Рішення № 54722756, 16.12.2015, Нетішинський міський суд Хмельницької області

№ 2/679/399/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі головуючого судді Ходоровського Б.В., при секретарі Василюк Л.С. розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа комунальне підприємство Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне обєднання» про визнання втратившими право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діє також в інтересах ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа комунальне підприємство Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне обєднання» про усунення перешкод в користуванні житлом, вселення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно позовної заяви ОСОБА_1, його усних пояснень в судовому засіданні та його представника ОСОБА_7 в 1976 році уклав шлюб з ОСОБА_8, від шлюбу мають пятеро дітей, які на даний час повнолітні.

30 січня 1990 року виконавчим комітетом міської ради м. Нетішин виданий йому ордер № 7285 на склад сім'ї з семи чоловік, а саме дружина ОСОБА_8, син ОСОБА_3, син ОСОБА_2, дочка ОСОБА_9, дочка ОСОБА_10, син ОСОБА_8 на право заняття жилого приміщення, жилою площею 75, 69 кв.м., яке складається з двох суміжних квартир № 51 та № 52 в буд. № 14 по вул. Миру в м. Нетішин.

В послідуючому сімейне життя між ним та дружиною ОСОБА_8 не склалося, тому 02.12.1999 року Нетішинським міським судом розірваний шлюб між ними.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_8 з дітьми залишилася проживати у кв. № 52, а він один став проживати у кв. № 51. З дозволу ЖКО були розділені особові рахунки на зазначені квартири. Визначений порядок користування квартирами тривав до березня 2002 року, коли ОСОБА_8 з дітьми звернулися в Нетішинський міський суд з позовом до нього про розподіл житла.

Рішенням Нетішинського міського суду від 15.03.2002 року вирішено кв. № 51 виділити йому та двом синам: ОСОБА_3 і ОСОБА_2. Квартира № 51 складається з кімнат площею 12 м. кв. та 17,4 кв. м., кухні, ванни, туалету, 2-х коридорів.

Квартиру № 52 виділено ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11. Квартира № 52 складається з кімнат площею 17 м. кв., 8,9 м. кв., 12,7 м. кв., кухні, ванни, туалету, коридору.

Водночас, суд зобов'язав ЖКО Нетішинського міськвиконкому провести розподіл особових рахунків між ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, та ОСОБА_1, ОСОБА_14 і ОСОБА_2

Однак, до звернення в міський суд і після рішення суду сини ОСОБА_14 та ОСОБА_2 постійно проживали і проживають у кв. № 52, а у кв. №51 не вселялися, незважаючи на те, що в них була можливість вселитися і проживати у зазначеній квартирі.

Будучи розведеним, познайомився з ОСОБА_15. 19.10.2005 року ОСОБА_15 зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєструвалися у кв. № 51 і вселилися в неї на постійне місце проживання, дозволу синів на їх вселення та реєстрацію не запитував. 05 травня 2007 року він зареєстрував з ОСОБА_15 шлюб, яка прийняла його прізвище.

Від часу поселення у кв. № 51 він проводить оплату комунальних послуг та оплату квартирної плати, в квартирі з дружиною зробив капітальний ремонт, вставив нові залізні двері, поміняв замок.

17.03.2010 року ОСОБА_14 та ОСОБА_2 зверталися до Нетішинського міського суду з позовом до нього, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання місця реєстрації недійсним та встановлення порядку користування квартирою. Однак при розгляді первісного та їхнього зустрічного позову про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням за спільними заявами Нетішинський міський суд ухвалою від 26.07.2010 року позовну і зустрічну позовну заяви залишив без розгляду. При цьому на його пропозицію сторони домовилися про обмін 2 кімнатної квартири на однокімнатну квартиру, проте варіанти обміну, які б влаштовували синів, були відсутні.

Перешкод ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживати в квартирі не чинить, вони самі не хотіли проживати в квартирі, він для них не пропонував ключі від вхідних дверей квартири, оскільки останні не вимагали, надати ключа в теперішній час не бажає, оскільки немає місця для їхнього проживання, він має бажання приватизувати двохкімнатну квартиру № 51 без участі синів.

З посиланням на ст. 71, 72 ЖК України просить визнати ОСОБА_3 і ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням внаслідок того, що на протязі багатьох років були відсутніми у двохкімнатній квартирі АДРЕСА_1 без поважних причин, в зустрічному позові просить відмовити.

Згідно зустрічної позовної заяви та усних пояснень позивачів по зустрічному позову ОСОБА_3, ОСОБА_2, та їх представника ОСОБА_16, в 2005 році в батька появилася жінка ОСОБА_15, при цьому вони не стали перешкоджати її проживанню. В тому ж році вона зареєструвалася до спірної квартири без їхньої згоди.

В 2007 році батько зареєстрував шлюб з ОСОБА_15 і їм стали реально перешкоджати в користуванні квартирою, ОСОБА_15 винесла з кімнати ліжка, на яких вони спали. В подальшому батько зробив в квартирі ремонт, поміняв вхідні двері, проте ключі від дверей для них не надав. В 2010 році вони зверталися з позовом до Нетішинського міського суду про зобовязання не чинити перешкод у користуванні квартирою та вселення, однак ОСОБА_1 було запропоновано залишити позовні вимоги без розгляду, зробити обмін квартири на однокімнатну, а різницю у вартості квартири розділити між ними. Проте згодом переконалися, що наміри в батька були інші. Інтерес до житла вони ніколи не втрачали, періодично, починаючи з 2010 року сплачували кошти за комунальні послуги, іншого житла в них немає. Причиною не проживання в спірній квартирі було те, що ОСОБА_1 поставив нові двері і поміняв замок, при цьому створив умови, за яких проживання в квартирі не було можливе. Також зазначили, що в спірній квартирі зареєстрована малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є донькою ОСОБА_3, її права відповідачами на проживання в квартирі також порушуються.

Враховуючи безпідставність заявлених батьком позовних вимог просять відмовити йому у позові про визнання їх такими, що втратили право користування житлом, а їхній зустрічний позов про усунення перешкод в користуванні житлом, вселення задоволити.

Відповідачка по зустрічному позову ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 не визнала та пояснила, що позивачам по зустрічному позову ніхто не чинив перешкод проживати в спірній квартирі, вона проживає з ОСОБА_1 10 років, живуть мирно та дружно, спорів між ними немає ніяких. Якщо чоловік є вдома, то вона відкриває для його синів двері. Вона не згідна, щоб вселити ОСОБА_2, ОСОБА_3 в спірну квартиру, оскільки у всіх свої сім»ї і вважає, що вони не мають права на проживання в цій квартирі.

Відповідач ОСОБА_17 згідно його письмової заяви зустрічний позов не визнає, просить в ньому відмовити за безпідставністю позовних вимог, а первісний позов задоволити, справу слухати у його відсутності.

Представник третьої особи комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне обєднання» позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та просить в позові відмовити, зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діє також в інтересах ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 про усунення перешкод в користуванні житлом, вселення задоволити, оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_3 не було втрачено інтересу до спірної квартири, при цьому вони частково оплачували комунальні послуги.

Свідок ОСОБА_18 показала, що ОСОБА_1 є її батьком, квартиру отримав від держави на пятьох дітей, брати ніколи не втрачали інтерес до спірної квартири, в якій зареєстровані і в якій проживали, раніше часто ходили до батька, він спілкувався з внуками до того часу, коли в квартирі не зявилась ОСОБА_15, коли батько перебував у стані алкогольного спяніння то неодноразово наголошував, що квартири брати не отримають, а коли появилася ОСОБА_15, поміняв замка і таким чином перешкоджав проживанню братів.

Свідок ОСОБА_19 показала, що є рідною сестрою для ОСОБА_3, ОСОБА_2, брати ніколи не втрачали інтересу до спірної квартири, сплачували комунальні послуги, всім потрібен свій куточок, їх пятеро дітей, батько не хоче, щоб сини з ним проживали, в нього друга сім»я, брати для нього заважають. В 2010 році батько визнавав за ними право на проживання, у власності в братів іншого житла немає. Був час, коли брати мали ключі від цієї квартири, там були їхні речі, ліжка, щоб спати, однак їх ОСОБА_15 під час ремонту винесла з квартири.

Свідок ОСОБА_20 показала, що іншого житла у ОСОБА_3, ОСОБА_2 немає, вони ніколи не втрачали інтерес до цієї квартири, періодично сплачують комунальні послуги, коли появилась ОСОБА_15, то ОСОБА_1 поміняв замок до квартири.

Свідок ОСОБА_21 показала, що сини ОСОБА_1 інтересу до спірної квартири не втрачали.

Свідок ОСОБА_22 показала, що сини ОСОБА_1 в спірній квартирі не проживають, причина не проживання невідома. В квартирі зроблено ремонт, знаходяться нові меблі, раніше там не було нічого, стояли ліжка і шафа, а зараз там є все.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд вважає, що в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання втратившими право користування житловим приміщенням необхідно відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діє також в інтересах ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 про усунення перешкод в користуванні житлом, вселення задовольнити.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло.

Згідно змісту частини 4 статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно статті 64 цього Кодексу члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

Відповідно до частини 1 статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно з частиною 1 ст.72 ЖК України питання визнання особи такою, що втратила право на жиле приміщення, вирішується виключно в судовому порядку.

Відповідно до роз»яснень, які містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року N 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 Житлового кодексу України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Так, рішенням Нетішинського міського суду від 15.03.2002 року вирішено квартиру АДРЕСА_2 виділити ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2. Квартира № 51 складається з кімнат площею 12 м. кв. та 17,4 кв. м., кухні, ванни, туалета, 2-х коридорів.

Квартиру АДРЕСА_3 виділено ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11. Квартира № 52 складається з кімнат площею 17 м. кв., 8,9 м. кв., 12,7 м. кв., кухні, ванни, туалета, коридора.

ЖКО Нетішинського міськвиконкому зобовязано провести розподіл особових рахунків між ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, та ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2А.(а.с.7 зворот).

Відповідно до ухвали Нетішинського міського суду від 26.07.2010 року позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_17, треті особи без самостійних вимог КП НМР «ЖКО», ВГІРФО Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області про визнання місця реєстрації недійсним та встановлення порядку користування квартирою і зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_17 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог КП НМР «ЖКО, ВГІРФО Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням залишено без розгляду (а.с.9).

Відповідно до оригіналів квитанцій за 2010-2015 роки, наданих в судовому засіданні ОСОБА_2 ним сплачена за означений період на особовий рахунок ОСОБА_1 квартирна плата за користування квартирою №51, по вул. Миру 14 м. Нетішин (а.с.104-121,145).

Таким чином суд вважає, що причини тимчасової відсутності у спірній квартирі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слід визнати поважними, а отже немає правових підстав для визнання їх втратившими право на житло, інтерес до житла вони не втратили, сплачують комунальні платежі, іншого житла, окрім спірного у них немає, між сторонами склалися неприязні стосунки з приводу спільного користування житловим приміщенням, ключів від квартири вони не мають, давати їм ключі батько не бажає, а з пояснень останнього та його дружини убачається, що спільне користування квартирою є неможливим і небажаним саме для них, оскільки в них нова сімя і місця в квартирі для синів немає.

Зустрічний позов слід задоволити, оскільки має місце порушення прав позивачів за зустрічним позовом на проживання в спірній квартирі.

Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд вважає, що підлягають до стягнення на користь позивачів за зустрічним позовом судові витрати, повязані з оплатою правової допомоги в розмірі 4130 грн. та судовий збір в розмірі 487,20 грн., що підтверджується актом виконаних робіт (а.с.125), квитанцією (а.с. 22).

На підставі ст.ст.9,64,71,72 ЖК України,

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання втратившими право користування квартирою № 51 по вул. Миру, 14 м. Нетішин Хмельницької області відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діє також в інтересах ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволити.

Вселити ОСОБА_23, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартиру АДРЕСА_4.

Зобовязати ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не чинити ОСОБА_23, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 перешкод в користуванні квартирою № 51 по вул. Миру, 14 м. Нетішин Хмельницької області.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_23, ОСОБА_3 по 81,20 грн. судового збору, по 1376,66 грн. витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги фахівця в галузі права.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд.

Суддя Ходоровський Б.В.