих - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Ярмолинецького райсуду матеріали справи у кримінальному провадженні №12015240280000303 від 01.06.2015 р.

за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Воробіївка Немировського району Вінницької області, без зареєстрованого місця проживання, тимчасово проживає в АДРЕСА_2, освіта середня спеціальна, пенсіонера, розлученого, раніше не судимого, громадянина України,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд

в с т а н о в и в:

Приблизно з 23.05.2015 р. ОСОБА_2 виконував для ОСОБА_3 роботу з перевезення вантажів без документального оформлення цих відносин.

01.06.2015 р. ОСОБА_2 перевозив 18 т. вантажу - брусу з м. Київ у м. Кам'янець - Подільський керуючи автопоїздом - сідловим тягачем - Е Renault Magnum реєстраційний номер НОМЕР_8, належним ОСОБА_4, із напівпричепом-фургоном NVR Srem Trailor реєстраційний номер НОМЕР_1, належним ОСОБА_5 - брату ОСОБА_3.

Близько 18:10 год. на 217 км. автодороги Н-03 «Житомир-Чернівці» в с. Соколівка Ярмолинецького району, рухаючись в напрямку м. Дунаївці, в порушення п. п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України (не переконавшись у безпеці руху при зміні напрямку руху, перестроюванні; не урахувавши дорожньої обстановки, особливостей вантажу і стану транспортного засобу з тим, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним), не дотримавшись вимог дорожньої горизонтальної розмітки 1.1. (вузька суцільна лінія, яку перетинати забороняється), не врахував поворот дороги вправоруч по напрямку його руху, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням автопоїзда і перетнув лінію горизонтальної розмітки 1.1, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем НОМЕР_2, що рухався у зустрічному напрямку і яким керував ОСОБА_6

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці дорожньо-транспортної пригоди, а пасажир автомобіля НОМЕР_2 - ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження: закриті множинні переломи 1-9 ребер лівої половини грудної клітки з накопиченням у плевральній порожнині рідини (крові) та повітря, садна шкіри черевної стінки (грудної клітки), закриту травму органів черевної порожнини з розривами великого чіпця та кровотечею в черевну порожнину, гематому м'яких тканин поперекової ділянки, що належать до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння, а також середньої тяжкості і легкі тілесні ушкодження, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я, так і такі, що мають незначні скороминущі наслідки.

Такими діями обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

В судових засіданнях обвинувачений вину визнав повністю. Ствердив, що має стаж водія з 1973 р. та значний досвід керування вантажними автомобілями різних типів. Приблизно 23.05.2015 р. ОСОБА_3 запропонував йому роботу з перевезення вантажів. Документально сторони свої відносини не оформляли, але домовились, що два тижні ОСОБА_2 перебуватиме на випробувальному терміні і оплата йому буде здійснюватись в розмірі 10% від тарифу. За перевезення вантажу 01.06.2015 р. жодних коштів ОСОБА_2 не отримав. Перед виїздом ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 здійснили технічний огляд транспортного засобу - сідлового тягача - Е Renault Magnum реєстраційний номер НОМЕР_8 із напівпричепом-фургоном NVR Srem Trailor реєстраційний номер НОМЕР_1. Завантаживши 18 т. дерев'яного бруса, 01.06.2015 р. ОСОБА_2 їхав до м. Кам'янець - Подільський. Рухаючись в с. Соколівка Ярмолинецького району зі швидкістю 60 км./год. слідом за чотирма легковими автомобілями, на повороті він не зміг повернути кермо, загальмував, внаслідок чого автомобіль почав рухатись юзом, виїхав на смугу зустрічного руху де передньою лівою частиною зіткнувся із автомобілем НОМЕР_3, який винесло з проїжджої частини у кювет. ОСОБА_2 одразу вийшов з автомобіля і намагався надати допомогу потерпілим. Однак, водій автомобіля Daewoo, якого затиснуло стойкою автомобіля, вже був мертвий, а ОСОБА_7 ОСОБА_2 витягував через вікно. ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_3, який згодом під'їхав та привіз необхідні запчастини для ремонту автопоїзда. Вважає, що ОСОБА_3 повідомляв страхову компанію про дорожньо-транспортну пригоду, оскільки останній говорив йому про те, що страхова компанія повинна відшкодувати вартість пошкоджень автомобіля. У добровільному порядку ОСОБА_2 02.06.2015 р. віддав батькам ОСОБА_6 3000 грн. та 200 дол. США, що в сумі становило приблизно 7700 грн..

У повному обсязі обвинувачений визнав і цивільні позови у кримінальній справі.

Потерпілий ОСОБА_7 ствердив, що він є рідним братом ОСОБА_6. Автомобіль Daewoo реєстраційний номер НОМЕР_4 належить дружині (вдові) його брата - ОСОБА_9, а ОСОБА_6 використовував автомобіль в якості таксі. 01.06.2015 р. він, сидячи на передньому пасажирському сидінні, та ОСОБА_6, який керував автомобілем, виїхали з м. Кам'янець - Подільський у м. Хмельницький. В с. Соколівка, рухаючись зі швидкістю близько 60 км./год. перед мостом він побачив, як приблизно за 5 метрів перед ними із зустрічної смуги руху на них починає рухатись автопоїзд, уникнути зіткнення із яким у ОСОБА_6 можливості не було. Після зіткнення ОСОБА_7 втратив свідомість, тривалий час перебував на лікуванні, а про смерть брата довідався лише через 25 днів. Підтвердив, що ОСОБА_2 передав його батькам грошові кошти в сумі 3000 грн. та 200 дол. США. Зазначив також, що він офіційно не працевлаштований, заробляє періодичними підробітками як муляр-штукатур, отримуючи в середньому по 1200 грн. у місяць.

Потерпіла ОСОБА_9 ствердила, що ОСОБА_6 був її чоловіком. Вона не працевлаштована, проживає разом із спільною з ОСОБА_6 дитиною. ОСОБА_6 не був офіційно працевлаштований, але останніх років з 10 використовував належний їй автомобіль НОМЕР_3 як таксі на 90-006. На момент дорожньо-транспортної пригоди сума страхового платежу за страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів проплачена нею не була. Про дорожньо-транспортну пригоду їй повідомили по телефону. Приїхавши на місце, вона побачила, що ОСОБА_7 вже відвезли до лікарні, а її чоловіка ще діставали з автомобіля.

Окрім визнання ОСОБА_2 своєї вини, його вина у скоєному підтверджується й дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

З протоколу огляду місця події та схеми ДТП від 04.01.2015 р. (а.к.п. 10 - 18) вбачається, що сліди гальмування автопоїзду у складі сідлового тягача - Е Renault Magnum реєстраційний номер НОМЕР_8 із напівпричепом-фургоном NVR Srem Trailor реєстраційний номер НОМЕР_1 починаються на правій смузі руху, перетинають суцільну лінію горизонтальної розмітки та лінію зустрічного руху. Передня частина автопоїзду та автомобіль НОМЕР_3 знаходяться у кюветі, при чому, передня права частина автопоїзду контактує з лівою боковою частиною автомобіля Daewoo. В автомобілі НОМЕР_3 на сидінні водія знаходиться труп ОСОБА_6

Етилового алкоголю в крові водіїв транспортних засобів не виявлено (а.к.п. 49, 58).

У відповідності до висновку експерта №216А від 11.06.2015 р. (а.к.п. 93 - 98), на момент огляді ходова та гальмівна системи напівпричепа реєстраційний номер НОМЕР_1 перебували у працездатному стані, а рульове керування, ходова частина та робоча гальмівна система тягача реєстраційний номер НОМЕР_8 перебували в несправному стані, - такі несправності виникли під час ДТП.

У відповідності до висновку експерта №253А від 29.07.2015 р., в заданій дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3., а водій автопоїзда - відповідно до вимог п. п. 10.1, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України та вимог лінії горизонтальної розмітки 1.1.. При цьому, при заданих умовах, водій Daewoo реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_6 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автопоїздом з моменту виникнення небезпеки. З технічної точки зору причиною ДТП стало виїзд автопоїзда на зустрічну смугу руху на такій заданій відстані від зустрічного автомобіля НОМЕР_3, при якій водій останнього не мав технічної можливості своїми односторонніми діями уникнути зіткнення.

У відповідності до висновку експерта №326 (02.06.2015 р. - 02.07.2015 р.) (а.к.п. 53 -55), смерть ОСОБА_6 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепа, забою головного мозку, крововиливів під м'якими мозковими оболонками. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 виявлено такі тілесні ушкодження: крововилив м'яких тканин голови у лобно-скроневій ділянці зліва, переломи кісток склепіння основи черепа, забій лобних та скроневих часток головного мозку, крововиливи під м'якими мозковими оболонками на виступаючій поверхні лівої скроневої частки, полюсах лобних часток, основних поверхнях лобних та скроневих часток, переломи кісток носа, відкриті (рана зовнішній поверхні правого передпліччя у верхній третині) переломи правих ліктьової та променевої кісток у верхній третині, перелом тіла правої ключиці в середній третині, переломи 1, 2 ребра справа на рівні передньої пахової лінії, перелом 3 ребра справа на рівні задньої пахової лінії, переломи 1, 2, 4-9 ребер зліва на рівні біляхребтової лінії, перелом рукоятки грудини на рівні 1-го міжреберного проміжку, закриті переломи лівої та правої стегнових кісток на межі середньої та нижньої третин, крововиливи верхніх повік правого та лівого ока, садна спинки та кінчику носа, лобно-скроневої ділянки зліва, лівої щоки, верхньої губи зліва, підборіддя зліва, задньо-зовнішньої поверхні лівого передпліччя у верхній та середній третинах, рана та садна задньо-зовнішньої поверхні лівого плеча у нижній третині, садна та рана задньо-зовнішньої поверхні лівого передпліччя у верхній третині, крововиливи та садна зодньої поверхні лівого передпліччя у середній та нижній третинах та тильній поверхні лівої кисті, крововилив та садна тильної поверхні правої кисті, крововилив зовнішньої поверхні правого плеча у середній та нижній третинах, крововилив та садна задньої поверхні правого передпліччя у середній третині, множинні садна передніх та бокових поверхонь живота та грудної клітки, садно поперекової ділянки зліва, множинні крововиливи передньо-внутрішньої поверхні правого стегна, садна, рани та крововилив передньої поверхні правого колінного суглобу, садна та крововилив внутрішньої поверхні правої гомілки у середній та верхній третинах, садна зовнішньої поверхні правої гомілки, крововилив та садно внутрішньої поверхні лівого колінного суглобу, крововиливи внутрішньої поверхні лівого стегна у середній та нижній третинах, внутрішньої поверхні лівого колінного суглобу, множинні садна та крововилив зовнішньої поверхні лівого стегна.

Ушкодження утворились від дії тупих предметів незадовго до смерті, могли виникнути у ДТП, в час та за обставин, зазначених у постанові про призначення судово-медичної експертизи.

Переломи кісток склепіння та основи черепа, забій лобних та скроневих часток головного мозку, крововиливи під м'якими мозковими оболонками на виступаючій поверхні лівої скроневої частки, полюсах лобних часток, основних поверхнях лобних та скроневих часток, переломи кісток носа, крововилив м'яких тканин голови у лобно-скроневій ділянці зліва, крововиливи верхніх повік правого та лівого ока, садна спинки та кінчику носа, лобно-скроневої ділянки зліва, лівої щоки, верхньої губи зліва, підборіддя зліва за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння є тяжкими тілесними ушкодженнями, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.

Відкриті переломи правих ліктьової та променевої кісток у верхній третині, рана на зовнішній: поверхні правого передпліччя у верхній третині за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння є тяжкими тілесними ушкодженнями, у прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті не перебувають.

Інші тілесні ушкодження віднесені до середньої тяжкості та легких тілесних ушкоджень.

Згідно із висновком експерта №903 (05-19.08.2015 р.) (а.к.п. 112 -114), у потерпілого ОСОБА_10 станом на 01-26.06.15р. виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритих множинних переломів 1-9-го ребер лівої половини грудної клітки (l-3-гo ребер - подвійні) з накопиченням у плевральній порожнині рідини (крові) та повітря, закритого внутрішнє суглобового багато-уламкового перелому дистального епіметафізу (дальшого кінця) правої плечової кістки зі зміщенням уламків, закритого перелому проксимального епіметафізу (ближнього кінця, включаючи ліктьовий відросток) правої ліктьової кістки без значного зміщення уламків, саден шкіри черевної стінки (живота), тулуба (грудної клітки) та кінцівок (у тому числі колінних суглобів, кистей), лобної ділянки голови, лівої вушної раковини, закритої травми органів черевної порожнини з розривами великого чіпця (сальника) та кровотечею в черевну порожнину (до 100 мл. крові зі згортками), гематоми м'яких тканин поперекової ділянки.

Ці тілесні ушкодження могли утворитися від прямої дії тупих твердих предметів за механізмами: «удар-деформація» (переломи), «удар-тертя» (садна), «удар-розтягнення-розрив» (розриви чіпця), «удар» (гематома), про що свідчать локалізація, характер і властивості даних ушкоджень.

Закриті множинні переломи 1-9-го ребер лівої половини грудної клітки з накопиченням у плевральній порожнині рідини (крові) та повітря, садна шкіри черевної стінки, (грудної клітки закрита травма органів черевної порожнини з розривами великого чіпця та кровотечею в черевну порожнину, гематома м'яких тканин поперекової ділянки за своїм характером у сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Закритий внутрішнє-суглобовий багато-уламковий перелом дистального епіметафізу правої плечової кістки зі зміщенням уламків, закритий перелом проксимального епіметафізу правої ліктьової кістки без значного зміщення уламків, садна шкіри в проекції переломів (правого ліктьового суглобу) за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Інші тілесні ушкодження у потерпілого - садна за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень (що мають незначні скороминущі наслідки).

Характер і локалізація тілесних ушкоджень у потерпілого не виключають можливості їх утворення під час ДТП 01.06.15р..

Пом'якшуючими обставинами є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також часткове добровільне відшкодування обвинуваченим завданої шкоди. Обтяжуючих обставин відповідно до ст. 67 КК України встановлено не було.

Обираючи міру покарання, суд враховує, що злочин належить до тяжких злочинів, обставини, за яких його було вчинено, поведінку обвинуваченого одразу після вчинення злочину, що полягала у намаганні допомогти потерпілим, подальшу поведінку обвинуваченого, що полягала у добровільному та швидкому відшкодуванні частини заподіяної шкоди; враховує особу винного, який раніше не судимий, є особою літнього віку, пенсіонером, характеризується позитивно за місцем попереднього працевлаштування (а.к.п. 146). У зв'язку із цим в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України слід обрати обвинуваченому основне покарання у виді позбавлення волі. При цьому, враховуючи думку потерпілих, які покликаються на необхідність звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та застосування до нього положень ст. 75 КК України.

Враховуючи, що надання транспортних послуг із використанням права керування транспортними засобами не є єдиним джерелом надходжень обвинуваченого, який є пенсіонером, офіційно він не працевлаштований, у власності транспортних засобів не має (а.к.п. 158), маючи стаж керування транспортними засобами з 1973 р. він, тим не менш, вчинив злочин внаслідок грубого порушення вимог ПДР, обвинуваченого слід позбавити даного спеціального права.

Прокурором були подані цивільні позови до ОСОБА_2 в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради, третя особа на стороні позивача - Хмельницька обласна лікарня, про стягнення 5955,42 грн. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_7, а також в інтересах держави в особі Ярмолинецької районної ради, третя особа на стороні позивача - Ярмолинецька центральна районна лікарня, про стягнення 1407,85 грн. витрат на лікування ОСОБА_7.

З довідок відповідних лікарень (а.к.п 142, 145) вбачається, що ОСОБА_7 знаходився на стаціонарному лікуванні у зазначених лікарнях 17 та 8 ліжкоднів відповідно і витрати на лікування склали 5955,42 грн. та 1407,85 грн. відповідно.

Обвинувачений дані цивільні позови визнав повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадків завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. В силу положень ч.3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Пунктами 2, 3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 р. № 545, встановлено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи із кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

З врахуванням наведеного, зазначені цивільні позови підлягають задоволенню.

Представником цивільних позивачів був поданий цивільний позов в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_9 та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_11 про відшкодування майнової та моральної шкоди. Після неодноразових уточнень позовних вимог та їх адресатів, в остаточній редакції, що надійшла до канцелярії суду 26.11.2015 р., позов заявлений до ФОП ОСОБА_3, страхової компанії «Уніка». До обвинуваченого ОСОБА_2 позовні вимоги не заявлялись, статус обвинуваченого визначений цивільними позивачами як третя особа на стороні відповідача.

Просять стягнути на користь ОСОБА_9 з страхової компанії «Уніка» майнову шкоду, пов'язану із похованням ОСОБА_6 в сумі 25440 грн. (12490 грн. - витрати на поховання, 12950 грн. - витрати на поминальні обіди) та 25850 грн. витрат, пов'язаних із придбанням та спорудженням пам'ятника. На користь ОСОБА_9 та неповнолітнього ОСОБА_11 просять стягнути по 100000 грн. шкоди у зв'язку із смертю годувальника; на користь ОСОБА_9 - 5000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_11 - 14616 грн. моральної шкоди виходячи із страхового ліміту.

З ФОП ОСОБА_3 просять стягнути на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_11 без уточнення порядку (солідарно, окремо) в загальному 180384 грн. моральної щкоди.

ОСОБА_7 просить стягнути з страхової компанії «Уніка» 43848 грн. шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності (на підставі ст. 24.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), 100000 грн. майнової шкоди, 5000 грн. моральної шкоди. В позовній заяві зазначено про понесення ОСОБА_7 ще й 11569 грн. витрат на придбання медикаментів, однак у прохальній частині позовної заяви така вимога окремо не заявлена.

З ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_7 просить стягнути 95000 грн. моральної шкоди.

Моральну шкоду обґрунтовують фізичним болем та вимушеними змінами у житті внаслідок одержаних під час ДТП травм, стражданнями внаслідок загибелі члена родини.

ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», будучи повідомленою у встановленому порядку, пояснень чи заперечень не надала, участь представника в судових засіданнях не забезпечила.

Цивільний відповідач ФОП ОСОБА_3 надіслав заперечення проти позову. Покликається на те, що ОСОБА_2 ніколи не перебував із ним у трудових відносинах і під час ДТП транспортним засобом володів на відповідній правовій підставі саме обвинувачений.

У відповідності до полісів №АЕ/4137286 від 27.05.2015 р. (щодо сідлового тягача - Е Renault Magnum реєстраційний номер НОМЕР_8, - страхувальник ТзОВ «АТП 1 ЛТД») з терміном дії до 27.05.2016 р.; №АІ/4706397 від 21.04.2015 р. (щодо напівпричепу-фургону NVR Srem Trailor реєстраційний номер НОМЕР_1, страхувальник - ФОП ОСОБА_5) з терміном дії до 21.04.2016 р. в ПрАТ «страхова компанія «Уніка» (страховик) була застрахована цивільна відповідальність. Страховим випадком визначено подію, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність застрахованої особи. Ліміт відповідальності на одного потерпілого визначено за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 100000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 50000 грн., розмір франшизи - 1000 грн..

Цивільна відповідальність щодо автомобіля НОМЕР_2 застрахована не була.

Згідно із п. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. З показів обвинуваченого та ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_3 повідомив страхувальника про дорожньо-транспортну пригоду та настання страхового випадку.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. ст. 1166, 1187 ЦК України, ст. 24.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» слід задовольнити позовні вимоги про стягнення документально підтверджених витрат на придбання медпрепаратів на лікування ОСОБА_7 з ПрАТ СК «Уніка». Таку матеріальну шкоду ОСОБА_7 визначає в сумі 100000 грн., однак, товарними чеками на придбання медпрепаратів, підтверджується лише сума 8918,78 грн.. Зазначена сума перевищує мінімальну регламентну виплату, передбачену в п. 24.2. вказаного закону. Згідно із п. 12.2. закону, франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.

Фіскальні чеки на придбання засобів особистої гігієни, напоїв, послуг з пасажирського перевезення не доводять пов'язаності вказаних у них витрат із потребами лікування потерпілого. Інших доказів такого причинового зв'язку представником цивільних позивачів не надано.

Відтак, у цій частині позовні вимоги ОСОБА_7 слід задовольнити частково.

В частині заявленого розміру моральної шкоди цивільними позивачами - в загальній сумі по 100000 грн. на кожного, з наведених вище підстав позов слід задовольнити частково з урахуванням індивідуально глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, враховуючи вимоги розумності та справедливості.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент їх заподіяння, тривалий час перебував на лікуванні, повне відновлення здоров'я не настало; душевних страждань, пов'язаних із смертю брата. ОСОБА_9 та ОСОБА_11 зазнали душевних страждань та вимушених змін у житті внаслідок смерті чоловіка та батька.

Щодо осіб, з яких слід присудити зазначене відшкодування, то відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі лише 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. Шкода, заподіяна здоров'ю ОСОБА_7 у вигляді витрат на лікування, визначена в розмірі 8918,78 грн., а відтак моральна шкода обчислена виходячи з 5% становитиме 445,99 грн..

Згідно із ст. 27.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Однак, ОСОБА_7 до переліченої категорії осіб, яким відшкодовується така моральна шкода за рахунок страховика, не належить.

ОСОБА_7 також просить стягнути на його користь 43848 грн. шкоди, пов'язаної із тимчасовою втратою працездатності, обґрунтовуючи цей розмір п. 24.2. вказаного закону. Однак, зазначений пункт цих відносин не регулює.

З пояснень ОСОБА_7 в судових засіданнях вбачається, що він офіційно не працевлаштований, ніде не працював, жив за рахунок тимчасових підробітків на будівництвах.

Ст. 25 вказаного закону встановлює, що у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого - непрацюючої повнолітньої особи оцінюються у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством. Згідно із ч. 2 ст. 1195 ЦК України, у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Закладами охорони здоров'я у відповідних довідках підтверджено лише період перебування ОСОБА_7 на стаціонарному лікуванні 17+8 днів, усього - 25 днів. Таким чином, виходячи з офіційно встановленого у відповідному періоді розміру мінімальної заробітної плати, розмір відшкодування шкоди, пов'язаної із тимчасовою непрацездатністю, становитиме 1015 грн.. Тому в цій частині вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку із смертю ОСОБА_6 ОСОБА_9 понесла витрати, пов'язані із похованням, заявлені в сумі 25440 грн.. Однак, накладними, рахунками та товарними чеками ці витрати підтверджені лише на суму 25140 грн.. Окрім того, документально підтверджені витрати на спорудження надгробного пам'ятника в сумі 25850 грн..

Згідно із ч. 1 ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати. Згідно із п. п. 27.3 - 27.4. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

З урахуванням наведеного, витрати ОСОБА_9 на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, підлягають відшкодуванню за рахунок страховика лише в межах 12 мінімальних заробітних плат, встановлених у відповідний період - 14616 грн.. З цих же підстав, на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_11 підлягає відшкодуванню страховиком моральна шкода у розмірі по 14616 грн..

Згідно із п. 27.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується дитині до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років). При цьому, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.

Згідно із п. 1 «л» Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», цей порядок застосовується в усіх інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати. Згідно із абз. 4 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього (до дати внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 р. №542) абзацу пункту 4 цього Порядку. У свою чергу, вказаним абзацом п. 4 Порядку передбачено визначення розміру середнього заробітку особи, яка не мала заробітку, виходячи з тарифної ставки, посадового (місячного) окладу, але лише у тому випадку, коли працівник не мав заробітку не з вини працівника. ОСОБА_6 до настання смерті не працював, на обліку в органах з працевлаштування не перебував. Доказів отримання ним заробітку у цей період немає, в світлі чого відсутня частка, що припадала на утриманців.

Однак, у відносинах лише із страховиком, п. 27.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлює інший порядок визначення мінімального розміру страхового відшкодування, а саме, страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

З урахуванням наведеного, загальний розмір такої регламентної виплати на ОСОБА_9 та ОСОБА_11 становитиме 43848 грн. і підлягає відшкодуванню страховиком у рівних частках - по 21924 грн..

Щодо вимог, заявлених до ФОП ОСОБА_3, то згідно із ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Існування між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, трудових відносин на дату дорожньо-транспортної пригоди не доведено, доказів підстав для виникнення трудових відносин, передбачених у ст. 24 КЗпП України, не надано при тому, що фактичний допуск до роботи як підстава для виникнення трудових відносин із вказаної норми був виключений Законом України від 28.12.2014 р. №77-VIII, який набрав законної сили з 01.01.2015 р., тобто, до дати настання спірних відносин.

Покликання на покази ОСОБА_2 та протокол допиту ОСОБА_3 у яких йдеться про те, що ОСОБА_2 працював у ОСОБА_3 не доводять існування трудових відносин, у т.ч. в силу різного розуміння вказаними особами терміну «працював». За перевезення вантажу під час ДТП 01.06.2015 р. ОСОБА_2 винагороди не отримав, трудову книжку, яку він отримав при звільненні з попереднього місця роботи - ТзОВ «АТП 1 ЛТД», він віддав до органів Пенсійного фонду України для оформлення пенсії, трудового чи іншого договору із ОСОБА_3 не укладав. При цьому, товарно-транспортну накладну на дане перевезення чи інші товарно-супровідні документи суду не надано.

З урахуванням наведеного, у позові до вказаної особи слід відмовити.

В порядку гл. 8 КПК України, документально підтверджені процесуальні витрати, понесені цивільним відповідачем ОСОБА_3, підлягають відшкодуванню цивільними позивачами в рівних частках. Процесуальні витрати, понесені цивільними позивачами, підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок відповідного цивільного відповідача.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - особисте зобов'язання, - залишити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_9, виданий 22.06.2012 р. Старогородським РВ УМВС України у Вінницькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) в дохід держави 1252,15 грн. судових витрат за проведення експертиз.

Цивільні позови прокурора Ярмолинецького району в інтересах держави в особі держави в особі Хмельницької обласної ради, третя особа на стороні позивача - Хмельницька обласна лікарня, а також в інтересах держави в особі Ярмолинецької районної ради, третя особа на стороні позивача - Ярмолинецька центральна районна лікарня, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_9, виданий 22.06.2012 р. Старогородським РВ УМВС України у Вінницькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь Хмельницької обласної лікарні витрати на лікування особи, яка потерпіла від злочину (ОСОБА_7), в розмірі 5955,42 грн. із зарахуванням коштів до обласного бюджету (р/р3522301031504 в ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код 02004717).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_9, виданий 22.06.2012 р. Старогородським РВ УМВС України у Вінницькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь Ярмолинецької центральної районної лікарні витрати на лікування особи, яка потерпіла від злочину (ОСОБА_7), в розмірі 1407,85 грн. із зарахуванням коштів до місцевого бюджету (р/р35411073134977 в ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код 02004574).

Цивільний позов ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11 задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» (м. Вінниця, вул. Соборна, 58, код ЄДРПОУ не встановлений) на користь ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_5, АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_10, виданий 27.01.2001 р. Кам'янець-Подільським МВ УМВСУ в Хмельницькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6) 8918,78 грн. витрат на лікування, 445,99 грн. моральної шкоди та 1015 грн. шкоди, пов'язаної із тимчасовою непрацездатністю, усього - 10379,77 грн..

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» (м. Вінниця, вул. Соборна, 58, код ЄДРПОУ не встановлений) на користь ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_5, АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_10, виданий 27.01.2001 р. Кам'янець-Подільським МВ УМВСУ в Хмельницькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6) 63 грн. процесуальних витрат.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» (м. Вінниця, вул. Соборна, 58, код ЄДРПОУ не встановлений) на користь ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_6, АДРЕСА_3, паспорт НОМЕР_11, виданий 06.11.2007 р. Кам'янець-Подільським РВ УМВСУ в Хмельницькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_7) 14616 грн. витрат на поховання та спорудження надгробного пам'ятника, 14616 грн. моральної шкоди та 21924 грн. витрат по втраті годувальника, усього - 51156 грн..

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» (м. Вінниця, вул. Соборна, 58, код ЄДРПОУ не встановлений) на користь ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_6, АДРЕСА_3, паспорт НОМЕР_11, виданий 06.11.2007 р. Кам'янець-Подільським РВ УМВСУ в Хмельницькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_7) 285 грн. процесуальних витрат.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» (м. Вінниця, вул. Соборна, 58, код ЄДРПОУ не встановлений) на користь ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_7 в особі ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_6, АДРЕСА_3, паспорт НОМЕР_11, виданий 06.11.2007 р. Кам'янець-Подільським РВ УМВСУ в Хмельницькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_7) 14616 грн. моральної шкоди та 21924 грн. витрат по втраті годувальника, усього - 36540 грн.

В частині решти вимог у позові відмовити.

Речові докази по справі:

автомобіль марки Renault Magnum реєстраційний номер НОМЕР_8, який зберігається на штрафному майданчику Ярмолинецького РВ УМВС України в Хмельницькій області повернути власнику - ОСОБА_4;

напівпричеп-фургон NVR Srem Trailor реєстраційний номер НОМЕР_1, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3, повернути власнику - ОСОБА_5;

автомобіль НОМЕР_2, який зберігається на штрафному майданчику Ярмолинецького РВ УМВС України в Хмельницькій області повернути власнику - ОСОБА_9;

продольну тягу, спіральну трубку та трубку подачі повітря, демонтовані з автомобіля марки Renault Magnum реєстраційний номер НОМЕР_8, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Ярмолинецького РВ УМВС України в Хмельницькій області, - повернути власнику - ОСОБА_4.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу в апеляційний суд Хмельницької області через Ярмолинецький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя Ярмолинецького районного суду підпис

Копія вірна:

Суддя Ярмолинецького районного суду А.В.Соловйов