Постанова № 54721204, 24.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2015 р. Справа№ 908/4003/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

ОСОБА_1

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник;

від відповідача: ОСОБА_3 - представник;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОН - 2009"

на рішення Господарського суду м. Києва від 29.09.2015р.

у справі № 908/4003/15 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Комунального підприємства БАХМУТ - ВОДА

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТАЛОН - 2009

про стягнення 103 053, 77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство БАХМУТ - ВОДА звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТАЛОН - 2009 про стягнення 103 053, 77 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.09.2015 року позовні вимоги Комунального підприємства "БАХМУТ-ВОДА" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОН - 2009" на користь Комунального підприємства "БАХМУТ-ВОДА" 102 616 (сто дві тисячі шістсот шістнадцять) грн. 67 коп. заборгованості та 2 052 (дві тисячі пятдесят дві) грн. 53 коп. судового збору. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що відповідно до договору, позивач, як виробник, подає по своїх водогінних мережах питну воду на адресу відповідача (споживача), а саме: м.Артемівськ, вул. Горбатова, 65, а відповідач, як споживач, приймає воду, та в межах фактичних обсягів споживання оплачує її.

Скаржник зазначає, що позивач посилається на той факт, що підчас чергової повірки засобів обліку на об'єкті споживача (Акт від 19.05.2015р.) було встановлено, що під час перекриття засобу обліку, постачання води не припинялося, і таке постачання води здійснювалося через обвідну лінію без фіксації такого постачання на засобах обліку, а відтак має місце позаоблікове постачання води, що тягне наслідком санкції у вигляді донарахувань в порядку пунктів З.2., 3.3, 10.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Апелянт звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи немає жодного документа, який би підтверджував вчинення самовільних дій зі сторони споживача, що були б спрямовані на самовільне користування водою. Споживач не здійснював самовільного підключення, натомість на виконання пунктів 5.1 і 5.10 Правил здійснив приєднання до мережі водопостачання на підставі відповідних технічних умов (що додавались до відзиву) та встановив засіб обліку, провів відповідне опломбування та забезпечив збереження відповідних пломб.

За таких обставин та враховуючи те, що пломбувальний матеріал засобів обліку та самі засоби обліку не містять ознак втручання, позивач помилково вважає таке водокористування є безобліковим, та безпідставно донараховує суму за водокористування по 3.2., 3.3, 10.1 Правил.

Натомість, відповідно до пункту 5.24., якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів.

За таких обставин, водокористування поза засобами обліку відбувалося не з вини споживача, а відтак розрахунок за таке водокористування повинен відбуватися не в порядку пунктів 3.2, 3.3, 10.1 Правил, а в порядку пункту 5.24.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р. порушено апеляційне провадження у справі № 908/4003/15 та визнано явку повноважних представників сторін в судове засідання обовязковою.

В судовому засіданні оголошено перерву на підставі ст. 77 ГПК України. Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне:

Між позивачем, як виробником послуг централізованого водопостачання та водовідведення та відповідачем, як споживачем 01.01.2013 було укладено договір № 263 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 1.1. договору виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення подає по своїх водогінних мережах питну воду споживачеві в межах погоджених розрахункових обсягів та залежно від технічних можливостей виробника на обєкти водопостачання споживача, які розташовані за адресою: м. Артемівськ, вул. Горбатова, 65, а споживач приймає погоджений обсяг питної води, використовує її та робить оплату послуг відповідно до діючих тарифів і умов даного договору, Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Закону України "Про житлово комунальні послуги", Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово комунального господарства України від 27.06.2008 № 190.

Пунктом 1. 2 договору визначено, що виробник приймає господарсько побутові та близькі до них по складу стічні води споживача, що надходять до комунальної каналізаційної мережі в межах погоджених обсягів і погодженого помісячного графіка, в межах граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин, з урахуванням додаткових обсягів стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення до мережі водовідведення, з обєктів водовідведення споживача, розташовані за адресою: м. Артемівськ, вул. Горбатова, 65, а споживач скидає стічні води та оплачує послуги з централізованого водовідведення виробнику відповідно до діючих тарифів та умов даного договору, Правил користування, Правил прийому стічних вод підприємства до комунальної системи каналізації міст (м. Артемівськ та м. Соледар), затверджених рішенням виконкомів міських рад, Інструкцією про встановлення і стягнення плати за скид промислових і інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів, Правилами прийому стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України.

Відповідно до п. 2.6. договору кількість води, використаної споживачем, визначається за показниками повірених та опломбованих засобів обліку води, прийнятих до обліку виробником, які занесені до Державного реєстру та пройшли державну метрологічну атестацію.

Якщо вести облік води за показниками засобу обліку води неможливо з причин, що не залежать від споживача, та зафіксовані в установленому порядку кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше одного місяця) визначається за середньодобовою витратою за попередні три розрахункові місяці (п. 2.7. договору).

Згідно п. 2.8. договору у разі відсутності або несправності приладу обліку з вини споживача, у тому числі несвоєчасного його введення до експлуатації, порушення цілісності пломб, втручання в його роботу, спливу строку дії державної повірки приладу обіку розрахунок витрат води визначається за пропускної спроможності труби вводу у місці підключення при швидкості руху води в ній 2, 0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 2 годин за добу.

Пунктом 2.10 договору сторони погодили, що між споживачем та виробником установлюється межа відповідальності за стан водогінних мереж. Для розмежування балансової приналежності водогінних мереж споживач передає виробнику схему своїх мереж та акт балансового розмежування, узгоджений виробником, як додаток до даного договору, що є невідємною частиною договору.

Кількість поданої води оформляється двостороннім актом, завіреним печаткою споживача на підставі показань приладів обліку або інших видів розрахунків один раз на місяць не пізніше 24 числа розрахункового місяця (п. 2.13 договору).

Відповідно до п. 3.5. договору кількість стічних вод, що надходять у комунальну каналізацію від споживача, визначається по кількості стічних вод, що надходить із комунального водопроводу або місцевих джерел згідно показань засобу обліку стоків, а при відсутності останніх визначається по кількості води, що надходить із комунального водопроводу або місцевих джерел згідно показань засобів обліку питної води.

Кількість прийнятих виробником стічних вод оформлюється двостороннім актом, завіреним печаткою споживача, на підставі показань приладів обліку або інших видів розрахунків один раз на місяць не пізніше 24 числа поточного місяця (п. 3.8. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору надані виробником за договором послуги з централізованого водопостачання та водовідведення споживач сплачує на підставі встановлених тарифів, на момент укладання договору по промисловій групі споживачів тариф на послуги водопостачання становив 6, 95 грн. за 1 куб. м., тариф на послуги водовідведення становив 6, 25 грн. за 1 куб. м.

Пунктом 5.8. договору сторонами погоджено, що споживач здійснює поточні платежі за надані послуги за договором на умовах 100 % передплати в строк до 5 числа поточного місяця. При цьому розмір платежу визначається споживачем самостійно виходячи з обсягів споживання послуг за аналогічний період минулого місяця.

Остаточний розрахунок за поточний місяць, згідно п. 5.9. договору споживач проводить на підставі предявленого рахунку з урахуванням здійснених оплат не пізніше 26 числа поточного місяця. Рахунок надається виробником на підставі відомостей, що містяться в акті реалізації з урахуванням поточних оплат. Акт реалізації заповнюється споживачем на підставі показників приладів обліку та надається виробнику особисто споживачем (або уповноваженою ним особою) до 15 числа місяця, за який проводиться розрахунок. Відповідальність за достовірність викладених у акті реалізації відомостей та своєчасне отримання рахунку для оплати отриманих послуг несе споживач.

Пунктом 6.3. договору на споживача покладено обовязки стежити за справним станом внутрішньої водогінної мережі, запірної арматури і санітарно- технічних приладів на ній, не допускати витоків води, а при виникненні або виявленні витоків, негайно ліквідувати їх; забезпечувати цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях його розташування та не втручатися в їх роботу; направляти свого уповноваженого представника для проведення оглядів мережі, обстежень вузлів обліку, перевірки показань засобів обліку та складання відповідних актів.

Згідно положень п. 10.1. договору договір набуває чинності при досягненні згоди по всіх істотних умовах договору й діє з дати підписання договору сторонами до 31.12.2013. Дія договору продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах, шляхом підписання додаткової угоди, з урахуванням зміни розрахунок заявок на споживання води та скидання стоків.

01.01.2014 та 01.01.2015 сторонами були підписані додаткові угоди до договору, якими строки дії договору було продовжено до 31.12.2014 та 31.12.2015 відповідно.

За адресою м. Артемівськ, вул. Горбатова, 65 з 2012 року розташований магазин роздрібної торгівлі "Еко".

Відповідно до копії акту реалізації № 263 від 14.05.2015, складеного представником позивача та відповідача, за період з 22.04.2015 по 14.05.2015 відповідачем спожито 15 куб. м. води та позивачем відповідно відведено в каналізацію 15 куб. м. стоків (попередні показники лічильника 6079; поточні 6064). Загальна вартість наданих послуг за договором відповідачу згідно вказаного акта складає 437, 10 грн.

Як свідчать матеріали справи, з боку відповідача акт підписаний представником на прізвище ОСОБА_3 та завірений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко".

В матеріалах справи, також, наявні копії актів реалізації за договором, складені між позивачем та відповідачем за загальний період з 19.09.2013 по 15.09.2015, які з боку відповідача підписані представниками на прізвища ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та завірені печатками або штампами Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко". Наявні в матеріалах справи і докази оплати відповідачем спожитих послуг за договором згідно вказаних актів реалізації. В тому числі, із матеріалів справи вбачається (лист позивача вих. № 920 від 15.06.2015), що 437, 10 грн. згідно акту реалізації від 14.05.2015 були сплачені відповідачем 18.05.2015.

Відповідачем було зауважено те що, ним не видавалися довіреності на осіб, яких позивач вважав/вважає представниками відповідача. Крім того, суду була надана відповідачем довідка, відповідно якої з 01.01.2014 по 14.09.2015 особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 не перебували у трудових відносинах з відповідачем.

19.05.2015 за заявою ТОВ "Еко" представником позивача в присутності інженера ТОВ "Еко" ОСОБА_6 проведена перевірка по обєкту водопостачання/водовідведення за адресою: м. Артемівськ, вул. Горбатова, 65 за наслідками якої складено акт № 263 і виявлено факт без облікового споживання води. В цей же день була проведена розпломбування приладу обліку води, на якому були зафіксовані показання 4540 куб. м. для проведення експертизи, в звязку з невідповідністю наданих даних з фактичними показниками лічильника, про що складено відповідний акт.

21.05.2015 позивачем за вих. № 723 було надано припис щодо усунення без облікового водокористування, який був отриманий інженером ТОВ "Еко" ОСОБА_6 22.05.2015.

22.05.2015 позивачем за вих. № 734 було надано лист відповідачу з пропозицією провести оплату за безоблікове споживання води та надано рахунок № 63 від 20.05.2015 згідно п. 3.4. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України на сплату 103 053, 77 грн., які були отримані інженером ТОВ "Еко" ОСОБА_6 22.05.2015.

03.06.2015 причини і умови безоблікового водокористування було усунуто. Оплата рахунку № 63 від 20.05.2015 відповідачем не була проведена на момент вирішення справи по суті, оскільки відповідач не визнає факт безоблікового ним водокористування.

Предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача 103 053, 77 грн. за безоблікове водокористування у період з 19.04.2015 по 19.05.2015 за пропускною спроможністю труби вводу діаметром 40 мм при швидкості руху рідини 2 м/с.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір № 263 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення від 01.01.2013 є змішаним договором, який містить як елементи договору про надання послуг так і договору поставки, таким чином між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54, 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Стаття 20 зазначеного закону визначає обовязок споживачів питної води своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.

Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 в силу статті 3 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Згідно п. 3.1. Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Водокористування вважається безобліковим, у відповідності до п. 3.2 Правил, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (п. п. 3.3., 3.4. Правил).

Пунктом 5.1. Правил встановлено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування (п. 5.18 Правил).

Відповідно до п. 5.21. Правил якщо перевіркою будуть встановлені розбіжності між показами засобів обліку та поданими споживачем відомостями, виробник проводить перерахунок кількості поданої питної води і обсягів скинутих стічних вод за період від попередньої перевірки до моменту виявлення розбіжності згідно з показниками засобів обліку. Цей перерахунок здійснюється за умови, якщо виробником не було виявлено фактів штучного втручання в роботу засобів обліку, їх виходу з ладу або пошкодження пломб.

Пунктом 10.1. Правил внормовано, що у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил.

Встановлено, що в період дії договору, а саме 19.05.2015 позивачем було виявлено факт водокористування відповідачем без обліку такого користування. Показники приладу обліку КВБ-2,5 заводський номер 13470 станом на 19.05.2015 на обєкті водопостачання/водовідведення за адресою: м. Артемівськ, вул. Горбатова, 65 становили 04540 м. куб., а згідно відомостей наданих позивачу, як підприємству питного водопостачання та зафіксованих у акті реалізації № 263 від 19.04.2014 за період з 07.04.2014 по 19.05.2014 обєми споживання склали на показниках приладу з 00496 по 04629 м. куб.

Враховуючи зазначене, слід зазначити, що вже 19.05.2014 на обєкті водопостачання/водовідведення за адресою: м. Артемівськ, вул. Горбатова, 65 фактично не здійснювався облік спожитої води.

Із матеріалів справи вбачається, що представники ТОВ "Еко", яке здійснює свою діяльність за адресою: м. Артемівськ, вул. Горбатова, 65, діючи від імені відповідача впродовж періоду з 19.04.2014 по 14.05.2015 надавали позивачу недостовірні відомості щодо спожитої води. При цьому, відповідачем здійснювалася оплата спожитих послуг з водопостачання та водовідведення у зазначений період саме по таким недостовірним показникам.

Із заявою про направлення контролера для розпломбування приладів обліку води для незалежної державної перевірки за адресою: м. Артемівськ, вул. Горбатова, 65 представники ТОВ "Еко", діючи від імені відповідача, звернулися лише 18.05.2015.

Враховуючи, що за умовами п. 5.9 договору відповідальність за достовірність викладених у акті реалізації відомостей несе споживач, та що за умовами п. 6.3.6. договору на позивача покладено обовязок направляти свого уповноваженого представника для перевірки показань засобів обліку та складання відповідних актів, суд дійшов висновків, що відповідачу, як споживачу за договором було відомо про фактичну відсутність обліку спожитої води за адресою: м. Артемівськ, вул. Горбатова, 65 в період з 19.04.2014 по 19.05.2015 та що відповідач впродовж року використовував відсутність такого обліку собі на користь, зменшуючи свої витрати на оплату водокористування. Той факт, що відповідач, знаючи про несправність приладу обліку, протягом року не звертався до позивача із відповідною заявою свідчить, за переконанням суду, про наявність вини відповідача в несправності приладу обліку.

Як встановлено судом, в пункті 2.8. договору сторонами будо погоджено, що у разі відсутності або несправності приладу обліку з вини споживача, у тому числі несвоєчасного його введення до експлуатації, порушення цілісності пломб, втручання в його роботу, спливу строку дії державної повірки приладу обліку розрахунок витрат води визначається за пропускної спроможності труби вводу у місці підключення при швидкості руху води в ній 2, 0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 2 годин за добу.

Встановивши факт водокористування без здійснення обліку такого користування позивач у відповідності до п.п. 3.3., 3.4. Правил та умов договору здійснив за пропускною спроможністю труби вводу діаметром 40 мм при швидкості руху рідини 2 м/с за 30 днів (з 19.04.2015 по 19.05.2015) розрахунок витрат води, що підлягають оплату.

Позовна заява містить формулу такого розрахунку витрат води та сам розрахунок, який визнаний судом обґрунтованим. Вартість втрат води за вказаним розрахунком позивача складає 103 053, 77 грн.

Враховуючи, що відповідачем водокористування за період з 22.04.2015 по 14.05.2015 був частково оплачений на суму 437, 10 грн. за актом реалізації від 14.05.2015, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті водо витрат складає 102 616, 67 (103 053, 77 437, 10 = 102 616, 67) грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 102 616, 67 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 102 616, 67 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати водо витрат, у відповідності до ст. 530 ЦК України є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 102 616, 67 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо відсутності його вини в безобліковому водокористуванні відхиляються судом, які такі, що спростовані матеріалами справи.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не підтверджені відповідними доказами, не спростовують правильності висновків місцевого суду та не можуть бути підставами для скасування рішення суду.

Стосовно доводів, викладених в апеляційній скарзі, слід зазначити наступне: відповідно до п. п.6.3.3 договору №263 споживач зобов'язаний стежити за справним станом внутрішньої водогінної мережі, запірної арматури і санітарно-технічних приладів на ній, не допускати витоків води, а при виникненні або виявлені витоків, негайно їх ліквідувати.

Згідно до ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживач зобов'язаний вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об'єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення. які їм належать або якими вони користуються, утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.

Стосовно ж доводів щодо відсутності трудових відносин між відповідачем та представниками ТОВ "ЕКО", якими підписувалися акти реалізації, то такі доводи спростовані матеріалами справи та положеннями ст. 241 ЦК України, згідно яких правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

При здійсненні прав та обов'язків за договором № 263 па 2013 рік з моменту укладання і до теперішнього часу, всі юридично значимі дії здійснювалися особами, які ніколи не перебували з відповідачем у трудових відносинах. При цьому представники ТОВ «ЕКО» фактично тривалий час були постійними представником відповідача у правовідносинах з позивачем. Відповідач без будь яких заперечень, щодо повноважень осіб, які здійснювали юридично значимі дії при здійсненні прав та обов'язків за договором - підписували заяви, розраху- нок-заявки, акти реалізації, акти обстеження, знімання контрольних показників тощо, здійсню вали погодження (схвалення) цих дій та сплату відповідних сум з свого поточного рахунку.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОН - 2009" на рішення Господарського суду м. Києва від 29.09.2015р. у справі № 908/4003/15 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 29.09.2015р. у справі № 908/4003/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 908/4003/15 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

СуддіЮ.Б. Михальська

ОСОБА_1