Постанова № 54717139, 28.12.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4389/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Скорика С.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

позивача Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод"до відповідача Полтавської митниці Державної фіскальної службипро визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

13.10.2015 на адресу Полтавського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" до Полтавської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, з урахуванням уточнення до адміністративного позову просить:

- визнати протиправними дії Полтавської митниці ДФС щодо відмови у митному оформленні товарів згідно з митної декларації № 806020002/2015/005815 від 23.02.2015 (картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2015/00170);

- визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 806020002/2015/000069/2, видане Полтавською митницею ДФС 23.06.2015;

- визнати протиправним та скасування рішення Полтавської митниці ДФС вих №486/10/16-70-25-02 від 11.09.2015 про відмову в скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що під час митного оформлення товару, ввезеного згідно з договором № 2008/61 від 22.10.2008, укладеного з ТОВ "БелМарк" (м. Бєлгород, Російська Федерація), до митного органу були подані документи, які чітко ідентифікували товар, містили обєктивні та достовірні дані, які піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу та відмови у митному оформленні товару.

Позивач зазначив, що на підставі частини 8 статті 55 Митного кодексу України позивач звертався до митного органу із заявою про розгляд додаткових документів для підтвердження митної вартості, однак отримав рішення від 11.09.2015 № 486/10/16-70-25-02 про відмову в задоволенні заяви.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову, мотивуючи свою позицію тим, що контролюючим органом правомірно, із застосуванням положень статті 64 Митного кодексу України, визначено митну вартість товару, яка ґрунтується на раніше визнаній митній вартості товару, ввезеного позивачем згідно митної декларації №101040000/2015/004393 від 29.05.2015. Відповідач вказував, що підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митної вартості послугувало те, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару та виявлено розбіжності у документах, що підтверджують митну вартість товару, а саме: у довідці про транспортні витрати від 17.06.2015 №25 зазначено посилання на договір №201045 від 13.09.2010, натомість до митного оформлення подано договір 2010/45 від 13.09.2011. Згідно з договором №2010/45 від 13.09.2011 про перевезення вантажу автомобільним транспортом у п.3.1 вказано, що сторони узгоджують суму фрахту у письмових разових заявках на перевезення. Натомість до митного оформлення було подано довідку про транспортні витрати від 17.06.2015 №25, яка містила розбіжності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 22.10.2008 між ПП "ПЛМЗ" (покупець) та ТОВ "БелМарк" /м. Белгород, Росія/ (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 2008/61 (надалі - Договір), за умовами якого продавець зобовязувався передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити товар, визначений у Специфікаціях, які є невідємною частиною договору /пункт 1.1/ (а.с.8-9).

Пунктами 3.1.1., 4.1. Договору встановлювалося, що умови поставки, ціна товару обумовлюються у Специфікаціях.

19.06.2015 сторонами Договору підписано Специфікацію № 60, згідно із якою передбачено поставку наступного товару: каркас сепаратора 13 шт., вага 500 кг/шт., крильчатка сепаратора 20 шт., 280 кг/шт., кришка сепаратора 2 шт., 80 кг/шт., патрубок завантажувальний 3 шт., 100 кг/шт., умови поставки FCA Белгород, строк поставки червень 2015 року (а.с.69).

23.06.2015 декларантом позивача з метою митного оформлення товару "частини до сепаратора по сортуванню щебеня, виготовлені з сірого чавуну СЧ-20, сталі Л-35 методом литва, бувші у використанні, зношення від 40-60% та від 65% до 80%; каркас сепаратора для сортування щеня -13 шт; крильчатка сепаратора для сортування щеня - 20 шт. ", до Полтавської митниці подано митну декларацію № 806020002/2015/005815 (а.с.76).

Разом з митною декларацією декларантом подано, зокрема, наступні документи: зовнішньоекономічний договір від 22.10.2008 № 2008/61 із специфікацією №60 від 19.06.2015 та доповненнями до договору, рахунок фактура від 19.06.2015 №13, довідка про транспортні послуги від 17.06.2015 №25, лист в Полтавську митницю б/н від 22.06.2015 про транспортні витрати, міжнародну товарно-транспорту накладну CMR від 19.06.2015 №443789, договір на перевезення від 13.09.2010 №2010/45, висновок Полтавської ТПП від 22.06.2015 №В-2851, копію декларації країни відправлення від 19.06.2015 №10101030/190615/0008740 (а.с.64-75).

Митну вартість товару заявлено позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

У ході проведення консультацій митним органом на підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України надіслано декларанту повідомлення від 23.06.2015, яким із посиланням на те, що документи, які подані до митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зобовязано декларанта протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) інші документи за власним бажанням (а.с.17).

Листом від 23.06.2015 ПП "ПЛМЗ" на запит Полтавській митниці повідомив про те, що ними були надані усі необхідні і передбачені законодавством основні документи згідно зі статтею 58 МКУ для визначення митної вартості товару та додатково повторно надано копії експортних державних митних декларацій №806020002/2013/013391 та №806020002/2014/000350 (а.с.121).

За результатами перевірки митної декларації Полтавською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 806020002/2015/000069/2 від 23.06.2015, згідно з яким визначено митну вартість за 6 (резервним) методом в загальній сумі 807206,08 руб, виходячи із вартості за 1 кг на рівні 64,2680 (а.с.58-59).

Також відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2015/00165 від 23.02.2015, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, ввезених позивачем (а.с.56).

24.06.2015 позивачем подано ВМД № 806020002/2014/005871, у якій визначено митну вартість товару з урахуванням рішення про коригування митної вартості №806020002/2015/00165 від 23.02.2015 (а.с.19).

07.09.2015 ПП "ПЛМЗ" відповідно до частини 8 статті 55 Митного кодексу України подано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються, зокрема: копію договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом №2010/45 від 13.09.2010; копію заявки (транспорт); копію "Планова калькуляція на запасну частину "Кришка сепаратора для сортування щебеня"; копію "Планова калькуляція на запасну частину "Крильчатка сепаратора для сортування щебеня"; копію Планова калькуляція на запасну частину "Каркас сепаратора для сортування щебеня"; копію "Паспорт "Каркас сепаратора для сортування щебеня"; копію "Паспорт "Крильчатка сепаратора для сортування щебеня"; копію "Паспорт "Кришка сепаратора для сортування щебеня"; копію "Паспорт "Патрубок завантажувальний сепаратора для сортування щебеня"; копію платіжного доручення від 25.06.2015 про сплату коштів за поставлений товар (а.с.80-99).

За результатами розгляду додаткових документів Полтавською митницею ДФС прийнято рішення про відмову у визнанні заявленої митної вартості, яке викладено у листі вих. № 486/10/16-70-25-02 від 11.09.2015 (а.с.20-22).

Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови в митному оформленні товару, рішенням про коригування митної вартості та рішенням про відмову у визнанні заявленої митної вартості, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням та діям Полтавської митниці ДФС, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень (дій), що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у звязку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення та вчинено дії: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішень; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що рішення про коригування митної вартості товарів №806020002/2015/000069/2 обґрунтоване тим, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару та виявлено розбіжності у документах, що підтверджують митну вартість товару, а саме: у довідці про транспортні витрати від 17.06.2015 №25 зазначено посилання на договір №201045 від 13.09.2010, натомість до митного оформлення подано договір 2010/45 від 13.09.2011.

Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 0,33 дол.США за кілограм, а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за МД від 29.05.2015 №101040000/2015/004393, що визнана митним органом, становить 1,2 дол.США за кілограм. З огляду на відмову декларанта надати додаткові документи під час консультацій та неможливості послідовного застосування інших методів, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України із урахуванням визнаної митним органом митної вартості згідно МД від 29.05.2015 №101040000/2015/004393 (а.с. 115).

Надаючи оцінку доводам митного органу, покладеним в основу спірного рішення, суд враховує наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI.

Статтею 49 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною четвертою, пятою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Отже, митною вартістю товарів є сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із частиною другою статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Судом встановлено, що при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість в сумі 221590,39 рублів, виходячи саме з ціни договору, що підлягала сплаті згідно зі специфікацією №60 від 19.06.2015, виставленого рахунку-фактури №13 від 19.06.2015 та інших документів постачальника, які були подані до митного оформлення.

Відповідно до умов пункту 5.2 договору № 2008/61 від 22.10.2008 оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 90 днів від дати оформлення декларації на вивезення.

Документи щодо сплати коштів за поставлений товар позивачем до митного оформлення не подавалися, при цьому, враховуючи умови договору, наявність платіжних документів на дату митного оформлення була не обовязкова.

Відповідно до специфікації до договору № 60 від 19.06.2015 сторонами визначено умови поставки FCA Белгород.

Згідно із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін FCA (FREE CARRIER (... named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця.

Враховуючи наведене, за умовами договору № 2008/61 від 22.10.2008 та специфікації № 60 від 19.06.2015 позивач (покупець) зобовязаний був нести витрати із перевезення товару від м. Белгород, Російська Федерація.

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а саме, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

Згідно з пунктом 2 частини одинадцятої статті 58 Митного кодексу України до митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, а саме: витрати на транспортування після ввезення.

Беручи до уваги те, що за умовами договору витрати на транспортування товарів із м. Белгорода (Росія) до місця ввезення на митну територію України не включалися у ціну товару, вказані витрати як складова митної вартості в силу приписів частини десятої статті 58 Митного кодексу України підлягали додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Також відповідно до вимог пункту 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України декларант мав обовязок подати транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а згідно із пунктом 1 частини 5 статті 52 Митного кодексу України - декларацію митної вартості.

Матеріалами справи підтверджено, що декларантом позивача згідно із вимогами частини п'ятої статті 52 Митного кодексу України подано декларацію митної вартості (а.с. 124-126), у якій визначено витрати на транспортування до місця ввезення в Україну в сумі 1500 грн, яку включено до митної вартості товару.

До митного оформлення подано також транспортний (перевізний) документ - товарно-транспорту накладну CMR №443789 від 19.06.2015 (а.с.74), а також документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом № 2010/45 від 13.09.2010, укладений позивачем із ПП "Л.В.С." (перевізник) (а.с.64-65); довідку про транспортні витрати № 25 від 17.06.2015, видану ПП "Л.В.С." (а.с.73); довідку позивача щодо розрахунку транспортних витрат по доставці вантажу від 22.06.2015 (а.с.71).

У довідці ПП "Л.В.С." № 25 від 17.06.2015 зазначалося, що транспортні витрати автомобіля НОМЕР_1 н/п ВІ 3243 ХО згідно з договором 2010/45 від 13.09.2010, прямуючого по маршруту м. Белгород (Росія) м. Полтава (Україна) складають: - транспортні витрати від місця завантаження м. Белгород (Росія) до п/перех. Гоптовка Нехотєєвка 1500 грн, від Гоптовка Нехотєєвка до місця доставки м. Полтава (Україна) 5500 грн, загальна сума транспортних витрат 7000 грн (а.с.73).

При цьому, суд враховує, що автомобіль НОМЕР_1 н/п ВІ 3243 ХО був вказаний у CMR №443789 від 19.06.2015, а у довідці позивача щодо розрахунку транспортних витрат по доставці вантажу від 22.06.2015 містилися посилання на CMR №443789 від 19.06.2015, як документ по перевезенню товару згідно з контрактом № 2008/61 від 22.10.2008 та рахунку №13 від 19.06.2015.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем були надані до митного оформлення транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, при цьому дозволяли виділити із ціни витрати на транспортування товару після ввезення на територію України.

Стосовно зауважень митного органу до довідки про транспортні витрати № 25 від 17.06.2015, у якій міститься посилання на договір №201045 від 13.09.2010, а до митного оформлення подано договір №2010/45 від 13.09.2011, то суд враховує, що в довідці ПП "Л.В.С." № 25 від 17.06.2015 допущено очевидну описку щодо року укладення договору, яка жодним чином не може свідчити про наявність розбіжностей у документах.

У силу положень частини третьої статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Беручи до уваги викладене, зважаючи на те, що у документах позивача були усі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, суд дійшов висновку, що у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, а відтак і законні підстави для коригування митної вартості товару та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

З приводу посилань контролюючого органу на відомості про вартість товарів зі схожими характеристиками, ввезеного позивачем згідно з МД від 29.05.2015 №101040000/2015/004393, то суд звертає увагу на те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів зі схожими характеристиками, що розмитнювались іншою або цією ж особою у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Також суд враховує, що 07.09.2015 ПП "ПЛМЗ" відповідно до частини восьмої статті 55 Митного кодексу України подано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються, зокрема, копію договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом №2010/45 від 13.09.2010; копію заявки (транспорт); копію "Планова калькуляція на запасну частину "Кришка сепаратора для сортування щебеня"; копію "Планова калькуляція на запасну частину "Крильчатка сепаратора для сортування щебеня"; копію Планова калькуляція на запасну частину "Каркас сепаратора для сортування щебеня"; копію "Паспорт "Каркас сепаратора для сортування щебеня"; копію "Паспорт "Крильчатка сепаратора для сортування щебеня"; копію "Паспорт "Кришка сепаратора для сортування щебеня"; копію "Паспорт "Патрубок завантажувальний сепаратора для сортування щебеня"; копію платіжного доручення від 25.06.2015 про сплату коштів за поставлений товар (а.с.80-99).

Згідно із приписами частин 8 10 статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

У рішенні за результатами розгляду додаткових документів, викладеному у листі №486/10/16-70-25-02 від 11.09.2015 (а.с.20-22), Полтавською митницею ДФС зазначено про наявність у поданих документах розбіжностей, а також подані відомості для підтвердження заявленої митної вартості товару є суперечливими, а тому заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана митним органом.

В обґрунтування зазначено, що при проведені аналізу інформації зазначеної в наданих калькуляціях (а.с.87-90) встановлено, що оптова ціна на матеріали встановлена та зафіксована станом на 08.01.2013, в звязку з тим, що митне оформлення відбувається майже через 30 місяців 24.06.2015, прийняти планові калькуляції, як документ підтверджуючий заявлену митну вартість, не можливо в звязку з тим, що вартість сировини, тарифи на електроенергію, газ, заробітну плату, та інші витрати понесені при виробництві є не обєктивними на даний час.

Так, дійсно, у планових калькуляціях (а.с.87-90) зазначено, що оптова ціна на матеріали встановлена та зафіксована станом на 08.01.2013, однак, це не є обґрунтованою підставою для прийняття рішення про відмову у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем документи в сукупності підтверджують право ПП "ПЛМЗ" на заявлену ним в МД № 806020002/2015/005815 від 23.06.2015 митну вартість за ціною договору.

З наявних в матеріалах копії паспортів на "Каркас сепаратора для сортування щебеня", "Крильчатка сепаратора для сортування щебеня", "Кришка сепаратора для сортування щебеня", "Патрубок завантажувальний сепаратора для сортування щебеня" (а.с.91-98) слідує, що придбаний товар за зовнішньоекономічним договором № 2008/61 від 22.10.2008 виготовлений в грудні 2013 року,отже, посилання на те, що вартість сировини, тарифи на електроенергію, газ, заробітну плату, та інші витрати понесені при виробництві є не обєктивними на час митного оформлення, є не обґрунтованими.

З огляду на викладене, рішення № 486/10/16-70-25-02 від 11.09.2015 про відмову у визнанні митної вартості є необґрунтованим, тому вважається, що декларантом митну вартість товарів визначено правильно і митний орган повинен був скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості.

Отже, суд дійшов висновку про те, що рішення про коригування митної вартості митної вартості товарів № 806020002/2015/000069/2 від 03.02.2015, та рішення № 486/10/16-70-25-02 від 11.09.2015 про відмову у визнанні митної вартості не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку діям відповідача щодо відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови призначення № 806020002/2015/00170), суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 9, 10 статті 264 Митного кодексу України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Судом встановлено, що картка № 806020002/2015/0 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення мотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості № 806020002/2015/000069/2 від 03.02.2015, неправомірність якого знайшла підтвердження в ході розгляду справи. За таких обставин картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що дії митного органу із відмови у митному оформленні товарів набувають форму рішення у вигляді картки відмови, то суд, задовольняючи позовні вимоги та обираючи належний спосіб захисту прав позивача, вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати картку відмову Полтавської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2015/0.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" до Полтавської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправними дії Полтавської митниці ДФС щодо відмови у митному оформленні товарів згідно з митної декларації № 806020002/2015/005815 від 23 лютого 2015 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Полтавської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2015/00170.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 806020002/2015/000069/2 від 23 червня 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці ДФС №486/10/16-70-25-02 від 11 вересня 2015 року про відмову у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної фіскальної служби на користь Приватного підприємства "Полтавський ливарно - механічний завод" (код ЄДРПОУ 31495420) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 654,00 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 29 грудня 2015 року.

СуддяТ.С. Канигіна